Рішення

від 28.03.2024 по справі 388/1484/23

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 388/1484/23

провадження № 2/388/43/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2024м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

при секретарях судового засідання Лященко Я.О., Поліщук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Вершино-Власівське» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Котар С.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Чуприни С.П.,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулася до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом в електронній формі до відповідача ФГ «Вершино-Власівське», в якому просила:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 01.02.2011 до договору оренди землі від 12.12.2006 на земельну ділянку площею 7,49 га за кадастровим номером 3521984400:02:000:0549, укладену між ФГ «Вершино-Власівське» та ОСОБА_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що їй належить земельна ділянка площею 7,49 га з кадастровим номером 3521984400:02:000:0549. Між нею та ФГ «Вершино-Власівське» 05.10.2006 було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки. 01.02.2011 між ними було укладено додаткову угоду № 1 до зазначеного договору оренди землі. Вказала на те, що суміжним орендодавцям виплачується оренда у розмірі значно більшому ніж їй. Зазначила, що у додатковій угоді відсутня істотна умова, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» - нормативно грошова оцінка та не визначено чіткого відсоткового розміру орендної плати, що унеможливлює проведення індексації.

Ухвалою від 10.08.2023 зазначена позовна заява, подана без додержання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, була залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Заявою представника позивача від 14.08.2023 недоліки позовної заяви були усунені, а саме надано докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Ухвалою від 15.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом з постановленням здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і розпочато підготовче провадження у справі із призначенням підготовчого судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечував проти позовних вимог, просив у задоволені позову відмовити.

На обґрунтування заперечень проти позовної заяви відповідач зазначив, що підстави позову надумані та спрямовані на дострокове припинення права оренди земельної ділянки. Зазначив, що у додатковій угоді від 01.02.2011 зрозуміло та чітко визначено розмір орендної плати, яка й сплачується позивачу. Також у відзиві відповідач просив застосувати строки позовної давності до позовних вимог у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Від позивача до суду надійшли письмові пояснення, у яких на заперечення позиції відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву позивач зазначила, що ФГ «Вершино-Власівське» розмір орендної плати визначає на свій розсуд використовуючи при розрахунках застарілу грошову оцінку земельної ділянки.

Від відповідача до суду надійшли письмові пояснення до відзиву на позовну заяву, у яких останній заперечував проти доводів позивача про невірне нарахування орендної плати.

Ухвалою від 19.12.2023 підготовче провадження у справі закрито та її призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Сторона позивача у судовому засіданні підтримала позов аргументуючи свою позицію аналогічно викладеному у ньому та у письмових поясненнях. Позовні вимоги просили задовольнити у повному обсязі. Позивач додатково повідомила, що орендну плату вона отримує регулярно, однак її розмір є значно меншим ніж орендна плата, яку отримують інші орендодавці.

Сторона відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову аргументуючи свою позицію аналогічно викладеному у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях. Щодо трактування умов додаткової угоди у частині визначення орендної плати представник відповідача зазначив, що орендна плати обраховується та сплачується виходячи з узгодженої орендної плати у розмірі 2550,00 грн., однак не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, у якому нараховується орендна плата з урахуванням коефіцієнту індексації.

Заслухавши сторони та їх представників, дослідивши докази у справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, враховуючи позиції учасників справи, висловлені ними у заявах по суті справи, які було подано до суду, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, - суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Поряд з цим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

На підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 7,49 га

з кадастровим номером 3521984400:02:000:0549, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серія КР № 3521984400:02:00:549.

05.10.2006 між ОСОБА_1 та ФГ «Вершино-Власівське» укладено договір оренди землі щодо зазначеної земельної ділянки, зареєстрований у Державному реєстрі земель за № 160 від 12.12.2006.

За умовами договору його укладено на 10 років.

01.02.2011 між ОСОБА_1 та ФГ «Вершино-Власівське» укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди землі від 12.12.2006, якою розділ «Орендна плата» викладено у новій редакції, зокрема п. 2.2 такого змісту: «Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 2550,00 гривень. Орендна плата не може бути менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнтів індексації. На вказану суму можливе отримання продукції або надання інших послуг по ринкових цінах».

Крім того, цією угодою продовжено дію договору на 15 років до 12.12.2031.

Зазначені вище, встановлені судом обставини сторонами у справі не заперечувалися.

З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - ч. 3, ч. 5 і ч. 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 15Закону України «Про оренду землі», у редакції чинній на час укладення спірного договору, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», у редакції чинній на час укладення спірного договору, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Підсумовуючи зазначене суд констатує, що укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Вершино-Власівське» договір оренди землі від 05.10.2006, з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 1 від 01.02.2011, містить обов`язкову істотну умову у вигляді зазначення у п. 2.2 розміру орендної плати у фіксованому грошовому виразі із передбаченням умов збільшення її розміру та можливість виплати орендної плати у натуральному виразі.

Однак позивач не погоджується з фактичним розміром орендної плати, який вона отримує.

Разом з тим, аналізуючи підстави та обґрунтування позовних вимог суд відзначає, що позивачем фактично оскаржується не наявність або відсутність істотної умови спірного договору оренди землі щодо орендної плати із зазначенням її розміру, а висловлюється незгода з трактуванням та розумінням відповідачем цього пункту договору.

Відповідно до положень ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

З урахуванням зазначеного судом відмічається, що обраний позивачем спосіб захисту, як вона вважає порушеного права, шляхом визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки - не є ефективним засобом відновлення можливо порушеного права позивача на належне визначення розміру орендної плати, оскільки встановлення недійсності додаткової угоди від 01.02.2011 призведе до припинення дії договору оренди землі від 05.10.2006, який було укладено на 10 років, що як наслідок призведе до припинення отримання нею орендної плати, звісно якщо позивач у такий спосіб, оцінка доброчесності якого наразі не надається, не переслідує мету дострокового припинення договору оренди землі.

Саме тлумачення змісту додаткової угоди у частині орендної плати відновить порушене право орендодавця, у разі його порушення, на отримання орендної плати у передбаченому договором розмірі.

Ухвалюючи рішення у справі, суд щодо його умотивованості відзначає, що доводи сторін та їх представників у даній справі оцінені судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин, а відтак, інші доводи ними озвучені у судовому засіданні та зазначені ними у заявах по суті справи і заявах з процесуальних питань, які було подано до суду, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на суб`єктивному трактуванні ними фактичних обставин справи і норм матеріального права, судової практики та процесуального закону, а тому такі доводи враховуючи, зокрема, практику Європейського суду з прав людини, не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення процесуальних норм та норм матеріального права, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог з урахуванням предмету та підстав пред`явленого позову, беручи до уваги не встановлення наявності правових підстав для визнання додаткової угоди від 01.02.2011 недійсною та становлення, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, як вона вважає порушеного права, - суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі є необґрунтованою та не доведеною, а тому у задоволені такої вимоги слід відмовити, і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів особи.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до фермерського господарства «Вершино-Власівське» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Зобов`язати відповідача протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду надати суду докази на підтвердження розміру витрат, які він поніс у зв`язку з розглядом справи із направленням їх копій іншим учасникам справи та надати суду документи на підтвердження такого направлення.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 11 год. 00 хв. 10.04.2024 у приміщенні Долинського районного суду Кіровоградської області, про що повідомити учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- відповідач - фермерське господарство «Вершино-Власівське», місцезнаходження: вул. Перше травня буд. 20, смт. Петрово, Кіровоградська область, ЄДРПОУ 22223278.

Повне рішення суду складено 01.04.2024.

Суддя О.А. Кнуров