Ухвала

від 27.03.2024 по справі 295/7248/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/7248/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року Житомирський апеляційний суд

в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

засудженого ОСОБА_8 (дистанційно),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі матеріали судового провадження № 295/7248/23 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 05 вересня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні подання начальника ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк засудженому ОСОБА_8 , -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання начальника ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8» відносно засудженого ОСОБА_8 та замінити йому невідбуту частину покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком 15 (п`ятнадцять) років. Вважає ухвалу суду незаконною та необгрунтованою, такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що полягає у безпідставному незастосуванні до засудженого положень ст.82 КК України. Зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки долученим до подання начальника ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» характеристикам засудженого, витягу з протоколу №12 від 12.05.2023 та висновку щодо ступеню виправлення засудженого.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання начальника ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8» та замінити йому невідбуту частину покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком 15 (п`ятнадцять) років. Вважає ухвалу суду незаконною та необгрунтованою, такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та норм міжнародного права, а також неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

В ухвалі суду зазначено, що начальник ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» звернувся до суду з поданням про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк засудженому ОСОБА_8 . В обгрунтування клопотання послався на те, що останній фактично відбув 24 роки 3 місяці 01 день; за аналізом критеріїв оцінки виправлення, характеристики за час відбування покарання, психологічної характеристики, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи за підсумком засуджений ОСОБА_9 має загальний бал 63. Тому вважав доцільним застосувати до засудженого заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Відмовляючи у задоволенні подання начальника ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)», суд першої інстанції зазначив, що не погоджується з висновком щодо ступеня виправлення засудженого, за яким останній став на шлях виправлення, та враховуючи, що заміна покарання є правом суду, а не обов`язком, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного подання.

Заслухавши доповідача, доводи засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 в підтримання апеляційних скарг, думку прокурора, який частково підтримав апеляційні скарги, думку представника установи ОСОБА_10 в підтримання подання начальника та апеляційних скарг сторони захисту, допитавши свідків за клопотанням сторони захисту, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

На виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пєтухов проти України №2», Законом України №2690-IX від 18.10.2022 року, який набрав чинності 26.11.2022 року, було внесено зміни, в тому числі, до ст.ст.81, 82 КК.

Відтак, з 26.11.2022 національним законодавством України передбачено право засуджених, що відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, на заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням та в подальшому на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Крім того, визначено чіткий механізм реалізації такого права.

Лише 19 січня 2023 року Наказом Міністерства юстиції України №294/5 затверджено Порядок та Методику визначення ступеня виправлення засудженого, форму індивідуального плану виправлення та ресоціалізації, відповідно до яких встановлено процедуру визначення ступеня виправлення засудженого, перелік та форму документів, які додаються до клопотання адміністрації установи виконання покарань щодо можливості представлення засудженого до заміни покарання у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку.

Вказаний ступінь виправлення засудженого відображається у відповідному висновку. Крім того, засуджений до довічного позбавлення волі додатково до подання щодо можливості представлення його до заміни покарання у виді позбавлення волі на певний строк повинен подати індивідуальний план виправлення та ресоціалізації.

Тобто, метод визначення ступеня виправлення засуджених, щодо яких може бути застосовано заміна покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, розроблено та прийнято після набрання чинності Законом України №2690-IX від 18.10.2022 року, який має вищу юридичну силу над вказаним підзаконно-нормативним актом.

Згідно ч.1 ст. 82 КК України, невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким.

Вимогами ч.5 ст. 82 КК України встановлено, що покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п`ятнадцяти років призначеного судом покарання.

У п.п.1, 17 Постанови Пленуму Верховного Суду №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» зазначено, заміна невідбутої частини покарання більш м`яким має сприяти досягненню мети, передбаченої ст.50 КК України виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових злочинів.

При вирішенні питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

За змістом приписів ст.6 КВК України, виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються у його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Становлення особи на шлях виправлення являє собою прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись й в умовах відбування більш м`якого покарання.

Висновок про таке ставлення повинен бути заснований на всебічному врахуванні даних про поведінку засудженого і ставлення його до праці за весь період перебування в установі виконання покарань.

Також одним із індикаторів для застосування вимог ст.82 КК України є хороша поведінка, яка оцінюється комісією пенітенціарної установи у тому числі на підставі кількісного переважання дисциплінарних заохочень над стягненнями.

Разом із поданням щодо можливості представлення засудженого до довічного позбавлення волі до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким адміністрація виправної колонії подає до суду висновок щодо ступеня виправлення засудженого до довічного позбавлення волі, основною метою якого є забезпечення суду інформацією, що є необхідною для визначення можливості заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на більш м`яке.

За змістом зазначених вище положень, становлення особи на шлях виправлення це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись і в умовах відбування більш м`якого покарання.

Висновок про становлення особи на шлях виправлення повинен бути зроблений на підставі всебічного врахування даних про поведінку засудженого за весь період перебування в установі виконання покарання.

На думку апеляційного суду, місцевий суд не дотримався вказаних вимог закону та прийшов помилкового висновку про неможливість заміни засудженому ОСОБА_8 покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк.

З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_8 засуджений вироком Київського міського суду від 18.08.2000 року за ч.3 ст.193, ч.3 ст.194, ч.2 ст.143, п.п. «а», «ж», «з», «і» ст.93 КК України (в редакції 1960 року) до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю (т.1 а.с.172-215).

Вирок набрав законної сили 15.02.2001. Початок строку відбування покарання 09.02.1999.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 04.12.2017 на підставі ч.5 ст.72 КК України засудженому ОСОБА_8 зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 09.02.1999 по 15.02.2001, з 29.04.2009 по 03.07.2009 та з 10.08.2009 по 25.08.2009 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

15 років призначеного покарання із зарахуванням попереднього ув`язнення засуджений ОСОБА_8 відбув 14.11.2011.

Згідно характеристики засудженого від 12.05.2023, на даний час, останній відбуває покарання в ДУ «Житомирська УВП (№8)». За час відбування покарання характеризується наступним чином: за час перебування в СІЗО №13 м. Києва засуджений ОСОБА_8 характеризувався задовільно. В ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» відбуває покарання з 27.10.2001 року. За час перебування в установі характеризується позитивно. Стягнень не має. Має 8 заохочень. Серед засуджених вживчивий. Конфліктних ситуацій уникає. На профілактичному обліку установи не перебуває. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів під час використання їх в побуті. Постійно підвищує свій освітній та професійний рівень, а саме приймає участь у програмі диференційного впливу "Знати свої права та обов`язки" до виконання даної програми відноситься добре. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує, виконує законні вимоги персоналу установи. В спілкуванні з представниками адміністрації ввічливий. Спальне місце утримує в чистоті і порядку. Зовнішній вигляд охайний. Позову за виконавчими листами не має.

Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого, ОСОБА_8 за результатами оцінювання отримав 63 бали, та з урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, комісія дійшла висновку, що засуджений ОСОБА_8 став на шлях виправлення (довів своє виправлення) та має бути представлений до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м`яким (т.1 а.с.6-11).

Відмовляючи у задоволенні подання начальника ДУ «Житомирська УВП (№8) про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на певний строк засудженому ОСОБА_8 , суд послався на наявність позитивних змін в особистості засудженого та його поведінці, проте вважав, що ці зміни не досягнули того рівня серйозності та тривалості, щоб вважати їх таким, що свідчать про те, що засуджений став на шлях виправлення.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Як вбачається з відповіді начальника ДУ «Житомирська УВП (№8)» ОСОБА_11 від 19.09.20223 №9/9142 на запит захисника ОСОБА_7 , засуджений ОСОБА_8 за час відбування покарання в ДУ «Житомирська УВП (№8)» до оплачуваної або безоплатної суспільно-корисної праці в установі не залучався, щодо залучення до суспільно-корисної праці або участі в гуртку декоративно-прикладного мистецтва до керівництва установи до 13.09.2023 року не звертався. 13.09.2023 засуджений ОСОБА_8 звернувся із заявою до начальника установи щодо прийняття участі в гуртку декоративно-прикладного мистецтва з можливістю подальшого працевлаштування в установі, заява задоволена. З 14.09.2023 ОСОБА_8 приймає участь в гуртку декоративно-прикладного мистецтва, де навчається виготовляти вироби з дерева.

Засуджений ОСОБА_8 на оперативно-профілактичному обліку в ДУ «Житомирська УВП (№8)» станом на 18.09.2023 не перебуває.

Крім того, відповідно до методики визначення ступеня виправлення засудженого розділ IV, п.9 вказано, що ставлення до вирішення проблем деструктивне (при виникненні проблемної ситуації вчиняє імпульсивно, не розуміє причин їх виникнення, не замилюється над наслідками, не здатен до вирішення проблем), який оцінюється в 0 балів, записано помилково. Вважати п.9 розділу IV ставлення до вирішення проблем конструктивне (аналізує ситуацію, розуміє причини та наслідки, шукає шляхи її вирішення, враховує різні фактори, прогнозує результати), оцінюється в 2 бали (т.1 а.с.102-104).

Водночас, відповідно до висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_8 , складеного в лютому 2024 року, долученого до матеріалів справи захисником ОСОБА_7 в ході апеляційного розгляду, вбачається, що за результатами оцінювання засуджений отримав 83 бали, та з урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, комісія дійшла висновку, що засуджений ОСОБА_8 став на шлях виправлення (довів своє виправлення) та має бути представлений до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м`яким (т.1 а.с.6-11).

Крім того, апеляційний суд враховує наявність у засудженого сімейних зв`язків, зокрема засуджений ОСОБА_8 одружений (т.1 а.с.53), має доньку ОСОБА_12 (т.1 а.с.54), батьків похилого віку (т.1 а.с.57-58), з якими підтримує спілкування.

Враховуючи вищевикладене, особу засудженого, поведінку останнього за весь період перебування в установі виконання покарань, а також те, що поведінка засудженого ОСОБА_8 є сумлінною, внаслідок чого він довів, що став на шлях виправлення, колегія суддів приходить до висновку, що особа засудженого настільки змінилась, що йому можливо замінити покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком на 18 років, надавши йому шанс протягом наступних років довести, що він перестав бути суспільно-небезпечним і його подальше утримання в умовах ізоляції від суспільства не є доцільним.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду, яка не відповідає вимогам закону, підлягає скасуванню з ухваленням нової ухвали про часткове задоволення апеляційних скарг сторони захисту.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 05 вересня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні подання начальника ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк засудженому ОСОБА_8 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою подання начальника ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк засудженому ОСОБА_8 задовольнити.

Замінити засудженому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання призначене вироком Київського міського суду від 18.08.2000 року у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком на 18 (вісімнадцять) років.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: