Постанова

від 09.09.2024 по справі 920/1276/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2024 р. Справа№ 920/1276/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Іоннікової І.А.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Суми-Насіння»

на рішення Господарського суду Сумської області від 21.03.2024 (повний текст рішення складено та підписано 29.03.2024)

у справі №920/1276/23 (суддя С.В. Заєць)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Суми-Насіння»

про стягнення 104 791,22 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Суми-Насіння» (далі, відповідач) про стягнення 104 791,22 грн, з яких 62 631,88 грн сума основного боргу, 16 636,29 грн інфляційні втрати, 3 042,90 грн 3% річних, 22 480,15 грн штрафу за неналежне виконання зобов`язань за Договором про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР167-1201-19 від 29.10.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з повної та своєчасної оплати поставленої електричної енергії згідно умов Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР167-1201-19 від 29.10.2019 за період з лютого 2022 року по квітень 2022 року.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 21.03.2024 у справі №920/1276/23 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Суми-Насіння» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» 62 631,88 грн суму боргу, 16 636,29 грн інфляційні втрати, 3 042,90 грн 3% річних, 2 108,01 грн витрат по оплаті судового збору.

В інший частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що факт наявності споживання відповідачем природного газу, постачальником якого був ТОВ «ЙЕ Енергія», та наявності основної суми боргу у розмірі 62 631,88 грн, що утворився за період з лютого 2022 року по квітень 2022 року, підтверджено позивачем документально належними та допустимими доказами (Реєстром споживачів постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія», даними Оператора ГРМ - АТ «Сумгаз про розподілений обсяг природного газу для ТОВ «Агрофірма Суми-Насіння» ЕІС-код 56X00000200R9000 у спірний період, відсутністю мотивованої відмови відповідача від підписання надісланих позивачем з використанням системи «M.E.Doc» актів приймання-передачі за лютий 2022 року, березень 2022 року та квітень 2022 року, що згідно пунктів 2.6. та 2.7. додаткової угоди №5 до Договору свідчить про їх чинність).

Враховуючи доведеність існування основної суми боргу, суд також визнав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу за перевищення та недовикористання обсягу постачання газу на підставі пунктів 6.2.2., 6.2.3. Договору з урахуванням додаткових угод, то судом у задоволенні цієї частини позовних вимог відмовлено з огляду на те, що фактично визначений у даних пунктах штраф є збитками, однак позивачем не надано доказів на підтвердження реальності понесення останнім збитків, не доведено протиправної поведінки та причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та настанням збитків, тобто не доведено об`єктивну сторону правопорушення. При цьому судом враховано правову позицію з даного питання, викладену у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №910/4608/20, від 25.08.2021 у справі №911/3215/20, від 21.09.2021 у справі №904/6992/20, від 26.10.2021 у справі №904/6985/20 та від 16.12.2021 у справі №911/3214/20, від 20.01.2022 у справі №908/21/21, від 26.01.2022 у справі №914/617/21, від 20.01.2022 у справі №911/77/21, постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №904/6994/20.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 18.04.2024 (про що свідчить ідентифікатор Укрпошти на конверті) засобами поштового зв`язку Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Суми-Насіння» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 21.03.2024 у справі №920/1276/23 в частині стягнення 63 631,88 грн основного боргу, 16 636,29 грн інфляційних витрат, 3 042,30 грн 3% річних та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість не підтверджена первинними документами, тобто належними доказами, що б підтверджували факт поставки з боку позивача на користь відповідача обсягу природного газу, заборгованість за який стягується.

Спірними у цій справі є неоплачені об`єми природного газу, поставлені на думку позивача на користь відповідача за лютий-квітень 2022 року у кількості 1 513,85 м.куб., однак вказані об`єми природного газу не могли бути поставлені (спожиті) відповідачем.

Відповідач стверджує, що згідно акту приймання-передачі природного газу №СУМ0056058 від 31.01.2022 за січень 2022 року, складеного між відповідачем та АТ «Сумигаз», було зафіксовано показники лічильника газу, які в автоматичному режимі передаються на АТ «Сумигаз», а саме: станом на 01.01.2022 - 96 928,78 м.куб, станом на 01.02.2022 - 98 821,56 м.куб., а з урахуванням коефіцієнтів коригування показників всього у січні 2022 року відповідачем було спожито 2 125,89 м.куб. природного газу, який було оплачено. У подальшому, у зв`язку з невикористанням газового обладнання для опалення приміщень відповідача та відсутністю споживання газу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Суми-Насіння» було припинено газопостачання, на підтвердження чого між АТ «Сумигаз» та ТОВ «Агрофірма Суми-Насіння» складено акт про припинення/обмеження газопостачання (розподіл природного газу) від 07.04.2022, відповідно до якого станом на 07.04.2020, тобто на момент припинення газопостачання (встановлення заглушок та опломбування) показники лічильника становили 99 390,43 м.куб. Тобто за період з 01.02.2022 по 07.04.2022 різниця між показниками лічильника станом на 01.02.2022 - 98 821,56 м.куб. та показниками лічильника станом на 07.04.2022 - 99 390,43 м.куб. становила 568,87 м.куб. Отже, визначені позивачем в актах приймання-передачі за лютий-квітень 2022 року показники є завищеними і не відповідають дійсності та не підтверджені актами оператора ГРМ, а тому не можуть братися до уваги як підстава для оплати природного газу.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

09.05.2024 від позивача через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

У відзиві позивач наголосив на тому, що факт наявності споживання відповідачем природного газу, постачальником якого був ТОВ «ЙЕ Енергія», та наявності основної суми боргу у розмірі 62 631,88 грн, що утворився за період з лютого 2022 року по квітень 2022 року, підтверджено Реєстром споживачів постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія», даними Оператора ГРМ - АТ «Сумгаз про розподілений обсяг природного газу для ТОВ «АГРОФІРМА СУМИ-НАСІННЯ» ЕІС-код 56X00000200R9000 у спірний період, відсутністю мотивованої відмови відповідача від підписання надісланих позивачем з використанням системи «M.E.Doc» актів приймання-передачі за лютий 2022 року, березень 2022 року та квітень 2022 року, що згідно пунктів 2.6. та 2.7. додаткової угоди №5 до Договору свідчить про їх чинність. Акт об`єму розподіленого природного газу та виробничо-технологічні витрати по договору від 01.01.2016, на який посилається скаржника, має внесені виправлення, не засвідчені печатками сторін, наведена у ньому інформація є викривленою та спростовується наявними у матеріалах справи доказами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Суми-Насіння» на рішення Господарського суду Сумської області від 21.03.2024 у справі №920/1276/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1276/23; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду Сумської області.

02.05.2024 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Суми-Насіння» на рішення Господарського суду Сумської області від 21.03.2024, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), враховуючи, що предметом розгляду у справі №920/1276/23 є вимоги про стягнення 104 791,22 грн, а отже дана справа відноситься до малозначних у розумінні Господарського процесуального кодексу України, встановлено учасникам справи строки на подання відзиву, заперечення на відзив, заяв, клопотань.

Враховуючи наявність у матеріалах справи належних доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження (довідок про доставку копій ухвали до електронних кабінетів учасників справи), а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 строків на подання учасниками справи документів, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

29.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РГК Трейдинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Суми-Насіння» (відповідач, споживач) було укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР167-1201-19 (далі, Договір) та в подальшому Додаткові угоди до нього.

З 01.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «РГК Трейдинг» (код ЄДРПОУ 38863790) змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (код ЄДРПОУ 38863790) (позивач, постачальник) про що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (запис №1000701070016050759 від 01.10.2020).

Пунктом 9.1 Договору, з урахуванням додаткових угод №1 від 27.12.2019, №12 від 11.12.2020 та 15.12.2021, встановлено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині постачання природного газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «ЙЕ Енергія» в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до додаткової угоди №4 від 03.03.2020, у зв`язку із зміною найменування постачальника, сторони домовились внести зміни до Договору та викласти реквізити постачальника у новій редакції, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄГАЗ».

Відповідно до додаткової угоди №9 від 02.10.2020, у зв`язку із зміною найменування постачальника, сторони домовились внести зміни до Договору та викласти реквізити постачальника у новій редакції, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія».

Згідно пункту 1.1 Договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 15.12.2021, постачальник зобов`язувався передати у власність споживачеві в 2019-2022 роках природний газ, а споживач зобов`язувався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Відповідно до пункту 4.1. Договору розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць.

Згідно з пунктом 4.2.1. Договору остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Відповідно до пункту 4.4. Договору датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Пунктом 5.5.1. Договору обумовлено, що споживач (відповідач) зобов`язаний дотримуватися дисципліни споживання газу, визначеної Розділом 2 Договору, а також Правилами постачання природного газу.

Згідно з пунктом 2.3. Договору обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених кодексом ГРМ.

Відповідно умов Договору остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Визначення фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами врегульований пунктом 2.5. Договору:

« 2.5.1. За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

2.5.2. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

2.5.3. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

2.5.4. У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

2.5.5. Сторони домовились, що до моменту обміну оригіналами актів приймання-передачі, скановані копії підписаних сторонами актів приймання-передачі газу, надіслані сторонами одна одній по електронній пошті, мають силу оригіналу.».

Додатковою угодою №5 від 22.05.2020 сторонами було узгоджено порядок формування, обміну та підписання електронних документів, відповідно до якої, починаючи з дати підписання додаткової угоди, при виконанні умов Договору сторони будуть здійснювати документообіг, в формі електронних документів, з використанням системи «М.Е.Dос».

Умовами вищевказаної додаткової угоди сторони погодили, зокрема, що Е-документ (Акти приймання-передачі природного газу) вважаються підписаними і набирають чинності з моменту підписання з використанням ЕП споживачем Е-документа, отриманого від постачальника з нанесеним ЕП (пункт 2.5.).; Е-документи (Акти приймання-передачі природного газу) вважаються прийнятими і набирають чинності у випадку, якщо споживач протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання не відхилив та не надіслав постачальнику мотивованої відмови таких Е- документів. Мотивована відмова надсилається споживачем через механізм відхилення Е-документа з обов`язковим наданням коментарів про обґрунтовані причини такого відхилення (пункт 2.6.); у разі якщо протягом 3 (трьох) робочих днів або іншого, передбаченого Договором строку постачальник не отримав від споживача підписаних ЕП Е-документів (Актів приймання-передачі природного газу), які були підписані ЕП постачальника та надіслані споживачу, та якщо споживач протягом 3 (трьох) робочих днів не надіслав постачальнику мотивованої відмови від підписання таких Е-документів, такі Е-документи (Акти приймання-передачі природного газу) вважаються підписаними обома сторонами і набирають чинності (пункт 2.7.); у випадку, коли одна із сторін заявляє про втрату конкретного Е-документа, який попередньо набрав чинності, повторне підписання такого Е-документа не здійснюється. При цьому сторона, яка зберігає власний примірник Е-документа, зобов`язується за зверненням сторони, яка втратила цей Е-документ, надати його доступними електронними каналами зв`язку, або на носії електронної інформації (пункт 2.8.).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у погоджений Договором спосіб було підписано:

- акт № РГК82000368 приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 до договору на постачання природного газу № 41АР167-1201-19 від 29.10.2019 на загальну суму 103 028,90 грн за 2 125,89 м.куб. природного газу;

- акт №РГК82002115 приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 до договору на постачання природного газу №41 АР 167-1201-19 від 29.10.2019 на загальну суму 61 072,39 грн за 1 483,64 м.куб. природного газу;

- акт №РГК82005734 приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 до договору на постачання природного газу №41АР167-1201-19 від 29.10.2019 на загальну суму 1 298,51 грн за 24,90 м.куб. природного газу;

- акт №РГК82006851 приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 до договору на постачання природного газу №41АР167-1201-19 від 29.10.2019 на загальну суму 260,98 грн за 5,31 м.куб. природного газу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач акти приймання-передачі за період з лютого 202 року по квітень 2022 року з підпису не повернув, мотивованої відмови від підписання не висловив.

Водночас, за доводами позивача, про факт постачання позивачем відповідачу природного газу у цей період свідчить факт перебування даного споживача (EIS код 56X00000200R9000) Реєстрі споживачів «Комерційний портфель» ТОВ «ЙЕ Енергія» (згідно з даними з Інформаційної платформи Оператора ГТС, а обсяги поставленного/спожитого природного газу підтверджуються також відповіддю Оператора ГРМ (AT «Сумигаз») від 07.02.2023 №400-Сл-1548-0223 на звернення ТОВ «ЙЕ Енергія» до нього про обсяг розподіленого відповідачу природного газу у період з 01.01.2022 по 31.05.2022.

Позивач стверджує, що через невиконання відповідачем умов Договору в частині розрахунків за використаний природний газ у відповідача виникла заборгованість за Договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41 АР 167-1201-19 від 29.10.2019 на суму 62 631,88 грн.

23.05.2023 позивачем було направлено відповідачу вимогу про сплату боргу у сумі 62 631,88 грн по Договору, яку відповідач залишив без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи, що у позивача відсутні документи на підтвердження поставки йому цього обсягу газу, також заперечував проти застосування до відповідача санкцій, що нараховані позивачем.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача 22 480,15 грн штрафу сторонами не оскаржується, а тому, враховуючи положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, судом в цій частині не переглядається.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частин 1 - 3 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР167-1201-19 від 29.10.2019, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 712 Цивільного кодексу України, встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач зазначає, що відповідач у порушення умов Договору не сплатив за спожитий у період з лютого по квітень 2022 року природний газ в обсязі 1 513,85 м.куб.

Відповідач, у свою чергу, вказує на недоведеність належними та допустимими доказами факту поставки природного газу згідно Договору в зазначеному обсязі за спірний період.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (зареєстровано МЮУ за №1378/27823) (далі - Кодекс ГТС у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

У відповідності до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил підставою для постачання природного газу споживачу є:

- наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Ооператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та оператором ГТС, та присвоєння споживачу оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;

- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;

- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Згідно пункту 2 розділу ІІ Правил постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

У пункті 5 розділу ІІ Правил визначені істотні умови договору постачання природного газу, до яких належать, зокрема: місце і дата укладення договору, а також найменування/прізвища, імена, по батькові постачальника і споживача та їх EIC-коди як суб`єктів ринку природного газу, ЕІС-код точки/точок комерційного обліку споживача, по яких буде здійснюватися постачання природного газу постачальником (за необхідності, якщо по інших точках комерційного обліку постачання газу здійснює інший постачальник); найменування Оператора ГРМ/ГТС, з яким споживач уклав договір розподілу/транспортування природного газу; обсяги природного газу, що замовляється споживачем; режими постачання та споживання природного газу протягом розрахункового періоду; ціна постачання природного газу за договором; порядок та строки проведення розрахунків; відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування, у тому числі в разі перевищення споживачем підтверджених обсягів природного газу за відповідний період.

Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб`єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об`єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем. Для кодування використовується ЕІС-код. На ринку природного газу використовуються ЕІС-коди, що присвоєні відповідно до регламенту EIC-схеми для кодування та ідентифікації в енергетиці. Кожному суб`єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код. Схема ідентифікації вимагає, щоб присвоєні ЕІС-коди були унікальними та незмінними протягом довгого періоду часу.

Як передбачено пунктом 3 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС, ЕІС-код являє собою фіксовану за довжиною послідовність алфавітно-цифрових символів (16 позицій), яка складається з визначених у цьому пункті атрибутів та включає, зокрема, код ідентифікації суб`єкта ринку природного газу відповідної групи - визначений оператором ГТС або оператором ГРС алфавітно-цифровий код, що ідентифікує суб`єкта ринку природного газу, у тому числі споживача, що приєднаний до газорозподільної системи або код точки комерційного обліку, яка використовується для визначення об`ємів та обсягів природного газу для складання актів приймання-передачі між суб`єктами ринку природного газу та їх взаєморозрахунків.

За пунктом 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених п. 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Постачальник, за винятком постачальника зі спеціальними обов`язками, має право визначити по споживачу, крім побутового, в інформаційній платформі кінцеву дату постачання природного газу такому споживачу (з якої споживач буде виключений з Реєстру споживачів такого постачальника) та/або визначити періоди постачання природного газу такому споживачу. Інформаційна платформа повинна відображати по споживачу заброньовані постачальником (постачальниками) періоди постачання природного газу і дозволяти постачальнику реєструвати на інформаційній платформі період постачання природного газу відповідно до укладених зі споживачем договорів (додаткових угод), у тому числі без зазначення кінцевої дати.

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано і не заперечується, що відповідач з ЕІС-кодом 56X00000200R9000 з 2019 року і по квітень 2022 року, тобто у спірний період, був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія».

Згідно з пунктом 7 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, інформаційна платформа забезпечує можливість здійснення в автоматичному режимі перевірки за ЕІС-кодом споживача (точки комерційного обліку споживача) наявності/відсутності діючого постачальника природного газу у такого споживача та кінцеву дату постачання природного газу цим постачальником (у випадку наявності постачальника).

За приписами розділу II Правил постачання природного газу, підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС- коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.

За правилами пункту 1 глави 1 Розділу IX Кодексу газорозподільних систем комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Положеннями пунктів 1, 2 глави 1 розділу XІІ Кодексу ГТС визначено, що оператор газотранспортної системи на підставі інформації про виміряний за газову добу обсяг природного газу та всі його подачі та відбори, яка надається оператором газорозподільної системи, суміжним газовидобувним підприємством, газовидобувним підприємством, підключеним безпосередньо до газорозподільної системи, оператором газосховищ, оператором установки LNG та прямим споживачем, надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його подачі та відбори в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за відповідну газову добу (D) в порядку, встановленому цим розділом. Інформація про відбори в точках виходу до газорозподільних систем надається в розрізі споживачів замовника послуг транспортування. Якщо інформація про фактичний обсяг споживання природного газу не може бути отримана щодобово (за відсутністю дистанційної передачі даних комерційного вузла обліку), використовується розрахункове (прогнозоване) значення.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XIІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Отже, постачання природного газу здійснюється через та за допомогою Інформаційної платформи Оператора ГТС. Інформаційна платформа є доступною для постачальника природного газу та містить, зокрема, інформацію про період закріплення в Реєстрі постачальника того чи іншого споживача, а також про фактичне добове споживання природного газу та інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця.

Об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Тобто, Постачальник отримує дані про фактичне споживання споживачем природного газу не тільки від споживача та/або Оператора ГРМ, а і з Інформаційної платформи Оператора ГТС.

З матеріалів справи вбачається, що Оператор ГРМ (АТ «Сумигаз») листами від 07.02.2023 за вих. №400-Сл-1548-0223 та від 13.02.2024 №487 з додатками підтвердив розподіл природного газу по споживачу з ЕІС-кодом 56X00000200R9000 (відповідачу):

у січні 2022 року - 2 125,89 куб.м,

у лютому 2022 року - 1 483,64 куб.м,

у березні 2022 року 24,90 куб.м,

у квітні 2022 року - 5,31 куб.м,

у травні 2022 року - 0,00 куб.м.

У листі від 13.02.2024 №487 АТ «Сумигаз» також вказало, що відповідача відключено від газопостачання 07.04.2022 (акт припинення-обмеження від 07.04.2022) та відповідачем повністю здійснено оплату за розподіл природного газу ТОВ «Агрофірма Суми-Насіння» за період січень-травень 2022 року.

Також у відповідь на адвокатський запит представника позивача від 06.02.2024 №2/24 (вх.ТОВВХ-24-3722 від 06.02.2024) ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» листом повідомило, що обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56X00000200R9000 у період з 01.01.2022 по 31.05.2022 та внесений в алокацію постачальника ТОВ «ЙЕ Енергія» становить:

з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 2 125,89 куб.м,

з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 1 483,64 куб.м,

з 01.03.2022 по 31.03.2022 - 24,90 куб.м,

з 01.04.2022 по 30.04.2022 - 5,31 куб.м,

з 01.05.2022 по 31.05.2022 - 0,00 куб.м.

Обсяг природного газу, що поставлений відповідачу у період з січня 2022 року по квітень 2022 року та вказаний в Актах приймання-передачі за спірний період, повністю збігається з наведеними вище даними Оператора ГРМ та Оператора ГТС по споживачу ТОВ «Агрофірма Суми-Насіння» з ЕІС-кодом 56X00000200R9000.

Також умовами Договору в редакції додаткової угоди №5 від 22.05.2023 сторони погодили, що починаючи з дати підписання додаткової угоди, при виконанні умов договору сторони будуть здійснювати документообіг в формі електронних документів з використанням системи «M.E.Doc».

Відповідно до пункту 2.6. Договору в редакції додаткової угоди №5 Е-документи (Акти приймання-передачі природного газу) вважаються прийнятими і набирають чинності у випадку, якщо споживач протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання не відхилив та не надіслав постачальнику мотивованої відмови таких Е- документів. Мотивована відмова надсилається споживачем через механізм відхилення Е-документа з обов`язковим наданням коментарів про обґрунтовані причини такого відхилення.

Згідно з пунктом 2.7. Договору в редакції додаткової угоди №5 у разі якщо протягом 3 (трьох) робочих днів або іншого, передбаченого Договором строку постачальник не отримав від споживача підписаних ЕП Е-документів (Актів приймання-передачі природного газу), які були підписані ЕП постачальника та надіслані споживачу, та якщо споживач протягом 3 (трьох) робочих днів не надіслав постачальнику мотивованої відмови від підписання таких Е-документів, такі Е-документи (Акти приймання-передачі природного газу) вважаються підписаними обома сторонами і набирають чинності.

Матеріалами справи підтверджується, що акти приймання-передачі за лютий 2022 року, березень 2022 року та квітень 2022 року позивач направляв відповідачу у формі електронних документів з використанням системи «M.E.Doc», тобто у спосіб, погоджений умовами додаткової угоди №5.

Відповідач дані акти приймання-передачі отримав з використанням системи «M.E.Doc» 10.03.2022, 18.04.2022 та 18.05.2022 відповідно, що підтверджується відміткою та підтвердженням в системі «М.Е.Doc», однак їх не підписав, водночас, у погоджені пунктами 2.6. та 2.7. додаткової угоди №5 строки відповідач/споживач не надіслав постачальнику мотивованої відмови від підписання таких Е-документів, а отже за умовами погодженого сторонами Договору такі Е-документи (Акти приймання-передачі природного газу за спірні періоди) вважаються підписаними обома сторонами і набирають чинності.

Таким чином, позивачем як постачальником у розумінні чинного законодавства та згідно умов Договору на підставі належних та допустимих доказів у відповідності до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доведено факт постачання відповідачу природного газу в період 01.02.2022 по 30.04.2022 обсягом 1 513,85 м.куб. вартістю 62 631,88 грн, а доводи скаржника про невідповідність розміру спожитого обсягу природного газу у спірному періоді виставленому для оплати спростовуються матеріалами справи. При цьому, у квітні місяці 2022 року обсяг спожитого природного газу становить 5,31 куб.м. й факт припинення постачання з 07.04.2024 врахований. Акт припинення постачання природного газу від 07.04.2024 у свою чергу фіксує лише факт припинення постачання з певної дати, а не обсяги спожитого у спірному періоді природного газу.

В силу положень статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 4.2. Договору у редакції додаткової угоди №26 від 28.02.2022 сторони домовились з 01.03.2022 оплату газу за Договором здійснювати виключно грошовими коштами у національній валюті - гривні у наступному порядку:

Оплата в розмірі 100% здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Однак, відповідач у встановлений Договором строк оплату отриманого у спірному періоді природного газу не здійснив.

Виходячи з вищевикладеного, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості за поставлений природний газ вартістю 62 631,88 грн.

З огляду на порушення відповідачем грошових зобов`язань по оплаті вартості природного газу в указаному періоді в сумі 62 631,88 грн позивачем також було нараховано та заявлено до стягнення в межах даного позову 3% річних у розмірі 3 042,90 грн та інфляційні втрати у розмірі 16 636,29 грн.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань від простроченої суми не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, в тому числі, від знецінення грошової одиниці за час такого користування.

Судом першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, перевірено розрахунки позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат та вірно встановлено, що їх розмір за заявлені періоди є правомірним, обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи; розрахунок позивача - арифметично вірний.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3 042,90 грн та інфляційних втрат у розмірі 16 636,29 грн також підлягає задоволенню.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків господарського суду та не свідчать про порушення чи неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду апеляційної інстанції.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість заявлених та задоволених судом позовних вимог про стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат за визначений період, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає рішення суду в оскаржуваній частині у даній справі таким, що підлягає залишенню без змін. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Суми-Насіння» на рішення суду в даній справі задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Суми-Насіння» на рішення Господарського суду Сумської області від 21.03.2024 у справі №920/1276/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського Сумської області від 21.03.2024 у справі №920/1276/23 в оскаржуваній частині залишити без змін.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Суми-Насіння».

Матеріали справи №920/1276/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.А. Іоннікова