Постанова

від 28.03.2024 по справі 753/9041/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/9041/23

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3003/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

суддя-доповідач: Слюсар Т.А.

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Ситника Богдана Олеговича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Бауер Коттон і Шилов» на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2023 року про повернення заяви про забезпечення позову у складі судді Ольшевської І.О.,

у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Бауер Коттон і Шилов» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2023 року ТОВ «Юридична фірма «Бауер Коттон і Шилов» звернулося у суд із позовом про стягнення з ОСОБА_1 на його користь 1 297 344 грн, з яких 1 102 920 грн - сума основного боргу, 162 877 грн - інфляційних втрат та 31 547 грн - 3% річних.

У липні 2023 року подано заяву про забезпечення позову, за якою ТОВ «Юридична фірма «Бауер Коттон і Шилов» просить з метою забезпечення позову накласти арешт на об`єкти нерухомого майна (квартири), що перебувають у власності відповідача, а саме: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1223762580000, загальна площею 50,5 кв. м, житлова площа 20,2 кв. м, кількість кімнат - 1, розташована на 10 поверсі, адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер 155391880000, загальна площею 49,8 кв. м, житлова площа 20,4 кв. м; заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері держаної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2023 року заяву про забезпечення позову повернуто заявнику на підставі ч. 10 ст. 153 ЦПК України.

В апеляційній скарзі адвокат Ситник Б.О. в інтересах ТОВ «Юридична фірма «Бауер Коттон і Шилов» посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального, неправильне встановлення обставин справи, просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги за змістом зазначено, щоухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року було встановлено, що відповідач зареєстрований за адресою, що територіально відноситься до Голосіївського району м. Києва.

Зазначає, що після передачі справи до Голосіївського районного суду м. Києва, 28 липня 2023 року відкрито провадження у справі, проте заява про забезпечення позову розглянута лише 13 жовтня 2023 року, що призвело до порушення прав позивача та надало відповідачу можливість щодо здійснення правочинів з метою уникнення будь-якої можливості щодо накладення арешту на його нерухоме майно.

Вказує, що районним судом, застосовано надмірний формалізм у визначенні та підтвердженні сплати судового збору, адже відповідно до норм ЦПК України позивачем були надані всі відповідні документи до заяви, а комунікація між двома районними судами міста Києва не може відбуватись фактично 2 місяці щодо підтвердження сплати судового збору.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Юрченко Ю.І. в інтересах ОСОБА_1 просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вказує, що зарахування судового збору відбулося тільки за поданою позовною заявою, відомості про надходження судового збору заявою про забезпечення позову у суду відсутні, а тому районний суд обґрунтовано повернув заяву.

У відповіді на відзив адвокат Ситник Б.О. в інтересах ТОВ «Юридична фірма «Бауер Коттон і Шилов» підтримав подану ним заяву та просив її задовольнити.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Повертаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не сплачено судовий збір за подання вказаної заяви, у розпорядженні наявна інформації лише про сплату судового збору за позовну заяву.

Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції по наступних підставах.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Право на ефективний судовий захист закріплено у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першому протоколі та протоколах № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, яку ратифіковано Законом України від 17.07.97 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першому протоколі та протоколах № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції".

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява № 48778/99).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Так, згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, установивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України: заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розміру.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Зі справи убачається, що у травні 2023 року ТОВ «Юридична фірма «Бауер Коттон і Шилов» подало позовну заяву, яка в додатках до неї містила заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року цивільну справу за позовом ТОВ «Юридична фірма «Бауер Коттон і Шилов» передано до Голосіївського районного суду м. Києва, за територіальною підсудністю (а.с. 141).

24 липня 2023 року справа надійшла до Голосіївського районного суду м. Києва (а.с. 145).

31 липня 2023 року Голосіївським районним судом м. Києва було направлено запитдо Дарницького районного суду м. Києва в якому просив підтвердити або спростувати зарахування судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1 342 грн. Вказавши, що у виписці суду щодо зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України надходження судакового збору за квитанцією № 709 від 30 травня 2023 року не виявлено. Вказаний запит судом направлявся повторно 04 вересня 2023 року.

18 вересня 2023 року у відповідь на запит Дарницький районний суд м. Києва повідомив лише про зарахування судового збору за позовну заяву в розмірі 19 460 грн 16 коп, щодо підтвердження чи спростування інформації про надходження судового збору за заявою про забезпечення позову будь-яка інформація відсутня (а.с. 154).

Отже, до заяви про забезпечення позову долучено платіжну інструкцію № 709 від 30 травня 2023 року на суму 1342 грн, що відповідає ставці судового збору станом на 2023 рік за подання заяви про забезпечення позову (а.с. 125).

З указаної платіжної інструкції вбачається, що вона також сплачена на розрахунковий рахунок Дарницького районного суду м. Києва.

При цьому повертаючи заяву районний суд посилався на те, що позивач сплатив судовий збір за позовну заяву.

Між тим, не врахував, що у відповіді Дарницького районного суду м. Києва відсутня інформація, яка підтверджувала б або спростувати зарахування судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1 342 грн.

Отже, враховуючи вищевказані обставини суд передчасно визнав подану по справі заяву такою, що підлягає поверненню.

Зазначене дає підстави для висновку про те, що суд першої інстанції формально підійшов до перевірки відповідності зазначеної заяви вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, а ця обставина суперечить визначеній у ст. 2 ЦПК України меті цивільного судочинства та принципам верховенства права та пропорційності ( ст. ст. 10, 11 цього ж Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді вказаної заяви, судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, а тому оскаржувана ухвала, як незаконна, підлягає скасуванню з передачею справи до того ж суду для продовження розгляду.

Посилання апеляційної скарги про необхідність ухвалення по справі нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову підлягають відхиленню, оскільки на даній стадії апеляційний суд перевіряє лише законність оскаржуваної ухвали щодо повернення вказаної заяви позивачу.

В силу положень цивільного процесуального законодавства вирішення питання щодо розгляду заяви по суті вимог належить до компетенції суду першої інстанції.

За наведених підстав подана по справі апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Ситника Богдана Олеговича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Бауер Коттон і Шилов»задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2023 року скасувати, а справу направити справу для продовження розгляду до того ж суду.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач:

Судді: