Ухвала

від 27.03.2024 по справі 910/14152/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.03.2024Справа № 910/14152/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" про компенсацію судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані", Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект", ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними та стягнення 1695000,00 грн. збитків, за участю представників позивача - Коваль В.В., відповідача 1 - Подольського В.О., відповідача 2 - не з`явився, відповідача 3 - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів, у якому просив суд солідарно стягнути з відповідачів збитки в розмірі 1 695 000, 00 грн. та визнати недійсними Договори поворотної фінансової допомоги № Ф1/22 від 05.12.2022 року, № Ф2/22 від 06.12.2022 року, № Ф3/22 від 12.12.2022 року та №Ф4/22 від 15.12.2022 року на підставі ст.ст. 203, 215, 216, 232 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 року позов у справі №910/14152/23 залишено без розгляду на підставі п. 5 ч.1 ст. 226 ГПК України.

19.03.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" надійшла заява про компенсацію судових витрат, у якій відповідач ТОВ "Скай Лайф Компані" просив стягнути з позивача 93 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того у прохальній частині заяви ТОВ "Скай Лайф Компані" заявлено клопотання про визнання поважними причини пропуску строку на подання заяви та поновлення строку на подання заяви про компенсацію судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 поновлено ТОВ "Скай Лайф Компані" процесуальний строк для подання заяви про компенсацію судових витрат, прийнято вказану заяву до розгляд та призначено її розгляд на 27.03.2024 року.

22.03.2024 від позивача до суду надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви про компенсацію судових витрат.

26.03.2024 від позивача до суду надійшли заперечення проти заяви про компенсацію судових витрат.

Згідно ч. 5 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За приписами вказаної норми відповідач повинен обґрунтувати наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду.

При цьому стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Слід зазначити, що ГПК не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №924/804/20.

Суд зазначає, що залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України є свідченням необґрунтованості дій позивача, який реалізуючи свої права на звернення з позовом до суду спричинив необхідність несення відповідачем витрат з метою організації свого захисту в межах відповідного судового провадження, однак, в подальшому фактична необхідність цього була нівельована, знову ж таки, за наслідками диспозитивної реалізації позивачем своїх прав щодо залишення позову без розгляду, на що, за будь-яких обставин, відповідач не міг вплинути.

Враховуючи, що понесені в межах даної справи витрати сторін могли б бути розподілені між сторонами за наслідками розгляду даної справи, однак, така можливість залежить виключно від волі позивача (чого не відбулось), а тому є неприпустимим обмеження можливості отримання відповідачем законного відшкодування понесених витрат волею іншої особи, за рахунок якої і підлягає компенсація таких витрат.

Таким чином, необґрунтованість дій позивача виражається у непослідовності дій останнього, а саме, звернення з позовом до суду, а в подальшому подання заяви про залишення вказаного позову без розгляду, що, по суті, є діями, які суперечать одна одній.

Таким чином, поведінка позивача розцінюється судом, як необґрунтовані дії у розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач ТОВ "Скай Лайф Компані" наділений процесуальним правом на компенсацію судових витрат на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідачем надано копію ордеру АА № 1376190, Договору про надання юридичних послуг № 24/03 від 24.03.2023, Додаткову угоду № 1 до Договору про надання юридичних послуг № 24/03 від 24.03.2023, Акту прийому-передачі наданих послуг від 07.03.2024 згідно Договору про надання юридичних послуг № 24/03 від 24.03.2023 на суму 93 000, 00 грн., опис наданих послуг у справі №910/14152/23.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання відповідачу професійної правничої допомоги, у зв`язку з чим, зазначені витрати є витратами на професійну правничу допомогу та, відповідно, є судовими витратами в розумінні ст. 123 ГПК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також, критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

При цьому, судом враховано, що згідно положень ч.ч. 5, 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Позивачем заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Правові висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18), у додатковій постанові від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 у справі №753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 у справі №753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 у справі № 910/3929/18 та інших.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

З огляду на наданий адвокатом обсяг послуг, суд вважає, що розмір заявлених відповідачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 93 000,00 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати неспіврозмірні з виконаною роботою у суді, отже їх розмір є необґрунтованими, а їх стягнення з позивача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат.

Приймаючи до уваги наведене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру таких витрат до суми 40000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 130, 221, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" про компенсацію судових витрат у справі № 910/14152/23 задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" (код ЄДРПОУ 39402023, м. Київ, вул. Стельмаха, 10 А) 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правову допомогу.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 29.03.2024 року.

Суддя С.О. Чебикіна