"01" квітня 2024 р. Справа № 363/6423/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.2024 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12023116150000472 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.11.2023 року, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
05 березня 2024 року до провадження суду надійшло клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12023116150000472 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.11.2023 року, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
В обґрунтування даного клопотання зазначено, що 09.11.2023 року до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від поліцейського Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про те, що під час перевірки документів у водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що останній використовує посвідчення журналіста з ознаками підробки. Даний факт зареєстрований в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Вишгородського РУП ГУНП в Київській області за № 16585 від 09.11.2023 року.
Так, 09.11.2023 року в період часу з 17 год. 38 хв. по 18 год.12 хв., на відкритій ділянці місцевості за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Ягідна, поблизу магазину «Фора», проведено огляд місця події, в ході якого відповідно ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» перевірено документи та встановлено особу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який для підтвердження своєї особи надав паспорт громадянина України та посвідчення кореспондента № НОМЕР_1 . Під час візуального огляду вказаного посвідчення встановлено, що дане посвідчення має ознаки підробки, а саме: посвідчення виготовлене з використання комп`ютерних можливостей шляхом роздрукування бланку разом із фотокарткою особи та зображенням печатки «Товариство з обмеженою відповідальністю м. Київ. Громадська преса України; ГРОМАДСЬКА ПРЕСА УКРАЇНИ ідентифікаційний 44072027». Разом з цим на підробку документу вказує додрукований текстовий напис «посвідчення № НОМЕР_1 термін дії до 31.12.2023» нанесений поверх зображення печатки. Крім цього, під час огляду підпису, який міститься на зображенні печатки прослідковуються ознаки підпису фотомеханічним способом, тобто підпис ймовірно нанесений за допомогою факсиміле, оскільки має мікроструктуру штрихів, специфічну для металевих кліше. Окрім цього краї штрихів, знаків нечіткі, фотографія має нечітке зображення та розмита.
10.11.2023 року постановою дізнавача СД Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 посвідчення кореспондента №290421-27 з ознаками підробки, визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
В ході досудового розслідування 13.11.2023 року постановою т.в.о. начальника сектору дізнання СД Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 призначено судову технічну експертизу документу.
Відповідно до висновку експерта № 3817 від 05.01.2024 року встановлено, що у наданому на експертизу посвідченні кореспондента № НОМЕР_1 , друкований текст та зображення виконані струминно-крапельним способом за допомогою повно кольорових копіювальних апаратів або повно кольорових принтерів. Відтиск печатки «Україна*ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ* М. Київ* Україна* «ГРОМАДСЬКА ПРЕСА УКРАЇНИ» нанесений за допомогою рельєфного кліше печатки, підпис виконаний рукописним способом за допомогою пишучого приладу - кулькової ручки, спорядженої пастою без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів. Окрім цього, встановлено, що при виготовлені посвідчення, будь-які ознаки, що свідчать про внесення шляхом монтажу окремих реквізитів - друкованого тексту, зображень, відтиску вищевказаної печатки та підпису не застосовувались.
Разом з тим, 19.12.2023 року допитано свідка ОСОБА_7 , яка згідно документів є директором ТОВ «ГРОМАДСЬКА ПРЕСА УКРАЇНИ» та встановлено, що невідомий чоловік на ім`я ОСОБА_8 запропонував їй за грошову винагороду відкрити ТОВ на що остання погодилася та через деякий час зустрівшись з юристами та нотаріусами було відкрито ТОВ «Громадська Преса України» директором якого вона стала, тим самим своїм підписом завірила не відомі їй документи, але будь-яких печаток чи інших документів в подальшому не отримувала та не підписувала. Окрім цього, під час допиту ОСОБА_7 ставилося питання чи підписувала остання посвідчення кореспондента № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 на якому наявна печатка ТОВ «Громадська Преса України» та її підпис з ПІБ, на що вона повідомила, що посвідчення кореспондента № НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_4 не підписувала та навіть не мала печаток аби завірити такого роду документи. Разом з тим, 19.12.2023 року у ОСОБА_7 було відібрано зразки підпису для проведення почеркознавчої експертизи.
19.01.2024 року постановою дізнавача СД Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 призначено судову-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Так, 28.02.2024 року до СД Вишгородського РУП ГУНП в Київській області надійшов висновок за результатами судової-почеркознавчої експертизи відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_7 у графі «Директор ОСОБА_7 » на посвідченні кореспондента № НОМЕР_1 , виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою. Ознак, які б свідчили про виконання підпису від імені ОСОБА_7 у графі «Директор ОСОБА_7 » на посвідченні кореспондента № НОМЕР_1 , навмисно зміненим почерком - не виявлено.
Враховуючи викладене, з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, прокурор просить накласти арешт на посвідчення кореспондента № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 .
Прокурор та дізнавач в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином.
Власник майна та представник власника майна в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного.
Судом встановлено, що сектором дізнання Вишгородського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023116150000472 від 09.11.2023 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
21.11.2023 року ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області накладено арешт на посвідчення кореспондента № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 .
15.01.2024 року ухвалою Київського апеляційного суду ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 21.11.2023 року скасовано, на підставі того, що стороною захисту було надано відомості про те, що ОСОБА_4 працює на посаді кореспондента в журналі «На варті справедливості», та на підтвердження чого було долучено до матеріалів справи лист директора ТОВ «Громадська преса України» ОСОБА_7 ; свідоцтво про державну реєстрацію журналу «На варті справедливості» № 24726-14666Р від 18.02.2021 року, засновником якого є ТОВ «Громадська преса України», та виписку ТОВ «Громадська преса України» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, з долучених до клопотання документів, зокрема з допиту ОСОБА_7 вбачається, що остання будь-яких документів, окрім документів на створення ТОВ «Громадська преса України» не підписувала. Разом з тим, ОСОБА_7 повідомила, що не скріплювала своїм підписом посвідчення корреспондента № НОМЕР_1 та лист вих № 15-11-20-01 виданий 15.11.2023 року про те , що в журналі «Новини Батьківщини» на посаді позаштатного корреспондента дійсно працює ОСОБА_4 .. Крім того, вона не знайома з ОСОБА_4 та останній їй не відомий.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Чинним Кримінальним процесуальнимкодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
З поданого клопотання прокурора про арешт майна, вбачається, що метою накладення арешту на майно, є саме запобігання його знищення та відчуження, оскільки це призведе до втратити предмету кримінального проступку передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування , передача майна.
Таким чином, слідчий суддя не враховуючи ухвалу Київського апеляційного суду від 15.01.2024 року, враховуючи надані висновки експертів, зокрема висновок № СЕ-19/111-24/4318-ПЧ від 27.02.2024 року відповідно до якого підпис на посвідченні кореспондента № НОМЕР_1 , виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою, а також беручи до уваги надані пояснення ОСОБА_7 , а саме що вона посвідчення кореспондента № НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_4 не підписувала та навіть не мала печаток аби завірити такого роду документи, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 168, 170, 171, 172, 173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12023116150000472 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.11.2023 року, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення кореспондента № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 , заборонивши розпорядження та користування до скасування арешту у встановленому законом порядку.
Копію ухвали направити до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області та до Вишгородської окружної прокуратури.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, у відповідності до вимог ст. 309 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Вишгородський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2024 |
Оприлюднено | 23.04.2024 |
Номер документу | 118036098 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Вишгородський районний суд Київської області
Котлярова І. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні