Постанова

від 30.04.2024 по справі 910/14152/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2024 р. Справа№ 910/14152/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання Місюк О.П.

за участю представників:

позивача - Коваль В.В.;

відповідача 1 - Подольського В.О.;

відповідача 2 - не з`явилися;

відповідача 3 - не з`явилися.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.03.2024

у справі №910/14152/23 (суддя - Чебикіна С.О.)

за позовом ОСОБА_1

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані";

2. Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект";

3. ОСОБА_2

про визнання договорів недійсними та стягнення збитків.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані", Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" та ОСОБА_2 про солідарне стягнення з відповідачів збитків у розмірі 1695000,00 грн та визнання недійсними договорів поворотної фінансової допомоги №Ф1/22 від 05.12.2022, №Ф2/22 від 06.12.2022, №Ф3/22 від 12.12.2022 та №Ф4/22 від 15.12.2022 на підставі ст. ст. 203, 215, 216 та 232 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 позов у справі №910/14152/23 залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

19.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" через електронний кабінет подало заяву про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 93000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 поновлено процесуальний строк для подання заяви про компенсацію судових витрат, прийнято вказану заяву до розгляду та призначено судове засідання на 27.03.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 (повний текст складений 29.03.2024) у справі №910/14152/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" задоволено частково, стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" 40000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" про розподіл судових витрат.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що висновки місцевого господарського суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають встановленим обставинам справи.

За твердженнями скаржника, дії позивача щодо подання заяви про залишення позову без розгляду не вказують на відсутність спору між сторонами, або ж відсутності предмету спору, а є проявом використання останнім своїх прав наданих ГПК України, а тому наведені дії не є підставою для компенсації судових витрат відповідачу-1, згідно ч. 5 ст. 130 ГПК України.

Також позивач зауважує, що заявлений до стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним з виконаною роботою та домовленістю адвоката з клієнтом.

Насамкінець скаржник вказує на відсутності правових підстав для поновлення строку на подання представником відповідача-1 доказів понесених витрат на правничу допомогу, оскільки подання відповідних доказів залежало виключно від суб`єктивних, а не об`єктивних обставин.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 апеляційну скаргу у справі №910/14152/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 у справі №910/14152/23, справу призначено до розгляду на 30.04.2024, встановлено іншим учасникам справи строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

22.04.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого відповідач-1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги відповідач-1 зауважує, що метою подання даного позову є не захист порушених прав, а намагання заблокувати можливість здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" своєї господарської діяльності.

Відповідач-1 вказує, що в даному випадку не підлягають застосуванню положення ч. 8 ст. 129 ГПК України, оскільки у справі №910/14152/23 судові дебати не проводилися та рішення судом не приймалося. Неможливість подання документів, що підтверджують судові витрати, у 5-денний строк після залишення позову без розгляду спричинена крім іншого тим, що опис та акт були складені лише 07.03.2024, тобто після спливу 5-денного строку. Зумовлено це необхідністю для клієнта отримання ухвали про залишення позову без розгляду, як підтвердження завершення справи, а відповідно і надання юридичних послуг.

На переконання відповідача-1, відмова у розгляді його заяви про компенсацію судових витрат з причин незначного пропуску строку, що зумовлено особливостями розгляду справи, було б проявом формалізму та порушувало б право товариства на компенсацію судових витрат, завданих безпідставним, необґрунтованим позовом.

У судове засідання 30.04.2024 з`явилися представники скаржника та відповідач-1 та надали пояснення по суті спору. Представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, відмовити в задоволенні заяви про розподіл судових витрат. Представник відповідача-1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін оскаржувану ухвалу суду. Інші представники сторін в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторін, зважаючи на строк розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача за відсутності представників відповідачів-2, 3 за наявними матеріалами справи, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, у вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані", Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" та ОСОБА_2 про солідарне стягнення з відповідачів збитків у розмірі 1695000,00 грн та визнання недійсними договорів поворотної фінансової допомоги №Ф1/22 від 05.12.2022, №Ф2/22 від 06.12.2022, №Ф3/22 від 12.12.2022 та №Ф4/22 від 15.12.2022 на підставі ст. ст. 203, 215, 216 та 232 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/14152/23.

28.02.2024 позивачем подано до суду заяву про залишення його позову без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Вказана ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалася та в силу ст. 235 ГПК України набрала законної сили.

13.03.2024 до Господарського суду міста Києва за допомогою підсистеми "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшла заява про розподіл судових витрат, яка залишена судом без розгляду з підстав її подання поза межами процесуального строку встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України (ухвала Господарського суду міста Києва від 15.03.2024).

19.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" повторно подало до суду заяву про розподіл судових витрат, в якій заявник просив поновити строк на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу та стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 93000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" процесуальний строк для подання заяви про компенсацію судових витрат, прийнято до розгляду заяву відповідача-1 та призначено її розгляд на 27.03.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 у справі №910/14152/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" задоволено частково, стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" 40000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.

Під час розгляду заяви відповідача-1 місцевий господарський суд визнавши необґрунтованими дії позивача щодо звернення з позовом до суду, а в подальшому подання заяви про залишення вказаного позову без розгляду, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача-1 витрат на професійну правничу допомогу. Поряд з цим суд встановивши, що розмір заявлених відповідачем-1 витрат на правову допомогу в сумі 93000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, зменшив їх розмір до 40000,00 грн.

Однак суд апеляційної інстанції не погоджується з наведеними висновками місцевого господарського суду з урахуванням наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

У ст. 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат (ст. ст. 129 - 130 ГПК України), дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень ч. 5 ст. 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 09.07.2019 у справі №922/592/17.

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасного подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень ст. ст. 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (п. 1.20 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (п. 3.6 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та п. 20 постанови від 31.05.2022 у справі №917/304/21);

- вимога щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (п. 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц);

- правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку, коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови попередження про це до прийняття рішення по суті (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №620/2936/20);

- оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. У такому разі підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (п. 4.2.4 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 06.102020 у справі №922/376/20);

- у випадку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, коли проведення судових дебатів процесуальним законом взагалі не передбачено, учасник справи має дотримуватися встановленого п. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України п`ятиденного строку для подання заяви про розподіл судових витрат та доказів понесення таких витрат, а в разі його пропуску - належним чином обґрунтувати поважність причин (п. 24 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №918/853/20);

- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №908/574/20).

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що позовну заяву в даній справі залишено без розгляду, відповідно, судові дебати не проводилися, в даному випадку підлягає застосуванню вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (згідно ч. 1 ст. 232 ГПК України ухвала є одним із видів судового рішення), позаяк відсутність судових дебатів не нівелює імперативну норму ч. 8 ст. 129 ГПК України, яка зобов`язує сторін своєчасно звертатися до суду із заявою щодо ухвалення додаткового рішення. А отже, є помилковими твердження скаржника про незастосування до спірних правовідносин зазначених положень процесуального законодавства та як наслідок, поважності пропуску відповідачем-1 строку на подання доказів понесення судових витрат.

Як свідчать матеріали справи, у відзиві на позовну заяву відповідачем-1 викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно з яким відповідач-1 очікував понести у зв`язку з розглядом справи витрати на професійну правничу допомогу в сумі 150000 грн, а також зазначено, що докази, які підтверджують оплату наданих послуг у зв`язку з розглядом справи будуть надані протягом п`яти днів з моменту прийняття рішення по справі.

Оскільки ухвала про залишення позову без розгляду постановлена місцевим господарським судом 28.02.2024, в силу вимог ч. 8 ст.129 ГПК України, докази, що підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу мали бути подані відповідачем-1 до 04.03.2024.

Разом з тим представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" адвокат Подольський В.О. звернувся до суду із відповідною заявою про розподіл судових витрат лише 13.03.2024, яка ухвалою суду від 15.03.2024 залишена без розгляду на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України.

19.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" повторно звернулося до суду із заявою про розподіл судових витрат, в якій серед іншого, містилося клопотання про поновлення строку подачі заяви.

Обґрунтовуючи підстави для поновлення процесуального строку відповідач-1 відмітив, що у справі №910/14152/23 не було здійснено перехід до розгляду справи по суті, не відбулись судові дебати та не приймалося рішення суду, в результаті чого сторона відповідача-1 не мала можливості заздалегідь підготувати документи про понесені судові витрати для подання їх в строк визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України. Неможливість подання документів, що підтверджують судові витрати, у 5-денний строк після залишення позову без розгляду, спричинена крім іншого тим, що опис та акт були складені лише 07.03.2024, тобто після спливу 5-денного строку. Зумовлено це необхідністю для клієнта отримання ухвали про залишення позову без розгляду, як підтвердження завершення справи, а відповідно і надання юридичних послуг.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вже було відмічено судом, правові наслідки пропуску строку на подання доказів понесених судових витрат визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Між тим, згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Колегія суддів наголошує, що Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Отже, вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків,передбачених ГПК України. Відтак, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (аналогічна правова позиція викладене в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2023 у справі №910/5041/22).

