Ухвала

від 04.11.2024 по справі 915/299/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

04 листопада 2024 року Справа № 915/299/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Виконувача обов`язків керівника Баштанської окружної прокуратури, пров. Пожежний, 3, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101 (код ЄДРПОУ 02910048)

електронна пошта: bashtan@myk.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв. Миколаївська область, 54001 (код ЄДРПОУ 00022579)

електронна пошта: cancelar@mk.gov.ua

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54034 (код ЄДРПОУ 39825404)

електронна пошта: mykolaiv@land.gov.ua

до відповідача Горохівської сільської ради Миколаївської області, вул. Поштова, буд. 8, с. Горохівське, Баштанський район, Миколаївська область, 57356 (код ЄДРПОУ 04377032)

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державного лісового фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання незаконним і скасування наказу

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернувся Виконувач обов`язків керівника Баштанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з позовною заявою до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, до відповідача Горохівської сільської ради, в якій просить суд:

1. Усунути перешкоди Миколаївській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування вчиненої 12.11.2013 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4825780400:14:000:0218 площею 28,7449 га, розташованої в межах території Горохівської сільської ради Миколаївської області.

2. Усунути перешкоди Миколаївській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в області від 14.12.2020 № 54-ОТГ в частині передачі територіальній громаді, в особі Горохівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, у комунальну власність земельної ділянки площею 28,7449 га з кадастровим номером 4825780400:14:000:0218 (№ 10 Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що передаються у комунальну власність територіальної громади, в особі Горохівської сільської ради Миколаївської області, що є додатком до вказаного наказу).

3. Стягнути з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позову.

Підставою позову прокуратурою зазначено порушення вимог законодавства при формуванні земельних ділянок сільськогосподарського призначення за рахунок земель державного лісового фонду та їх передачі у комунальну власність.

Розпорядженням голови Снігурівської районної державної адміністрації від 30.07.2013 № 235-р Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ ДГК в області) запропоновано замовити технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 14502,91 га в межах території Снігурівського району Миколаївської області та подати її на затвердження до райдержадміністрації.

На підставі вказаного вище розпорядження, ДП «Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області.

В подальшому на підставі цієї технічної документації сформовано та зареєстровано у Державному земельному кадастрі, у тому числі земельну ділянку площею 28,7449 га (кадастровий номер 4825780400:14:000:0218, дата реєстрації 12.11.2013), в межах Олександрівської сільської ради Снігурівського району. Зазначена ділянка сформована як землі запасу сільськогосподарського призначення державної власності.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 14.12.2020 № 54-ОТГ територіальній громаді в особі Горохівської сільської ради Снігурівського району передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, в тому числі земельну ділянку площею 28,7449 га (кадастровий номер 4825780400:14:000:0218), право комунальної власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Прокуратура зазначає, що спірна земельна ділянка на час її інвентаризації та реєстрації у Державному земельному кадастрі, а також передачі її у комунальну власність і на теперішній час, частково належить до земель державного лісового фонду та не вилучалась з постійного користування державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства.

Отже, як зазначає прокуратура, формування спірної земельної ділянки відбулося за рахунок її вилучення з державного лісового фонду, яке супроводжувалось фактичною незаконною зміною її цільового призначення, всупереч ч. 1 ст. 20 ЗК України, ст. 57 ЛК України.

Таким чином, на підставі наказу ГУ ДГК в області від 14.12.2020 № 54-ОТГ, яким земельну ділянку з кадастровим номером 4825780400:14:000:0218 віднесено до земель сільськогосподарського призначення, в односторонньому та позасудовому порядку, з перевищенням наданих законом повноважень, незаконно вилучено поза волею належного розпорядника - держави в особі Кабінету Міністрів України та постійного землекористувача - Філії «Баштанське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» спірну земельну ділянку із земель лісогосподарського призначення зі зміною її цільового призначення та всупереч встановленого мораторію на вилучення земель, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 13, 14, 19, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 3, 84, 116, 117, 122, 141, 149, 152, 155 ЗК України, ст. 1, 11 ЛК України, ст. 15, 16, 17, 21, 317, 319, 321, 324, 328, 373, 386 ЦК України, ст. 6, 7, 15, 16, 24, 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та судовою практикою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024 справу з єдиним унікальним номером № 915/299/24 призначено головуючому судді Алексєєву А.П.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.03.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2024 позовну заяву від 20.03.2024 року повернуто прокурору.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 апеляційну скаргу Першого заступника керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2024 у справі № 915/299/24 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2024 у справі № 915/299/24 скасовано. Матеріали справи № 915/299/24 направлено до Господарського суду Миколаївської області для вирішення питання про відкриття провадження. В задоволенні іншої частини апеляційної скарги - відмовлено.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2024 № 127 у зв`язку з відпусткою головуючого судді Алексєєва А.П. для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/299/24.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024 справу № 915/299/24 призначено головуючому судді Олейняш Е.М.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Відповідно до ч. 9 ст. 32 ГПК України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 13 ст. 32 ГПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що остання подана з урахуванням вимог ст. 162, 164, 172 ГПК України. Керуючись ч. 1, 2 ст. 176 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, категорію спору, необхідність встановлення обставин у справі та вчинення процесуальних дій, суд дійшов висновку, що розгляд даної справи слід проводити в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 50 ГПК України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Прокуратура в позовній заяві зазначила, що спірна земельна ділянка на момент її формування та на теперішній час перебуває у постійному користуванні ДП "Березнегуватське лісове господарство". Однак, відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 12.10.2021 № 643 ДП "Березнегуватське лісове господарство" припинено шляхом реорганізації, а саме - приєднання до ДП "Баштанське лісове господарство". В подальшому на підставі постанови КМУ від 07.09.2022 № 1003, наказу Державного агенства лісових ресурсів України 11.01.2023 № 111 ДП "Баштанське лісове господарство" припинено шляхом реорганізації, а саме - приєднання до державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з тим, що рішення по даній справі може вплинути на права та обов`язки Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", суд дійшов висновку про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України".

Відповідно до ч. 3 ст. 176 ГПК України якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що до позовної заяви прокуратурою долучено докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу ДСГП "Ліси України".

Відповідно до ст. 179 ГПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі або ухвалі, постановленій у підготовчому засіданні (якщо третіх осіб було залучено у підготовчому засіданні), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву.

Учасники справи мають право подати відповідь на такі пояснення до закінчення підготовчого провадження.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Керуючись ст. 32, 120, 233-235, 247, 250-252, 254-255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження у справі.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3. Призначити підготовче засідання по справі на 03.12.2024 о 12:30 год.

Повідомити учасників справи про призначення підготовчого засідання по справі.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Миколаївської області за адресою: вул. Олексія Вадатурського (Фалєєвська), 14, м. Миколаїв, 54614.

4. Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", вул. Руставелі Шота, 9А, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 44768034).

електронна адреса: info@e-forest.gov.ua

Копію даної ухвали направити на адресу третьої особи.

5. Суд звертає увагу учасників процесу на наступне.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Суд зазначає про обов`язок осіб, зазначених у ст. 6 ГПК України, зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (абз. 3 ч. 7 ст. 42 ГПК України).

6. Встановити відповідачам строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відзив на позов має відповідати вимогам ст. 165 ГПК України.

Роз`яснити відповідачам, що у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

7. Встановити прокуратурі (позивачу) строк у 5 днів з дня отримання від відповідачів відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив в порядку ст. 166 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Відповідь на відзив має відповідати вимогам ст. 166 ГПК України.

8. Встановити відповідачам строк у 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на відповідь на відзив в порядку ст. 167 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Заперечення мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України.

9. Встановити третій особі строк у 10 днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду пояснень в порядку ст. 168, 179 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення, якщо такі докази не надані сторонами, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Пояснення мають відповідати вимогам ст. 168 ГПК України.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч. 4 ст. 161 ГПК України).

10. Звернути увагу учасників справи на наступне:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК України);

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України);

- учасники справи мають права та обов`язки, передбачені ст. 42, 46 ГПК;

- заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань подаються в порядку, встановленому ГПК України (ч. 3 ст. 169 ГПК України); якщо такий порядок приписами ГПК України не встановлений, то заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань слід подавати до суду в письмовій формі (ч. 3 ст. 169 ГПК України);

- повноваження представників учасників справи, а також документи, що підтверджують повноваження представників, врегульовані приписами ст. 16, 56-61 ГПК України;

- порядок подання доказів, а також наслідки несвоєчасного подання доказів врегульовані ст. 80 ГПК України;

- копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2003), який затверджено наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.

11. Попередити учасників справи про те, що відповідно до ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.

На вебсторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).

Ухвалу підписано 04.11.2024

Суддя Е. М. Олейняш