Рішення

від 01.04.2024 по справі 910/4748/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.04.2024Справа № 910/4748/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу за позовом Керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області (85302, м. Покровськ, вул. Центральна, 148) в інтересах держави в особі: Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Рум`янцева, 16)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варнел Трейдд" (4004, м. Суми вул. Скоропадського Павла Гетьмана, буд. 10)

про стягнення 299 758, 33 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації та Комунальної установи "Покровський психоневрологічний інтернат" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Корнер-ПАК" про стягнення 299 758,33 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 позовну заяву Керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації та Комунальної установи "Покровський психоневрологічний інтернат" залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення відповідних недоліків.

18.04.2023 через загальний відділ діловодства суду (направлена засобами поштового зв`язку 11.04.2023) від Керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви із додатковими документами до неї.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 було зупинено провадження у справі №910/4748/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду ухвали Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 у справі №905/1907/21, запропоновано учасникам справи повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі №910/4748/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 поновлено провадження у справі №910/4748/23, змінено найменування відповідача у справі на Товариство з обмеженою відповідальністю "Варнел Трейдд" (40004, м. Суми вул. Скоропадського Павла Гетьмана, буд. 10).

09.10.2023 через загальний відділ діловодства суду від Керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області надійшло клопотання про часткове залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, в частині заявлених вимог в інтересах держави в особі Комунальної установи "Покровський психоневрологічний інтернат".

09.10.2023 через загальний відділ діловодства суду від Керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області надійшла заява про зміну предмета позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі №910/4748/23 позов керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, Комунальної установи "Покровський психоневрологічний інтернат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варнел Трейдд" про стягнення 299 758, 23 грн залишено без розгляду.

Судом також розглянуто заяву Керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області про зміну предмета позову, у якій останній просив пункт 2 позовних вимог викласти у наступній редакції: "Стягнути з ТОВ "Варнел Трейдд" (ідентифікаційний код 13535033) на користь Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 25917627) безпідставно сплачені кошти за додатковими угодами до договору № 40 від 10.03.2020 у сумі 299 758,33 грн, й встановлено, що така заява подана з дотриманням вимог ст. 46 ГПК, а тому судом прийнято її до розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, керівник Покровської окружної прокуратури Донецької області звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 року у справі №910/4748/23 скасувати та направити справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду по суті.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 апеляційну скаргу Покровської окружної прокуратури Донецької області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 року у справі №910/4748/23 задоволено частково, ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі №910/4748/23 скасовано в частині залишення без розгляду позову керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації.

28.12.2023 матеріали справи № 910/4748/23 повернулись до Господарського суду міста Києва та передані судді Пукшин Л.Г., що відображено в протоколі передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.12.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 прийнято справу №910/4748/23 до свого провадження для подальшого розгляду.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.04.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв`язку до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання".

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 20.04.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.03.2020 за результатами проведення відкритих торгів (закупівля №UA-2020-01-15-000438-a) між Комунальною установою "Покровський психоневрологічний інтернат" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВФ "Корнер-ПАК" (нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Варнел Трейдд") (далі - постачальник) укладено договір про закупівлю продуктів харчування №41 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується у 2020 році поставити замовнику код ДК 021:2015:15540000-5 - Сирні продукти (далі - товар), а замовник - прийняти і оплатити товар, який постачається згідно умов договору (п 1.1. договору).

Згідно пункту 3.1. договору загальна сума договору становить 785 304, 00 грн, у тому числі податок на додану вартість - 130 884, 00 грн, а саме: загальний фонд: 450 000, 00 грн, у тому числі ПДВ - 75 000, 00 грн, спеціальний фонд: 335304, 00 грн.; у тому числі ПДВ - 55 884, 00 грн.

Ціна за одиницю товару зазначена у специфікації (п. 3.4. договору).

Специфікацією №1 до договору сторонами узгоджено поставку товару: Сир твердий 50% (Голанський) - 2386 кг за ціною 129 грн за одиницю; Сир плавлений 50% - 500 кг, за ціною 131, 08 грн за одиницю; Сир (творог) фасований 9% - 5583 кг за ціною 65 грн за одиницю; Сиркова маса фасована (0,1-0,2 кг) - 755 кг, за ціною 65 грн за одиницю.

За умовами пункту 3.5. договору у залежності від коливання ціни товару на споживчому ринку, ціна за одиницю товару на протязі 2020 року може змінюватися не більш ніж на 10 відсотків кожного разу, з урахуванням попередніх змін за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Кожен факт такої зміни узгоджується між сторонами договору у вигляді специфікації.

Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником вартості кожної поставленої партії товару по безготівковому розрахунку протягом 30 календарних днів з моменту одержання товару за цінами, вказаними в видаткових накладних (п. 4.1. договору).

В подальшому до вказаного договору сторонами неодноразово вносились зміни шляхом укладання додаткових угод до нього.

Додатковою угодою №1 від 23.03.2020 (далі - додаткова угода №1) сторони відповідно до п. 3.5. договору та п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та статистичних даних Головного управління статистики в Донецькій області від 16.03.2020 №01-03/961-20 погодили змінити ціну за одиницю товару не більше, ніж на 10% на сирні продукти.

Цією додатковою угодою відповідно до специфікації №2 встановлено наступні ціни на товар: Сир твердий 50% (Голанський) - 141, 90 грн за одиницю (збільшено на 12, 90 грн, тобто на 10%) та зменшено обсяг товару до 2174, 806 кг (на 211, 194 кг); Сир плавлений 50% - 144, 18 грн за одиницю (збільшено на 13, 1 грн, тобто на 9, 99%) та зменшено обсяг товару до 454, 57 кг (на 45, 43 кг); Сир (творог) фасований 9% - 71, 50 грн за одиницю товару (збільшено на 6,5 грн, тобто на 10%) та зменшено обсяг товару до 5084, 09 кг (на 498, 91 кг); Сиркова маса фасована (0,1-0,2 кг) - 71, 50 грн за одиницю товару (збільшено на 6,5 грн, тобто на 10%) та зменшено обсяг товару до 683, 363 кг (на 68, 637 кг).

Додатковою угодою №2 від 07.04.2020 (далі - додаткова угода №2) сторони відповідно до п. 3.5. договору, п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" погодили змінити ціну за одиницю товару не більше, ніж на 10% на сирні продукти.

Цією додатковою угодою відповідно до специфікації №3 встановлено наступні ціни на товар: Сир твердий 50% (Голанський) - 156, 09 грн за одиницю (збільшено на 14, 19 грн, тобто на 10%) та зменшено обсяг товару до 2000, 055 кг (на 174, 751 кг); Сир плавлений 50% - 158, 59 грн за одиницю (збільшено на 14, 41 грн, тобто на 9, 99%) та зменшено обсяг товару до 413, 267 кг (на 41, 303 кг); Сир (творог) фасований 9% - 78, 65 грн за одиницю товару (збільшено на 7,15 грн, тобто на 10%) та зменшено обсяг товару до 4 649, 628 кг (на 434, 462 кг); Сиркова маса фасована (0,1-0,2 кг) - 78, 65 грн за одиницю товару (збільшено на 7,15 грн, тобто на 10%) та зменшено обсяг товару до 623, 967 кг (на 62, 396 кг).

Додатковою угодою №3 від 23.04.2020 (далі - додаткова угода №3) сторони відповідно до п. 3.5. договору, п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" погодили змінити ціну за одиницю товару не більше, ніж на 10% на сирні продукти.

Цією додатковою угодою відповідно до специфікації №4 встановлено наступні ціни на товар: Сир твердий 50% (Голанський) - 171, 69 грн за одиницю (збільшено на 15, 6 грн, тобто на 9,99%) та зменшено обсяг товару до 1858, 679 кг (на 141, 376 кг); Сир плавлений 50% - 174, 44 грн за одиницю (збільшено на 15, 85 грн, тобто на 9, 99%) та зменшено обсяг товару до 375, 716 кг (на 37, 551 кг); Сир (творог) фасований 9% - 86, 51 грн за одиницю товару (збільшено на 7,86 грн, тобто на 9,99%) та зменшено обсяг товару до 4 284, 872 кг (на 364, 756 кг); Сиркова маса фасована (0,1-0,2 кг) - 86, 51 грн за одиницю товару (збільшено на 7,86 грн, тобто на 9,99%) та зменшено обсяг товару до 576, 361 кг (на 47, 606 кг).

Додатковою угодою №3 від 12.05.2020 (далі - додаткова угода №4) сторони відповідно до п. 3.5. договору, п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" погодили змінити ціну за одиницю товару не більше, ніж на 10% на сирні продукти.

Цією додатковою угодою відповідно до специфікації №4 встановлено наступні ціни на товар: Сир твердий 50% (Голанський) - 188, 85 грн за одиницю (збільшено на 17, 16 грн, тобто на 9,99%) та зменшено обсяг товару до 1744, 685 кг (на 113, 994 кг); Сир плавлений 50% - 191, 88 грн за одиницю (збільшено на 17, 44 грн, тобто на 9, 99%) та зменшено обсяг товару до 341, 567 кг (на 34, 149 кг); Сир (творог) фасований 9% - 95, 16 грн за одиницю товару (збільшено на 8,65 грн, тобто на 9,99%) та зменшено обсяг товару до 3 972, 19 кг (на 312, 682 кг); Сиркова маса фасована (0,1-0,2 кг) - 95, 16 грн за одиницю товару (збільшено на 8,65 грн, тобто на 9,99%) та зменшено обсяг товару до 533, 06 кг (на 43, 571 кг).

Додатковою угодою №5 від 25.05.2020 (далі - додаткова угода №5) сторони відповідно до п. 3.5. договору, п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" погодили змінити ціну за одиницю товару не більше, ніж на 10% на сирні продукти.

Цією додатковою угодою відповідно до специфікації №6 встановлено наступні ціни на товар: Сир твердий 50% (Голанський) - 199, 96 грн за одиницю (збільшено на 11, 11 грн, тобто на 5,88%) та зменшено обсяг товару до 1686, 97 кг (на 57, 715 кг); Сир плавлений 50% - 211, 06 грн за одиницю (збільшено на 19, 18 грн, тобто на 9, 99%) та зменшено обсяг товару до 314, 126 кг (на 27, 441 кг); Сир (творог) фасований 9% - 104, 67 грн за одиницю товару (збільшено на 9,51 грн, тобто на 9,99%) та зменшено обсяг товару до 3 718, 046 кг (на 254, 144 кг); Сиркова маса фасована (0,1-0,2 кг) - 104, 67 грн за одиницю товару (збільшено на 9,51 грн, тобто на 9,99%) та зменшено обсяг товару до 502, 799 кг (на 30, 261 кг).

Підставою для укладення додаткових угод №1-5 було звернення постачальника до замовника з листами №20/03-1 від 20.03.2020, №06/04-1 від 06.04.2020, №21/04-1 від 21.04.2020, №08/05-1 від 08.05.2020, №18/05-1 від 18.05.2020, у яких Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Корнер-ПАК" зазначило про сезонне зростання цін на сировину, подорожчання пакувальних матеріалів, енергоносіїв та транспортних послуг, та, як наслідок, зростання відпускних цін заводів-виробників, в тому числі і тих, дистриб`ютором яких є ТОВ ВФ "Корнер-ПАК".

Додатковою угодою №6 від 30.12.2020 доповнено зміст п. 3.1. договору умовою, що ціна договору з 01.01.2021 по 31.03.2021 не перевищує 20% загальної суми договору за 2020 рік та становить 125 604, 00 грн, у тому числі податок на додану вартість - 20 934, 00 грн. Усього за договором: 910 908, 00 грн, у тому числі податок на додану вартість - 151 818, 00 грн.

Також, цією додатковою угодою продовжено строк дії договору до 31.03.2021, а в частині гарантійних зобов`язань до повного їх виконання.

Як встановлено судом, на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю ВФ "Корнер-ПАК" поставило Комунальній установі "Покровський психоневрологічний інтернат" протягом періоду з серпня 2020 року по березень 2021 року продукцію, а саме: Сир твердий 50% (Голанський) - 1686, 970 кг; Сир плавлений 50% - 314, 08 кг; Сир (творог) фасований 9% - 4918, 139 кг; Сиркова маса фасована (0,1-0,2 кг) - 502, 80 кг, про що свідчать видаткові накладні №44 від 06.08.2020, №235 від 10.08.2020, №81 від 20.08.2020, №146 від 17.08.2020, №38 від 13.08.2020, №162 від 03.08.2020, №98 від 17.09.2020, №215 від 14.09.2020, №308 від 07.09.2020, №80 від 10.09.2020, №144 від 03.09.2020, №2 від 24.09.2020, №152 від 21.09.2020, №257 від 19.10.2020, №338 від 01.03.2021, №110 від 04.03.2021, №589 від 09.03.2021, №38 від 11.03.2021, №337 від 15.03.2021, №113 від 18.03.2021, №332 від 22.03.2021, №47 від 22.02.2021, №56 від 18.02.2021, №244 від 15.02.2021, №49 від 11.02.2021, №287 від 08.02.2021, №50 від 04.02.2021, №321 від 01.02.2021, №228 від 14.12.2020, №140 від 01.12.2020, №252 від 07.12.2020, №300 від 23.11.2020, №98 від 19.11.2020, №347 від 16.11.2020, №64 від 12.11.2020, №313 від 09.11.2020, №316 від 02.11.2020, №25 від 06.11.2020, №343 від 05.10.2020, №53 від 08.10.2020, №155 від 01.10.2020, №301 від 12.10.2020, №70 від 22.10.2020, №32 від 23.07.2020, №34 від 22.07.2020, №121 від 06.07.2020, №75 від 09.07.2020, №124 від 13.07.2020, №37 від 16.07.2020, №4 від 07.05.2020, №33 від 04.05.2020, №3 від 02.04.2020, №5 від 07.04.2020, №1 від 02.04.2020, №6 від 01.04.2020, №9 від 10.04.2020, №12 від 06.04.2020, №10 від 23.04.2020, №14 від 09.04.2020, №14 від 13.04.2020, №3 від 16.04.2020, №10 від 21.04.2020, №191 від 16.03.2020, №45 від 19.03.2020, №69 від 23.03.2020, №101 від 15.10.2020, №101 від 20.07.2020, №20 від 20.07.2020, №15 від 01.06.2020, №25 від 04.06.2020, №11 від 11.06.2020, №26 від 15.06.2020, №6 від 18.06.2020, №111 від 09.06.2020, №101 від 22.06.2020, №4 від 25.05.2020, №6 від 18.05.2020, №2 від 14.05.2020, №8 від 12.05.2020, №3 від 21.05.2020.

В свою чергу, Комунальна установа «Покровський психоневрологічний інтернат» здійснила оплату поставленого товару на суму 910 908, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №1169 від 11.08.2020 на суму 24 158, 26 грн, №1222 від 18.08.2020 на суму 4 710, 15 грн, №1273 від 25.08.2020 на суму 25 487, 99 грн, №1430 від 21.09.2020 на суму 16 867, 21 грн, №1416 від 17.09.2020 на суму 4 710, 15 грн, №1411 від 17.09.2020 на суму 4 710, 15 грн, №1412 від 17.09.2020 на суму 4 710, 15 грн, №1354 від 08.09.2020 на суму 17 662, 63 грн, №1488 від 28.09.2020 на суму 4 710, 15 грн, №1485 від 25.09.2020 на суму 4 710, 15 грн, №1708 від 26.10.2020 на суму 4 710, 15 грн, №163 від 09.03.2021 на суму 7 536, 24 грн, №179 від 11.03.2021 на суму 6 908, 22 грн, №180 від 11.03.2021 на суму 7 536, 24 грн, №207 від 18.03.2021 на суму 6 908, 22 грн, №208 від 18.03.2021 на суму 7 536, 24 грн, №219 від 22.03.2021 на суму 11 513, 70 грн, №242 від 25.03.2021 на суму 18 945, 27 грн, №125 від 24.02.2021 на суму 12 141, 72 грн, №115 від 22.02.2021 на суму 6 908, 22 грн, №96 від 17.02.2021 на суму 6 908, 22 грн, №89 від 15.02.2021 на суму 6 908, 22 грн, №76 від 11.02.2021 на суму 6 908, 22 грн, №58 від 09.02.2021 на суму 6 803, 55 грн, №52 від 05.02.2021 на суму 12 141, 72 грн, №2087 від 17.12.2020 на суму 2 874, 98 грн, №2095 від 17.12.2020 на суму 5 827, 13 грн, №2029 від 08.12.2020 на суму 4 710, 15 грн, №2044 від 10.12.2020 на суму 12 560, 40 грн, №1980 від 27.11.2020 на суму 12 560, 40 грн, №1902 від 24.11.2020 на суму 4 710, 15 грн, №1884 від 20.11.2020 на суму 12 560, 40 грн, №1862 від 17.11.2020 на суму 4 710, 15 грн, №1861 від 17.11.2020 на суму 4 710, 15 грн, №1790 від 06.11.2020 на суму 4 710, 15 грн, №1816 від 12.11.2020 на суму 4 710, 15 грн, №1586 від 08.10.2020 на суму 4 710, 15 грн, №1594 від 12.10.2020 на суму 4 710, 15 грн, №1564 від 07.10.2020 на суму 22 575, 15 грн, №1645 від 16.10.2020 на суму 4 710, 15 грн, №1712 від 27.10.2020 на суму 4 710, 15 грн, №1079 від 27.202 на суму 4 710,15 грн, №1078 від 27.07.2020 на суму 20 885, 82 грн, №991 від 13.07.2020 на суму 25 054, 08 грн, №1036 від 17.07.2020 на суму 4 710, 15 грн, №1045 від 22.07.2020 на суму 8 357, 98 грн, №609 від 12.05.2020 на суму 13 446, 64 грн, №592 від 07.05.2020 на суму 3892, 95 грн, від 06.04.2020 на суму 13 266, 15 грн, №420 від 10.04.2020 на суму 8430, 42 грн, №389 від 03.04.2020 на суму 1986, 60 грн, від 10.04.2020 на суму 3217, 50 грн, №445 від 14.04.2020 на суму 7824, 01 грн, №516 від 24.04.2020 на суму 28 303, 92 грн, від 14.04.2020 на суму 15 977, 39 грн, №465 від 17.04.2020 на суму 11 404, 25 грн, від 22.04.2020 на суму 9438, 00 грн, №502 від 24.04.2020 на суму 10 646, 03 грн, №269 від 18.03.2020 на суму 11 035, 88 грн, №341 від 25.03.2020 на суму 19 478, 90 грн, №333 від 25.03.2020 на суму 3980, 02 грн, №332 від 25.03.2020 на суму 3250, 00 грн, №1686 від 21.10.2020 на суму 4 710, 15 грн, №776 від 10.06.2020 на суму 4 710, 15 грн, №789 від 10.06.2020 на суму 35 024, 60 грн, №833 від 17.06.2020 на суму 13 025, 91 грн, №858 від 19.06.2020 на суму 28 324, 85 грн, №870 від 24.06.2020 на суму 14 967, 81 грн, №824 від 12.06.2020 на суму 12 560, 40 грн, №902 від 25.06.2020 на суму 32 482, 41 грн, №724 від 27.05.2020 на суму 32 556, 40 грн, №676 від 20.05.2020 на суму 19 017, 65 грн, №648 від 15.05.2020 на суму 13 798, 20 грн, №634 від 13.05.2020 на суму 30 639, 41 грн, №690 від 22.05.2020 на суму 4 282, 20 грн.

Прокурор вважає, що додаткові угоди до договору про закупівлю продуктів харчування №41 від 10.03.2020: №1 від 23.03.2020, №2 від 07.04.2020, №3 від 23.04.2020, №3 від 12.05.2020, №5 від 25.05.2020, якими змінено ціну товару, є нікчемними з огляду на їх укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, зокрема через збільшення ціни більше ніж на 10% та за відсутності документального підтвердження коливання ціни на ринку.

Відтак, за твердженням прокуратури, грошові кошти в сумі 299 758, 23 грн, отримані відповідачем на виконання цих угод, є такими, що набуті останнім безпідставно та підлягають стягненню.

Так, частиною 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, відповідно до статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Як передбачено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

При цьому, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, визначив, що, в даному випадку, укладення сторонами недійсних додаткових угод призвело до неправомірної зміни істотних умов договору та підвищення ціни за одиницю товару, використання надміру коштів, що в свою чергу, є порушенням фінансово-економічних інтересів держави.

Листом №56-215вих.-23 від 26.01.2023 прокурор звертався до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, у якому просив надати до Покровської окружної прокуратури інформацію про те, чи вживались заходи щодо стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів за договором №41 від 10.03.2020, у тому числі шляхом звернення самостійно до суду.

У відповідь на дане звернення позивач надав лист від 20.03.2023 №01-20/474/0/201-23, у якому повідомив про відсутність підстав для вжиття процесуальних заходів щодо вжиття заходів щодо стягнення безпідставно сплачених коштів.

Відповідно до Положення про Комунальну установу "Покровський психоневрологічний інтернат" (далі - положення про Інтернат), затвердженого розпорядженням керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації №682/5-19 від 05.07.2019 року (далі - положення), координацію діяльності інтернату здійснює Департамент соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації.

Згідно п. 6.2 положення про інтернат фінансово-господарська діяльність інтернату здійснюється відповідно до кошторису доходів і видатків, штатного розпису, які затверджуються Департаментом соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації.

Пунктом. 9.4 положення про інтернат перевірка роботи і ревізія фінансово - господарської діяльності інтернату проводяться відповідно Мінсоцполітики, Департаментом соціального захисту населення Донецької ОДА та іншими спеціально уповноваженими органами відповідно до діючого законодавства України.

Правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - порядок).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2021 року у справі № 910/11847/19.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абз. 3 п. 7 порядку).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені пп. 47 ст. 2 Бюджетного кодексу України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (пп. 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 року у справі № 922/3095/18 та пп. 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі № 922/3013/18).

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до ст. 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Абзацами 1 та 2 п. 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абз. 2 п. 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Тобто, комунальна установа у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару в обсязі та в межах видатків, що визначені Департаментом соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня).

Відповідно Департамент соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації є головним розпорядником бюджетних коштів місцевих бюджетів, які використовуються, зокрема, для забезпечення діяльності Комунальної установи "Покровський психоневрологічний інтернат».

При цьому, Департамент соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації наявні контрольні повноваження щодо стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів, а тому вказаний Департамент має всі повноваження на захист інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету цією комунальною установою.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (п.п. 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 року).

У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (п. 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц).

З огляду на викладене прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі головного розпорядника бюджетних коштів - Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Загальні підстави недійсності угод і настання відповідних правових наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Особливості укладання договорів за державним замовленням (державних контрактів) визначаються Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

За приписами ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" визначені основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього, зокрема ч 1, 2 вказаної статті визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.

Згідно з ч. 4 вказаної статті умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника (п.1); зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п.2) тощо.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Суд вважає, що метою регулювання, передбаченого ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Так, ст. 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Відповідно до ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Отже, перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 46, 4% шляхом так званого "каскадного" укладення п`яти додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку постачальника.

Аналогічна правова позиція викладена у поставі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності обґрунтованих та документально підтверджених підстав для внесення змін до договору про закупівлю продуктів харчування №41 від 10.03.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, необхідність укладення додаткових угод №1 від 23.03.2020, №2 від 07.04.2020, №3 від 23.04.2020, №3 від 12.05.2020, №5 від 25.05.2020 до договору, у яких Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Корнер-ПАК" зазначило про сезонне зростання цін на сировину, подорожчання пакувальних матеріалів, енергоносіїв та транспортних послуг, та, як наслідок, зростання відпускних цін заводів-виробників, в тому числі і тих, дистриб`ютором яких є ТОВ ВФ "Корнер-ПАК".

На підтвердження вказаних обставин відповідачем було надано лише листи Головного управління статистики у Донецькій області від 16.03.2020 №01-03/961-20, від 15.04.2020 №01-03/1295-20 та від 15.05.2020 №01-3/1557-20, у яких наведені статистичні середні споживчі ціни на продукти харчування, зареєстровані на споживчому ринку Донецької області.

Суд враховує, що оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

При цьому, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у поставі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18.

В той же час, надані листи не підтверджують коливання ціни на товар (у бік збільшення) в межах відповідних періодів, визначених у додаткових угодах.

Крім того, суд зазначає, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі.

Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним.

Також постачальник має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що укладення сторонами додаткових угод №1 від 23.03.2020, №2 від 07.04.2020, №3 від 23.04.2020, №3 від 12.05.2020, №5 від 25.05.2020 до договору про закупівлю продуктів харчування №41 від 10.03.2020 здійснено в порушення приписів пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", що свідчить про їх нікчемність.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

У ст. 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини першої статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором. Відтак і поставка товару, і його оплата мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Варнел Трейдд" поставило Комунальній установі "Покровський психоневрологічний інтернат" протягом періоду з серпня 2020 року по березень 2021 року продукцію, а саме: Сир твердий 50% (Голанський) - 1686, 970 кг; Сир плавлений 50% - 314, 08 кг; Сир (творог) фасований 9% - 4918, 139 кг; Сиркова маса фасована (0,1-0,2 кг) - 502, 80 кг.

Доказів поставки товару на всю суму здійсненої оплати, до матеріалів справи не надано.

Відтак вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача коштів у сумі 299 758, 23 грн, сплачених відповідачем за товар, який так і не був поставлений продавцем, підлягають задоволенню на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

При цьому, посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві (у даному випадку 1212 Цивільного кодексу України), не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку із цим суд, з`ясувавши при розгляді справи, що позивач послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує в рішенні саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17 та від 25.06.2019 року у справі №924/1473/15.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростували позовні вимоги, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Варнел Трейдд" (40004, м. Суми вул. Скоропадського Павла Гетьмана, буд. 10, ідентифікаційний код 13535033) на користь Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Рум`янцева, 16, ідентифікаційний код 25917627) грошові кошти у сумі 299 758, 33 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Варнел Трейдд" (40004, м. Суми вул. Скоропадського Павла Гетьмана, буд. 10, ідентифікаційний код 13535033) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6, ідентифікаційний код 25707002) витрати зі сплати судового збору у сумі 4496, 37 грн.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст складено 01.04.2024

Суддя Л.Г. Пукшин