Ухвала

від 20.03.2024 по справі 907/86/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"20" березня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/86/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький механічний завод, смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області

до відповідача Ресурсно забезпечувального республіканського унітарного підприємства Белжелдорснаб, м. Мінськ, Республіка Білорусь

про стягнення 24 657,43 Євро заборгованості за поставлений товар,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Іваниш Д.П.

представники:

Позивача

Відповідача

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький механічний завод, смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області заявлено позов до відповідача Ресурсно забезпечувального республіканського унітарного підприємства Белжелдорснаб, м. Мінськ, Республіка Білорусь про стягнення 24 657,43 Євро заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2024 відкрито провадження у справі №907/86/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.03.2024. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем у даній справі є іноземний суб`єкт господарювання нерезидент, що не має зареєстрованих на території України представництв, і місцезнаходженням якого є: пров. Автодоровський, 3А, м. Мінськ, Республіка Білорусь, 220014.

Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право, Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 3 Закону України Про міжнародне приватне право, якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

Водночас частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як встановлено судом, станом на день призначення підготовчого засідання в матеріалах даної справи відсутні докази отримання відповідачем ухвали суду від 26.02.2024 про відкриття провадження у справі №907/86/24.

Приписами ст. 367 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Відповідно до статті 368 Господарського процесуального кодексу України, зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги повинні відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам частин другої - четвертої цієї статті.

Враховуючи те, що 23.12.2022 набрав чинності Закон України Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, порядок вручення судових та позасудових документів на території Республіки Білорусь регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (Гаазька конвенція 1965 року) (далі Конвенція).

Згідно зі статтею 1 Конвенції, остання застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Відповідно до статті 3 Конвенції, орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

За приписами ч. 1 та 3 ст. 5 Конвенції, Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.

Відповідно до статті 15 Конвенції, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з`явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави. Незважаючи на положення попередніх частин, суддя може в термінових випадках прийняти рішення про застосування будь-яких тимчасових чи охоронних заходів.

Тобто вказана норма застосовується за умови необхідності повідомлення юридичної особи-нерезидента, що є відповідачем у справі, про наявність справи, яка розглядається судом, для надання такій особі можливості вжиття заходів захисту, а саме, належного ознайомлення зі справою та вимогами інших сторін, підготовки власної позиції, доказів, доводів та міркувань тощо. Положення Конвенції не допускають ухвалення судом рішення у справі до виконання певних умов у разі неявки відповідача.

Центральним органом Республіки Білорусь у розумінні ст. 2, 6 та 18 Конвенції відповідно до інформації, розміщеної на веб-сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права http://www.hcch.net, до якого слід надсилати судове доручення про вручення документів відповідачу у даній справі є Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Belarus, Legal and Treaties Department Ul. Lenina, 19, MINSK 220030, Belarus.

Особливості виконання Конвенції визначені розділом VI Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Державної судової адміністрації України №1092/5/54 від 27.06.2008 з наступними змінами і доповненнями (далі Інструкція).

За приписами п. 6.1., 6.2. Інструкції, у разі, якщо правова допомога запитується або надається на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (далі Конвенція про вручення), застосовуються відповідні положення цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 6.2-6.14 цієї Інструкції. Доручення про вручення документів за кордоном на підставі Конвенції про вручення складається судом чи іншим заінтересованим компетентним органом України у формі прохання, яка установлена Конвенцією про вручення, згідно з додатком 10 до цієї Інструкції. Заповненню підлягають дві частини формуляра Прохання і Короткий виклад документа.

Пунктом 6.6. Інструкції встановлено, що у разі, якщо документ підлягає врученню в іноземній державі відповідно до частини першої статті 5 Конвенції про вручення, він має бути складений або перекладений на офіційну мову або одну з офіційних мов запитуваної держави.

Згідно з абз. 1 п. 6.7. Інструкції, суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму.

Таким чином, беручи до уваги місцезнаходження відповідача, з метою його належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, відправлення судових документів здійснюється шляхом направлення Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне зобов`язати позивача вчинити дії, необхідні для звернення суду із дорученням про надання правової допомоги про вручення документів, а саме, надати Господарському суду Закарпатської області у строк до 30.04.2024 офіційний (нотаріально посвідчений) переклад на англійську або білоруську мову (прошитий, пронумерований та скріплений мокрою печаткою) наступних документів (у двох примірниках): позовної заяви №65/16 від 26.01.2024 із додатками до неї; ухвали Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2024 про відкриття провадження у справі №907/86/24 та ухвали суду від 20.03.2024; прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів та підтвердження про вручення документів у двох примірниках.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків, суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відтак, беручи до уваги необхідність належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, з урахуванням приписів ст. 228, 229 Господарського процесуального кодексу України та з метою забезпечення процесуальних прав відповідача у справі, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі.

Згідно із п. 2.2. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, у разі надіслання судом України доручення для виконання за кордоном цивільна справа, у зв`язку з якою складається доручення, призначається до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. У разі можливості судом України призначається дата наступного судового засідання, на яке може прибути особа, що викликається.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 228 цього Кодексу - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

Відтак, при визначенні дати наступного підготовчого засідання суд враховує необхідність призначення справи до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном.

З огляду на вищевикладені обставини, у зв`язку із необхідністю надання достатнього часу для вчинення дій з метою належного повідомлення учасника судового процесу, що є суб`єктом господарювання іноземної держави, шляхом вручення за кордоном судових документів, суд вважає за необхідне призначити розгляд справи на 01.10.2024.

Керуючись ст. 228, 229, 234, 365-367 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Підготовче засідання призначити на 01.10.2024 на 10 год. 30 хв.

2. Підготовче засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, зал судових засідань №1.

3. Встановити відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали.

4. Встановити позивачеві строк для надання суду та відповідачу відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький механічний завод у строк до 30.04.2024 надати Господарському суду Закарпатської області офіційний (нотаріально посвідчений) переклад на англійську або білоруську мову (прошитий, пронумерований та скріплений мокрою печаткою) наступних документів (у двох примірниках): позовної заяви №65/16 від 26.01.2024 із додатками до неї; ухвали Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2024 про відкриття провадження у справі №907/86/24 та ухвали суду від 20.03.2024; прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів та підтвердження про вручення документів у двох примірниках.

6. Звернутись до Міністерства юстиції України із проханням про вручення судових документів відповідачу у справі Ресурсно забезпечувальному республіканському унітарному підприємству Белжелдорснаб (пров. Автодоровський, 3А, м. Мінськ, Республіка Білорусь, 220014).

7. Провадження у справі №907/86/24 зупинити до виконання судового доручення про вручення судового документу чи повідомлення про неможливість такого вручення.

8. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду, постановлена в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

9. Копію ухвали надіслати сторонам спору.

10. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 01.04.2024.

Суддя Пригара Л.І.