Ухвала

від 28.03.2024 по справі 915/299/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

28 березня 2024 року Справа № 915/299/24

Суддя Господарського суду Миколаївської області Алексєєв А.П., попередньо розглянувши матеріали позовної заяви керівника Миколаївської обласної прокуратури, код 02910048 (м. Миколаїв, вул. Спаська, 28), від імені якого на підставі довіреності діє керівник Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області, яка пред`явлена в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, код 00022579 (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22) до відповідача 1: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, код 39825404 (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 34), відповідача 2: Горохівської сільської ради Миколаївської області, код 04377032 (57356, с. Горохівське, Миколаївська область, вул. Поштова, буд. 8), про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державного лісового фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання незаконним і скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду із позовом, в якому просить усунути перешкоди Миколаївській обласній державній адміністрації, як власнику та розпоряднику земель державного лісового фонду, у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державного лісового фонду, яка розташована у межах території Горохівської сільської ради Миколаївської області, шляхом:

- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4825780400:14:000:0218 площею 28,7449 га;

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 14.12.2020 року №54-ОТГ в частині.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Позовна заява має бути пред`явлена із додержанням вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 ГПК (Господарський процесуальний кодекс України).

Так, позовна заява має певні недоліки, що має наслідком залишення її без руху відповідно до приписів ст. 174 ГПК.

По-перше.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК позовна заява, окрім переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви, має містити зазначення доказів, що підтверджують вказані у ній обставини.

Дана норма ГПК є імперативною, тобто обов`язковою для учасника господарського процесу.

При цьому, як зазначено у ч. 1 ст. 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Встановлена п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК вимога зазначити докази, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини, є самостійною по відношенню до вимоги про необхідність зазначення у позовній заяві переліку документів та інших доказів, що додаються до неї, яка встановлена п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК.

Від дотримання прокурором вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК при складанні і поданні позову напряму залежить правильність з`ясування судом та іншими учасниками справи викладених у позові обставин та якими саме доказами прокурор ці обставини підтверджує.

Крім того, обов`язку прокурора з додержання вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК прямо кореспондується обов`язок відповідача з додержання вимог п. 4, п. 5 ч. 3 ст. 165 ГПК і неналежне виконання цього обов`язку однією стороною також потягне за собою неналежне виконання свого обов`язку другою стороною.

Тобто, виходячи з положень п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК, у тексті позовної заяви має бути зазначено, що доказом відповідної обставини, факту, події, якими підтверджуються позовні вимоги, є відповідні документи (письмові докази), показання свідка (свідків), висновок експерта, річ (речові докази), електронні докази.

Наприклад, якщо у тексті позову є посилання на обставину видання Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області наказу, то у тексті позову одразу необхідно зробити посилання, що доказом зазначеної обставини є приєднана до позову копія відповідного наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

По-друге.

Позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України).

Наведений у позовній заяві перелік документів та інших доказів має певні недоліки.

Так, наприклад, у п. 2 переліку прокурор зазначив, що до позовної заяви додається наказ ГУ ДГК в області від 14.12.2020 №54-ОТГ з додатками на 11 аркушах.

Проте, прокурором не зазначено найменування кожного додатку з зазначенням реквізитів кожного документа у достатньому для його ідентифікації обсязі (має бути зазначена дата і номер документу).

Також, наприклад, у п. 3 переліку додатків прокурор зазначив, що до позовної заяви додається акт приймання-передачі земельних ділянок з додатками на 11 арк.

Проте, прокурором не зазначено реквізитів даного документа, а також реквізитів кожного додатку у достатньому для його ідентифікації обсязі (має бути зазначена дата і номер документу).

Це також стосується документів зазначених у пунктах 10, 18 переліку додатків.

По-третє.

Згідно ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Приєднані до позовної заяви копії документів, зокрема документи, які зазначені як додатки до наказу ГУ ДГК в області від 14.12.2020 №54-ОТГ, до акту приймання-передачі земельних ділянок, а також запит окружної прокуратури (п.п. 2, 3, 8 переліку додатків) низької якості (текст нечитабельний).

По-четверте.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно положень ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Визначення суб`єкту владних повноважень наведено у Кодексі адміністративного судочинства України, згідно якого суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З огляду на зміст положень абз. 1 ч. 3 ст. 23, абз. 3, 4, 5 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" під органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб`єктами владних повноважень відповідно розуміються суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені повноваження із здійснення ними публічно-владних управлінських функцій із захисту інтересів держави.

Згідно ч. 4 ст. 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Отже, у даному випадку, виходячи з вищевказаних положень законодавства Миколаївська обласна державна адміністрація має бути за законом наділена повноваженнями органу виконавчої влади по здійсненню публічно-владних управлінських функцій із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

У позові прокурор зазначає, що Миколаївська обласна державна адміністрація є розпорядником та титульним власником земельних ділянок лісогосподарського призначення за межами населених пунктів, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 4825780400:14:000:0218 площею 28,7449 га.

Як на правову підставу позовних вимог прокурор послався, зокрема на ст. ст. 15, 16, 319, 389 ЦК України, згідно яких кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою собою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому рішенню.

Отже, як вбачається із змісту позову Миколаївська обласна державна адміністрація виступає у спірних правовідносинах як власник та розпорядник земельної ділянки державного лісового фонду, який звернувся до суду, зокрема на підставі ст. ст. 15, 16 ЦК з вимогою про захист права власності шляхом усунення перешкод у користуванні майном (ст. 152 ЗК, 386 ЦК, 391 ЦК), а не як орган державної влади, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади по здійсненню функцій із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Отже, прокурору необхідно:

1. Виправити форму та зміст позовної заяви в частині:

- зробити посилання у тексті позовної заяви на докази, якими підтверджуються викладені у позовній заяві обставини;

- навести обґрунтування, що позивач - Миколаївська обласна державна адміністрація наділена повноваженнями органу виконавчої влади по здійсненню функцій із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

- у переліку документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви, зазначити реквізити кожного документа у достатньому для ідентифікації обсязі (назва, дата, номер);

2. Надати копії документів належної якості, які зазначені у п.п. 2, 3, 8 переліку додатків до позову.

3. Направити виправлений примірник позовної заяви на адресу суду в електронній формі або у письмовій формі.

4. Направити виправлений примірник позовної заяви до електронних кабінетів інших учасників (за наявності). Докази направлення виправленої позовної заяви учасникам подати суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву керівника Миколаївської окружної прокуратури залишити без руху.

2. Встановити прокурору строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків зазначених у цій ухвалі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя А.П. Алексєєв