Рішення

від 21.03.2024 по справі 920/1276/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.03.2024м. СумиСправа № 920/1276/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали справи № 920/1276/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЙЕ Енергія

(вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, м. Київ, 01010, ЄДРПОУ 38863790)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма

Суми-Насіння" (вул. Заозерна, буд. 39, с. Сад, Сумський район,

Сумська область, 42343, код ЄДРПОУ 02888981)

про стягнення 104 791 грн 22 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув,

при секретарі судового засідання Щербак Н.М.

Суть спору: 08.11.2023 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд стягнути з відповідача 104791 грн 22 коп., з яких 62631 грн 88 коп. сума боргу, 16 636 грн 29 коп. інфляційне збільшення, 3042 грн 90 коп. 3% річних 22 480 грн 15 коп. штрафу, за неналежне виконання зобов`язань за Договором про постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41АР167-1201-19 від 29.10.2019; а також просить покласти на відповідача судовий збір.

Ухвалою суду від 09.11.2023 відкрито провадження у справі № 920/1276/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

29.11.2023 відповідачем надано до суду відзив від 29.11.2023, б/н (вх.№7470/23) на позовну заяву, відповідно до змісту якого просить у задоволенні позову відмовити.

06.12.2023 позивачем надано до суду клопотання від 06.12.2023, б/н (вх.№4789) про поновлення строку на подання відповіді на відзив.

14.12.2023 позивачем надано до суду відповідь від 14.12.2023, б/н (вх.№1530) на відзив, відповідно до якого позивач просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду 15.01.2024 Клопотання позивача від 06.12.2023, б/н (вх.№4789) про поновлення строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву задоволено; поновлено строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву; суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 920/1276/23 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 01.02.2024, 10:00.

Протокольною ухвалою суду від 01.02.2024 оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі №920/1276/23 до 20.02.2024, 11:30.

15.02.2024 позивачем надано суду додаткові пояснення від 15.02.2024, б/н (вх.№447) у справі №920/1276/23.

Ухвалою суду від 20.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/1276/23 до судового розгляду по суті. Призначено розгляд справи по суті на 12.03.2024,10:20.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 08 год. 48 хв. до 13 год. 45 хв. 12.03.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 12.03.2024 не відбулось.

Ухвалою суду від 12.03.2024 призначено судове засідання на 21.03.2024,10:05.

21.03.2024 представником позивача надано до суду заяву від 21.03.2024, відповідно до змісту якої просить розгляд справи провести без участі представника позивача за наявними матеріалами.

21.03.2024 представником відповідача надано до суду заяву від 21.03.2024, згідно зі змістом якої відповідач просить провести судове засідання без його участі за наявними матеріалами справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

29.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РГК ТРЕЙДИНГ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНЯТЮ «АГРОФІРМА СУМИ-НАСІННЯ» (Відповідач, Споживач) було укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР167-1201-19 (далі - Договір) та в подальшому Додаткові угоди до нього.

З 01.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «РГК ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 38863790) змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (код ЄДРПОУ 38863790) (Позивач, Постачальник) про що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (запис № 1000701070016050759 від 01.10.2020).

Пунктом 9.1 Договору, з урахуванням додаткових угод № 1 від 27.12.2019р., №12 від 11.12.2020р. та 15.12.2021р., встановлено що цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в часині постачання природного газу, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «ЙЕ Енергія» В інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2022р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до додаткової угоди №4 від 03.03.2020р., у зв`язку із зміною найменування Постачальника, сторони домовились внести зміни до Договору та викласти реквізити постачальника у новій редакції, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄГАЗ».

Відповідно до додаткової угоди №9 від 02.10.2020р., у зв`язку із зміною найменування Постачальника, сторони домовились внести зміни до Договору та викласти реквізити постачальника у новій редакції, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія».

Згідно п.1.1 Договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 15.12.2021р., Постачальник зобов`язувався передати у власність Споживачеві в 2019-2022 роках природний газ, а Споживач зобов`язувався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Відповідно до п.4.1 Договору, передбачено, що розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць.

Згідно з п. 4.2.1 Договору, остаточний розрахунок за фактично переданий Постачальником газ газ здійснюється Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Відповідно до п. 4.4. Договору, датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.

Пунктом 5.5.1. Договору обумовлено, що Споживач (Відповідач) зобов`язаний дотримуватися дисципліни споживання газу, визначеної Розділом 2 Договору, а також Правилами постачання природного газу.

Згідно з п. 2.3 Договору обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та Споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених кодексом ГРМ.

Відповідно умов Договору, остаточний розрахунок за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Визначення фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами врегулюваний п. 2.5 Договору:

« 2.5.1. За підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

-На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

-Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання- передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

-У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника.»

У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або неподання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Постачальника».

Додатковою угодою № 5 від 22.05.2020 року Сторонами було узгоджено порядок формування, обміну та підписання електронних документів, відповідно до якої починаючи з дати підписання додаткової угоди, при виконанні умов Договору Сторони будуть здійснювати документообіг, в формі електронних документів, з використанням системи «М.Е.Dос».

Умовами вищевказаної додаткової угоди Сторони погодили, що Е-документ (Акти приймання-передачі природного газу) вважаються підписаними і набирають чинності з моменту підписання з використанням НІ І Споживачем Е-документа, отриманого від Постачальника з нанесеним ЕП.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем у погоджений Договором спосіб було підписано:

- АКТ № РГК82000368 приймання-передачі природного газу від 31.01.2022р. до договору на постачання природного газу № 41АР167-1201-19 від 29.10.2019р. на загальну суму 103 028,90грн. за 2125,89м.куб. природного газу

- АКТ № РГК82002115 приймання-передачі природного газу від 28.02.2022р. до договору на постачання природного газу № 41 АР 167-1201-19 від 29.10.2019р на загальну суму 61072,39грн. за 1483,64м.куб. природного газу.

АКТ № РГК82005734 приймання-передачі природного газу від 31.03.2022р. до договору на постачання природного газу № 41АР167-1201-19 від 29.10.2019р. на загальну суму 1298,51грн. за 24,90м.куб. природного газу.

АКТ № РГК82006851 приймання-передачі природного газу від 30.04.2022р. до договору на постачання природного газу № 41АР167-1201-19 від 29.10.2019р. на загальну суму 260,98грн. за 5,31м.куб природного газу.

В обгрунтвання позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач акти приймання-передачі за період з лютого по квітень 2022 року з підпису не повернув.

Також Позивач зазначає, що про факт постачання Позивачем Відповідачу одного газу у цей період свідчить факт перебування даного Споживача (EIS код 56X00000200R9000) Реєстрі споживачів «Комерційний портфель» ТОВ "ЙЕ Енергія" (згідно із даними з Інформаційної платформи Оператора ГТС, а обсяги поставленного/спожитого природного газу підтверджуються також відповіддю Оператора ГРМ (AT «Сумигаз») від 07.02.2023року № 400-Сл-1548-0223 на звернення ТОВ "ЙЕ Енергія" до нього про обсяг розподіленого Відповідачу природного газу в період з 01.01.2022 року по 31.05.2022 року

Через невиконання Відповідачем умов Договору в частині розрахунків за використаний природний газ у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем, за Договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41 АР 167-1201-19 від 29.10.2019 на суму 62 631,88грн.

23.05.2023 Позивачем було направлено Відповідачу вимогу на сплату боргу у сумі 62 631,88грн. по Договору, яку Відповідач залишив без оплати.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначає, що він належним чином виконав свої зобов`язання по постачанню природного газу по Договору, проте Відповідач, в обумовлені Договором строки не розрахувався за отриманий газ, через що у нього наявна заборгованість у розмірі 62 631 грн 88 коп, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, заперечуючи використання ним природного газу у зазначених у актах приймання-передачі обсягах, вважає, що у Позивача відсутні документи на підтвердження поставки цього обсягу газу та заперечує проти застосування до Відповідача санкцій, що нараховані Позивачем.

Вирішуючи спір у даній справі, суд керується наступним:

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи слідує, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР167-1201-19 від 29.10.2019 (з додатковими угодами), укладеного між сторонами у справі Позивачем і Відповідачем

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Щодо твердження Відповідача про недоведеність належними та допустимими доказами поставки природного газу за спірний період суд зазначає наступне.

З метою оперативного контролю за процесом споживання природного газу усіма категоріями споживачів, державою розроблена та впроваджена у роботу електрична платформа, принципи її функціонування передбачені Правилами постачання природного газу № 2496, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827.

Інформаційна платформа це електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог Кодексу (абз.46 п.5 гл.1 розділу Кодексу газотранспортної системи /Кодексу ГТС).

Кожному споживачу присвоюється ЕІС-код (Energy IdentificationCode) - персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи) (абз.3 п.5 Правил постачання природного газу).

Адміністрування платформи здійснює державне підприємство - Оператор ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС України. Головним призначенням створення і впровадження Державою Платформи була автоматизація процесів електронної взаємодії та документообігу між всіма суб`єктами ринку природного газу - Оператором ГТС, операторами газорозподільних мереж (Оператори ГРМ), постачальниками газу та споживачами під час здійснення діяльності по забезпеченню потреб споживачів природним газом. Доступ до платформи здійснюєтьсяі шляхом застосування персональних логінів і паролів, які надаються Оператором ГТС всім учасникам ринку природного газу. Після запуску платформи - будь-який обмін інформацією в частині встановлення планових та визначення фактичних обсягів спожитого природного газу у розрізі постачальників та споживачів, які уклали з ними господарські договори на придбання ресурсу природного газу здійснюється в електронному вигляді (без дублювання на паперових носіях), зокрема:

1. Інформація про фактично спожиті обсяги у звітному місяці певним споживачем - вноситься до Платформи Оператором ГРГМ АТ "СУМИГАЗ" у визначені терміни;

2. Постачальники використовують інформацію з Платформи для складання ними Актів приймання - передачі природного газу у звітному періоді Споживачам, зокрема для проведення нарахування за фактичні обсяги спожитого природного газу;

3. Інформація Платформи використовується Оператором ГТС для визначення обсягу зобов`язань перед ним інших учасників ринку природного газу.

Відповідно до п.2 гл.3 р. IX Кодексу газорозподільних систем для визначення об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) приймаються дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. Уразі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ приймаються дані комерційного вузла обліку споживача.

Згідно з п. 3 гл.3 розділу IX Кодексу ГРС, період, за який по об`єкту споживача визначається фактичний об`єм (обсяг) споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокація), є календарний місяць.

Визначений Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичний об`єм та обсяг розподілу та споживання (постачання) природного газу по об`єкту споживача (алокація) за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передається Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для включення в місячний баланс природного газу по ГТС і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником (п.б гл.3 р.ІХ Кодексу ГРС).

Відповідач не заперечує факт перебування у період з дати укладення договору і по квітень 2022 року на поставці постачальника ТОВ «ЙЕ Енергія»

Відповідно до положень Кодексу ГТС, Реєстром споживачів постачальника є перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді (п.5 гл.1 р. 1 Кодексу ГТС).

Пунктом 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС передбачено, що постачальник має право визначити по споживачу в інформаційній платформі кінцеву дату постачання природного газу такому споживачу (з якої споживач буде виключений з Реєстру такого постачальника) та/ або визначити періоди постачання природного газу такому споживачу.

Отже матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано і не заперечується що Відповідач з ЕІС-кодом 56X00000200R9000 з 2019 року і по квітень 2022 року, тобто у спірний період, був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія".

За приписами розділу II Правил постачання природного газу, підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС- коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.

За правилами п.1 гл.1 Розділу IX Кодексу газорозподільних систем комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Відтак, постачання природного газу здійснюється виключно через та за допомогою Інформаційної платформи Оператора ГТС. Інформаційна платформа є доступною для Постачальника природного газу та містить, зокрема, інформацію про період закріплення в Реєстрі постачальника того чи іншого споживача, а також про фактичне добове. споживання природного газу та інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця. Постачальник отримує дані про фактичне споживання Споживачем природного газу не тільки від споживача та/або Оператора ГРМ, а і з Інформаційної платформи Оператора ГТС

З матеріалів справи вбачається, що Оператор ГРМ (АТ «СУМИГАЗ») листом від 07.02.2023 за вих. № 400-Сл-1548-0223 з додатками підтверджено розподіл природного газу

у січні 2022 року - 2 125,89 куб.м,

у лютому 2022 - 1 483,64 куб.м,

у березні 2022 року 24,90 куб.м,

у квітні 2022 - 5,31 куб.м,

у травні 2022 - 0,00 куб.м.

Обсяг природного газу, що поставлений Відповідачу у період з січня 2022 по квітень 2022 року та вказаний в Актах приймання- передачі, за спірний період, повністю збігається з даними Оператора ГРМ про розподілений обсяг природного газу для ТОВ «АГРОФІРМА СУМИ-НАСІННЯ» ЕІС-код 56X00000200R9000 у цей період.

Також умовами Договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 22.05.2023р.) Сторони погодили, що починаючи з дати підписання додаткової угоди, при виконанні умов договору сторони будуть здійснювати документообіг в формі електронних документів з використанням системи «M.E.Doc».

Відповідно до умов укладеної додаткової угоди № 5 від 22.05.2020, а саме:

п. 2.5. Е-документи (Акти приймання-передачі природного газу вважаються підписаними і набирають чинності з моменту підписання з використанням ЕП Споживачем Е-документа, отриманого від Постачальника з нанесеним ЕП.

п. 2.6. Е-документи (Акти приймання-передачі природного газу) вважаються прийнятими і набирають чинності у випадку, якщо Споживач протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання не відхилив та не надіслав Постачальнику мотивованої відмови таких Е- документів. Мотивована відмова надсилається Споживачем через механізм відхилення Е-документа з обов`язковим наданням коментарів про обґрунтовані причини такого відхилення.

п. 2.7, У разі якщо протягом 3 (трьох) робочих днів або іншого, передбаченого Договором строку Постачальник не отримав від Споживача підписаних ЕП Е-документів (Актів приймання-передачі природного газу), які були підписані ЕП Постачальника та надіслані Споживачу, та якщо Споживач протягом 3(трьох) робочих днів не надіслав Постачальнику мотивованої відмови від підписання таких Е- документів, такі Е-документи (Акти приймання-передачі природного газу) вважаються підписаними обома Сторонами і набирають чинності.

п. 2.8. У випадку, коли одна із Сторін заявляє про втрату конкретного Е-документа. який попередньо набрав чинності, повторне підписання такого Е-документа не здійснюється. При цьому Сторона, яка зберігає власний примірник Е-документа. зобов`язується за зверненням Сторони, яка втратила цей Е-документ надати його доступними електронними каналами зв`язку, або на носії електронної інформації.

Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 був підписаний сторонами в паперовому варіанті і наявний в обох сторін. Про що не заперечується Відповідачем.

Інші акти приймання-передачі за лютий 2022року, березень 2022 року та квітень 2022 року Позивач направляв Відповідачу у формі електронних документів з використанням системи «M.E.Doc», тобто у спосіб погоджений умовами додаткової угоди № 5.

Відповідач дані акти приймання-передачі отримав з використанням системи «М.Е.Рос» 10.03.2022, 18.04.2022 та 18.05.2022 відповідно, що підтверджується відміткою та підтвердженням в системі «М.Е. Doc».

У зазначені у п. 2.6 та п. 2.7. додаткової угоди № 5 строки Відповідач/Споживач не надіслав Постачальнику мотивованої відмови від підписання таких Е-документів, а отже за умовами погодженого сторонами Договору такі Е-документи (Акти приймання-передачі природного газу) вважаються підписаними обома Сторонами і набирають чинності.

І оскільки Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо сплати отриманого газу не виконав, у нього перед Позивачем утворилась заборгованість в розмірі 62 631,88грн за період споживання з січня 2022 по квітень 2022 року включно.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що факт наявності споживання Відповідачем природного газу постачальником якого був ТОВ «ЙЕ Енергія» та наявності основної суми боргу у розмірі 62631, 88 грн підтверджено Позивачем документально належними та допустимимим доказами та відсутності в матеріалах справи доказів оплати заборгованості Відповідачем, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 62 631 грн 88 коп.

Також Позивач в позовній заяві просить стягнути з Відповідача 3% річних та інфляційні втрати за порушення строків оплати за ориманий природний газ..

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Як слідує із розрахунку, позивачем здійснено нарахування 3% річних в розмірі 3042 грн. 90 коп та інфляційні втрати у розмірі 16636 грн 29 коп.

Суд дослідивши наявний в матеріалах справи розрахунок, встановив, що позивачем правомірно здійснено нарахування 3% річних в загальному розмірі 3042 грн. 90 коп та інфляційні втрати у розмірі 16636 грн 29 коп.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3042 грн. 90 коп та інфляційних втрат у розмірі 16636 грн 29 коп. підлягає задоволенню.

Окрім цього, позивачем заявлено до стягнення штраф за перевищення та недовикористання обсягу постачання газу

Посилаючись на те, що Відповідачем не було дотримано дисципліни відбору природного газу у спірний період (січень 2022 квітень 2022року), в результаті чого під час відбору газу відбулось як перевищення так і недобір запланованих обсягів, Позивач просить стягнути з Відповідача за перевищення підтвердженого обсягу природного газу у січні-лютому 2022року штраф у розмірі 7447 грн 35 коп. та за недовикористаний обсяг від підтвердженого природного газу у період з березня по квітень 2022 року у розмірі 15032 грн 80 коп.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження № 12-79гс19) зазначено, що главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях щодо застосування господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України).

За змістом частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 6.2.3. договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач зобов`язується сплатити постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого Споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач сплачує Постачальнику штраф за перевищення обсягу постання газу, що розраховується за формулою: В = (Уф - Уп) х Ц х К, де:

Уф - обсяг фактично поставленого газу протягом розрахункового періоду;

Уп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період;

Ц - вартість газу за Договором;

К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1.

Приписи ч. 2 ст. 6 та ст. 627 Цивільного кодексу України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Взаємовідносини учасників ринку природного газу регулюються, зокрема Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 3 Закону України «Про ринок природного газу» ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципом, зокрема, щодо відповідальності суб`єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.

Статтею 12 Закону України «Про ринок природного газу» передбачені правила постачання природного газу та встановлено, зокрема, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

У частині 5 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» визначені істотні умови договору, зокрема, згідно з пунктом 6 передбачено, що договір постачання повинен містити таку істотну умову, як порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

Згідно з п.п. 1 п. 1 розділу VII Правил постачання природного газу відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках: якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Отже, з огляду на положення чинного законодавства щодо обов`язковості умов укладеного між сторонами договору, з урахуванням положень Закону України «Про ринок природного газу», в якому визначені істотні умови договору про постачання природного газу, зокрема, порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання, а також здійснення постачальником нарахування збитків за формулою та в порядку, визначеному договором та Правилами постачання природного газу, та здійснення належного повідомлення споживача про заподіяння та нарахування збитків шляхом складання та направлення акта-претензії, постачальник природного газу має право на відшкодування споживачем збитків за перевищення/зменшення фактично спожитого обсягу природного газу, що відрізняється від замовленого споживачем обсягу.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 910/4608/20 та від 21.09.2021 у справі № 904/6992/20, постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №904/6994/20.

Суд зауважує, що існує сформована практика суду касаційної інстанції щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах щодо відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику природного газу із урахуванням приписів розділу VI Правил постачання природного газу, викладена у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 910/4608/20, від 25.08.2021 у справі № 911/3215/20, від 21.09.2021 у справі № 904/6992/20, від 26.10.2021 у справі № 904/6985/20 та від 16.12.2021 у справі № 911/3214/20, від 20.01.2022 у справі № 908/21/21, від 26.01.2022 у справі № 914/617/21, від 20.01.2022 у справі № 911/77/21, постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №904/6994/20.

Незважаючи на те, що позивач у позові, відповіді на відзив, судових засіданнях, говорячи про збитки та посилаючись на п. 1 розділу VII Правил постачання природного газу, яким визначено порядок відшкодування збитків якщо фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу за підсумками розрахункового періоду, у договорі за вказане порушення передбачено відповідальність у вигляді штрафу.

Однак, визначення в договорі штрафу, а не збитків не звільняє позивача від обов`язку доведення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, зокрема його об`єктивної сторони, а саме: протиправне діяння (дія чи бездіяльність), його шкідливі наслідки (збитки); причинно-наслідковий зв`язок між діянням і шкідливим результатом (збитками).

Позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції, підставою для застосування яких визначено п. п. 6.2.2., 6.2.3 договору з урахуванням додаткових угод, п. 1 розділу VII Правил постачання природного газу, положення якого передбачають право постачальника на відшкодування споживачем збитків за перевищення/зменшення фактично спожитого обсягу природного газу, що відрізняється від замовленого споживачем обсягу. Позивач вважає, що внаслідок споживання відповідачем газу в меншому обсязі від підтвердженого обсягу природного газу, допущення позитивного небалансу, відхилення в сторону зменшення добового обсягу споживання газу, позивач має право на компенсацію збитків за рахунок штрафів.

Проте суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки ані нормами Закону України «Про ринок природного газу», ані нормами Правил постачання природного газу позивача не звільнено від обов`язку доведення наявності збитків, протиправності поведінки відповідача та причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021р. у справі №910/4608/20, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2022р. у справі №904/6994/20.

Однак позивачем не надано доказів на підтвердження реальності понесення останнім збитків, не доведено протиправної поведінки та причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та настанням збитків, тобто не доведено об`єктивну сторону правопорушення.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Враховуючи, що позивачем не доведено складових елементів цивільного правопорушення, зокрема, об`єктивну сторону правопорушення: протиправне діяння (дія чи бездіяльність), його шкідливі наслідки (збитки); причинно-наслідковий зв`язок між діянням і шкідливим результатом (збитками), у суду відсутні підстави для стягнення штрафів за невикористаний обсяг природного газу, за недотримання щодобового споживання планового обсягу газу та за відхилення добового обсягу природного газу.

З огляду на вище викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зокрема в частині стягнення 62631 грн 88 коп суми основного боргу, 16636 грн 29 коп інфляційних втрат та 3042 грн 90 коп 3% річних.

В решті позову щодо стягнення 22 480 грн 15 коп штрафу, з яких: 744 грн 35 коп. - штраф за перевищення підтвердженого обсягу природного газу у січні 2022 року, лютому 2022 році; 15032 грн 80 коп. штрафу на недовикористання обсягів від підтвердженого обсягу природного газу у період березень-квітень 2022 року суд відмовляє.

Розподіл судових витрат між сторонами.

З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 231, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЙЕ Енергія до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Суми-Насіння" про стягнення 104 791 грн 22 коп - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Суми-Насіння" (вул. Заозерна, буд. 39, с. Сад, Сумський район, Сумська область, 42343, код ЄДРПОУ 02888981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЙЕ Енергія (вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, м. Київ, 01010, ЄДРПОУ 38863790) 62631 грн 88 коп. суму боргу, 16636 грн 29 коп інфляційні втрати, 3042 грн 90 коп 3% річних, 2108 грн 01 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. В інший частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 29.03.2024.

СуддяС.В. Заєць