Ухвала

від 26.03.2024 по справі 910/4258/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4258/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ємця А. А. (головуючий), Бенедисюка І. М., Жайворонок Т. Є.

за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,

представників учасників справи:

позивача - адвоката Білицького П. В.,

відповідача 1- не з`явився,

відповідача 2 - Татаренка С. О.,

відповідача 3 - не з`явився,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - не з`явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОмніФарма Київ"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 (головуючий суддя Доманська М. Л., судді Поляков Б. М., Отрюх Б. В.)

у справі № 910/4258/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОмніФарма Київ"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАПАРТНЕР ЛТД"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ"</a>,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "АНЕЛА"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

про припинення порушення прав інтелектуальної власності.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОмніФарма Київ" (далі - позивач, ТОВ "ОмніФарма Київ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАПАРТНЕР ЛТД" (далі - відповідач-1, ТОВ "ФАРМАПАРТНЕР ЛТД"), Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ"</a> (далі - відповідач-2, ТОВ "ЗДРАВОФАРМ"), Товариства з обмеженою відповідальністю "АНЕЛА" (відповідач-3, ТОВ "АНЕЛА"), в якому просив про припинення порушення його прав інтелектуальної власності:

- на використання винаходу за патентом України № 113442 шляхом заборони ТОВ "ФАРМАПАРТНЕР ЛТД" використовувати винахід за патентом України № 113442 у господарській діяльності, а саме: застосувати такий продукт, пропонувати для продажу, в тому числі через інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;

- на використання винаходу за патентом України № 113442 шляхом заборони ТОВ "ЗДРАВОФАРМ" використовувати винахід за патентом України № 113442 у господарській діяльності, а саме: застосувати такий продукт, пропонувати для продажу, в тому числі через інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;

- на використання винаходу за патентом України № 113442 шляхом заборони ТОВ "АНЕЛА" використовувати винахід за патентом України № 113442 у господарській діяльності, а саме: застосувати такий продукт, пропонувати для продажу, в тому числі через інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "ОмніФарма Київ" зазначає, що воно виявило на ринку України, а саме - в аптеці ТОВ "АНЕЛА", дієтичну добавку "НЕО СОРБ АКТИВ", вироблену ТОВ "ЗДРАВОФАРМ" на замовлення ТОВ "ФАРМПАРТНЕР ЛТД", та при цьому з інструкції, наявній в упаковці придбаного товару, вбачається, що 1 таблетка дієтичної добавки "НЕО СОРБ АКТИВ" містить у своєму складі основні та допоміжні речовини, співставивши які та порівнявши склад цієї добавки з дієтичною добавкою "БІЛЕ ВУГІЛЛЯ" ("БЕЛЫЙ УГОЛЬ"), виробництва позивача, встановили, що дієтична добавка "НЕО СОРБ АКТИВ" за своїм складом є аналогічною з незалежним пунктом 2 формули винаходу за патентом України № 113442 від 25.01.2017, право на використання кого належить позивачеві на підставі відповідних ліцензійних договорів.

3. Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.04.2019 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/4258/19, справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 24.04.2019, а також вирішив залучити в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

4. Господарський суд міста Києва рішенням від 02.10.2020 позов задовольнив повністю.

5. Місцевий господарський суд виходив з того, що за результатами дослідження наявних в матеріалах справи доказів винахід "ЕНТЕРОСОРБЕНТ" за патентом України № 113442, який позивач використовує на підставі відповідного ліцензійного договору, неправомірно використовується відповідачами у справі шляхом застосування запатентованого винаходу під час виробництва дієтичної добавки "НЕО СОРБ АКТИВ" відповідно до ТУ У 10.8-36458995-012:2017.

6. Північний апеляційний господарський суд постановою від 24.01.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 у цій справі в частині задоволення позову ТОВ "ОмніФарма Київ" до ТОВ "ЗДРАВОФАРМ" про припинення порушення прав інтелектуальної власності ТОВ "ОмніФарма Київ" на використання винаходу за патентом України №113442 шляхом заборони ТОВ "ЗДРАВОФАРМ" використовувати винахід за патентом України № 113442 у господарській діяльності скасував та прийняв в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 у справі № 910/4258/19 не оскаржувалося.

7. Судове рішення мотивовано тим, що за результатом проведення повторної комісійної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності у цій справі та дослідження зібраних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, позивач не довів, що в дієтичній добавці "НЕО СОРБ АКТИВ" (ТУ У 10.8-36458995-012:2017) використано всю сукупність суттєвих ознак незалежних пунктів формули винаходу за патентом України - № 113442 та ознаки, еквівалентні їм.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. ТОВ "ОмніФарма Київ", не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 у цій справі, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги ТОВ "ОмніФарма Київ" з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права та не врахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.10.2023 у справі № 910/7514/21, від 17.08.2023 у справі № 910/16718/20, від 13.01.2022 у справі № 910/6552/20, від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17, стосовно дослідження та необхідності обґрунтування відхилення висновку експерта.

Позиція інших учасників справи

10. ТОВ "ЗДРАВОФАРМ" пропустило установлений судом касаційної інстанції строк для подання відзиву і просило визнати поважними причини такого пропуску та поновити цей строк, який пропущений унаслідок незалежних від нього обставин, зокрема в Електронному суді рух справи не відображався у зв`язку з неправильно вказаним ЄДРПОУ цього Товариства.

11. У частині першій статті 295 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Згідно з частиною четвертою статті 13 цього ж Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до статей 118, 119 цього Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Установлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

12. Розглянувши клопотання ТОВ "ЗДРАВОФАРМ", колегія суддів поновила строк на подання відзиву на касаційну скаргу та прийняла його до розгляду.

13. ТОВ "ЗДРАВОФАРМ" у відзиві зазначило, що доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди скаржника з рішенням суду апеляційної інстанції, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції без змін.

14. Інші учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Як встановили суди попередніх інстанцій, в матеріалах справи міститься опис до патенту на корисну модель "ЕНТЕРОСОРБЕНТ" від 25.06.2015 № 99890 (заявка від 27.01.2015 u 2015 00642), власниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (третя особа-1 та третя особа-2). Зазначений опис містить таку формулу корисної моделі:

16. Ентеросорбент у формі таблетки, яка містить 25- 35 мас. % діоксиду кремнію колоїдного, 15- 33 мас. % мікрокристалічної целюлози, решта - допоміжні речовини, до складу яких входить речовина, що служить для приготування зволожувача при виготовленні таблеток, який відрізняється тим, що як зазначену допоміжну речовину ентеросорбент містить сорбіт у кількості 20- 30 % від маси таблетки;

17. Ентеросорбент за п. 1, який відрізняється тим, що компоненти в таблетці містяться у таких співвідношеннях, мас. %:

діоксид кремнію колоїдний 25,00- 35,00;

мікрокристалічна целюлоза 15,00- 33,00;

сорбіт 20,00- 30,00;

кроскармелоза натрію 12,00- 16,00;

крохмаль картопляний 2,00- 6,00;

стеарат магнію 0,50- 1,10.

18. Ентеросорбент за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що компоненти в таблетці містяться в таких кількостях, мг:

діоксид кремнію колоїдний 210,00;

мікрокристалічна целюлоза 185,46;

сорбіт 175,00;

кроскармелоза натрію 97, 34;

крохмаль картопляний 28,00;

стеарат магнію 4,20.

19. На підставі ліцензійного договору про передачу прав на використання корисної моделі "ЕНТЕРОСОРБЕНТ" за патентом України від 25.06.2015 № 99890, який укладено між третіми особами і позивачем ( ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як Ліцензіарами-1, 2 та ТОВ "ОмніФарма Київ" як Ліцензіатом), Ліцензіари надали Ліцензіату та останній отримав невиключну ліцензію на використання зазначеної Корисної моделі на безоплатній основі (пункт 2.1. Договору).

20. У пункті 4.2. вказаного Договору обумовлено, що Договір укладено на строк дії патенту.

21. Згодом за заявою власників деклараційного патенту України від 25.06.2015 № 99890 про проведення кваліфікаційної експертизи, Державна служба інтелектуальної власності України також видала патент України від 25.01.2017 № 113442 (заявка від 27.01.2015 № а 2015 00641) на винахід "ЕНТЕРОСОРБЕНТ", який містить наступні 3 такі пункти формули:

22. Ентеросорбент у формі таблетки, яка містить діоксид кремнію колоїдний, мікрокристалічну целюлозу та допоміжні речовини, до складу яких входить речовина, яку використовують для 40 приготувань зволожувача при виготовленні таблеток, який відрізняється тим, що як допоміжну речовину, яку використовують для приготування зволожувача при виготовленні таблеток, ентеросорбент містить сорбіт при такому співвідношенні компонентів, мас. %:

діоксид кремнію колоїдний 25,00- 35,00;

мікрокристалічна целюлоза 15,00- 33,00;

сорбіт 20,00- 30,00;

інші допоміжні речовини - решта.

23. Ентеросорбент за п. 1, який відрізняється тим, що компоненти в таблетці містяться в таких співвідношеннях, мас. %:

діоксид кремнію колоїдний 25,00- 35,00;

мікрокристалічна целюлоза 15,00- 33,00;

сорбіт 20,00- 30,00;

кроскармелоза натрію 12,00- 16,00;

крохмаль картопляний 2,00- 6,00;

стеарат магнію 0,50- 1,10.

24. Ентеросорбент за п. 1, який відрізняється тим, що компоненти в таблетці, містяться в таких кількостях, мг:

діоксид кремнію колоїдний 210,00;

мікрокристалічна целюлоза 185,46;

сорбіт 175,00;

кроскармелоза натрію 97,34;

крохмаль картопляний 28,00;

стеарат магнію 4,20.

25. На підставі ліцензійного договору про передачу прав на використання корисної моделі "ЕНТЕРОСОРБЕНТ" за патентом України від 25.01.2017 № 113442, укладеного між третіми особами і позивачем ( ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як Ліцензіарами-1, 2 та ТОВ "ОМНІФАРМА Київ" як Ліцензіатом), Ліцензіари надали Ліцензіату та останній отримав невиключну ліцензію на використання зазначеної Корисної моделі на безоплатній основі (пункт 2.1 Договору).

26. У пункті 4.2. вказаного Договору обумовлено, що Договір укладено на строк дії патенту.

27. Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що він виявив на ринку України, а саме в аптеці ТОВ "АНЕЛА", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, 9/2, дієтичну добавку "НЕО СОРБ АКТИВ", вироблену ТОВ "ЗДРАВОФАРМ", на замовлення ТОВ "ФАРМПАРТНЕР ЛТД", що підтверджується фіскальним чеком від 12.03.2019 № 0023025.

28. При цьому позивач вказував, що з інструкції, наявній в упаковці придбаного товару, вбачається, що 1 таблетка дієтичної добавки "НЕО СОРБ АКТИВ" містить у своєму складі основні речовини: високодисперсний кремнію діоксид (210 мг), целюлозу мікрокристалічна (208 мг); допоміжні речовини: крохмаль картопляний, цукрову пудру, та співставивши та порівнявши склад дієтичної добавки "БІЛЕ ВУГІЛЛЯ" ("БЕЛЫЙ УГОЛЬ") виробництва позивача і дієтичної добавки "НЕО СОРБ АКТИВ" виробництва ТОВ "ЗДРАВОФАРМ" на замовлення ТОВ "ФАРМАПАРТНЕР ЛТД", позивач встановив, що остання за своїм складом є аналогічною з незалежним пунктом 2 формули винаходу за патентом України № 113442 від 25.01.2017, право на використання якого належить позивачеві на підставі означених вище ліцензійних договорів.

Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

29. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів і висновків суду апеляційної інстанцій

30. Згідно з частиною першою статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ОмніФарма Київ" у справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

32. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1 та частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

33. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

34. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

35. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

36. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

37. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

38. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

39. Предметом розгляду у цій справі є вимоги щодо припинення порушення прав інтелектуальної власності на використання винаходу за патентом.

40. У справі, судове рішення в якій переглядається у касаційному порядку, суд апеляційної інстанції вирішив спір про припинення порушення прав інтелектуальної власності ТОВ "ОмніФарма Київ" на використання винаходу за патентом України № 113442 шляхом заборони ТОВ "ЗДРАВОФАРМ" використовувати винахід за патентом України № 113442 у господарській діяльності.

41. Відмовляючи у цій частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що за результатами проведення повторної комісійної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності у цій справі, експерти дійшли такого висновку: "У дієтичній добавці "НЕО СОРБ АКТИВ" (ТУ У 10.8-36458995-012:2017) не використано всю сукупність суттєвих ознак незалежних пунктів формули винаходу за патентом України - № 113442 та ознаки, еквівалентні їм".

42. Суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи є висновок експерта за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, підготовленого для використання у справі № 910/4258/19 від 27.05.2019 № 2817 та який склав Петренко Сергій Анатолійович (свідоцтво від 08.07.2011 № 1231, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) на замовлення ТОВ "ЗДРАВОФАРМ" (далі - Висновок № 2817). За результатом проведеного дослідження експерт встановив, що дієтична добавка "НЕО СОРБ АКТИВ" не виготовлена з використанням кожної ознаки, включеної до незалежного пункту формули винаходу за патентом № 113442, або ознак еквівалентних їм.

43. Також в матеріалах справи є висновок експерта за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 24.12.2019 № 150/19, складений на виконання ухвали суду від 12.06.2020 (далі - Висновок № 150/19). За результатом проведеного дослідження експерт встановив, що в дієтичній добавці "НЕО СОРБ АКТИВ" (ТУ У 10.8-36458995-012:2017) використано всю сукупність суттєвих ознак незалежних пунктів формули винаходу за патентом України № 113442 або ознак, еквівалентних їм.

44. Суд апеляційної інстанції проаналізував зазначені вище експертні висновки № 2817 та № 150/19, заслухав пояснення представників сторін в судовому засіданні, дійшов висновку, що вони є такими, що мають розходження та суперечать один одному, а це є самостійною підставою для призначення повторної комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, оскільки ці розходження не можливо було усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів.

45. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.03.2021, крім іншого, доручив проведення судової експертизи Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. На вирішення експертної установи поставлено таке питання: "Чи використано в дієтичній добавці "НЕО СОРБ АКТИВ" (ТУ У 10.8-36458995-012:2017) всю сукупність суттєвих ознак незалежних пунктів формули винаходу за патентом України № 113442 або ознаки, еквівалентні їм?"

46. За результатами проведення повторної комісійної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності у цій справі експерти дійшли такого висновку: "У дієтичній добавці "НЕО СОРБ АКТИВ" (ТУ У 10.8-36458995-012:2017) не використано всю сукупність суттєвих ознак незалежних пунктів формули винаходу за патентом України № 113442 та ознаки, еквівалентні їм".

47. Суд апеляційної інстанції зазначив, що судові експерти врахували в дослідженні теорію еквівалентів, зробили детальне дослідження формули винаходу "ЕНТЕРОСОРБЕНТ", здійснили опис ознак незалежного пункту формули винаходу "ЕНТЕРОСОРБЕНТ" за патентом України від 25.01.2017 № 113442, проаналізували та дослідили основні характеристики добавки дієтичної "НЕО СОРБ АКТИВ".

48. Суд погодився з судовими експертами, що продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу, якщо, при цьому, використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

49. Експерти дійшли висновку, що у дієтичній добавці "НЕО СОРБ АКТИВ" (ТУ У 10.8-36458995-012:2017) не використано усієї сукупності суттєвих ознак незалежних пунктів формули винаходу за патентом України - № 113442 та ознак, еквівалентних їм.

50. Суд апеляційної інстанції встановив, що висновок підготовлений кваліфікованими судовими експертами, а саме: Ковальовим К. М. та Черненко Л. А . Експерти надали чітку, повну та зрозумілу відповідь на визначене судом питання, у судовому засіданні надали ґрунтовні відповіді на всі запитання позивача та суду, тому зазначений висновок не може вважатися неповним або неясним.

51. Судовий експерт Черненко Л. А. підтвердила кваліфікацію судового експерта до підписання зазначеного висновку, тому суд апеляційної інстанції відхилив заперечення позивача щодо неналежної компетенції судового експерта.

52. Суд апеляційної інстанції врахував, що саме у Висновку експерта від 26.05.2023 № СЕ-19-21/11889-ІВ найбільш повно та обґрунтовано здійснено дослідження як основних, так і допоміжних речовин, які використано в дієтичній добавці "НЕО СОРБ АКТИВ" (ТУ У 10.8-36458995-012:2017) та винаході за патентом України № 113442.

53. Згідно із зазначеним висновком формула продукту "НЕО СОРБ АКТИВ" різниться від формули "Ентеросорбенту" тим, що до компонентів формули входить у першому випадку цукор, а в іншому - сорбіт.

54. У матеріалах справи підтверджено, що функції сорбіту і цукрової пудри не є еквівалентними щодо способів використання та виробництва.

55. Суд зауважив, що не можна вважати цукор еквівалентним сорбіту за формулою продукту, оскільки сорбіт на відміну від цукру, окрім підсолоджувальних та зв`язувальних функцій, виконує й інші функції.

56. Отже, за результатом дослідження зібраних у матеріалах справи доказів у їх сукупності та відповідно до положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не довів, що у дієтичній добавці "НЕО СОРБ АКТИВ" (ТУ У 10.8-36458995-012:2017) використано всю сукупність суттєвих ознак незалежних пунктів формули винаходу за патентом України № 113442 та ознаки, еквівалентні їм.

57. Крім того, висновок складений відповідно до вимог законодавства, будь-яких порушень положень законодавства та методології у його складанні суд апеляційної інстанції не встановив, доводи позивача щодо порушень законодавства при складанні цього експертного висновку суд відхилив за необґрунтованістю, у тому числі із врахуванням письмових та усних пояснень експертів, наданих в суді апеляційної інстанції.

58. Отже, суд апеляційної інстанції визнав вказаний висновок судової експертизи належним та допустимим доказом у справі, який узгоджується з іншими долученими до справи доказами у їх сукупності.

59. Водночас предметом розгляду справи № 910/21067/17 є стягнення заборгованості за договором підряду в частині оплати виконаних позивачем робіт. У зазначеній постанові Верховний Суд, пославшись на положення статті 104 Господарського процесуального кодексу України, зазначив, що системний аналіз змісту норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі разом з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його як доказу здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 Господарського процесуального кодексу України. При цьому суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій, які визнали висновок судової експертизи належним доказом, з огляду на те що на підставі такого доказу можна встановити обставини, які входять до предмета доказування і, крім того, з`ясували, що вказаний висновок відповідає вимогам статті 98 Господарського процесуального кодексу України. До того ж доводи касаційної скарги в частині експертизи Верховний Суд визнав виключно намаганням спрямувати касаційний суд втрутитися у фактичну складову оскаржуваних судових рішень та надати власну оцінку вказаному доказу, що суперечить положенням частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

60. Отже, з наведеного вбачається, що висновок суду апеляційної інстанції у цій справі не суперечить висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у справі № 910/21067/17.

61. Предметом розгляду справи № 910/6552/20 є визнання патенту України на винахід недійсним з підстав невідповідності його такій умові патентоздатності, як винахідницький рівень.

62. Водночас скаржник не враховує, що наведені ним доводи з постанови Верховного Суду у справі № 910/6552/20 не є висновком Верховного Суду щодо застосування норм права, а відображають мотиви відмови в позові, які покладені в основу судових рішень попередніх інстанцій зі справи.

63. Посилання щодо загальності (універсальності) характеру норм процесуального права стосувалося необхідності надання судами оцінки висновкам експертів, наданими учасниками справи № 910/6552/20 у сукупності з іншими долученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

64. При цьому судові рішення у справі № 910/6552/20 скасовані з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

65. Водночас у справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог в частині, що оскаржувалася, з урахуванням доказів у їх сукупності та відповідно до положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

66. Скаржник також посилається на висновки, викладені у постановах Верховного суду у справах № 910/16718/20 та № 910/7514/21. В матеріалах цих справ є декілька висновків експертів. Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції (справа № 910/16718/20) та до суду апеляційної інстанції (справа № 910/7514/21), зазначив, що суди попередніх інстанцій зміст одного з висновків експерта не дослідили, як і не здійснили аналізу його суті.

67. У тому випадку, коли судові експерти дійшли до протилежних висновків, оцінка судом кожного з висновків (і того що суперечить іншим) обов`язкова з наведенням мотивів, за яких висновки однієї з експертиз відхиляються судом.

68. Разом з тим у справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, надавши оцінку кожному висновку та зазначивши про їх розбіжність, призначив повторну судову комісійну експертизу об`єктів інтелектуальної власності, за результатами якої у сукупності з іншими доказами прийшов до висновку про відмову у задоволені позовних вимог в частині, що оскаржувалася.

69. Проаналізувавши зміст наведених скаржником постанов, Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, оскільки встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у вказаних скаржником справах і у справі, яка переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, тобто дійшли певних конкретних висновків з урахуванням наданих сторонами усіх доказів, що виключає подібність правовідносин у вказаних справах за змістовним критерієм. При цьому з`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

70. Слід зазначити, що правові висновки, які наводить скаржник стосуються норм процесуального права, що разом з тим мають загальний характер.

71. Верховний Суд виходить з того, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

72. З огляду на викладене справи № 910/21067/17, № 910/6552/20, № 910/16718/20, № 910/7514/21 у контексті змістовного критерію, визначеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, та з урахуванням правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц, є неподібними щодо спірних правовідносин за характером урегульованих законом прав і обов`язків учасників таких відносин, ні за предметом розгляду, ні за підставами позову, ані за нормативно-правовим регулюванням правовідносин, що виникли між їх учасниками, ураховуючи контекст цієї справи.

73. Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги у цій частині фактично зводяться до незгоди скаржника з висновком суду апеляційної інстанції, до необхідності встановлення інших обставин, ніж встановлені судом, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України та не отримали підтвердження під час касаційного провадження.

74. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування цього судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

75. Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування ухваленого судового рішення, а отже, підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

76. Отже, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

77. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

78. Отже, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі № 910/4258/19 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

79. У зв`язку з тим що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження, судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягає.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОмніФарма Київ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 у справі № 910/4258/19 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ємець

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Жайворонок