Постанова

від 01.04.2024 по справі 643/11734/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 квітня 2024 року

м. Харків

справа № 643/11734/23

провадження № 22-ц/818/933/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Маміної О.В.,

суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КИТ ЮА»

відповідач ОСОБА_1 ,

третя особа - ОСОБА_2

розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ ЮА» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про стягнення суми за договором на інформаційно-консультаційне обслуговування, -

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2023 року, постановлене суддею Довготько Т.М.

в с т а н о в и в:

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КИТ ЮА» звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило стягнути із ОСОБА_1 на їх користь заборгованість у загальному розмірі 132884,00 грн., з яких: заборгованість за договором на інформаційно-консультаційне обслуговування від 12.11.2021р. - 61 651,35 грн., пеня - 48 414,89 грн., 19% річних - 22 817,76грн., а також стягнути судовий збір у розмірі 2147,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000, 00 грн.

Рішенням Московського районногосуду м.Харкова від29листопада 2023року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ ЮА» заборгованість за договором на інформаційно-консультаційне обслуговування від 12.11.2021 у загальному розмірі 132884,00 грн, з яких: заборгованість за договором на інформаційно-консультаційне обслуговування від 12.11.2021р. у розмірі 61 651,35 грн., пеня у розмірі 48 414,89 грн., 19% річних у розмірі 22 817,76грн. Стягнуто з ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2147, 20 грн.

Додатковим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2023 року заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ ЮА» витрати за надання професійної правничої допомоги у сумі 6000,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, постановлене без повного з`ясування обставин справи. Судом не досліджувався оригінал договору, копія яка міститься в матеріалах справи судом не залучалась. Доказів реальної вартості придбаної квартири матеріали справи не містять. Квартиру придбала інша особа, не обмежена зі сторони ріелтора. Договір містить жорсткі умови та містить явний дисбаланс сторін. Також звертає увагу на строки давності.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «КИТ ЮА» просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що придбання майнових прав на знайдену позивачем квартиру матір`ю позивача є порушенням умов укладеного між сторонами договору, що в свою чергу є підставою для виникнення грошового зобов`язання, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «КИТ ЮА» та ОСОБА_1 - Замовник був укладений договір на інформаційно-консультаційне обслуговування від 12.11.2021р., відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконати дії по пошуку об`єкта нерухомості (у тому числі на етапі будівництва) в м. Харкові.

Відповідно до п. 1.2 Договору за виконання Виконавцем вищезазначених дій Замовник сплачує йому винагороду в розмірі, порядку і в строки, встановлені розділом 4 цього Договору.

Відповідно до п. 2.4 Договору підставою для оплати послуг Виконавця буде підписання Замовником або його родичами, членами сім`ї, близькими особами (незалежно від факту перебування в шлюбі з Замовником), знайомими особами, іншими третіми особами в інтересах Замовника, його близьких осіб, родичів, членів його сім`ї, його близьких чи знайомих осіб, в своїх інтересах або інтересах інших третіх осіб документа про придбання (в тому числі, про намір придбання в майбутньому) права власності чи інших майнових прав на об`єкт нерухомості, знайдений Виконавцем (договору купівлі-продажу, договору про наміри, попереднього договору купівлі-продажу майнових прав, договору про участь (членство) в кооперативі, договору про участь у фонді фінансування будівництва, інвестиційного договору, придбання цінних паперів тощо).

За п. 4.1 Договору послуги Виконавця вважаються наданими з моменту, коли Замовник підписав акт прийому-передачі послуг.

Відповідно до п.4.2. договору у разі придбання замовником/особами, зазначеними в п.2.4 цього Договору, майнових прав на об`єкт нерухомості, знайдений виконавцем, замовник зобов`язується виплатити виконавцю винагороду в розмірі 5% від ринкової вартості об`єкта, зазначеної в акті прийому-передачі наданих послуг, у гривнях згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют, встановленим Національним банком України на день оплати. Якщо за порушення договору замовник добровільно не сплатив виконавця суму винагороди, її розмір у гривнях визначається згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют за вибором виконавця або встановленим Національним банком України на день підписання замовником акту прийому-передачі наданих послуг, або встановлених Національним банком України на день , що передує дню звернення виконавця до суду з позовом про стягнення заборгованості з замовника. У разі, якщо ринкова вартість об`єкта нерухомості становитиме менше еквіваленту 20000 доларів США, або суму в гривнях, еквіваленту менш ніж 20000 доларів США, замовник зобов`язується виплатити виконавцю суму в гривнях, еквівалентну 1000 доларів США за курсом продажу долару США на готівковому ринку, зазначеному на день оплати на сайті: minfin.com.ua.

Згідно із п. 4.3 Договору оплата послуг Виконавця проводиться: 100% від суми, зазначеної в пункті 4.2 цього Договору, в день підписання Замовником/особами, зазначеними в п. 2.4 цього Договору, документа про придбання (в тому числі, про намір придбання в майбутньому) права власності чи інших майнових прав на об`єкт нерухомості, знайдений Виконавцем.

У відповідності до п. 4.4 Договору підтвердженням придбання Замовником/особами, зазначеними в п. 2.4 цього Договору, прав на об`єкт нерухомості, зафіксований в додатку №1, є, зокрема, підписання Замовником/особами, зазначеними в п. 2.4 цього Договору, документа про придбання (в тому числі, про намір придбання в майбутньому) права власності чи інших майнових правна об`єкт нерухомості, знайдений Виконавцем (договору купівлі-продажу, договору про наміри, попереднього договору купівлі-продажу майнових прав, договору про участь (членство) в кооперативі, договору про участь у фонді фінансування будівництва, інвестиційного договору, придбання цінних паперів і т.п.).

На виконання своїх зобов`язань позивачем було знайдено для відповідача об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 ).

Так, в акті прийому-передачі наданих послуг, який був підписаний Замовником 12.11.2021 р. позивач здійснив показ Відповідачу квартири АДРЕСА_1 ).

Відповідно до зазначеного акту, огляд запропонованого об`єкта нерухомості проводився Замовником спільно з ОСОБА_2 .

Згідно відповіді ТОВ «ХРФФБ» на адвокатський запит від 26.10.2023р. № 7, позивача зазначено, що між ОСОБА_4 та ТОВ «ХРФФБ» був укладений Договір №ФФБ-40-М-13 від 12 березня 2020 року про участь у фонді фінансування будівництва житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 ).

22 листопада 2021 р. ОСОБА_4 надав ТОВ «ХРФФБ» нотаріально посвідчену Заяву, відповідно до якої зобов`язання переходять до нового довірителя ФФБ. Договір про участь у ФФБ є діючий на 26 жовтня 2023р., майнові права на об`єкт інвестування (квартири) АДРЕСА_3 за Договором про участь у ФФБ належать гр. ОСОБА_2

22 листопада 2021 р. між ОСОБА_4 (Цедент) та ОСОБА_2 (Цесіонарій) укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) за Договором №ФФБ 40-М-13 від 12 березня 2020р., відповідно до якого Цедент передає Цесіонарію право вимоги на квартиру АДРЕСА_1 ) (далі квартира) за Договором про участь у фонді фінансування будівництва житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 ) №ФФБ-40-М-13 від 12 березня 2020р.

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «КИТ-ЮА» наголошувало, що згідно акту прийому-передачі наданих послуг та Договору відступлення права вимоги, майнові права на знайдений Позивачем для Відповідача об`єкт, були набуті особою, яка була присутньою під час огляду зазначеного об`єкта нерухомості та є родичем Відповідача - ОСОБА_2 , що є порушенням умов договору , в звязку з чим позивач просив стягнути кошти за надані послуги за договором.

Відповідно до ч.1ст.509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу ,сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

З ч. 2ст.509ЦК України вбачається, що зобов`язання виникають на підставах, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зіст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1ст. 527 ЦК Українипередбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За ч. 1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК Українивстановлено, що зміст договору становить умови(пункти). Визначені на розсуд стороні і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договором, елементи яких містяться у змішаному договорі.

Згідно зіст.629ЦКУкраїни договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст. 901 ЦК України).

Відповідач ОСОБА_1 заперечував у апеляційній скарзі доводи позову та наголошував, що ним не підписувався згаданий договір.

У ст.ст.12,81 ЦПК Українипередбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Устатті 76 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Устатті 77 ЦПК Українивказано про належність доказів:

1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Устатті 78 ЦПК Українизазначено про допустимість доказів:

1. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно дост. 79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Про достатність доказів вказано уст. 80 ЦПК України:

1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідност. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно дост. 218 ЦК Українизаперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Згідност. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Зі змісту вищевказаного договору вбачається, що у графі «Замовник» міститься підпис ОСОБА_1 (а.с.22).

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач не заперечував факт укладення та підписання вказаного договору. Про проведення судової почеркознавчої експертизи не просив.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги щодо непідписання договору матеріали справи не містять, і суду першої інстанції такі доводи відповідач не наводив.

Тому умови укладення між сторонами договору згідност. 526 ЦК Україниє обов`язковими для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно дост.599 ЦК Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Так, з акту прийому-передачі наданих послуг від 12.11.2021, підписаного ОСОБА_1 вбачається, що позивач знайшов квартиру, забезпечив можливість її огляду 12.11.2021 року відповідачем разом з його матір`ю ОСОБА_2 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 ).

Оскільки майнові права на квартиру, знайдену Позивачем, були придбані ОСОБА_2 , то відповідно до п. 2.4 Договору є підстави для оплати послуг Виконавця. Акт прийому-передачі наданих послуг був підписаний Відповідачем, Позивач є таким, що належно виконав зобов`язання, взяті на себе за Договором.

Відповідач зобов`язаний був в день підписання Договору відступлення права вимоги (цесії) щодо вищезазначеної квартири на ОСОБА_2 від 22.11.2021 року сплатити на користь Позивача винагороду в розмірі 5 % від ринкової вартості, зазначеної в акті прийому- передачі наданих послуг, у гривнях згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют, встановленим Національним банком України на день оплати.

Однак, своїх зобов`язань за договором на інформаційно-консультаційне обслуговування ОСОБА_1 не виконав, кошти в строк указаний у договорі позивачеві не сплачено. Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування цього факту матеріали справи не містять. ОСОБА_1 не надав доказів належного виконання ним умов договору інформаційно-консультативного обслуговування та повної сплати винагороди позивачу за договором.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг ринкова вартість об`єкта нерухомості становить 34 000,00 (тридцять чотири тисячі) доларів США. Станом на день, що передує дню звернення Виконавця до суду з позовом про стягнення заборгованості з Замовника, (02.11.2023р.) офіційний курс долара США становить 36,2655, враховуючи зазначене, ринкова вартість об`єкта нерухомості становить 1 233 027,00 грн., а отже сума грошового зобов`язання ОСОБА_1 складає 61 651,35 грн.

Факт набуття права на вищезазначену квартиру ОСОБА_2 є належним, допустимим і достатнім доказом того що позивач виконав умови договору, а у відповідача виник обов`язок по оплаті цих послуг у визначеному цим договором розміру.

Пунктами 6.1 та 6.2 Договору передбачено, що у разі порушення Замовником умов і строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,01 % від суми, що підлягає виплаті, за кожний день прострочення протягом перших 10 (десяти) календарних днів прострочення, і 0,2 % за кожен наступний календарний день прострочення, проте не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. Керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, сторони домовилися, що в разі прострочення оплати Замовником вартості послуг Виконавця Замовник додатково сплачує Виконавцю відсотки з розрахунку 19% річних від простроченої суми. У разі, якщо Замовник не оплатив Виконавцю вартість послуг за Договором, з Замовника в судовому порядку стягується сума, зазначена в п. 4.2 Договору, разом зі штрафними санкціями і відсотками річних.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором на інформаційно - консультаційне обслуговування, у загальному розмірі 132884,00 грн., з яких: заборгованість за договором на інформаційно-консультаційне обслуговування від 12.11.2021р. у розмірі 61 651,35 грн., пеня за період з 23.11.2021 по 03.11.2023 у розмірі 48 414,89 грн., 19% річних за період з 23.11.2021 по 03.11.2023 у розмірі 22 817,76грн.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо пропуску строку давності, судова колегія зазначає наступне.

Згідно зістаттею 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу Українивизначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як встановлено частиною першою статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини четвертої статті 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Оскільки ОСОБА_1 заяви про застосування строку позовної давності у суді першої інстанції не заявлялось, підстав для застосування позовної давності у суді апеляційної інстанції не вбачається.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.367,368,369,375,381,382,383,384 ЦПК Українисуд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Московськогорайонного судум.Харкова від29листопада 2023року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П.Пилипчук

О.Ю. Тичкова