Ухвала

від 12.01.2024 по справі 2-2031/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-2031/11

Провадження № 6/761/39/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

за участю секретаря Дем`янчук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача), -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва засобами поштового зв`язку надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача).

В обґрунтування вимог заявник зазначає, що 09.09.2008 між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «НАДРА», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 08/09/2008/840-К1692. 09.09.2008 з метою забезпечення належного виконання позичальником умов Кредитного договору, між Банком і ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений ОСОБА_3 , нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області, та зареєстрований за № 5058. 09.09.2008 з метою забезпечення належного виконання позичальником умов Кредитного договору, між Банком і ОСОБА_2 укладено договір поруки.

21.01.2011 Шевченківським районним судом м. Києва було ухвалено рішення по цивільній справі №2-2031/11, яким було задоволено позов ПАТ КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №08/09/2008/840-К1692 від 09.09.2008 в розмірі 709 982,33 грн.

Виконавчі листи, які були видані Шевченківським районним судом м. Києва на підставі вищезазначеного судового рішення перебували на примусовому виконанні Заводського відділу ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області. Відповідно до Автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП), виконавче провадження завершено, але рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21.01.2011 залишилося невиконаним.

Позивач вказує, що 30.04.2020 між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» укладено договір №GL3N217215_ПВ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. та зареєстровано в реєстрі за №2891 згідно якогодо ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором, Договором поруки до Позичальниката Поручителя та права Іпотекодержателя за Договором іпотеки.

Враховуючи викладене, ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» звернулося до суду з метою заміни сторони виконавчого провадження - стягувача, ПАТ «КБ «НАДРА», оскільки вважає, що є правонаступником стягувача у виконавчих документах по цивільній справі №2-2031/1 щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021 вищевказана заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.04.2021 прийнято заяву та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В подальшому у судове засідання, яке призначене на 12.01.2024, представник заявника та заінтересовані особи не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку. У заяві про заміну стягувача заявник просив провести розгляд справи без участі представника.

Відповідно до вимог ст. 442 ЦПК України ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для розгляду заяви.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представника заявника та заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання здійснюється судом, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.09.2008 між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «НАДРА», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 08/09/2008/840-К1692.

09.09.2008 з метою забезпечення належного виконання позичальником умов Кредитного договору № 08/09/2008/840-К1692, між Банком і ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горбуновим К.Є., що зареєстрований за № 5058.

Крім того, 09.09.2008 з метою забезпечення належного виконання позичальником умов Кредитного договору ОСОБА_3 , між Банком і ОСОБА_2 укладено договір поруки.

21.01.2011 Шевченківським районним судом м. Києва було ухвалено рішення по цивільній справі №2-2031/11, яким задоволено позов ПАТ КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №08/09/2008/840-К1692 від 09.09.2008 в розмірі 709 982,33 грн.

16.12.2013 представник ПАТ КБ «НАДРА» отримала виконавчі листи по справі №2-2031/11.

Відповідно до Автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП), виконавче провадження № 51696759, Стягувач - ПАТ КБ «НАДРА», Боржник - ОСОБА_1 , яке відкрито 22.07.2016, Заводським відділом ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області - завершено.

30.04.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» укладено Договір №GL3N217215_ПВ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. та зареєстрований в реєстрі за №2891.

Вирішуючи питання обґрунтованості наведених заявником підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні та відповідності таких обґрунтувань вимогам процесуального закону, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч.1, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

За умовами ч.3 ст.12, ч.1 ст.13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно положень ст.ст. 77-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» за № 8 від 25.09.2015, при вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні у зв`язку з правонаступництвом через відступлення права вимоги суд має з`ясувати, чи наявний договір відступлення права вимоги, який є доказом правонаступництва.

Тому належним та допустимим доказом переходу права вимоги до нового кредитора є договір відступлення права вимоги, зокрема той, що набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18).

Крім цього, процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим, для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього (постанова ВП ВС від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10).

Як вже встановлено судом, 30.04.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» укладено Договір №GL3N217215_ПВ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. та зареєстрований в реєстрі за №2891.

Заявник зазначає, що відповідно до зазначеного договору ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» набуло права вимоги за кредитним договором №08/09/2008/840-К1692 від 09.09.2008, договорами поруки, права Іпотекодержателя за Договором іпотеки, права Заставодержателя за Договором застави, укладеним на забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань Позичальника.

Проте, згідно п. 4 Договору № №GL3N217215_ПВ сторони домовились, що за відступлення права вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 11 578 696,81 грн.

Натомість, до заяви не надано належних доказів, платіжних доручень, на підтвердження сплати коштів у розмірі передбаченому п. 4 Договору № №GL3N217215_ПВ.

А відтак, доказів переходу (відступлення) прав вимоги, як підтвердження виконання умов договору, оплати вартості права вимоги, матеріали заяви про заміну сторони виконавчого провадження не містять.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявник, всупереч ст. 77-80 ЦПК України, не довів суду факт переходу права вимоги, а відтак, відсутні підстави для здійснення процесуального правонаступництва.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про заміну стягувача у виконавчому листі його правонаступником задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 42, 48, 55, 77, 81, 89, 442, 260-261, 352-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: Н.В. Сіромашенко