Ухвала

від 28.10.2024 по справі 911/3853/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/3853/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області 04.03.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024

у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (далі - АТ "Київоблгаз")

до ОСОБА_2

про стягнення 9 937 960,00 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. АТ "Київоблгаз" звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення 9 937 960,00 грн збитків та 149 069,40 грн судового збору.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що:

- 18.05.2023 ОСОБА_2 як тимчасово виконуючий обов`язки (далі - т.в.о.) голови правління АТ "Київоблгаз" прийняв наказ №1600 о/с "Про преміювання працівників" на підставі рішення, оформленого протоколом наглядової ради АТ "Київоблгаз" від 12.05.2023 №12/05-2023, прийнятого неправомочним складом наглядової ради, чим спричинив збитки АТ "Київоблгаз";

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками полягає у тому, що протиправний наказ від 18.05.2023 №1600 о/с призвів до вибуття грошових коштів із власності АТ "Київоблгаз", а вина ОСОБА_2 полягає у тому, що цей наказ був виданий заради отримання особистої вигоди - премії.

3. Господарський суд Київської області рішенням від 04.03.2024 у задоволенні позову відмовив. Північний апеляційний господарський суд постановою від 18.06.2024 рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2024 скасував та ухвалив нове - про задоволення позову.

4. 08.07.2024 ОСОБА_2 через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024, в якій просив її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Постановою від 11.09.2024 Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 - без змін.

6. 21.10.2024 ОСОБА_1 через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024, в якій просить їх скасувати, а справу №911/3853/23 передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

7. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

8. Відповідно до п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).

9. Відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

10. У разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу).

11. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

12. У разі подання касаційної скарги на підставі п.2 ч.2 ст.287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз.3 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

13. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п.3 ч.2 ст.287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

14. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі п.4 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

15. При цьому необхідно враховувати, що за змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.

16. Системний аналіз наведених положень ГПК дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 ГПК, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч.2 ст.287 ГПК як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

17. Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст.287 ГПК, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

18. Обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкову умову для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1- 3 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

19. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

20. У касаційній скарзі ОСОБА_1 чітко вказує підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (щодо обов`язку суду в частині визначення остаточного складу учасників судового процесу).

21. Однак в подальшому ОСОБА_1 зазначає, що він однозначно є особою, права якої порушено оскаржуваною постановою суду, оскільки в її мотивувальній частині є висновки про його права та обов`язки. Натомість суди попередніх інстанцій допустили грубе порушення норм процесуального права, зокрема п.1 ч.1 ст.177 ГПК, частин 2 та 4 ст.50 ГПК, не залучивши скаржника до участі в справі та ухваливши судове рішення, яке безпосередньо впливає на його права, інтереси та обов`язки.

22. Також скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій:

- не дослідили зібрані у справі докази, а саме не дослідили обставини інформування ОСОБА_2 Наглядової Ради щодо дефектів протоколу Наглядової Ради від 12.05.2023 №12/05-2023;

- не надали оцінки тому, що зміст п.8.21 Положення про Наглядову раду АТ "Київоблгаз", яким передбачено, що рішення Наглядової ради у разі заочного голосування (опитування) приймаються простою більшістю голосів членів Наглядової ради від кількісного складу Наглядової ради, встановленого Загальними зборами, очевидно не відповідає вимогам п. 3 ст. 75 Закону "Про акціонерні товариства" від 27.07.2022 №2465-IX та положенням Статуту АТ "Київоблгаз", а саме п.10.4.7. Статуту АТ "Київоблгаз", у зв`язку з чим відсутні підстави стверджувати про неприйняття рішення Наглядовою радою.

23. При цьому, наводячи такі обґрунтування, скаржник чітко не зазначає підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).

24. Відтак, у зв`язку із вищезазначеним, скаржнику необхідно уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень, врахувавши вимоги щодо їх обґрунтування, які описані, зокрема, у пунктах 8-19 цієї ухвали.

25. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.

26. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

27. З огляду на залишення касаційної скарги без руху, клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги залишається без розгляду до усунення недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №911/3853/23 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О. Кібенко