Рішення

від 04.03.2024 по справі 911/3853/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2024 р. Справа № 911/3853/23

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»

до ОСОБА_1

про стягнення 9937960,00 грн

за участю представників

позивача: Сєрих В.В. - адвокат за довіреністю № 01Др-244-1223 від 20.12.2023;

відповідача: Братель О.Г. - адвокат, ордер серії АІ № 1523938 від 11.01.2024.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі - позивач, АТ «Київоблгаз», Товариство) звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою від 21.12.2023 до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення збитків у сумі 9937960,00 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, у період виконання ним обов`язків голови правління АТ «Київоблгаз», видав наказ від 18.05.2023 № 1600 о/с «Про преміювання працівників» на виконання рішення, оформленого протоколом Наглядової ради від 12.05.2023 № 12/05-2023. Відповідно до цього наказу ОСОБА_1 , як тимчасово виконуючому обов`язки голови правління АТ «Київоблгаз», виплачено 4969000,00 грн, ОСОБА_2 , як директору комерційному АТ «Київоблгаз», виплачено 1242240,00 грн, ОСОБА_3 , як директору з капітального будівництва АТ «Київоблгаз», виплачено 1242240,00 грн, ОСОБА_4 , як директору з безпеки АТ «Київоблгаз», виплачено 1242240,00 грн, ОСОБА_5 , як директору фінансовому АТ «Київоблгаз», виплачено 1242240,00 грн, що загалом становить 9937960,00 грн.

Позивач вважає, що такий наказ суперечить інтересам Товариства та виданий заради отримання особистої вигоди, внаслідок чого позивачу завдано реальних збитків.

Зокрема, на думку позивача, рішення у вигляді протоколу Наглядової ради АТ «Київоблгаз» від 12.05.2023 № 12/05-2023 не може вважатись легітимним, оскільки не було достатньої кількості голосів членів Наглядової рад для його прийняття. Позивач звертає увагу на те, що по другому питанню порядку денного «Про виплату Голові та членам Правління Товариства премії (заохочення)» проголосувало «ЗА» 2 члени Наглядової ради ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) та «УТРИМАВСЯ» 1 член ( ОСОБА_8 ), тобто менше 3 (трьох) членів Наглядової ради, що порушує пункт 8.21 Положення про Наглядову раду АТ «Київоблгаз» та частину третю статті 75 Закону України «Про акціонерні товариства» від 27.07.2022 № 2465-IX.

Крім того позивач зауважує, що було порушено порядок передачі оригіналу протоколу засідання Наглядової ради на зберігання до Правління товариства, оскільки оригінал протоколу не був направлений Правлінню Товариства протягом 5 днів після його оформлення разом з бюлетенями членів Наглядової ради від 05.05.2023, які брали участь у голосуванні.

Крім того позивач стверджує, що протокол Наглядової ради АТ «Київоблгаз» від 12.05.2023 № 12/05-2023 та наказ АТ «Київоблгаз» від 18.05.2023 № 1600 о/с «Про преміювання працівників» складені з порушенням умов Контрактів з членами Правління, Колективного договору на 2019 - 2024 роки та Положення про оплату праці АТ «Київоблгаз». Позивач вказує на те, що збільшення розміру преміювання повинне здійснюватися на підставі оцінки виконання індивідуальних показників ефективності та прийматися відповідним рішенням про збільшення премій (заохочень). Однак, як зауважує позивач, протоколом Наглядової ради АТ «Київоблгаз» від 12.05.2023 № 12/05-2023 не розглядалось питання про оцінку виконання індивідуальних показників ефективності, тому виплата премій (заохочень) за перші чотири місяці 2023 року є необґрунтованою, а розмір премій такий, що перевищує дозволені межі премій в особливо великих розмірах.

На переконання позивача, голова Правління АТ «Київоблгаз» ОСОБА_1., як посадова особа, ознайомлений із положеннями Статуту АТ «Київоблгаз», Положенням про Наглядову раду, внутрішніми розпорядчими документами підприємства і володіє таким рівнем знань, професійності та досвіду, а тому був обізнаний про порядок виконання рішень Наглядової ради, строки їх надходження до Товариства і більш того був здатний критично оцінити зміст навіть наявного у нього протоколу Наглядової ради від 12.05.2023 № 12/05-2023 та дійти висновку, що такий протокол не відповідає вимогам установчих документів, а його виконання призведе до значних фінансових втрат Товариства.

Господарський суд Київської області ухвалою від 26.12.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 22.01.2024.

Через підсистему «Електронний суд» 11.01.2024 від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд приєднати до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_8 та відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

В обгрунтування заперечень проти позову відповідач посилається на те, що виплата премії (винагороди/заохочення) за перші чотири місяці 2023 року згідно з рішенням Наглядової Ради Товариства від 12.05.2023 здійснена у відповідності до вимог чинного законодавства, умов Статуту, Положення про Правління та контрактів з членами Правління, а будь-які посилання позивача про порушення умов Контрактів та на незаконність виплаченої премії є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідач вказує, що розмір заробітної плати, зокрема, таких її складових, як премія, для працівників недержавних комерційних підприємств граничними розмірами законодавчо не обмежено. Також, на переконання відповідача, умовами контрактів з членами Правління Товариства чітко визначено, що рішення Наглядової ради є єдиною та достатньою підставою для виплати премії.

Відповідач також пояснює, що зміст протоколу засідання Наглядової ради АТ «Київоблгаз» від 12.05.2023 № 12/05-2023 складається з декількох частин, а саме з порядку денного, розгляду питань, винесених на вирішення, та інформації про те, чи прийняте рішення по кожному з питань. Зокрема, по другому питанню порядку денного «Про виплату тимчасово виконуючому обов`язки Голови Правління та членам Правління Товариства премії (заохочення)» у протоколі міститься запис про те, що «рішення прийнято». У свою чергу, секретар та член Наглядової ради Товариства ОСОБА_8 направив на ім`я Голови Правління АТ «Київоблгаз» лист від 18.12.2023, в якому повідомлялося, що у зв`язку із допущеною ним опискою по другому питанню зазначеного вище порядку денного засідання Наглядової ради Товариства помилково залишено запис навпроти варіанта голосування - «Утримався», оскільки в дійсності він голосував «За», про що свідчить те, що нижче по тексту протоколу зафіксовано, що «Рішення прийнято» і тому просив вважати його голос в протоколі Наглядової ради від 12.05.2023 щодо виплати виконуючому обов`язки Голови Правління та членам Правління Товариства премії замість «Утримався» як «За».

Таким чином, як вважає відповідач, рішення за протоколом засідання Наглядової ради Товариства від 12.05.2023 №12/05-2023 по суті залишилося без змін, виправлено лише технічну описку, допущену секретарем Наглядової ради Товариства у голосуванні по другому питанню порядку денного, у зв`язку з чим на протоколі міститься засвідчувальний напис «Виправлено».

Відповідач зазначив, що обставини з поясненнями щодо правових підстав прийняття рішення Наглядовою радою АТ «Київоблгаз» про виплату премій виконуючому обов`язки голови Правління та членам Правління Товариства від 12.05.2023 №12/05-2023 викладено та підтверджено секретарем Наглядової ради Товариства ОСОБА_8 у своїй заяві свідка, яку відповідач долучив до відзиву.

Щодо посилань АТ «Київоблгаз» на порушення порядку направлення протоколу засідання Наглядової ради Товариства від 12.05.2023 № 12/05-2023 відповідач посилається на обставини введення в Україні воєнного стану у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією РФ проти України. Відповідач зазначив, що всі члени Наглядової Ради знаходяться в різних містах України, а також в інших країнах. З початку військової агресії РФ проти України була обмежена можливість відправки міжнародної кореспонденції, у зв`язку з чим направлення зазначених бюлетенів від 05.05.2023 на адресу позивача відбулося одразу з появою можливості їх направлення засобами міжнародної кур`єрської доставки, а саме 18.12.2023 разом з виправленим протоколом Наглядової Ради від 12.05.2023 №12/05-2023.

Відповідач вважає, що висновок АТ «Київоблгаз» про перевищення ОСОБА_1 своїх повноважень є передчасним та таким, що носить характер судження.

Відповідач зауважує, що підставою для прийняття наказу про виплату премії від 18.05.2023 № 1600 о/с був протокол засідання Наглядової ради АТ «Київоблгаз» від 12.05.2023 № 12/05-2023, що виключає необхідність застосування процедури погодження цього наказу, про яку йдеться в позові, та можливість кваліфікувати дії відповідача як дії, що вчинені з перевищенням повноважень. Позовна заява з її додатками, на думку відповідача, не містить належних та допустимих доказів/встановлених юридичних фактів протиправної поведінки відповідача.

Через підсистему «Електронний суд» 12.01.2024 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про виклик свідка, у якому відповідач просить суд викликати в якості свідка ОСОБА_8 та забезпечити його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Обгрунтовуючи клопотання, відповідач зазначає, що у відзиві на позовну заяву та у додатках до відзиву, зокрема, викладені обставини та надано їх документальне підтвердження на спростування тверджень АТ «Київоблгаз» щодо нелегітимності протоколу засідання Наглядової ради АТ «Київоблгаз» від 12.05.2023 № 12/05-2023 у зв`язку з тим, що за виплату премії проголосувало 2 члени Наглядової ради.

Оскільки, як стверджує відповідач, безпосередньо підготовкою протоколу Наглядової ради АТ «Київоблгаз» від 12.05.2023 № 12/05-2023 займався секретар Наглядової ради АТ «Київоблгаз» ОСОБА_8, пояснення якого додано до відзиву на позовну заяву, відповідач вважає за необхідне викликати його в якості свідка з метою підтвердження обставин, що викладені ним у документах, доданих до відзиву.

Через канцелярію суду АТ «Київоблгаз» подало відповідь від 19.01.2024 на відзив, відповідно до змісту якої позивач вважає, що відповідач у відзиві на позовну заяву жодним чином не зміг спростувати, а лише підтвердив доводи, викладені позивачем у позовній заяві, а також необхідність застосування вимог діючого законодавства, Статуту Товариства та Положення про Наглядову раду Товариства.

У підготовчому засіданні 22.01.2024 суд розглядав клопотання відповідача про виклик свідка. Представник відповідача в усному порядку виклав стислий зміст і підстави клопотання. Представник позивача залишив вирішення цього клопотання на розсуд суду.

Розглянувши клопотання відповідача про виклик свідка, суд залишив його без задоволення з таких підстав.

За приписами статей 87, 88 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

Частиною першою статті 89 ГПК України визначено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Показання свідка, згідно із частиною другою статті 73 ГПК України, є одним із засобів доказування у господарському процесі, який підлягає дослідженню виключно на стадії судового розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що встановити відповідність викладених у заяві свідка обставин іншим доказам у справі, а також їх достовірність і повноту можливо лише на стадії судового розгляду справи по суті, суд у підготовчому засіданні 22.01.2024 відхилив клопотання відповідача про виклик свідка та оголосив перерву до 05.02.2024.

Через підсистему «Електронний суд» 02.02.2024 від представника ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до змісту яких відповідач наполягає на необґрунтованості позовних вимог та зауважує, зокрема, на те, що оскільки, на думку позивача, відповідач завдав йому шкоди, як про те зазначено у позовній заяві, виконуючи обов`язки керівника, то у цьому випадку, відповідач міг би нести відповідальність на підставі пункту 2 статті 133 Кодексу законів про працю України, якщо його вину було б встановлено у визначеному законом порядку, або на підставі статті 134 Кодексу законів про працю України. У той же час, як зазначає відповідач, із зазначених підстав позов не заявлявся, отже відсутні законні підстави вважати, що нарахована та виплачена відповідачу премія є матеріальною шкодою в розумінні статті 1166 Цивільного кодексу України. Крім того, на думку відповідача, належні та беззаперечні докази на підтвердження незаконного нарахування та виплати членам Правління Товариства премій позивач суду також не подав, тобто вина відповідача у цьому випадку не доведена, а відтак його не може бути притягнуто до відповідальності і на підставі статті 134 Кодексу законів про працю України.

Господарський суд Київської області ухвалою від 05.02.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.02.2024.

Через підсистему «Електронний суд» 09.02.2024 від представника АТ «Київоблгаз» надійшло клопотання, у якому позивач просив суд: постановити ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження; долучити до матеріалів справи докази; призначити у справі технічну експертизу документів (встановлення абсолютної давності документів).

Обгрунтовуючи вказане клопотання, позивач посилався на те, що після подання позовної заяви на адресу АТ «Київоблгаз» від секретаря Наглядової ради Товариства ОСОБА_8 03.01.2024 надійшли наступні документи: лист секретаря Наглядової ради АТ «Київоблгаз» від 18.12.2023; оригінал протоколу засідання Наглядової ради АТ «Київоблгаз» від 12.05.2023 № 12/05-2023; бюлетені до протоколу засідання Наглядової ради АТ «Київоблгаз» від 12.05.2023 № 12/05-2023. Позивач стверджує, що на час подання позову вказані документи у АТ «Київоблгаз» були відсутні.

Позивач вважає, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а саме: яке рішення було прийняте по другому питанню порядку денного «Про виплату Голові та членам Правління Товариства премії (заохочення)», скільки саме членів Наглядової ради Товариства проголосувало «ЗА» та чи дійсно член Наглядової ради АТ «Київоблгаз» ( ОСОБА_8 ) «УТРИМАВСЯ» від голосування.

Тобто, на думку позивача, саме за допомогою експертизи можливо встановити в який саме час були виготовлені та підписані бюлетені членів Наглядової ради Товариства до протоколу засідання Наглядової ради АТ «Київоблгаз» від 12.05.2023 № 12/05-2023.

Позивач наголошує на тому, що станом на 18.05.2023 оригінал протоколу засідання Наглядової ради АТ «Київоблгаз» від 12.05.2023 № 12/05-2023 (у тому числі бюлетені до нього), не надходили на адресу АТ «Київоблгаз», що є порушенням вимог Статуту та Положення про Наглядову Раду АТ «Київоблгаз».

Факт надіслання зазначених оригіналів бюлетенів на адресу АТ «Київоблгаз» лише 18.12.2023 наводить позивача на сумнів щодо справжності таких бюлетенів, оскільки з 12.05.2023 по 18.12.2023 нічого не перешкоджало ОСОБА_8 направити бюлетені на адресу Товариства у встановлений Статутом АТ «Київоблгаз» та Положенням про Наглядову Раду АТ «Київоблгаз» строк.

Через підсистему «Електронний суд» 12.02.2024 від представника ОСОБА_1 надійшли заперечення на клопотання АТ «Київоблгаз» від 09.02.2024, у якому відповідач просив суд відмовити у повному обсязі у задоволенні клопотання АТ «Київоблгаз» від 09.02.2024 про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 911/3853/23, про долучення до матеріалів справи в якості доказів копії протоколу засідання Наглядової ради АТ «Київоблгаз» від 12.05.2023 № 12/05-2023, копій бюлетенів до протоколу засідання Наглядової ради АТ «Київоблгаз» від 12.05.2023 № 12/05-2023 та про призначення у справі № 911/3853/23 технічної експертизи документів.

Мотивуючи свої заперечення, відповідач вказує на те, що фактично АТ «Київоблгаз» отримало лист від секретаря Наглядової ради АТ «Київоблгаз» ОСОБА_8. 02.01.2024, а тому 19.01.2024, під час подання до суду відповіді на відзив, у позивача вже були наявні оригінали вказаних вище документів, проте останній не повідомив суд про їх наявність, не вказав, що докази не можуть бути подані разом із відповіддю на відзив та не зазначив причин неподання вказаних доказів.

У судовому засіданні 12.02.2024, розглянувши клопотання АТ «Київоблгаз» від 09.02.2024 про повернення у справі до стадії підготовчого провадження, долучення до матеріалів справи доказів та призначення експертизи, з урахуванням письмового заперечення ОСОБА_1 від 12.02.2024 на вказане клопотання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пунктів 2, 3, 6 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

В той же час згідно із пунктами 1, 2, 4, 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частин другої, третьої статті 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Господарським процесуальним кодексом України встановлено відповідні процесуальні строки на вчинення учасниками справи певних процесуальних дій, зокрема, на подання заяв по суті спору, подання заяв та клопотань, подання доказів.

Під час розгляду справи в порядку загального позовного провадження докази, заяви та клопотання подаються сторонами та вирішуються судом на стадії підготовчого провадження, у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до статей 113, 118 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Господарський суд Київської області закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті ухвалою від 05.02.2024.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено підстав, за яких є можливим повернення до підготовчого провадження на стадії судового розгляду справи, після закриття підготовчого провадження.

Водночас, за висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі № 922/2115/19, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, суди першої інстанції, за наявності певних обставин, можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Однак такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу - як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

У цьому випадку потреба повернення до стадії підготовчого провадження у справі обґрунтовується позивачем необхідністю долучення до матеріалів справи доказів та призначення судової експертизи, оскільки відповідні процесуальні дії можливо вчинити лише на стадії підготовчого провадження.

Відповідно до статті 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Дослідивши клопотання АТ «Київоблгаз» від 09.02.2024, у якому заявлено про повернення до стадії підготовчого провадження, суд установив, що позивач жодним чином не обґрунтував причин, які перешкоджали останньому заявити відповідні клопотання в рамках підготовчого провадження.

Суд врахував, що документи, у зв`язку із отриманням позивачем яких виникла потреба у проведенні експертизи, були долучені відповідачем до відзиву, який АТ «Київоблгаз» отримало 11.01.2024, що підтверджується квитанцією № 451089 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС. Протягом періоду з моменту отримання відзиву (11.01.2024) і до дати закриття у справі підготовчого провадження (05.02.2024), а також у заяві від 31.01.2024 про перенесення слухання на іншу дату, зокрема, позивач не висловив про наявність у нього сумнівів щодо належності долучених до відзиву доказів та наміру заявити клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Отже, враховуючи те, що позивач заявив клопотання про призначення у справі експертизи після закриття підготовчого провадження та не навів поважних причин, які перешкоджали позивачу вчинити відповідні процесуальні дії у встановлені законодавством строки, суд залишив без розгляду клопотання АТ «Київоблгаз» про призначення експертизи.

Крім того суд відхилив клопотання АТ «Київоблгаз» про долучення до матеріалів справи доказів, а саме копій протоколу засідання Наглядової ради АТ «Київоблгаз» від 12.05.2023 № 12/05-2023 та бюлетенів до протоколу засідання Наглядової ради АТ «Київоблгаз» від 12.05.2023 № 12/05-2023, з огляду на те, що такі вже наявні у матеріалах справи (подані відповідачем разом з відзивом).

Беручи до уваги викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не довів наявність вагомих підстав для повернення у справі на стадію підготовчого провадження, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні клопотання позивача до повернення до стадії підготовчого провадження.

У судовому засіданні 12.02.2024 суд, не оголошуючи про початок розгляду справи по суті, оголосив перерву до 04.03.2024.

У судовому засіданні 04.03.2024 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступні слова представників сторін щодо вимог заявленого позову, а також стосовно змісту та підстав заперечень проти позову. Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами представники сторін виступили із заключними словами, посилаючись на обставини і докази досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до статті 240 ГПК України, 04.03.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до контракту з членом Правління АТ «Київоблгаз», укладеного 30.06.2022 між Товариством та ОСОБА_1 (працівник), останній прийнятий (найнятий) на роботу в Товариство до складу Правління: членом Правління Товариства на посаду Директора технічного, відповідно до рішення Наглядової ради Товариства від 30.06.2022 (протокол № 30/06-2022).

Згідно із контрактами з членами правління АТ «Київоблгаз», укладеними 01.07.2022 між Товариством з однієї сторони та працівниками з іншої сторони, прийняті (найняті) на роботу в Товариство до складу Правління членами Правління Товариства, відповідно до рішення Наглядової ради Товариства від 30.06.2022 (протокол № 30/06-2022): ОСОБА_2 - на посаду Директора комерційного; ОСОБА_3 - на посаду Директора з капітального будівництва; ОСОБА_5 - на посаду Директора фінансового; ОСОБА_4 - на посаду Директора з безпеки.

Відповідно до наказу АТ «Київоблгаз» від 09.03.2022 № 705 о/с, згідно з протоколом № 08/03-2022 від 08.03.2022 засідання Наглядової ради АТ «Київоблгаз» щодо призначення члена Правління Товариства ОСОБА_1 - директора технічного тимчасово виконуючим обов`язки з наданням йому всіх прав та повноважень Голови Правління Товариства, які визначені законодавством, Статутом Товариства, внутрішніми документами Товариства з 08.03.2022 та до дати обрання Наглядовою радою Товариства Голови Правління Товариства ОСОБА_1. приступив до виконання обов`язків Голови Правління АТ «Київоблгаз».

12.05.2023 відбулося засідання Наглядової ради АТ «Київоблгаз» (заочне голосування) з порядком денним: 1) обрання тимчасово виконуючого обов`язки Голови Наглядової ради; 2) про виплату тимчасово виконуючому обов`язки Голови Правління та членам Правління Товариства премії (заохочення).

У заочному голосуванні Наглядової ради брали участь члени Наглядової ради ОСОБА_6 (ОСОБА_6) - представник акціонера ПЕСНЕРО ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (PESNERO INVESTMENTS LIMITED), НОМЕР_1; ОСОБА_8 - представник акціонера СОЛЬВОТОРЕ ЕНТЕРПРАЙЗЕЗ ЛІМІТЕД (SOLVOTORE ENTERPRISES LIMITED), НОМЕР_2, що обраний Секретарем Наглядової ради; ОСОБА_7 - представник акціонера ПЕСНЕРО ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (PESNERO INVESTMENTS LIMITED), НОМЕР_3.

У заочному голосуванні Наглядової ради не брали участь: Голова Наглядової ради - ОСОБА_9 - представник акціонера ОЛУБЕРА ВЕНЧЕРС ЛІМІТЕД (OLUBERA VENTURES LIMITED), НОМЕР_4; член Наглядової ради - ОСОБА_10 - представник акціонера Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», 20077720.

На засіданні Наглядової ради 12.05.2023 по другому питанню порядку денного «Про виплату тимчасово виконуючому обов`язки Голови Правління та членам Правління Товариства премії (заохочення)» прийнято рішення, оформлене Протоколом № 12/05-2023 (далі - Протокол № 12/05-2023 від 12.05.2023), виплатити тимчасово виконуючому обов`язки Голови Правління та членам Правління Товариства премію (заохочення) за перші чотири місяці 2023 року в наступному розмірі: тимчасово виконуючому обов`язки Голови Правління - 4969000,00 грн; директору комерційному - 1242240,00 грн; директору з капітального будівництва - 1242240,00 грн; директору фінансовому - 1242240,00 грн; директору з безпеки - 1242240,00 грн.

Під час прийняття рішення про виплату премії (заохочення) голосували: «ЗА» - ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 ; «ПРОТИ» - немає; «УТРИМАВСЯ» - ОСОБА_8 . Рішення прийнято.

Протокол № 12/05-2023 від 12.05.2023 підписаний Тимчасово виконуючим обов`язки Голови Наглядової ради/Секретарем наглядової ради ОСОБА_8 - представником акціонера СОЛЬВОТОРЕ ЕНТЕРПРАЙЗЕЗ ЛІМІТЕД (SOLVOTORE ENTERPRISES LIMITED), НОМЕР_2.

Т.в.о. Голови Правління АТ «Київоблгаз» ОСОБА_1 18.05.2023 видав наказ № 1600 о/с «Про преміювання працівників», відповідно до змісту якого на підставі протоколу № 12/05-2023 Наглядової ради АТ «Київоблгаз» від 12.05.2023 та згідно умов контрактів, наказав, враховуючи результати роботи товариства за січень - квітень 2023 року, виплатити премію працівникам Товариства згідно з додатком.

На виконання наказу т.в.о. Голови Правління АТ «Київоблгаз» ОСОБА_1. від 18.05.2023 № 1600 о/с «Про преміювання працівників» т.в.о. Голови Правління ОСОБА_1 виплачено 4969000,00 грн, директору комерційному ОСОБА_2 виплачено 1242240,00 грн, директору з капітального будівництва ОСОБА_3 виплачено 1242240,00 грн, директору з безпеки ОСОБА_4 виплачено 1242240,00 грн директору фінансовому ОСОБА_5 виплачено 1242240,00 грн, що загалом становить 9937960,00 грн.

АТ «Київоблгаз», звертаючись із позовом, просить суд стягнути з ОСОБА_1 збитки в розмірі 9937960,00 грн, які спричинені виплатою премії т.в.о. Голови Правління, директору комерційному, директору з капітального будівництва, директору фінансовому та директору з безпеки. На переконання позивача, наказ Голови Правління АТ «Київоблгаз» від 18.05.2023 № 1600 о/с «Про преміювання працівників» видано на виконання нелегітимного рішення Наглядової ради від 12.05.2023 № 12/05-2023.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Згідно із частиною другою статті 89 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.

Згідно із частиною першою статті 89 Закону України «Про акціонерні товариства» посадові особи товариства повинні діяти: 1) в інтересах товариства; 2) добросовісно та розумно; 3) у межах повноважень, наданих їм статутом акціонерного товариства та законодавством.

Посадові особи товариства зобов`язані діяти у такий спосіб, який, на їхнє добросовісне переконання, з найбільшою ймовірністю сприятиме досягненню успішних результатів діяльності товариства на користь усіх його акціонерів. Посадові особи товариства мають дотримуватися обов`язку, передбаченого цією частиною, з урахуванням положень інших законів, що вимагають від посадової особи, за певних обставин, враховувати інтереси кредиторів товариства чи діяти в їхніх інтересах (частина п`ята статті 89 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Посадові особи товариства зобов`язані ухвалювати незалежні рішення. Не вважається порушенням такого обов`язку, якщо посадова особа діє відповідно до законодавства, статуту акціонерного товариства, на підставі договору, укладеного з товариством, що обмежує можливість подальшого дискреційного розсуду посадової особи, або якщо посадова особа діє на виконання рішення вищого органу управління чи наглядового органу та у спосіб, передбачений статутом акціонерного товариства (частина шоста статті 89 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Посадові особи товариства зобов`язані діяти з розумним ступенем обачності, професійності та старанності. Це означає обачність, професійність та старанність, з якими діяла б розумна особа, яка: 1) володіє таким рівнем знань, професійності та досвіду, які можна розумно очікувати від особи, яка виконує функції посадової особи товариства; 2) володіє таким рівнем знань, професійності та досвіду, який повинна мати посадова особа (частина сьома статті 89 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Посадові особи товариства мають уникати конфлікту інтересів, зокрема, уникати ситуацій, в яких у них існує або може виникнути прямий чи опосередкований інтерес щодо використання майна, інформації або можливостей товариства, якщо такий інтерес суперечить або може суперечити інтересам товариства та якщо задоволення такого інтересу призводить чи може призвести до заподіяння шкоди товариству (частина восьма статті 89 Закону України «Про акціонерні товариства»).

За приписами частини першої статті 90 Закону України «Про акціонерні товариства», посадові особи товариства, винні у порушенні передбачених цим Законом обов`язків, відповідають за збитки, заподіяні товариству своїми діями або бездіяльністю. Відшкодування збитків здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Як свідчить зміст позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача шкоду, заподіяну останнім Товариству як членом органу управління Товариства (т.в.о. голови Правління), тобто йдеться про підстави та умови застосування відповідальності члена органу юридичної особи перед юридичною особою, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи статті 92 Цивільного кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17 зробив висновок, що згідно з вимогами статті 92 Цивільного кодексу України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень. Аналогічні висновки зроблені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17.

При застосуванні статті 92 Цивільного кодексу України потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників/акціонерів тощо. Адже навіть коли посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.

Вирішуючи питання відповідальності посадової особи перед юридичною особою, суд виходить з презумпції, що така посадова особа діяла в найкращих інтересах товариства; її рішення були незалежними та обґрунтованими; її посадові обов`язки були виконані належним чином.

Згідно із частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частина друга статті 22 Цивільного кодексу України визначає, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зміст частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України свідчить про те, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.07.2022 у справі № 922/2860/18).

Тому спростування цієї вини (у тому числі, з підстав вини самого позивача в заподіяній шкоді) є процесуальним обов`язком її заподіювача.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною (стаття 225 Господарського кодексу України).

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

- вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).

За твердженнями позивача, протиправна поведінка Голови Правління АТ «Київоблгаз» ОСОБА_1. полягає у прийнятті протиправного рішення - наказу від 18.05.2023 № 1600 о/с «Про преміювання працівників», який виданий на виконання нелегітимного рішення Наглядової ради Товариства, оформленого Протоколом від 12.05.2023 № 12/05-2023. Наявність шкоди, на думку позивача, полягає у тому, що АТ «Київоблгаз» нарахувало та здійснило виплату у сумі 9937960,00 грн посадовим особам - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що є марнотратним рішенням, яке погіршило майновий стан АТ «Київоблгаз». Позивач зауважує, що вибуття грошових коштів із власності Товариства є очевидним, тобто ця грошова сума і є сумою прямих збитків Товариства.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою, як стверджує позивач, полягає у тому, що протиправний наказ Голови Правління АТ «Київоблгаз» ОСОБА_1. від 18.05.2023 № 1600 о/с «Про преміювання працівників» призвів до вибуття грошових коштів із власності Товариства. Вина боржника, як вважає позивач, полягає у тому, що Наказ Голови Правління АТ «Київоблгаз» від 18.05.2023 № 1600 о/с «Про преміювання працівників» виданий заради отримання особистої вигоди - отримання премії, тобто посадова особа була особисто зацікавлена у завданні збитків. Наявність вини у Голови Правління АТ «Київоблгаз» ОСОБА_1., на переконання позивача, є беззаперечною та форма вини кваліфікується як умисна.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Загальних зборів акціонерів АТ «Київоблгаз» від 14.04.2019, оформленим протоколом № 26, затверджено Статут АТ «Київоблгаз» (далі - Статут).

За змістом пункту 8.1 Статуту управління та контроль за діяльністю Товариства здійснюють: Загальні збори, Наглядова рада, Правління та Ревізійна комісія.

Посадовими особами органів Товариства визнаються Голова та члени Наглядової ради, Голова та члени Правління, голова та члени Ревізійної комісії (підпункт 8.3.1 Статуту).

Посадові особи органів Товариства повинні діяти в інтересах Товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень Статуту та інших документів Товариства (підпункт 8.3.2 Статуту).

Посадові особи органів Товариства несуть відповідальність перед Товариством за шкоду (збитки), заподіяну Товариству їхніми діями (бездіяльністю) відповідно до законодавства України (підпункт 8.3.4 Статуту).

За змістом підпункту 11.1.1 Статуту виконавчим органом Товариства, який здійснює управління поточною діяльністю Товариства, є Правління (колегіальний виконавчий орган).

Відповідно до підпункту 11.5.1 Статуту Голова правління Товариства має право:

- діяти без довіреності від імені Товариства, представляти Товариство без довіреності у відносинах з усіма без винятку органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, а також у відносинах з фізичними та юридичними особами (підпункт 11.5.1.1 Статуту);

- вчиняти без довіреності від імені Товариства правочини та укладати (підписувати) від імені Товариства будь-які договори (угоди) та інші правочини з урахуванням обмежень щодо суми (предмету) правочинів (у т.ч. контрактів, договорів, угод, попередніх договорів та інших правочинів), які встановлені цим Статутом та внутрішніми документами Товариства, за наявності відповідного рішення по кожному правочину компетентного органу Товариства (Правління, Наглядової ради, Загальних зборів) в залежності від повноважень наданих кожному органу Товариства цим Статутом (підпункт 11.5.1.2 Статуту);

- видавати обов`язкові до виконання працівниками Товариства, дочірніх підприємств, філій та представництв накази, розпорядження, вказівки в межах своєї компетенції, встановлювати внутрішній режим роботи в Товаристві (підпункт 11.5.1.6 Статуту).

Згідно з пунктами 5.7, 5.8 Положення про Правління АТ «Київоблгаз», затвердженого рішенням Загальних зборів АТ «Київоблгаз», оформленим Протоколом № 26 від 14.04.2021 (далі - Положення про Правління), у разі тимчасової відсутності Голови Правління на період відпустки, відрядження, хвороби його обов`язки виконує член Правління, що відповідає за інженерно-технічне забезпечення в Товаристві, або інший член Правління, призначений відповідним наказом Голови Правління Товариства. Член Правління, що відповідає за інженерно-технічне забезпечення в Товаристві, за відсутності Голови Правління, має всі повноваження Голови Правління, передбачені законодавством України, Статутом Товариства та цим Положенням.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про Правління, Правління є колегіальним виконавчим органом Товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю та організовує виконання рішень Загальних зборів та Наглядової ради Товариства.

Згідно із пунктом 3.6 Положення про Правління Права та обов`язки, строк повноважень, відповідальність і оплата праці членів (в т.ч. Голови) Правління визначаються Законом України «Про акціонерні товариства», іншими актами законодавства, Статутом Товариства, цим Положенням, Положенням про винагороду членів Правління у разі затвердження його Наглядовою радою, а також трудовим договором (контрактом), що укладається з кожним членом (в т.ч. з Головою) Правління. Від імені Товариства трудовий договір (контракт) підписує Голова Наглядової ради чи особа, уповноважена на те Наглядовою радою.

Підпунктом 10.2.2.7 Статуту визначено, що до виключної компетенції Наглядової Ради належить обрання та припинення (відкликання) повноважень Голови та членів Правління Товариства.

Також до виключної компетенції Наглядової ради належить затвердження умов контрактів, які укладаються з Головою та членами Правління, встановлення розміру їх винагороди (підпункт 10.2.2.8 Статуту).

Відповідно до підпунктів 11.1.1., 11.1.2, пункту 11.8 Статуту АТ «Київоблгаз» виконавчим органом Товариства, який здійснює управління поточною діяльністю Товариства, є Правління (колегіальний виконавчий орган). Кількісний склад Правління становить 6 (шість) осіб, в тому числі Голова Правління та члени Правління. Трудові відносини Голови і членів Правління Товариства регулюються відповідно до чинного трудового законодавства України на підставі трудових договорів (контрактів), що укладаються ними з Товариством.

Як установив суд, відповідно до Контракту, укладеного 30.06.2022 між АТ «Київоблгаз» і ОСОБА_1 , останній приймався на посаду Директора технічного (рішення Наглядової ради, оформлене Протоколом № 30/06-2022 від 30.06.2022). За Контрактами від 01.07.2022, відповідно до рішення Наглядової ради, оформленого Протоколом № 30/06-2022 від 30.06.2022: ОСОБА_2 приймався на посаду Директора комерційного; ОСОБА_3 приймався на посаду Директора з капітального будівництва; ОСОБА_5 приймалась на посаду Директора фінансового; ОСОБА_4 приймався на посаду Директора з безпеки.

Згідно з пунктами 6.1, 6.2 Контрактів за виконання обов`язків, передбачених цим Контрактом, Працівнику встановлюється щомісячна винагорода (надалі - «Посадовий оклад») у розмірі визначеному в Додатку до цього Контракту. Додаткові виплати при виконанні Працівником обов`язків, передбачених цим Контрактом, встановлюються Сторонами в Додатку до цього Контракту.

Згідно з пунктами 3, 9 Додатку до Контрактів з членами Правління працівникові може виплачуватись річна премія та інші місячні премії (заохочення), за рішенням Наглядової ради Товариства.

Відповідно до підпункту 10.4.4 Статуту АТ «Київоблгаз» рішення Наглядової ради можуть прийматися шляхом заочного голосування (опитування). Рішення про проведення засідання Наглядової ради шляхом заочного голосування (опитування) приймається Головою Наглядової ради Товариства, крім випадку обрання та/або припинення повноважень Голови та/або Секретаря Наглядової ради Товариства. Порядок прийняття Наглядовою радою рішень шляхом проведення заочного голосування (опитування) визначається Положенням про Наглядову раду.

Підпунктом 10.4.5 Статуту та пунктом 8.13 Положення про Наглядову раду, затвердженого рішенням Загальних зборів АТ «Київоблгаз», оформленим Протоколом № 26 від 14.04.2021 (далі - Положення про Наглядову раду), передбачено, що засідання Наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь, а при заочному голосуванні надали бюлетені, не менше ніж 3 (три) члена Наглядової ради.

Згідно з пунктом 8.21 Положення про Наглядову раду АТ «Київоблгаз» рішення Наглядової ради у разі заочного голосування (опитування) приймаються простою більшістю голосів членів Наглядової ради від кількісного складу Наглядової ради, встановленого Загальними зборами.

Відповідно до пункту 4.1 Положення про Наглядову раду АТ «Київоблгаз» кількісний склад Наглядової Ради складає 5 (п`ять) осіб.

Пунктом 8.23 Положення про Наглядову раду визначено, що засідання Наглядової ради у формі заочного голосування вважається правомочним, якщо в ньому взяли участь (надали заповнені бюлетені для голосування) не менше ніж 3 (три) члена Наглядової ради.

Суд установив, що 12.05.2023 Наглядова рада прийняла рішення, оформлене Протоколом № 12/05-2023, про виплату т.в.о. Голови та членам Правління Товариства премії (заохочення) за перші чотири місяці 2023 року в наступному розмірі: т.в.о. Голови Правління - 4969000,00 грн; директору комерційному, директору з капітального будівництва, директору фінансовому, директору з безпеки - по 1242240,00 грн кожному (друге питання порядку денного).

Як зазначено у Протоколі засідання Наглядової ради № 23/05-2023 від 12.05.2023, у заочному голосуванні взяли участь три члени Наглядової ради. Отже, в силу пункту 10.4.5 Статуту, засідання Наглядової ради є правомочним. Оскільки рішення приймалось шляхом заочного голосування, три члени Наглядової ради надали заповнені бюлетені.

Під час прийняття рішення щодо виплати премії проголосували: «ЗА» - 2 члени Наглядової ради ( ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 ), та «УТРИМАВСЯ» - 1 член ( ОСОБА_8 ), тобто менше 3 (трьох) членів Наглядової ради. При цьому у Протоколі зафіксовано, що рішення з цього питання прийнято.

Під час розгляду справи відповідач надав пояснення ОСОБА_8 (Секретаря Наглядової ради) від 18.11.2023 на ім`я Голови Правління АТ «Київоблгаз» про те, що у Протоколі засідання Наглядової ради Товариства № 12/05-2023 від 12.05.2023, примірник якого наявний у Товариства, була допущена описка, оскільки при створенні Протоколу, у зв`язку з копіюванням текстів створюваних документів з інших документів, ним у Протоколі заочного голосування Наглядової ради Товариства по другому питанню порядку денного «Про виплату Голові та членам Правління Товариства премії (заохочення)» помилково залишено запис навпроти варіанта голосування «Утримався», оскільки дійсно ОСОБА_8 мав намір голосувати «За», про що свідчить те, що нижче по тексту зафіксовано, що «Рішення прийнято».

Крім того, 25.12.2023 на адресу АТ «Київоблгаз» направлено лист з виправленими Протоколом засідання Наглядової ради № 12/05-2023 від 12.05.2023 та бюлетенем.

Згідно з виправленим Протоколом засідання Наглядової ради Товариства № 12/05-2023 від 12.05.2023 та виправленим бюлетенем від 05.05.2023 заочного голосування члена Наглядової ради Товариства ОСОБА_8., який є представником СОЛЬВОТОРЕ ЕНТЕРПРАЙЗЕЗ ЛІМІТЕД (SOLVOTORE ENTERPRISES LIMITED), НОМЕР_2, голосував «ЗА» прийняття рішення про виплату Голові та членам Правління премії.

Докази направлення листа від 18.12.2023, виправленого Протоколу та бюлетеня заочного голосування від 05.05.2023 відповідач долучив до відзиву (опис вкладення, поштова накладна, фіскальний чек).

Також відповідач надав до матеріалів справи нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_8 , який є членом Наглядової ради з 14.04.2021 (Протокол Загальних зборів АТ «Київоблгаз» № 26 від 14.04.2021) та секретарем Наглядової ради Товариства з 21.04.2021 (Протокол Наглядової ради АТ «Київоблгаз» № 21/04-2021 від 21.04.2021). В заяві свідка зазначено про обізнаність ОСОБА_8 із змістом положень статті 384 Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за надання завідомо неправдивих показань свідка. Також ОСОБА_8 повідомив про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх показань

У заяві свідка ОСОБА_8 зазначив про те, що в рішенні Наглядової ради, оформленому Протоколом № 12/05-2023 від 12.05.2023, допущено технічну помилку, у зв`язку з чим на протоколі та бюлетені міститься засвідчувальний напис «Виправлено». ОСОБА_8 вказує, що у голосуванні по питанню порядку денному «Про виплату голові та членам правління Товариства премії (заохочення)» у протоколі засідання Наглядової ради Товариства № 12/05-2023 від 12.05.2023 всі три члени Наглядової ради голосували одноголосно «За».

Станом на час розгляду цієї справи рішення Наглядової ради, оформлене Протоколом № 12/05-2023 від 12.05.2023, недійсним у встановленому законом порядку не визнано.

В силу пункту 8.26 Положення про Наглядову раду АТ «Київоблгаз» рішення, прийняті Наглядовою радою, є обов`язковими для виконання членами Наглядової ради, Головою та членами Правління, відокремленими (структурними) підрозділами та всіма працівниками Товариства.

Позивач стверджує, що наказ № 1600 о/с від 18.05.2023 «Про преміювання працівників» відповідач видав на підставі нелегітимного рішення Наглядової ради Товариства від 12.05.2023, що, на думку позивача, свідчить про те, що відповідач, в порушення вказаних вище норм закону, діяв недобросовісно та всупереч інтересам Товариства.

Доводи позивача, що рішення Наглядової ради є нелегітимним зводяться до того, що за прийняття рішення з другого питання порядку денного проголосували дві особи, замість трьох, тобто рішення фактично не було прийнято. Крім того позивач вважає, що було порушено порядок передачі оригіналу протоколу засідання Наглядової ради на зберігання до Правління товариства, оскільки оригінал протоколу не був направлений Правлінню Товариства протягом 5 днів після його оформлення разом з бюлетенями членів Наглядової ради від 05.05.2023, які брали участь у голосуванні.

Водночас, відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, обставина прийняття рішення про виплату премії (заохочення) підтверджується наданими відповідачем доказами, а саме: нотаріально посвідченою заявою свідка ОСОБА_8 (секретар Наглядової ради Товариства) про те, що він голосував «за» прийняття рішення про виплату премії (заохочення), листом від 18.12.2023, яким на адресу АТ «Київоблгаз» направлені виправлені Протокол засідання Наглядової ради № 12/05-2023 від 12.05.2023 разом з бюлетенями заочного голосування від 05.05.2023.

Згідно із частиною другою статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Чинний Господарський процесуальний кодекс України не містить такого поняття як «достатність» доказів, натомість законодавець запровадив новий стандарт доказування - «вірогідність доказів».

Верховний Суд неодноразово наголошував, що стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України).

За наявних у справі доказів суд дійшов висновку, що рішення про виплату премії (заохочення) прийнято належним складом осіб та, з огляду на приписи пункт 8.26 Положення про Наглядову раду Товариства, підлягало виконанню відповідачем, як т.в.о. Голови Правління АТ «Київоблгаз».

Необхідно також зазначити, що основним принципом, який діє у корпоративному праві, є презумпція легітимності рішень органів управління юридичної особи.

Закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 910/808/18 та від 13.02.2020 у справі № 902/36/19.

Отже, до моменту визнання рішення органу управління юридичної особи недійсним у судовому порядку, юридична сила такого рішення не може ставитися під сумнів ані будь-якими третіми особами, ані самим товариством в особі його органів. В матеріалах справи відсутні докази того, що рішення Наглядової ради АТ «Київоблгаз», оформлене Протоколом № 12/05-2023 від 12.05.2023, визнане протиправним, скасоване чи визнане недійсним.

Обставини, які встановлені вище, свідчать про те, що позивач не довів наявності усіх чотирьох загальних умов відповідальності (збитки, протиправна поведінка відповідача, причинний зв`язок між збитками та протиправною поведінкою відповідача, вина), що виключає можливість стягнення з відповідача збитків.

Таким чином, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Київоблгаз» збитків у розмірі 9937960,00 грн, тому відмовляє у позові повністю.

Судові витрати, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до приписів статті 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.04.2024.

Суддя О.В. Щоткін