Ухвала

від 16.02.2024 по справі 320/7354/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

16 лютого 2024 року справа № 320/7354/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

за участю сторін:

- представника позивача - ОСОБА_2 ,

- представника відповідача-1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - ОСОБА_3 ,

- представника відповідача-2 - (Міністерства оборони України) - ОСОБА_4 ,

- представника третьої особи - не з`явився,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач-1), Міністерства оборони України (далі відповідач-2), у якому позивач, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 08.01.2024, просить суд:

- встановити факт, що позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) в період часу з 29 січня 2009 року по 09 квітня 2022 року (по день смерті яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 ) проживали однією сім`єю;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) та Міністерства оборони України (ЄДРПОУ: 00034022), яка полягає у відмові про призначення та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) одноразової грошової допомоги яка передбачена п. 2 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та зобов`язати Міністерство оборони України (ЄДРПОУ: 00034022) нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ), яка передбачена п. 2 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 у двотижневий строк направити заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та пакет документів про призначення одноразової грошової допомоги витребуваний у військовій частині НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) в якій служив ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (ЄДРПОУ: 00034022);

- зобов`язати Міністерство оборони України (ЄДРПОУ: 00034022) у місячний строк з моменту отримання документів розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та прийняти рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), яка передбачена п. 2 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- стягнути з відповідача 1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) та Міністерства оборони України (ЄДРПОУ: 00034022) на користь позивача, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) понесені витрати на правову допомогу що складають 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень) та витрати щодо сплати судового збору;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду по справі №320/7354/23 в порядку, встановленому статті 382 КАС України та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) та Міністерство оборони України (ЄДРПОУ: 00034022) виконати судове рішення та встановити розумний термін для подання звіту про виконання судового рішення по справі №320/7354/23.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є рідним братом військовослужбовця ОСОБА_5 , який загинув під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Позивач указує, що відповідно положень постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі постанова КМУ № 975) та постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі постанова КМУ №168) у випадку, якщо смерть загиблого військовослужбовця настала під час виконання останнім обов`язків військової служби членам сім`ї загиблого військовослужбовця виплачується одноразова грошова допомога.

Позивач стверджує, що він є єдиним родичем (рідним братом) ОСОБА_5 , з яким позивач, починаючи з дати смерті їхньої матері (29.01.2009) проживав однією сім`єю, був пов`язаний спільним побутом, мав взаємні права і обов`язки. У зв`язку з цим позивач доводить, що він у розумінні статті 3 Сімейного кодексу України є членом сім`ї загиблого ОСОБА_5 , а тому має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до положень постанови КМУ № 975 та постанови КМУ № 168.

Позивач вказує, що звернувся до відповідача-1 із заявою про отримання відповідної виплати, проте отримав відмову в її отриманні, що обумовило його звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання у справі на 28.07.2023; задоволено клопотання представника позивача адвоката Морозова В.Ю. про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; призначено проведення судового засідання, призначеного на 28.07.2023, за участю представника відповідача - Морозова В.Ю., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням Системи відеоконференцзв`язку; витребувано докази у справі від Військової частини НОМЕР_1 .

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 відкладено судове засідання в режимі відеоконференції на 15.09.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 витребувано докази у справі від відповідача-1 та Військової частини НОМЕР_1 . В судовому засіданні оголошено перерву до 20.10.2023 та визнано явку представника відповідача-1 у судове засідання 20.10.2023 обов`язковою.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 задоволено клопотання представника позивача - адвоката Морозова В.Ю. від 14.09.2023 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 судове засідання відкладено у зв`язку із наданням сторонам часу для подачі доказів у справі на 17.11.2023.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 судове засідання відкладено у зв`язку із наданням сторонам часу для подачі доказів у справі на 08.12.2023.

Також ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 задоволено клопотання представника позивача від 17.11.2023 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 судове засідання відкладено у зв`язку із наданням сторонам часу для подачі доказів у справі на 12.01.2024.

Також ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 задоволено клопотання представника позивача від 08.12.2023 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 прийнято до розгляду адміністративний позов в новій редакції від 08.01.2024. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_1 . Також задоволено клопотання представника позивача від 12.01.2024 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 судове засідання відкладено у зв`язку із наданням сторонам часу для подачі пояснень у справі на 16.02.2024.

У судовому засіданні 16.02.2024 судом поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про встановлення юридичного факту, що позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) в період часу з 29 січня 2009 року по 09 квітня 2022 року (по день смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 ) проживали однією сім`єю, зважаючи на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №560/17953/21.

Представник позивача та представники відповідачів вважали за можливе закрити провадження у справі у вказаній частині позовних вимог.

Вирішуючи питання, чи мають вимоги позивача про встановлення юридичного факту, що позивач ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) в період часу з 29 січня 2009 року по 09 квітня 2022 року (по день смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 ) проживали однією сім`єю розглядатися за правилами адміністративного судочинства, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Абзацом 2 пункту 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір означає спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 звернувся до суду, в якому просить, зокрема встановити юридичний факт, що він ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) в період часу з 29 січня 2009 року по 09 квітня 2022 року (по день смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 ) проживали однією сім`єю, зазначаючи, що встановлення цього факту має для нього юридичне значення і потрібне для оформлення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ №168.

З огляду на зміст заявленої позивачем вимоги, суд зазначає, що частиною другою статті 245 КАС України визначено перелік судових рішень, які уповноважений прийняти адміністративний суд у разі задоволення позову. Встановлення факту, що має юридичне значення, серед цього переліку відсутнє.

Інакше кажучи, при вирішенні справи в порядку адміністративного судочинства, встановлення факту, що має юридичне значення, має бути визначено судом у резолютивній частині судового рішення, проте положеннями КАС України цього не передбачено.

Водночас частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) обумовлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом частини другої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.

Відповідно до приписів статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Зокрема, пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Зазначене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).

У своїй постанові у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду при цьому роз`яснила, що до юрисдикції цивільних судів справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

До того ж Велика Палата Верховного Суду зауважила, що є неефективним підхід до визначення юрисдикції спорів у судовому порядку про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в залежності від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи зазначений правовий висновок до обставин цієї справи, суд зазначає, що вимоги позивача про встановлення факту, що позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) в період часу з 29 січня 2009 року по 09 квітня 2022 року (по день смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 ) проживали однією сім`єю, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства на підставі статті 19, пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України.

За правилами пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (частина перша статті 239 КАС України).

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що провадження у цій справі в частині позовних вимог про встановлення юридичного факту, що позивач ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) в період часу з 29 січня 2009 року по 09 квітня 2022 року (по день смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 ) проживали однією сім`єю підлягає закриттю, оскільки вказані вимоги не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Суд роз`яснює, що розгляд зазначених вимог повинен здійснюватися судом цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

У судовому засіданні 16.02.2024 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали суду складено 22.03.2024.

Керуючись статтями 238, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Провадження в адміністративній справі №320/7354/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про встановлення юридичного факту, що позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) в період часу з 29 січня 2009 року по 09 квітня 2022 року (по день смерті яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 ) проживали однією сім`єю, - закрити.

2. Роз`яснити позивачу, що спір в цій частині позовних вимог вирішується судами цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

3. Копію даної ухвали видати (надіслати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Кушнова А.О.