З наведених норм слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено заявником, та чи підлягає він поновленню. Тому, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Питання про поважність причин пропуску строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, підстави пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк подання заяви. Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Задовольняючи клопотання про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" строку на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд першої інстанції виходив із того, що доводи, викладені у клопотанні про поновлення строку, є обґрунтованими.

Натомість апеляційний господарський суд вважає хибними наведені висновки місцевого господарського суду, враховуючи слідуюче.

Так, колегія суддів відмічає, що короткий текст ухвали про залишення позову без розгляду (вступна та резолютивна частини) оголошено в судовому засіданні 28.02.2024 на якому був присутній представник відповідача-1. Також 28.02.2024 короткий текст ухвали з`явився в Електронному суді (Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" має зареєстрований електронний кабінет). Відтак, відповідач-1 мав можливість направити заяву про розподіл судових витрат та докази на підтвердження їх реального понесення в межах встановлених процесуальних строків (на протязі 5 днів після постановлення ухвали).

Доводи відповідача-1 про неможливість своєчасного звернення з відповідною заявою до суду з огляду на те, що опис та акт були складені лише 07.03.2024, тобто після спливу 5-денного строку, не вказують на поважність причин пропуску процесуального строку, оскільки згідно договору №24/03 від 24.03.2023 про надання юридичних послуг надання інформації про фактично надані обсяги послуг за замовленнями та підписання акту прийому-передачі відносяться лише до внутрішньої організації роботи заявника, а тому не можуть самі по собі бути розцінені судом як поважні причини для поновлення строку на подання доказів.

Таким чином дослідивши зміст клопотання про поновлення процесуального строку для подання заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу можна зробити висновок, що відповідач-1 не вказав непереборних чи інших обставин, які б унеможливлювали/перешкоджали подати суду належним чином оформлену заяву та відповідні докази, в межах визначеного ГПК України п`ятиденного строку.

При цьому заявник не зазначив і обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії (подання доказів в межах п`яти днів), тоді як наведені в заяві обставини залежали виключно від суб`єктивної волі сторін та відповідно, не є тією об`єктивною та непереборною обставиною, що може бути визнана судом поважною за якої встановлені законом строки підлягають поновленню.

За таких обставин, враховуючи, що представник відповідача-1 був присутній в судовому засіданні 28.02.2024, а подання доказів понесення судових витрат в межах встановлених процесуальних строків залежала виключно від волевиявлення сторони, беручи до уваги, що відповідачем-1 не наведено причин, які об`єктивно унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії у межах встановленого процесуальним законом строку, поновлення строку на подання доказів понесених судових витрат за вказаних обставин не буде виправданим, оскільки пропуск такого строку безпосередньо залежав від суб`єктивної волі та поведінки заявника, які останній міг та повинен був уникнути під час звернення до суду.

Таким чином, з огляду на наведені представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" обставини для поновлення процесуального строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що вони не є поважними та не можуть бути взяті до уваги в якості підтвердження наявності виключних та поважних підстав такого пропуску, та для поновлення відповідного строку.

На вказані обставини місцевий господарський суд уваги не звернув та безпідставно задовольнив заяву відповідача-1 про поновлення строку на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, чим порушив норми процесуального права

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" пропущено 5-ти денний строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України, і причини пропуску такого строку суд не визнаються поважними, а отже, заява про поновлення процесуального строку задоволенню не підлягає, та відповідно, заяву про розподіл судових витрат слід залишити без розгляду.

При цьому залишення без розгляду заяви відповідача-1 про розподіл судових витрат не є проявом надмірного формалізму, оскільки поновлення судом строку на подання доказів понесених судових витрат, з урахуванням вищезазначеного, не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява N35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та не з`ясування всіх обставин справи, які знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали.

Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" щодо апеляційної скарги, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, є безпідставними та спростовуються викладеними вище обставинами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 у справі №910/14152/23 підлягає скасуванню з огляду на не з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Заява відповідача-1 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані".

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 у справі №910/14152/23 скасувати.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" про розподіл судових витрат залишити без розгляду.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" (код ЄДРПОУ 39402023, м. Київ, вул. Стельмаха, 10 А) на користь ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 01.05.2024.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов