Рішення

від 26.03.2024 по справі 902/231/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2024 р.Cправа № 902/231/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Данелюк Х.О.,

представника позивача - Гуртовенка Р.М.,

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл-Ікс" (вул. Івана Сльоти, 49, м. Житомир, 10001)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" (вул. Екологічна, буд. 45, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, 23223)

про стягнення 566 792,59 грн,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ойл-Ікс" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" про стягнення 566 792,59 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки нафтопродуктів №ОПТ61 від 01.05.2022 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Ойл-Ікс" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" 566 792,59 грн заборгованості, з яких: 406 850 грн - основного боргу; 143 511,38 грн - пені; 11 166 грн - 3% річних та 5 265,21 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 05.03.2024 відкрито провадження у справі № 902/231/24 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.03.2024 о 12:00 год.

На визначений час у судове засідання 26.03.2024 з`явився представник позивача. Останньому забезпечено участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі поданої заяви вх. №01-34/2413/24 від 06.03.2024.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався. Ухвалу про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" 07.03.2024, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

01.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ойл-Ікс" (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світоч" (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки нафтопродуктів №ОПТ61 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого за цим Договором Постачальник зобов`язаний передати у власність Покупцю нафтопродукти (надалі - "Товар"), а Покупець зобов`язується своєчасно прийняти Товар і оплатити його на умовах цього Договору.

Поставка окремих партій Товару здійснюється на підставі цього Договору, у відповідності до Заявки-замовлення Покупця (Додаток № 1 до Договору), оформленої і надісланої на електронну пошту Постачальника (п. 1.2. Договору).

Згідно із п. 4.3. Договору Покупець здійснює оплату за отриманий Товар (партію товару) не пізніше 3 (трьох) банківських днів від дати видаткової накладної, або за попередньою оплатою.

Пунктом 5.3. Договору сторони узгодили, що у випадку прострочення Покупцем терміну оплати за товар, Покупець сплачує Постачальнику неустойку у вигляді подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати. У випадку прострочення Покупцем оплати за товар понад 20 (двадцять) календарних днів, Покупець сплачує додатково одноразовий штраф у сумі 20% (двадцяти відсотків) від вартості парії товару, за яку утворилася заборгованість.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2023 року включно, за умови повного розрахунку між Сторонами (п. 9.1. Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 1 046 855 грн, що підтверджується обопільно підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими та товарно-транспортними накладними:

- видаткова накладна №Тал00001963 від 02.05.2023 на суму 323 405 грн з ПДВ (ТТН №РТал00001963 від 02.05.2023);

- видаткова накладна №Тал00002060 від 10.05.2023 на суму 166 600 грн з ПДВ (ТТН №РТал00002060 від 10.05.2023);

- видаткова накладна №Тал00002198 від 12.05.2023 на суму 167 620 грн з ПДВ (ТТН №РТал00002198 від 12.05.2023);

- видаткова накладна №Тал00002201 від 12.05.2023 на суму 70 380 грн з ПДВ (ТТН №РТал00002201 від 12.05.2023);

- видаткова накладна №Тал00002251 від 18.05.2023 на суму 318 850 грн з ПДВ (ТТН №РТал00002251 від 18.05.2023).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світоч" здійснило часткову оплату за Договором в розмірі 640 005 грн, що підтверджується платіжними інструкціями:

- №106 від 01.05.2023 на суму 323 405 грн;

- №159 від 10.05.2023 на суму 166 600 грн;

- №179 від 19.05.2023 на суму 100 000 грн;

- №362 від 17.10.2023 на суму 50 000 грн.

Несплата відповідачем решти вартості поставлених нафтопродуктів слугувала підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл-Ікс" із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" 406 850 грн - основного боргу. Поряд з цим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 143 511,38 грн - пені; 11 166 грн - 3% річних та 5 265,21 грн - інфляційних втрат внаслідок прострочення виконання зобов`язання.

Також слід зазначити, що позивач звертався до відповідача із претензією №б/н від 15.02.2024 про сплату 406 850 грн основного боргу, однак доказів реагування Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" на таку претензію матеріали справи не містять.

З огляду на встановлені обставини, суд враховує таке.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (ЦК України), враховуючи укладений між сторонами Договір поставки нафтопродуктів №ОПТ61 від 01.05.2022.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Факт поставки відповідачу Товару за Договором підтверджено належними первинними документами - видатковими накладними.

Обов`язок відповідача оплатити вартість поставленого Товару в силу п. 4.3. Договору виник за спливом 3 (трьох) банківських днів від дати видаткової накладної.

Доказів погашення заборгованості в сумі 406 850 грн (1 046 855 грн - 640 005 грн = 406 850 грн) на дату прийняття рішення матеріали справи не містять. Поряд з цим суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

Окрім того, суд враховує правову позицію, наведену у постановах Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17, від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, від 30.01.2019 у справі №905/2324/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 21.05.2019 у справі №904/6726/17, від 05.06.2019 у справі №905/1562/18, від 10.06.2019 у справі №911/935/18 та від 11.06.2019 у справі №904/2394/18, згідно з якою, з урахуванням конкретних обставин справи, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення 406 850 грн основного боргу у повному обсязі.

Окрім основного боргу, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" 143 511,38 грн - пені; 11 166 грн - 3% річних та 5 265,21 грн - інфляційних втрат внаслідок прострочення виконання зобов`язання.

Як встановлено фактичними обставинами справи, відповідач є боржником, що прострочив, позаяк не здійснив остаточний розрахунок за отриманий Товар за спливом 3 (трьох) банківських днів за кожною видатковою накладною.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.3. Договору сторони дійшли згоди, що у випадку прострочення Покупцем терміну оплати за товар, Покупець сплачує Постачальнику неустойку у вигляді подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати. У випадку прострочення Покупцем оплати за товар понад 20 (двадцять) календарних днів, Покупець сплачує додатково одноразовий штраф у сумі 20% (двадцяти відсотків) від вартості парії товару, за яку утворилася заборгованість.

Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" перерахунок 3% річних, інфляційних втрат (за період прострочення з 16.05.2023 до 01.03.2024 на відповідні суми за накладними з урахуванням здійснених проплат) та пені (за період прострочення з 16.05.2023 до 23.11.2023, оскільки за умовами договору сторони не збільшували 6-місячний строк нарахування пені відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, на відповідні суми за накладними з урахуванням здійснених проплат), судом встановлено, що розрахунок позивача в частині інфляційних втрат перебуває в межах розрахунку суду, тому така складова заборгованості підлягає задоволенню у заявленому Товариством з обмеженою відповідальністю "Ойл-Ікс" розмірі - 5 265,21 грн.

Водночас обґрунтованість нарахування 3% річних підтверджується в сумі 10 199,47 грн, що на 966,53 грн є меншою, аніж заявлено позивачем. Обґрунтованість нарахування пені підтверджується в сумі 99 644,03 грн, що на 43 867,35 грн є меншою від заявленої.

Тобто, 3% річних в сумі 966,53 грн та пеню в сумі 43 867,35 грн заявлено безпідставно та такі складові заборгованості підлягають задоволенню у встановлених судом сумах.

Статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог чи доказів погашення заборгованості.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з урахуванням мотивів щодо безпідставного нарахування 966,53 грн - 3% річних та 43 867,35 грн - пені внаслідок неправильного розрахунку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що позов задоволено частково, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 6 263,52 грн покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Світоч" та такі витрати в розмірі 538 грн залишаються за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ойл-Ікс". При обчисленні ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", тому розподіл здійснюється із суми судового збору 6 801,52 грн, що не позбавляє позивача права на повернення суми надмірно сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" (вул. Екологічна, буд. 45, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, 23223, код ЄДРПОУ 41998515) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл-Ікс" (вул. Івана Сльоти, 49, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 39981303) 406 850 грн - основного боргу; 10 199,47 грн 3% річних; 5 265,21 грн інфляційних втрат; 99 644,03 грн пені та 6 263,52 грн - витрат на сплату судового збору.

3. У стягненні з відповідача 966,53 грн 3% річних та 43 867,35 грн - пені відмовити, у зв`язку з чим витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 538 грн залишити за позивачем.

4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 01 квітня 2024 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи.