Постанова

від 20.03.2024 по справі 916/4196/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/4196/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Публічного акціонерного

товариства акціонерного банку «Укргазбанк» - Шкурата О. М.,

Фізичної особи-підприємця

Жогло Антона Сергійовича - не з`явився,

Фермерського господарства «Агролюкс 2020» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 (у складі колегії суддів: Діброва Г. І. (головуючий), Принцевська Н. М., Разюк Г. П.)

та ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 (суддя Бездоля Д. О.) про залишення без розгляду позовної заяви

у справі № 916/4196/23

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»

до Фізичної особи-підприємця Жогло Антона Сергійовича, Фермерського господарства «Агролюкс 2020»

про стягнення 392 729,74 грн,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі -АБ «Укргазбанк») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Жогло Антона Сергійовича (далі - ФОП Жогло А. С.) та Фермерського господарства «Агролюкс 2020» (далі - ФГ «Агролюкс 2020»), в якому просило суд стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість у розмірі 392 729,74 грн, з яких: 187 147,00 грн - поточна заборгованість за кредитом, 133 682,98 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 3 251,08 грн - поточна заборгованість по відсотках, 56 100,80 грн - прострочена заборгованість по відсотках, 125 547,88 грн - поточна заборгованість по відсотках (компенсація процентів за програмою Фонду розвитку підприємництва).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на неналежне виконання ФОП Жогло А. С. зобов`язань за договором про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансування державної підтримки суб`єктів мікро- та малого підприємництва «Доступні кредити 5-7-9 % в АБ «Укргазбанк» від 27.03.2020 № 368/2020/ХОД-МСБ в частині повернення кредитних коштів, а також сплати процентів за користування кредитом в повному обсязі та у визначені договором строки, за виконання яких поручилося ФГ «Агролюкс 2020», уклавши з позивачем договір поруки від 27.03.2020 №368/2020/ХОД-МСБ-П.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.11.2023, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024, позовну заяву АБ «Укргазбанк» залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвала обґрунтована тим, що позивач як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів, не сприяв вирішенню спору, у судове засідання 13.11.2023 не з`явився (не приєднався до відеоконференції на запрошення секретаря судового засідання), про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, у лютому 2024 року АБ «Укргазбанк» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права (абзац 2 частини 2 статті 287 ГПК України), просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, а також стягнути з відповідачів судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень порушено положення статті 2, пункту 4 частини 5 статті 13, частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.

За доводами касаційної скарги, суди попередніх інстанцій безпідставно поклали на позивача відповідальність за те, що судове засідання 13.11.2023 розпочалось не об 15 год. 00 хв., а значно пізніше з незалежних від волі позивача обставин. Позивачем було забезпечено явку представника у судове засідання 13.11.2023 об 15 год.00 хв. шляхом його готовності прийняти від суду запрошення на участь у відеоконференції, у зв`язку з чим у позивача не було підстав для подання до суду заяви про розгляд справи без його участі або відкладення розгляду справи, а тому у суду не було об`єктивних підстав для залишення позову без розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.02.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 916/4196/23 за касаційною скаргою АБ «Укргазбанк» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.03.2024.

ФОП Жогло А. С. (знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), ФГ «Агролюкс 2020» (знаходиться за адресою: вул. Котляревського, 5, смт Чаплинка, Чаплинський район, Херсонська область, 75201) у судове засідання своїх представників не направили; про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином шляхом розміщення повідомлення на офіційному вебсайті Верховного Суду та наявності ухвали Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 916/4196/23 у відкритому, загальному доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про розміщення відповідного повідомлення про розгляд у відкритому судовому засіданні 20.03.2024 касаційної скарги АБ «Укргазбанк» у справі № 916/4196/23 на офіційному вебсайті Верховного Суду, ухвали Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 916/4196/23 у відкритому, загальному доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності зазначених представників ФОП Жогло А. С., ФГ «Агролюкс 2020».

Заслухавши суддю-доповідача, представника АБ «Укргазбанк», дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 300 ГПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2).

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.10.2023 року у справі № 916/4196/23 позовну заяву АБ «Укргазбанк» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30.10.2023 об 11 год. 00 хв.; задоволено клопотання АТ «Укргазбанк» про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon».

Судове засідання, призначене судом першої інстанції 30.10.2023 об 11 год. 00 хв., не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 розгляд справи призначено на 13.11.2023 об 15 год. 00 хв.

Вищевказана ухвала суду була доставлена до електронного кабінету позивача 31.10.2023 о 17 год. 54 хв., що підтверджується наявною у справі довідкою.

Представник позивача у судове засідання 13.11.2023 яке розпочалось об 15 год. 33 хв. не з`явився та не приєднався до відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon»; на запрошення до відеоконференції (об 15 год 36 хв. та об 15 год. 38 хв.) надходило повідомлення, що позивач бере участь в іншій конференції, а з 15 год. 44 хв. представник позивача знаходився не в мережі, на телефонні дзвінки, здійснені секретарем судового засідання об 15 год. 35 хв. та об 15 год. 36 хв. не відповів; про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності позивача не подав.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України, для залишення позову позивача без розгляду, оскільки позивач (його представник) не з`явився у судове засідання, не повідомив про причини неявки і не надав заяви про розгляд справи за його відсутності.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається ГПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України (пункт 4 частини 5 статті 13 ГПК України).

Пунктом 2 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до частини 2 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини 4 якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин (умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання):

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічний висновки викладено у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 розгляд справи було призначено на 13.11.2023 об 15:00 год.

При цьому, відповідно до протоколу від 13.11.2023 судове засідання в режимі відеоконференції було розпочате судом об 15 год. 33 хв. та об 15 год. 36 хв. було запрошено позивача до участі у відеоконференції, однак позивач запрошення не прийняв, оскільки був залучений до участі у відеоконференції в іншій справі.

За доводами касаційної скарги, позивачем було забезпечено явку його представника у судове засідання 13.11.2023 об 15 год. 00 хв. - представник позивача був приєднаний до системи відеоконференцзв`язку та готовий прийняти запрошення суду на участь у відеоконференції, у зв`язку з чим у позивача не було підстав для подання до суду заяви про розгляд справи без його участі або відкладення розгляду справи. Також, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що 13.11.2023, окрім справи № 916/4196/23, він мав прийняти участь у судових засіданнях у інших справах в режимі відеоконференцзв`язку, призначених на 15 год. 20 хв. (справа № 916/3181/23) та 15 год. 30 хв. (справа № 916/4411/23) розраховуючи на розгляд справи № 916/4196/23 у призначений час. Оскільки судове засідання у справі № 916/4196/23, призначене на 15 год. 00 хв., не розпочалось у призначений час з причин, не залежних від волі позивача; представник позивача о 15 год. 28 хв. прийняв запрошення від Господарського суду Одеської області на участь у відеоконференції у справі № 916/3181/23.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, пункт 29, від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998).

Законодавцем як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 ГПК України), що зумовлює обов`язок суду, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Отже, суд зобов`язаний забезпечити дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов`язків, оскільки протилежне матиме наслідком порушення гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.

За конкретних обставин, що склалися у справі № 916/4196/23, коли судове засідання було призначене 13.11.2023 об 15 год. 00 хв., суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо подальшого розгляду справи у зв`язку з першою неявкою позивача у судове засідання 13.11.2023 об 15 год. 33 хв., не врахував наведених положень ГПК України, зокрема, наявності у суду обов`язку сприяти учасникам справи в реалізації їхніх процесуальних прав із дотриманням принципу розумності та пропорційності задля уникнення надмірного формалізму, з додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на участь у розгляді справи, а тому дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Суд апеляційної інстанції, зазначеного вище також не врахував та дійшов помилкового висновку про правомірність рішення суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.

З огляду на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду.

Згідно з частинами 3, 4 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина 6 статті 310 ГПК України).

Ураховуючи викладене, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» підлягає частковому задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції - скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

За результатами розгляду справи має бути вирішено й питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 у справі № 916/4196/23 скасувати.

3. Справу № 916/4196/23 передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

І. С. Міщенко