Постанова
від 11.09.2024 по справі 911/3853/23
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/3853/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" - Сєрих В.В.,

ОСОБА_1 - Братель О.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 (колегія суддів: Владимиренко С.В., Демидова А.М., Ходаківська І.П.)

у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (далі - АТ "Київоблгаз")

до ОСОБА_1

про стягнення 9 937 960,00 грн.

Суть спору

1. У березні 2022 року ОСОБА_1 був призначений на посаду тимчасово виконуючого обов`язки голови правління АТ "Київоблгаз".

2. У травні 2023 року наглядова рада товариства шляхом заочного голосування обрала тимчасово виконуючим обов`язки голови наглядової ради ОСОБА_2, а також вирішила питання щодо преміювання т.в.о. голови правління та членів правління.

3. У протоколі наглядової ради щодо розгляду питання про преміювання хоч і зазначено, що рішення прийнято, проте за нього проголосувало менше осіб, ніж встановлено відповідним положенням про наглядову раду АТ "Київоблгаз" (2 - "За", 1 - "Утримався" ( ОСОБА_2 )). На підставі цього протоколу ОСОБА_1 видав наказ про преміювання працівників.

4. У грудні 2023 року ОСОБА_2 письмово повідомив АТ "Київоблгаз", що він допустив помилку в голосуванні з питання преміювання працівників, поставивши навпроти варіанта "Утримався" свій запис, надав виправлений протокол засідання наглядової ради товариства.

5. АТ "Київоблгаз" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених на підставі його наказу про преміювання працівників.

6. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд апеляційної інстанції це рішення скасував та ухвалив нове про задоволення позову.

7. ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, просив постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи є в діях ОСОБА_1 щодо видання наказу про преміювання ознаки неправомірної поведінки (застосування ст.92 Цивільного кодексу України та ст.89 Господарського кодексу України);

- чи мав позивач звертатися з позовними вимогами про скасування наказу про преміювання (застосування статей 69, 71, 75, 81 Закону "Про акціонерні товариства");

- чи може внутрішній документ товариства, розміщений в мережі Інтернет, бути належним доказом, а викладена в ньому інформація - вважатися загальнодоступною та загальновідомою (застосовування ч.3 ст.75 Господарського процесуального кодексу України);

- чи несе керівник підприємства повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну зайвими грошовими виплатами працівникам (застосування ст.133 Кодексу законів про працю України).

9. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

10. 14.04.2021 загальні збори акціонерів АТ "Київоблгаз" протоколом №26 затвердили статут АТ "Київоблгаз", за умовами якого:

- до виключної компетенції наглядової ради належить затвердження умов контрактів, які укладаються з головою та членами правління, встановлення розміру їх винагороди (пп.10.2.2.8 п.10.2 розд.10);

- голова правління в межах наданих йому статутом повноважень має право видавати обов`язкові до виконання працівникам товариства, дочірніх підприємств, філій та представництв накази, розпорядження, вказівки в межах своєї компетенції, встановлювати внутрішній режим роботи в товаристві (пп.11.5.1.6 п.11.5 розд.11);

- рішення наглядової ради можуть прийматися шляхом заочного голосування (опитування); рішення про проведення засідання наглядової ради шляхом заочного голосування (опитування) приймається головою наглядової ради, крім випадку обрання та/або припинення повноважень голови та/або секретаря наглядової ради товариства; порядок прийняття наглядовою радою рішень шляхом проведення заочного голосування (опитування) визначається положенням про наглядову раду (п.10.4.1);

- засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь, а при заочному голосування надали бюлетені, не менш ніж 3 (три) члена наглядової ради (п.10.4.5);

- протокол засідання наглядової ради оформляється протягом п`яти днів після проведення засідання; протокол засідання наглядової ради передається на зберігання правлінню товариства протягом п`яти днів після його оформлення (п.10.4.9).

11. 14.04.2021 загальні збори акціонерів АТ "Київоблгаз" протоколом №26 затвердили Положення про правління АТ "Київоблгаз", за умовами якого:

- у разі тимчасової відсутності голови правління його обов`язки виконує член правління, що відповідає за інженерно-технічне забезпечення в товаристві, або інший член правління, призначений відповідним наказом голови правління (п.5.7).

12. 14.04.2021 загальні збори акціонерів АТ "Київоблгаз" протоколом №26 затвердили Положення про наглядову раду АТ "Київоблгаз", за умовами якого:

- кількісний склад наглядової ради складає 5 (п`ять) осіб (п.4.1);

- організаційною формою роботи наглядової ради є засідання (п.8.1);

- наглядова рада може приймати рішення шляхом проведення заочного голосування (опитування) (п.8.3);

- засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь, а при заочному голосування надали бюлетені, не менше ніж 3 (три) члена наглядової ради (п.8.13);

- рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні і мають право голосу, крім випадків, передбачених чинним законодавством, статутом товариства та цим положенням; кожний член наглядової ради при голосування володіє одним голосом (п.8.14);

- протокол засідання наглядової ради оформляється протягом п`яти днів після проведення засідання; протокол засідання наглядової ради передається на зберігання правлінню товариства протягом п`яти днів після його оформлення (п.8.19);

- у разі прийняття рішення шляхом заочного голосування (опитування) члени наглядової ради зобов`язані не пізніше дати засідання надати оригінали бюлетенів для голосування особисто голові наглядової ради або секретарю наглядової ради, або надіслати оригінали заповнених бюлетенів поштою або кур`єром голові наглядової ради або секретарю наглядової ради, а з питання обрання та/або припинення повноважень голови та/або секретаря наглядової ради члену наглядової ради, який скликає таке засідання наглядової ради (п.8.20);

- рішення наглядової ради у разі заочного голосування (опитування) приймаються простою більшістю голосів членів наглядової ради від кількісного складу наглядової ради, встановленого загальними зборами; за підсумками заочного голосування секретар наглядової ради, а в разі його необрання один із членів наглядової ради, який тимчасово виконує обов`язки секретаря наглядової ради на підставі відповідного рішення наглядової ради, оформлює відповідний протокол; засідання наглядової ради у формі заочного голосування вважається правомочним, якщо в ньому взяли участь (надали заповнені бюлетені для голосування) не менше ніж 3 (три) члена наглядової ради; протокол заочного голосування підписується головою та секретарем наглядової ради, а в разі його не обрання одним із членів наглядової ради, який тимчасово виконує обов`язки секретаря наглядової ради на підставі відповідного рішення наглядової ради, а з питання обрання та/або припинення повноважень голови та/або секретаря наглядової ради протокол заочного голосування підписується обраним на такому засіданні головою та/або секретарем наглядової ради; бюлетені членів наглядової ради додаються до протоколу і стають його невід`ємною частиною; контроль за виконанням рішень, прийнятих наглядовою радою здійснює голова наглядової ради і, за його дорученням, секретар наглядової ради; ведення та передача протоколів засідання наглядової ради забезпечується секретарем наглядової ради; наглядова рада надає правлінню протоколи засідань наглядової ради, які зберігаються за місцезнаходженням товариства протягом всього строку діяльності товариства (пункти 8.21, 8.22, 8.23, 8.25, 8.28, 8.29).

13. 08.03.2022 наглядова рада АТ "Київоблгаз" рішенням, оформленим протоколом №08/03-2022, вирішила тимчасово виконуючим обов`язки (далі - т.в.о.) голови правління призначити члена ОСОБА_1 - директора технічного, який згідно наказу від 09.03.2022 №705 о/с приступив до виконання обов`язків з 08.03.2022 та до дати обрання наглядовою радою товариства голови правління АТ "Київоблгаз".

14. ОСОБА_1 прийнятий на посаду директора технічного відповідно до рішення наглядової ради АТ "Київоблгаз" від 30.06.2022, протокол №30/06-2022.

15. 30.06.2022 АТ "Київоблгаз" уклало з ОСОБА_1 як членом правління контракт.

16. ОСОБА_3 прийнятий на посаду директора комерційного відповідно до рішення наглядової ради АТ "Київоблгаз" від 30.06.2022, протокол №30/06-2022.

17. 01.07.2022 АТ "Київоблгаз" уклало з ОСОБА_3 як членом правління контракт.

18. ОСОБА_4 прийнятий на посаду директора з капітального будівництва відповідно до рішення наглядової ради АТ "Київоблгаз" від 30.06.2022, протокол №30/06-2022.

19. 01.07.2022 АТ "Київоблгаз" уклало з ОСОБА_4 як членом правління контракт.

20. ОСОБА_5 прийнятий на посаду директора з безпеки відповідно до рішення наглядової ради АТ "Київоблгаз" від 30.06.2022, протокол №30/06-2022.

21. 01.07.2022 АТ "Київоблгаз" уклало з ОСОБА_5 як членом правління контракт.

22. ОСОБА_6 прийнята на посаду директора фінансового відповідно до рішення наглядової ради АТ "Київоблгаз" від 30.06.2022, протокол №30/06-2022.

23. 01.07.2022 АТ "Київоблгаз" уклало з ОСОБА_6 як членом правління контракт.

24. З умов контрактів вбачається:

- за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, працівнику встановлюється щомісячна винагорода у розмірі, визначеному у додатку до контракту; додаткові виплати при виконані працівником обов`язків, передбачених цим контрактом, встановлюються сторонами в додатку до контракту (пункти 6.1, 6.2);

- керівникові (голові правління) може виплачуватися річна премія за рішенням наглядової ради товариства та інші місячні премії (заохочення) (пункти 3, 8 додатків до контрактів);

- виплата працівникові річної премії здійснюється за результатами оцінки індивідуальних показників ефективності, що встановлюються на поточний рік, та виключно за умови прийняття відповідного рішення комітетом з кадрів та винагород, а у разі якщо цей комітет не сформовано - наглядовою радою товариства; рішення оформлюються протоколом засідання комітету з кадрів та винагород, а у разі якщо цей комітет не сформовано - протоколом засідання наглядової ради товариства (п.4 додатків до контрактів);

- річна премія працівнику встановлюється у розмірі до 700 000,00 грн, що складає 100% всього розміру річної премії (п.5 додатку до контракту з ОСОБА_1 );

- річна премія працівнику встановлюється у розмірі до 560 000,00 грн, що складає 100% всього розміру річної премії (п.5 додатків до контрактів з іншими членами правління);

- в окремих випадках комітетом з кадрів та винагород, а у разі якщо цей комітет не сформовано - наглядовою радою товариства може бути прийняте рішення про збільшення розміру річної премії, що оформлюється рішенням вищевказаного органу; виплата річної премії здійснюється в березні місяця наступного за звітним роком; працівнику може сплачуватися інші місячні премії (заохочення), за рішенням наглядової ради товариства (пункти 6, 7, 9 додатків до контрактів).

25. 12.05.2023 наглядова рада АТ "Київоблгаз" на засіданні, що оформлено протоколом №12/05-2023, розглянула такі питання порядку денного:

1) обрання тимчасово виконуючого обов`язки голови наглядової ради;

2) про виплату тимчасово виконуючому обов`язки голови правління та членам правління АТ "Київоблгаз" премії (заохочення).

26. У заочному голосуванні наглядової ради прийняли участь: члени наглядової ради: ОСОБА_7 - представник акціонера Песнеро Інестмент Лімітед; ОСОБА_2 - представник акціонера Сольвоторе Ентерпрайзес Лімітед; ОСОБА_8 - представник акціонера Песнеро Ентерпрайзес Лімітед.

27. З першого питання вирішено обрати т.в.о. голови наглядової ради АТ "Київоблгаз" на цьому засіданні ОСОБА_2 (з наданням йому всіх прав та повноважень голови наглядової ради) та уповноважити його підписати цей протокол засідання наглядової ради. Голосували: "За" 3 голоси, "Проти" немає, "Утримався" немає.

28. З другого питання порядку денного "Про виплату тимчасово виконуючому обов`язки голови правління та членам правління АТ "Київоблгаз" премії (заохочення)" щодо виплатити т.в.о. голови правління та членам правління АТ "Київоблгаз" премію (заохочення) за перші чотири місяця 2023 року у такому розмірі: т.в.о. голови правління - 4 969 000,00 грн; директору комерційному 1 242 240,00 грн; директору з капітального будівництва - 1 242 240,00 грн; директору фінансовому - 1 242 240,00 грн; директору з безпеки - 1 242 240,00 грн. Голосували: "За" 2 голоси ( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ), "Проти" немає, "Утримався" 1 голос ( ОСОБА_2 ).

29. На підставі протоколу №12/05-2023 від 12.05.2023 засідання наглядової ради АТ "Київоблгаз" та згідно умов контрактів т.в.о. голови АТ "Київоблгаз" ОСОБА_1 видав наказ від 18.05.2023 №1600 о/с "Про преміювання працівників", згідно якого, враховуючи результати роботи АТ "Київоблгаз" за січень-квітень 2023 року, вирішив видати премію працівникам АТ "Київоблгаз" згідно додатку, а саме: т.в.о. голови правління - 4 969 000,00 грн; директору комерційному 1 242 240,00 грн; директору з капітального будівництва - 1 242 240,00 грн; директору фінансовому - 1 242 240,00 грн; директору з безпеки - 1 242 240,00 грн.

30. 28.06.2023 АТ "Кивоблгаз" наказом №2094 о/с звільнило ОСОБА_1 з роботи з 27.06.2023 згідно з п.5.3.5 контракту з членом правління АТ "Київоблгаз" у зв`язку із прийнятим наглядовою радою рішення про дострокове припинення повноважень члена правління за п.5 ст.41 Кодексу законів про працю України (далі - КзПП).

31. 18.12.2023 ОСОБА_2 листом повідомив голову правління АТ "Київоблгаз" про те, що у протоколі наглядової ради АТ "Кивоблгаз" №12/05-2023 від 12.05.2023 була допущена описка при створені протоколу у зв`язку із копіюванням текстів створених документів з інших документів, помилково залишено запис напроти варіанта голосування "Утримався", тоді як дійсно він мав намір проголосувати "За", а тому просив вважати його голос у протоколі наглядової ради від 12.05.2023 щодо виплати Голові та членам Правління товариства премії замість "Утримався" як "За". До вказаного листа ОСОБА_2 додав виправлений протокол засідання наглядової ради від 12.05.2023 щодо виплати голові та членам правління товариства премії (заохочення), який містить запис "виправлено секретар наглядової ради ОСОБА_2 18.12.2023", а також бюлетені заочного голосування членів наглядової ради АТ "Кивоблгаз".

Короткий зміст позовних вимог

32. АТ "Київоблгаз" звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 9 937 960,00 грн збитків та 149 069,40 грн судового збору.

33. Позовні вимоги мотивовані тим, що:

- 18.05.2023 ОСОБА_1 як т.в.о. голови правління АТ "Київоблгаз" прийняв наказ №1600 о/с "Про преміювання працівників" на підставі рішення, оформленого протоколом наглядової ради АТ "Київоблгаз" від 12.05.2023 №12/05-2023, прийнятого неправомочним складом наглядової ради, чим спричинив збитки АТ "Київоблгаз";

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками полягає у тому, що протиправний наказ від 18.05.2023 №1600 о/с призвів до вибуття грошових коштів із власності АТ "Київоблгаз", а вина ОСОБА_1 полягає у тому, що цей наказ був виданий заради отримання особистої вигоди - премії.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

34. Господарський суд Київської області рішенням від 04.03.2024 у задоволенні позову відмовив, виходячи з того, що АТ "Київоблгаз" не довело наявності усіх чотирьох загальних умов відповідальності (збитки, протиправна поведінка відповідача, причинний зв`язок між збитками та протиправною поведінкою відповідача, вина), що виключає можливість стягнення з ОСОБА_1 збитків, оскільки рішення про виплату премії (заохочення) прийнято належним складом осіб та, з огляду на п.8.26 Положення про наглядову раду АТ "Київоблгаз", підлягало виконанню відповідачем; доказів оскарження такого рішення у встановленому законодавством порядку суду не надано.

35. Північний апеляційний господарський суд постановою від 18.06.2024 рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2024 скасував та ухвалив нове про задоволення позову.

36. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

- рішення засідання наглядової ради АТ "Київоблгаз", оформлене протоколом №12/05-2023 від 12.05.2023, з другого питання "Про виплату тимчасово виконуючому обов`язки голови правління та членам правління товариства премії (заохочення)" є неприйнятим з огляду на положення п.8.21 Положення про Наглядову раду;

- в матеріалах справи відсутні докази надіслання/надання протоколу засідання наглядової ради правлінню АТ "Київоблгаз" у п`ятиденний строк після його оформлення всупереч п.8.19 Положення про Наглядову ради та п.10.4.9 Статуту;

- визначені у наказі розміри премій т.в.о. голови та членам правління значно перевищують розміри річних допустимих до виплати премій цим особам, зазначеним у додатках до контрактів, укладених з ними;

- суд апеляційної інстанції з офіційного сайту АТ "Київоблгаз" встановив, що 08.06.2023 відбулись позачергові дистанційні загальні збори акціонерів АТ "Київоблгаз", на яких прийнято рішення, оформлене протоколом від 08.06.2023, за яким припинено повноваження голови та членів наглядової ради АТ "Київоблгаз", обрано новий склад наглядової ради; ці обставини в силу ч.3 ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) є загальновідомими, не потребують доказування;

- станом на 18.12.2023 повноваження ОСОБА_2 як члена та відповідно секретаря наглядової ради є припиненими, а тому останній не мав повноважень виправляти протокол №12/05-2023 засідання наглядової ради АТ "Київоблгаз" від 12.05.2023 як секретар наглядової ради АТ "Київоблгаз" та надсилати позивачу лист від 18.12.2023 з доданими до нього бюлетенями заочного голосування членів наглядової ради;

- ОСОБА_1 як посадова особа, перебуваючи на посаді т.в.о. голови правління АТ "Київоблгаз", був зобов`язаний діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, тоді як приймаючи неправомірний наказ від 18.05.2023 №1600 о/с, з перевищенням повноважень, із особистою заінтересованістю в отриманні неправомірної вигоди ним та членами правління, не пересвідчився у наявності рішення наглядової ради АТ "Київоблгаз", оформленого протоколом №12/05-2023 від 12.05.2023, що свідчить про протиправну поведінку ОСОБА_1 , що призвела до збитків АТ "Київоблгаз", якими є витрати на неправомірну виплату премії (заохочення);

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками полягає у прийнятті ОСОБА_1 неправомірного наказу від 18.05.2023 №1600 о/с, який призвів до вибуття грошових коштів із власності АТ "Київоблгаз", внаслідок чого АТ "Київоблгаз" протиправними діями ОСОБА_1 завдано шкоду у розмірі 9 937 960,00 грн;

- ОСОБА_1 не довів відсутності його вини у завданні збитків; надані ним докази на підтвердження відсутності вини не заслуговують на увагу, оскільки станом на 18.12.2023 повноваження ОСОБА_2 як секретаря наглядової ради АТ "Київоблгаз" припинені;

- вина відповідача проявляється у вигляді умислу на отримання винагороди - премії особисто та членами правління;

- доводи ОСОБА_1 про неознайомлення ОСОБА_2 як члена та секретаря наглядової ради АТ "Київоблгаз" із рішенням позачергових загальних дистанційних зборів акціонерів АТ "Київоблгаз", оформлених протоколом від 08.06.2023, не заслуговують на увагу, оскільки це не свідчить про його недійсність та невідповідність вимогам Закону.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

37. 08.07.2024 ОСОБА_1 через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

38. ОСОБА_1 посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) з посиланням на п.4 ч.3 ст.310 ГПК та вказує:

1) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК:

- оскаржувана постанова є такою, що ухвалена при неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме: статей 92, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статей 89, 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК), статей 69, 71, 75, 81, 88, 89, 90 Закону "Про акціонерні товариства", та з порушенням норм процесуального права, а саме: статей 74-79, 80 ГПК, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду;

- суд апеляційної інстанції безпідставно визначив поведінку відповідача як протиправну та неправильно застосував ст.92 ЦК та ст.89 ГК; не застосував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.06.2022 у справі №910/20782/17 (щодо неправомірної поведінки);

- суд апеляційної інстанції застосував статті 69, 71, 75, 81 Закону "Про акціонерні товариства" без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.02.2020 у справі №912/712/19 (щодо рішень органів управління юридичної особи та неможливості їх скасування цими органами); від 03.09.2022 у справі №916/451/21, від 03.08.2023 у справі №916/3610/21 (щодо презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи); від 20.02.2018 у справі №925/706/17, від 17.07.2018 у справі №910/19401/17, від 11.09.2018 у справі №911/3872/17, від 12.07.2023 у справі №924/641/20, від 19.10.2023 у справі №914/1370/22, від 02.11.2023 у справі №918/919/22 (щодо способу захисту);

- правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, на яку послався суд апеляційної інстанції, не є релевантною відносно обставин, які є предметом розгляду у цій справі; крім того, Верховний Суд справу №905/1926/18 передав на новий розгляд до суду першої інстанції; висновок, який міститься у постанові Верховного Суду, якою справу направлено на новий розгляд, не означає остаточного формування судом касаційної інстанції правового висновку у справі, а відтак не підлягає врахуванню іншими судами;

- постанова Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №910/2529/22, на яку послався суд апеляційної інстанції, не є релевантна відносно обставин, які є предметом розгляду у цій справі, оскільки суд досліджував внутрішній документ акціонерного товариства, який не може вважатися загальнодоступною та загальновідомою інформацією;

2) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК: відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості застосовувати ч.3 ст.75 ГПК до внутрішнього документа акціонерного товариства, що розміщений в мережі Інтернет, та вважати інформацію, викладену в ньому, загальнодоступною та загальновідомою, а отже такою, що не потребує окремого доказування;

3) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК: суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів:

- суд апеляційної з власної ініціативи дослідив посилання (https://kv.naftogaz.com/%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0-%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F/), з якого встановив, що 08.06.2023 відбулись позачергові дистанційні загальні збори акціонерів АТ "Київоблгаз", на яких прийнято рішення, оформлене протоколом від 08.06.2023, про припинення повноважень голови та членів наглядової ради товариства, обрання нового складу наглядової ради; з посилання не виявлено, який саме документ досліджував суд апеляційної інстанції; цей доказ не досліджувався під час розгляду справи; посилання не містить жодної інформації, крім тексту "400 Bad Request cloudflare", а тому цей доказ не може вважатися допустимим у розумінні ч.1 ст.77 ГПК; у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №927/645/19 (п.7.44), від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц вказано про стандарт доказування "вірогідності доказів".

39. 15.07.2024 (в межах строку на касаційне оскарження) ОСОБА_1 через систему Електронний суд подав доповнення до касаційної скарги в яких зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував ч.1 ст.1166 ЦК щодо відшкодування шкоди в повному обсязі, та не застосував п.2 ст.133 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), що встановлює обмежену матеріальну відповідальність для керівників підприємств у випадку відшкодування шкоди, заподіяної зайвими грошовими виплатами працівникам; висновки про те, що саме ст.133 КЗпП необхідно застосовувати у подібних випадках, викладений у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №127/25318/17. Вказує, що такі доводи були детально викладені у запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву.

40. 06.08.2024 надійшов відзив АТ "Київоблгаз", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

41. У відзиві АТ "Київоблгаз" цитує постанову суду апеляційної інстанції, вважає, що вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а суд апеляційної інстанції дослідив всі обставини, які мають значення для справи.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

42. Верховний Суд ухвалою від 29.07.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 11.09.2024.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо неправомірної поведінки

43. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно визначив поведінку відповідача як протиправну та неправильно застосував ст.92 ЦК та ст.89 ГК; не застосував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.06.2022 у справі №910/20782/17 (щодо неправомірної поведінки). Вважає, що виключається наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 і негативними наслідками, а оскільки у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, це унеможливлює стягнення збитків.

44. Суд апеляційної інстанції встановив наявність у ОСОБА_1 протиправної поведінки у вигляді прийнятті неправомірного наказу, причинного зв`язку між поведінкою і збитками, вини у вигляді умислу на отримання винагороди (премії особисто та членами правління).

45. Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

46. Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

47. Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч.1 ст.611 ЦК є порушення зобов`язання.

48. Вирішуючи питання про стягнення збитків, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

49. Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

50. Як вже зазначалося, суд апеляційної інстанції вважав, що:

- ОСОБА_1 як посадова особа, перебуваючи на посаді т.в.о. голови правління АТ "Київоблгаз", був зобов`язаний діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, тоді як приймаючи неправомірний наказ від 18.05.2023 №1600 о/с з перевищенням повноважень із особистою заінтересованістю в отриманні неправомірної вигоди ним та членами правління, не пересвідчився у наявності рішення наглядової ради АТ "Київоблгаз", оформленого протоколом №12/05-2023 від 12.05.2023, що свідчить про протиправну поведінку ОСОБА_1 , яка призвела до збитків АТ "Київоблгаз" - витрат на неправомірну виплату премії (заохочення);

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками полягає у прийнятті ОСОБА_1 неправомірного наказу від 18.05.2023 №1600 о/с, який призвів до вибуття грошових коштів із власності АТ "Київоблгаз", внаслідок чого АТ "Київоблгаз" завдано шкоду у розмірі 9 937 960,00 грн;

- ОСОБА_1 не довів відсутності його вини у завданні збитків; надані ним докази на підтвердження відсутності вини не заслуговують на увагу, оскільки станом на 18.12.2023 повноваження ОСОБА_2 як секретаря наглядової ради АТ "Київоблгаз" припинені.

51. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі (ч.4 ст.92 ЦК).

52. Посадові особи несуть цивільно-правову, адміністративну, фінансову та кримінальну відповідальність за шкоду та збитки, завдані ними господарському товариству, у порядку та у випадках, передбачених законом (ч.2 ст.89 ГК).

53. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини 1, 2 ст.1166 ЦК).

54. Верховний Суд у постанові від 04.12.2018 у справі №910/21493/17 зробив висновок, що згідно з вимогами ст.92 ЦК особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень. Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17.

55. Зміст ч.2 ст.1166 ЦК свідчить про те, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, тому спростування цієї вини є процесуальним обов`язком її заподіювача.

56. Суди попередніх інстанцій встановили, що кількісний склад наглядової ради складає 5 (п`ять) осіб (п.4.1 Положення про наглядову раду АТ "Київоблгаз").

57. 12.05.2023 наглядова рада АТ "Київоблгаз" у складі трьох членів наглядової ради, які брали участь шляхом заочного голосування, на засіданні, що оформлено протоколом №12/05-2023, розглянула, зокрема, питання про виплату тимчасово виконуючому обов`язки голови правління та членам правління АТ "Київоблгаз" премії (заохочення). За це питання голосували голосували: "За" 2 голоси ( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ), "Проти" немає, "Утримався" 1 голос ( ОСОБА_2 ). У протоколі міститься запис про те, що "Рішення прийнято".

58. 18.05.2023 т.в.о. голови АТ "Київоблгаз" ОСОБА_1 видав наказ №1600 о/с "Про преміювання працівників" на підставі протоколу №12/05-2023 від 12.05.2023 засідання наглядової ради АТ "Київоблгаз" та згідно умов контрактів цих осіб.

59. 18.12.2023 ОСОБА_2 листом повідомив голову правління АТ "Київоблгаз" про те, що у протоколі наглядової ради АТ "Кивоблгаз" №12/05-2023 від 12.05.2023 була допущена описка, вказав, що він помилково залишив запис напроти варіанта голосування "Утримався", тоді як дійсно він мав намір проголосувати "За". До вказаного листа додав виправлений протокол засідання наглядової ради від 12.05.2023 щодо виплати голові та членам правління товариства премії (заохочення), який містить запис "виправлено секретар наглядової ради ОСОБА_2 18.12.2023", а також бюлетені заочного голосування членів наглядової ради АТ "Кивоблгаз".

60. Верховний Суд у постанові від 07.06.2022 у справі №910/20782/17, на яку посилається скаржник, вказав:

"19. За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

22.1. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії".

61. У цьому контексті Верховний Суд зауважує, що згідно з частинами 1, 2 ст.81 Закону "Про акціонерні товариства" виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Виконавчий орган підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

62. Отже, за своїм статусом виконавчий орган підзвітний наглядовій раді та організовує виконання її рішень.

63. Виконавчий орган не вправі втручатися в компетенцію інших органів акціонерного товариства, зокрема наглядової ради. Забезпечуючи виконання рішень наглядової ради, виконавчий орган не повинен надавати оцінку таким рішенням, перевіряти їх правомірність, ставити під сумнів тощо.

64. Зворотне може свідчити про втручання виконавчого органу в компетенцію наглядової ради, призводити до конфлікту повноважень органів товариства, нівелювати обов`язковість рішень наглядової ради, "блокувати" їх виконання, що є неприпустимим. За такого розширеного підходу до змісту повноважень виконавчого органу виникає ризик зловживань та недобросовісної поведінки з його боку.

65. На підставі викладеного вище можливо дійти висновку, що виконавчий орган не відповідає за зміст рішень наглядової ради та їх правомірність, а лише організовує їх виконання. Негативні наслідки, пов`язані з невідповідністю рішень наглядової ради вимогам закону та / або статуту товариства, загалом не мають покладатися на виконавчий орган. Вжиття виконавчим органом заходів, спрямованих на виконання цих рішень, не може слугувати підставою для притягнення його до відповідальності.

66. Водночас, як вже було зазначено, законодавство закріплює обов`язки органів юридичної особи (посадових осіб) діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно, розумно та не перевищувати своїх повноважень, а також відповідальність за їх порушення (фідуціарні обов`язки).

67. Головною метою фідуціарних обов`язків є необхідність забезпечення економічного розвитку товариства. Недотримання таких обов`язків може призвести до завдання шкоди підприємству та, як наслідок, зобов`язання відшкодувати її.

68. Отже, при застосуванні ст.92 ЦК потрібно оцінювати не лише формальне дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників / акціонерів тощо. Навіть якщо посадова особа prima facie виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.

69. На підставі викладеного вище Верховний Суд вважає, що за наявності ознак очевидної протиправності рішення, зокрема відсутності необхідної кількості голосів для його прийняття, виконавчий орган, реалізуючи свої фідуціарні обов`язки та виявивши належну обачність, повинен принаймні поінформувати наглядову раду про можливі дефекти такого рішення.

70. У своїй діяльності виконавчий орган має неухильно керуватися законом і статутом товариства, його внутрішніми (локальними) актами.

71. Так, відповідно до п.10.4.5 статуту АТ "Кивоблгаз" засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь, а при заочному голосування надали бюлетені, не менше ніж 3 (три) члена наглядової ради).

72. Рішення наглядової ради у разі заочного голосування (опитування) приймаються простою більшістю голосів членів наглядової ради від кількісного складу наглядової ради, встановленого загальними зборами (п.8.21 Положення про наглядову раду АТ "Київоблгаз").

73. На момент видання ОСОБА_1 наказу №1600 о/с "Про преміювання працівників" протокол №12/05-2023 від 12.05.2023 засідання наглядової ради АТ "Київоблгаз" хоч і містив запис про те, що рішення про виплату премій (заохочень) прийнято, проте за нього проголосувало лише 2 особи.

74. Скаржник міг та повинен був усвідомлювати, що ця кількість голосів є недостатньою для прийняття рішення, однак не ініціював відповідне питання перед наглядовою радою та зрештою прийняв спірний наказ про преміювання працівників. Загальна сума преміювання (9 937 960,00 грн) є значною, при цьому наказ скаржника безпосередньо слугує підставою її вибуття з власності АТ "Київоблгаз".

75. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність складу правопорушення у діях ОСОБА_1 , а отже і підстав для відшкодування товариству збитків.

76. З огляду на п.8.21 Положення про наглядову раду АТ "Київоблгаз" суд апеляційної інстанції правильно вважав, що рішення засідання наглядової ради АТ "Київоблгаз", оформлене протоколом №12/05-2023 від 12.05.2023, з другого питання є неприйнятим.

77. Водночас скаржник не обґрунтував неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень ст.92 ЦК та ст.89 ГК та не обґрунтував, у чому саме, на його думку, полягає незастосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07.06.2022 у справі №910/20782/17.

Щодо рішень органів юридичної особи

78. Суд апеляційної інстанції вказав, що предметом спору у цій справі є стягнення збитків, тому ключовим є питання про наявність складу цивільного правопорушення; звернення з окремим позовом про оскарження рішення наглядової ради та наказу т.в.о голови правління не вимагається, послався на постанову Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18.

79. ОСОБА_1 вважав посилання суду апеляційної інстанції на постанову Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 помилковим, зокрема, через те, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду справи направив її на новий розгляд до суду першої інстанції.

80. Також у касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував статті 69, 71, 75, 81 Закону "Про акціонерні товариства" без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.02.2020 у справі №912/712/19 (щодо рішень органів управління юридичної особи та неможливості їх скасування цими органами); від 03.09.2022 у справі №916/451/21, від 03.08.2023 у справі №916/3610/21 (щодо презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи); від 20.02.2018 у справі №925/706/17, від 17.07.2018 у справі №910/19401/17, від 11.09.2018 у справі №911/3872/17, від 12.07.2023 у справі №924/641/20, від 19.10.2023 у справі №914/1370/22, від 02.11.2023 у справі №918/919/22 (щодо способу захисту).

81. Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржника з огляду на таке.

82. Відповідно до частин 1, 2 ст.69 Закону "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що в межах компетенції, визначеної статутом акціонерного товариства та цим Законом, здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність його виконавчого органу. Порядок роботи наглядової ради, права та обов`язки її членів, порядок виплати їм винагороди визначаються цим Законом, статутом акціонерного товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також цивільно-правовим чи трудовим договором (контрактом), що укладається з кожним членом наглядової ради. Такий договір або контракт від імені товариства підписується уповноваженою загальними зборами особою на умовах, затверджених рішенням загальних зборів. У разі укладення з членом наглядової ради цивільно-правового договору такий договір може бути оплатним або безоплатним.

83. Згідно із ч.1 ст.71 Закону "Про акціонерні товариства" до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом акціонерного товариства.

84. До виключної компетенції наглядової ради належить затвердження умов контрактів, що укладаються з членами виконавчого органу товариства; встановлення розміру їхньої винагороди; визначення особи, яка підписуватиме контракти (договори) від імені товариства з головою та членами виконавчого органу товариства (п.10 ч.2 ст.71 Закону "Про акціонерні товариства").

85. Відповідно до частин 2, 4, 5, 8 ст.75 Закону "Про акціонерні товариства" засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу, за умови, що інше не передбачено статутом акціонерного товариства. На засіданні наглядової ради кожний член наглядової ради має один голос. Протокол засідання наглядової ради оформлюється протягом п`яти робочих днів після проведення засідання. Статутом акціонерного товариства або положенням про наглядову раду може передбачатися можливість проведення засідання наглядової ради та/або прийняття нею рішень шляхом опитування, зокрема з використання програмно-технічного комплексу, або шляхом проведення аудіо- чи відеоконференції, а також визначатися порядок проведення таких засідань.

86. ОСОБА_1 звертає увагу, що АТ "Київоблгаз" не оскаржувало ані рішення наглядової ради товариства, ані наказ т.в.о. голови правління та зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував статті 69, 71, 75, 81 Закону "Про акціонерні товариства" без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.02.2020 у справі №912/712/19 (щодо рішень органів управління юридичної особи та неможливості їх скасування цими органами після їх виконання); від 03.09.2022 у справі №916/451/21, від 03.08.2023 у справі №916/3610/21 (щодо презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи); від 20.02.2018 у справі №925/706/17, від 17.07.2018 у справі №910/19401/17, від 11.09.2018 у справі №911/3872/17, від 12.07.2023 у справі №924/641/20, від 19.10.2023 у справі №914/1370/22, від 02.11.2023 у справі №918/919/22 (щодо способу захисту: рішення органів юридичної особи може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред`явлення позову про визнання його недійсним).

87. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що у цій справі позивач не оскаржував ані рішення наглядової ради АТ "Київоблгаз", що оформлено протоколом від 12.05.2023 №12/05-2023, ані наказ т.в.о. голови правління АТ "Київоблгаз" від 18.05.2023 №1600 о/с "Про преміювання працівників".

88. Предметом спору у цій справі є стягнення збитків, а тому суд апеляційної інстанції правильно вказав, що для вирішення питання про їх стягнення необхідним є встановлення наявності складу цивільного правопорушення, в той час як обов`язкове звернення в такому випадку з окремим позовом про вирішення спору щодо незаконності рішення наглядової ради та наказу т.в.о голови правління не вимагається.

89. Скаржник не наводить постанов Верховного Суду, зі змісту яких вбачалась би необхідність оскарження рішень юридичної особи, яка в свою чергу звернулась до колишнього керівника (т.в.о. голови правління) з позовом про стягнення збитків. Отже, його доводи в цій частині є необґрунтованими.

Щодо доказів, розміщених в мережі Інтернет

90. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості застосовувати ч.3 ст.75 ГПК до внутрішнього документа акціонерного товариства, що розміщений в мережі Інтернет, та вважати інформацію, викладену в ньому, загальнодоступною та загальновідомою, а отже такою, що не потребує окремого доказування.

91. ОСОБА_1 також вказує, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів: суд апеляційної з власної ініціативи дослідив посилання (https://kv.naftogaz.com/%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0-%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F/), з якого встановив, що 08.06.2023 відбулись позачергові дистанційні загальні збори акціонерів АТ "Київоблгаз", на яких прийнято рішення, оформлене протоколом від 08.06.2023, про припинення повноважень голови та членів наглядової ради товариства, обрання нового складу наглядової ради; з посилання не виявлено, який саме документ досліджував суд апеляційної інстанції; цей доказ не досліджувався під час розгляду справи; посилання не містить жодної інформації, крім тексту "400 Bad Request cloudflare", а тому цей доказ не може вважатися допустимим у розумінні ч.1 ст.77 ГПК; у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №927/645/19 (п.7.44), від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц вказано про стандарт доказування "вірогідності доказів".

92. Також скаржник вважає, що постанова Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №910/2529/22, на яку послався суд апеляційної інстанції, не є релевантною відносно обставин, які є предметом розгляду у цій справі, оскільки суд досліджував внутрішній документ акціонерного товариства, який не може вважатися загальнодоступною та загальновідомою інформацією;

93. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.

94. Відповідно до ч.1 ст.96 ГПК електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

95. З оскаржуваної постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції з відкритих джерел (https://kv.naftogaz.com/%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0-%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1% 86%D1%96%D1%8F/) встановив, що 08.06.2023 відбулись позачергові дистанційні загальні збори акціонерів АТ "Київоблгаз", на яких прийнято рішення, оформлене протоколом від 08.06.2023, щодо припинення повноважень голови та членів наглядової ради товариства, обрано новий склад наглядової ради.

96. На підставі інформації з сайту АТ "Київоблгаз" суд апеляційної інстанції встановив, що станом на 18.12.2023 повноваження ОСОБА_2 як члена та відповідно секретаря наглядової ради є припиненими, а тому останній не мав повноважень виправляти протокол №12/05-2023 засідання наглядової ради АТ "Київоблгаз" від 12.05.2023, як секретар наглядової ради АТ "Київоблгаз", та надсилати лист від 18.12.2023 за своїм підписом як секретарем наглядової ради АТ "Київоблгаз", адресований товариству з доданими до нього бюлетенями заочного голосування членів наглядової ради товариства, оскільки з 08.06.2023 ОСОБА_2 не є членом наглядової ради та її секретарем.

97. Суд апеляційної інстанції також вказав, що інформація, розміщена на офіційному сайті АТ "Київоблгаз" є загальнодоступною та загальновідомою, а отже не потребує окремого доказування. Такої ж думки дотримується Верховний Суд у постанові від 21.06.2023 у справі №910/2529/22.

98. Верховний Суд у постанові від 21.06.2023 у справі №910/2529/22, яку застосував суд апеляційної інстанції у цій справі, вказав, що інформація, розміщена в Інформаційно-пошуковій системі "Законодавство України", є загальнодоступною та загальновідомою, а отже не потребує окремого доказування. Однак, Верховний Суд у конкретній справі висловлювався саме за інформацію, що розміщена в Інформаційно-пошуковій системі "Законодавство України" та яка відповідно до Положення про офіційний вебсайт та інші веб-ресурси Верховної Ради України є офіційним джерелом інформації.

99. Таким чином, скаржник правильно звернув увагу на те, що висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.06.2023 у справі №910/2529/22, не стосуються інформації, що розміщена в мережі Інтернет на вебсайті юридичної особи.

100. Втім, незважаючи на це, суд апеляційної інстанції правильно вважав загальнодоступною та загальновідомою інформацію з сайту АТ "Київоблгаз" з огляду на таке.

101. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування (ч.3 ст.75 ГПК).

102. Загальновідомі факти не потребують доказування тоді, коли вони визнані такими судом. Загальновідомість того чи іншого факту може мати різні межі. Він може бути відомий у межах країни, окремої області, населеного пункту. Це об`єктивні межі загальновідомості певного юридичного факту. Але крім об`єктивних меж загальновідомість певного юридичного факту має і суб`єктивні межі: цей факт повинен бути відомий не тільки певним особам (наприклад, мешканцям населеного пункту), але й всьому складу суду, який розглядає справу (постанова Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3946/16).

103. Таким чином, інформація, розміщена на вебсайті юридичної особи, може бути визнана загальновідомою залежно від об?єктивних та суб?єктивних меж.

104. Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 у справі №904/9890/16 фактично визнав загальновідомою та дослідив інформацію, розміщену на інтернет-сторінці https://privatbank.ua/terms/, вказуючи, що роздруківка сторінки, наданої позивачем, та інтернет-сторінка https://privatbank.ua/terms/ не є тотожними; на сторінках, які міститься в мережі інтернет https://privatbank.ua/terms/ та https://privatbank.ua, відсутні умови та правила надання банківських послуг, які надані позивачем у роздрукованому варіанті.

105. Верховний Суд у постанові від 01.05.2024 у справі №369/2379/22 визнав загальнодоступною інформацію, розміщену в автоматизованій системі виконавчого провадження, та вважав, що дії апеляційного суду щодо її дослідження й уточнення не свідчать про збирання доказів за власною ініціативою всупереч диспозитивності цивільного судочинства.

106. Верховний Суд у постанові від 24.10.2018 у справі №210/2794/15-ц вказав, що ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" віднесено до категорії неплатоспроможних, у ньому запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; ці обставини є загальновідомими, розташовані на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому визнані судом загальновідомими, тому не потребують доказування.

107. Отже, позиція Верховного Суду щодо того, що розміщену в мережі Інтернет інформацію за певних обставин можна вважати загальнодоступною, загальновідомою та такою, що не потребує окремого доказування.

108. Посилання скаржника на висновки Верховного Суду щодо стандарту доказування "вірогідності доказів" є необґрунтованими, оскільки скаржник не спростовує того, що станом на 18.12.2023 повноваження ОСОБА_2 як члена та відповідно секретаря наглядової ради були припиненими, а тому останній не міг вносити жодні виправлення до протоколу.

Щодо стягнення коштів

109. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував ч.1 ст.1166 ЦК щодо відшкодування шкоди в повному обсязі, та не застосував п.2 ст.133 КЗпП, що встановлює обмежену матеріальну відповідальність для керівників підприємств у випадку відшкодування шкоди, заподіяної зайвими грошовими виплатами працівникам; висновки про те, що саме ст.133 КЗпП необхідно застосовувати у подібних випадках, викладений у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №127/25318/17. Вказує, що такі доводи були детально викладені у запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву.

110. Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржника з огляду на таке.

111. Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків (ст.130 КЗпП).

112. За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві (ст.132 КЗпП).

113. Стаття 132 КЗпП містить виключення, і до посадових осіб не підлягають застосуванню приписи ст.132 КЗпП щодо матеріальної відповідальності у межах середнього місячного заробітку.

114. Відповідно до законодавства обмежену матеріальну відповідальність несуть керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям (п.2 ч.1 ст.133 КЗпП).

115. Випадки повної матеріальної відповідальності визначені у ст.134 КЗпП.

116. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції мав застосовувати ст.133 КЗпП та врахувати висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №127/25318/17. Спір у справі №127/25318/17 стосувався стягнення з колишнього головного лікаря на користь лікарні коштів; за обставинами справи перебуваючи на посаді головного лікаря він самостійно видав наказ про преміювання та встановлення собі та своїм заступникам стимулюючих надбавок за складність та напруженість в роботі.

117. Втім, на відміну від справи №127/25318/17, у цій справі позовні вимоги не були обґрунтовані із посиланням на ст.133 КЗпП. Цю норму права не застосовували ані суд першої, ані суд апеляційної інстанцій.

118. Як зазначалося вище, у ст.92 ЦК та ст.89 ГК вказано про відповідальність членів органу юридичної особи, її посадових осіб, в тому числі її керівника, якщо він діяв усупереч інтересам цієї особи.

119. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст.1166 ЦК).

120. Відповідно до п.5.7 Положення про правління АТ "Київоблгаз" у разі тимчасової відсутності голови правління його обов`язки виконує член правління, що відповідає за інженерно-технічне забезпечення в товаристві, або інший член правління, призначений відповідним наказом голови правління.

121. Голова правління в межах наданих йому статутом повноважень має право видавати обов`язкові до виконання працівникам товариства, дочірніх підприємств, філій та представництв накази, розпорядження, вказівки в межах своєї компетенції, встановлювати внутрішній режим роботи в товаристві (пп.11.5.1.6 п.11.5 розд.11 статуту АТ "Київоблгаз").

122. Суди попередніх інстанцій встановили, що 08.03.2022 наглядова рада АТ "Київоблгаз" рішенням, оформленим протоколом №08/03-2022, вирішила призначити ОСОБА_1 т.в.о. голови правління, який приступив до виконання обов`язків з 08.03.2022 та до дати обрання наглядовою радою товариства голови правління АТ "Київоблгаз".

123. Правовий статус членів виконавчого органу юридичної особи, в тому числі директора (голови правління), які здійснюють управління діяльністю юридичної особи, значно відрізняється від статусу інших працівників, що обумовлено специфікою їх трудової діяльності, яка полягає у виконанні ним функцій з управління юридичною особою. Той факт, що члени виконавчого органу юридичної особи перебувають у трудових відносинах з юридичною особою, не встановлює пріоритет трудового регулювання над цивільним, оскільки до цих відносин не може застосовуватися модель "роботодавець - працівник", що властива трудовим відносинам. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.08.2023 у справі №902/183/22.

124. З огляду на це, суд апеляційної інстанції правильно не застосував ст.133 КЗпП до спірних правовідносин. Тому, доводи скаржника щодо неправомірності застосування ч.1 ст.1166 ЦК та стягнення шкоди у повному розмірі є необґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

125. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

126. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

127. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Судові витрати

128. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №911/3853/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді Н. Губенко

О. Кролевець

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення11.09.2024
Оприлюднено18.09.2024
Номер документу121660608
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/3853/23

Ухвала від 25.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кібенко О. Р.

Ухвала від 28.10.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кібенко О. Р.

Постанова від 11.09.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кібенко О. Р.

Ухвала від 09.05.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Владимиренко С.В.

Ухвала від 18.04.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Владимиренко С.В.

Рішення від 04.03.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Щоткін О.В.

Ухвала від 05.02.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Щоткін О.В.

Ухвала від 26.12.2023

Господарське

Господарський суд Київської області

Щоткін О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні