Рішення

від 01.04.2024 по справі 120/8671/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 квітня 2024 р. Справа № 120/8671/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Глобал" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства "Глобал" до Вінницької митниці.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представниця позивача зазначила, що 19 грудня 2022 року приватним підприємством "Глобал" з метою здійснення митного оформлення шин до Вінницької митниці подано вантажно-митну декларацію № 22UA401020058982U7.

Проте відповідач за результатами розгляду поданих документів прийняв рішення № UА401000/2022/000073/2 від 19 грудня 2022 року про коригування митної вартості товарів, застосувавши при цьому резервний метод визначення митної вартості.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів митним органом сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2022/002316 від 19 грудня 2022 року.

На переконання представниці позивача, такі рішення митного органу є протиправними, оскільки до митного органу було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару за ціною договору (контракту), а тому представниця позивача просить такі рішення скасувати.

Ухвалою від 26 червня 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

06 липня 2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позивачем до митного органу подано митну декларацію 22UA401020058982U7 від 19 грудня 2022 року щодо розмитнення шин пневматичних, гумових, нових, для автобусів і вантажних автомобілів.

Разом із митною декларацією також подано наступні документи: рахунки-фактури (інвойси) № 22LCGLO-001/1 від 19 жовтня 2022 року та № 22LCGLO-001/2 від 19 жовтня 2022 року, платіжні доручення від 13 жовтня 2022 року № 145 та від 08 грудня 2022 року № 154, зовнішньоекономічний договір від 17 липня 2019 року № 20190717001, довідки про транспортні витрати б/н від 16 грудня 2022 року, митні декларації Республіки Польща від 12 грудня 2022 року № 22PL322080NS5K6SX4 та від 12 грудня 2022 року № 22PL322080NS5K7119.

Відповідно до частини 1 статті 337 Митного кодексу України визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені Кодексом.

Згідно з пунктом 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

При цьому пунктом 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Так, представник відповідача стверджує, що відповідно до наданих документів товар поставлявся на умовах поставки CIF GDANSK, проте згідно з СМR б/н від 15 грудня 2022 року товар завантажувався та відправлявся з міста PRZEMYS. При цьому декларантом не надано документа, який би підтверджував суму витрат на транспортування товару з порту GDANSK до міста PRZEMYS.

Згідно з довідкою про транспортні витрати до митної вартості включені витрати лише з міста PRZEMYS, що може свідчити про декларування не всіх складових, що включаються до митної вартості.

Також, як вказує представник відповідача, з митних декларацій Республіки Польща від 12 грудня 2022 року № 22PL322080NS5K6SX4 та від 12 грудня 2022 року № 22PL322080NS5K7119 слідує, що товар переміщувався в контейнерах. Однак в CMR та в митній декларації відсутня інформація про переміщення товару в контейнерах, що, на думку митного органу, може свідчити про декларування не всіх складових, що включаються до митної вартості, а саме перевантаження товару з контейнерів в транспортні засоби.

Крім того, в платіжних дорученнях зазначено тільки контракт, а оплату здійснено раніше ніж виставлено рахунки-фактури, що не дає можливості віднести дану оплату до задекларованої партії товару.

Також до митного оформлення декларантом надано дві версії контракту від 17 липня 2019 року № 20190717001, які відрізняються між собою в частині умов оплати, що викликає обґрунтовані сумніви в автентичності даного контракту.

З огляду на викладене існує обґрунтований сумнів достовірності задекларованої позивачем митної вартості.

Враховуючи вищезазначене та положення частини 3 статті 53 Митного кодексу України, 12 липня 2022 року декларанту було направлено електронне повідомлення про витребування додаткових документів.

Однак декларант повідомив, що інші документи надаватись не будуть.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пунктів 2, 3 статті 58 Митного кодексу України митним органом застосовано другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України.

При цьому джерелом числового значення митної вартості товару визначено ЕМД від 11 грудня 2022 року № UA205140/2022/089107, за якою розмитнювався товар 1. Шини пневматичні гумові, нові, для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121, тип протектора дорожний (всесезонний): - 315/80R22.5-20PR, мод. HD159, індекс навантаження - 157/154, індекс швидкості L, посадочний діаметр - 22,5 - 60 шт.- 385/65R22.5-20PR, мод. HD586, індекс навантаження - 160, індекс швидкості - K, посадочний діаметр - 22,5 - 150 шт».

За таких обставин, на думку представника відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

13 липня 2023 року представницею позивача подано до суду відповідь на відзив у якій додатково наведені аргументи щодо задоволення позовних вимог. Також подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

23 серпня 2023 року представницею позивача подано до суду додаткові докази, а 24 жовтня 2023 року клопотання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних із залученням перекладача.

30 жовтня 2023 року представницею позивача подано до суду заяву, у якій йшлося про стягнення з митного органу збільшеного розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також подано додаткові пояснення.

08 листопада 2023 року представником відповідача подано до суду клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. Окрім того, у такому клопотанні представник відповідача заперечив в повному обсязі щодо відшкодування понесених витрат позивачем витрат, пов`язаних із залученням перекладача.

Ухвалою суду від 01 квітня 2024 року клопотання представниці позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін залишено без задоволення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

17 липня 2019 року між приватним підприємством "Глобал" (покупець) та іноземною компанією TORSION (QINGDAO) RUBBER TECHNOLOGY CO., LTD (продавець) укладено Контракт № 20190717001.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 розділу 1 цього Контракту продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити шини, іменовані надалі - продукція. Номенклатура, кількість, асортимент і ціни продукції, що поставляється визначається окремими Інвойсами до зазначеного Контракту та є невід`ємною його частиною.

Як зазначено у пунктах 2.1, 2.2 та 2.3 розділу 2 Контракту, його сума дорівнює сумі Інвойсів на поставку кожної партії продукції. Валюта Контракту - долар США, валюта платежів - долар США. Ціни на продукцію зазначаються в Інвойсах до цього контракту.

Пунктом 4.3 розділу 4 Контракту передбачено, що оплата здійснюється за підписаними проформами-інвойсами, 30% - передплата, 70% - протягом двох тижнів після отримання копії коносаменту.

Контракт набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2019 року (пункт 14.1 розділу 14 Контракту).

04 грудня 2019 року між приватним підприємством "Глобал" та TORSION (QINGDAO) RUBBER TECHNOLOGY CO., LTD укладено додаткову угоду № 1 до Контракту № 20190717001 від 17 липня 2019 року. Цією угодою продовжено строк дії Контракту № 20190717001 від 17 липня 2019 року до 31 березня 2026 року.

19 грудня 2022 року приватним підприємством "Глобал" з метою проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг товарів разом з митною декларацією № 22UA401020058982U7 подано митному органу наступні документи: рахунки-фактури (інвойси) № 22LCGLO-001/1 від 19 жовтня 2022 року та № 22LCGLO-001/2 від 19 жовтня 2022 року, платіжні доручення від 13 жовтня 2022 року № 145 та від 08 грудня 2022 року № 154, зовнішньоекономічний контракт від 17 липня 2019 року № 20190717001, довідку про транспортні витрати б/н від 16 грудня 2022 року, митні декларації Республіки Польща від 12 грудня 2022 року № 22PL322080NS5K6SX4 та від 12 грудня 2022 року № 22PL322080NS5K7119.

За результатами розгляду поданих документів митним органом 19 грудня 2022 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА401000/2022/000073/2, згідно з яким скориговано вартість окремих категорій товарів за електронною митною декларацією 22UA401020058982U7 від 19 грудня 2022 року.

У рішенні зазначено, що відповідно до частини 1 статті 337 Митного кодексу України визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені Кодексом.

Згідно з пунктом 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Пунктом 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Так, відповідно до наданих документів товар поставлявся на умовах поставки CIF GDANSK, проте згідно з СМR б/н від 15 грудня 2022 року товар завантажувався та відправлявся з міста PRZEMYS.

При цьому декларантом не надано документа, який би підтверджував суму витрат на транспортування товару з порту GDANSK до міста PRZEMYS.

Згідно з довідкою про транспортні витрати до митної вартості включені витрати лише з міста PRZEMYS, що може свідчити про декларування не всіх складових, що включаються до митної вартості.

Також з митних декларацій Республіки Польща від 12 грудня 2022 року № 22PL322080NS5K6SX4 та від 12 грудня 2022 року № 22PL322080NS5K7119 слідує, що товар переміщувався в контейнерах, однак в CMR та в митній декларації відсутня інформація про переміщення товару в контейнерах, що може свідчити про декларування не всіх складових, що включаються до митної вартості, а саме перевантаження товару з контейнерів в транспортні засоби.

В платіжних дорученнях зазначено тільки контракт, а оплату здійснено раніше ніж виставлено рахунки-фактури, що не дає можливості віднести дану оплату до задекларованої партії товару.

Окрім того, до митного оформлення декларантом було надано дві версії контракту від 17 липня 2019 року № 20190717001, які містять відмінності в умовах оплати (пункт 4 цього контракту), що викликає обґрунтовані сумніви в автентичності даного контракту.

З огляду на положення частини 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту направлено електронне повідомлення щодо витребування у нього додаткових документів, проте декларант повідомив митний орган, що додаткові документи надаватися не будуть.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, тому митний орган відповідно до статті 58 Митного кодексу України застосовано другорядні методи. При цьому неможливо визначити митну вартість за другорядними методами, визначеними статтями 59 та 60 Митного кодексу України, з огляду на відсутність у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Неможливо визначити митну вартість за методами, передбаченими статтями 62 та 63 Митного кодексу України, з причин відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Відтак джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 11 грудня 2022 року № UA205140/2022/089107, за якою оформлено товар « 1. Шини пневматичні гумові, нові, для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121, тип протектора дорожний (всесезонний): - 315/80R22.5-20PR, мод. HD159, індекс навантаження - 157/154, індекс швидкості L, посадочний діаметр - 22,5 - 60 шт. - 385/65R22.5-20PR, мод. HD586, індекс навантаження - 160, індекс швидкості - K, посадочний діаметр - 22,5 - 150 шт., відповідають вимогам ДСТУ UN/ECE R54-00-2004T, торговельна марка HAIDA, виробник VISTAR INDUSTRIAL CO., LIMITED, країна виробництва CN» та складає 3,01 долар США за кілограм.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів митним органом також сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2022/002316 від 19 грудня 2022 року.

Надаючи правову оцінку рішенням митного органу, що оскаржуються, суд зважає на таке.

Статтею 1 Митного кодексу України (надалі - МК України) визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, абзацу 1 частини 6 статті 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю, регулюються статтями 334, 335 та 336 МК України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 МК України).

Згідно із статтями 246, 248 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 МК України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини 1, 2 статті 52 МК України).

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частин 1, 2 статті 53 МК України слідує, що МК України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Водночас у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 МК України).

Відтак аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 2 статті 53 МК України визначено перелік документів, якими декларант може підтвердити митну вартість товарів. Разом із тим застосування частини 3 статті 53 МК України (щодо витребування митним органом додаткових документів) можливе лише за певних умов, що обумовлені цією частиною, а саме: у разі якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; при цьому, вимога щодо надання додаткового (их) документу (ів) повинна стосуватися виключно лише того (тих) документу (ів), відсутність якого (яких) не дає можливості пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

На необхідності витребування лише тих документів, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, що визначені частиною 3 статті 53 МК України, неодноразово вказував і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїх рішеннях.

Таким чином, вимога щодо надання додаткових документів можлива лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому сумніви митного органу вважаються обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, як свідчить зміст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, відповідачем на адресу приватного підприємства "Глобал" надсилалося електронне повідомлення щодо надання (витребування) додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 МК України без конкретизації, які саме документи необхідні митному органу для визначення митної вартості товару.

Тобто, на переконання суду, витребування додаткових документів у декларанта без зазначення конкретного переліку документів, що необхідні митному органу для визначення митної вартості товару, не узгоджується із приписами частини 3 статті 53 МК України.

Відтак суд доходить висновку, що вимога митного органу надати додаткові документи є безпідставною, адже наданих позивачем документів було достатньо для підтвердження числового значення складових митної вартості товару, що імпортувався, а ті неточності, на які звернув увагу митний орган у рішенні про коригування митної вартості, що оскаржується, не свідчать про наявність підстав для витребовування інших документів.

Окрім наведеного вище, на протиправність рішення про коригування митної вартості ввезеного товару вказує також і наступне.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

При цьому у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).

Отже, із системного аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічні висновки містяться і у постановах Верховного Суду від 27 липня 2018 року у справі №809/1174/17, від 05 лютого 2019 року у справі №816/1199/15-а та ряду інших.

Однак аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, у рішенні про коригування митної вартості ввезеного товару відповідачем не наведено.

Так, судом установлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № 22UA401020058982U7 від 19 грудня 2022 року митної вартості товарів подано митному органу такі документи: рахунки-фактури (інвойси) № 22LCGLO-001/1 від 19 жовтня 2022 року та № 22LCGLO-001/2 від 19 жовтня 2022 року, платіжні доручення від 13 жовтня 2022 року № 145 та від 08 грудня 2022 року № 154, зовнішньоекономічний контракт від 17 липня 2019 року № 20190717001, довідку про транспортні витрати б/н від 16 грудня 2022 року, митні декларації Республіки Польща від 12 грудня 2022 року № 22PL322080NS5K6SX4 та від 12 грудня 2022 року № 22PL322080NS5K7119.

При цьому в рішенні про коригування митної вартості зазначено, що відповідно до наданих документів товар поставлявся на умовах поставки CIF GDANSK, проте згідно з СМR б/н від 15 грудня 2022 року товар завантажувався та відправлявся з міста PRZEMYS. При цьому декларантом не надано документа, який би підтверджував суму витрат на транспортування товару з порту GDANSK до міста PRZEMYS. Згідно з довідкою про транспортні витрати до митної вартості включені витрати лише з міста PRZEMYS, що може свідчити про декларування не всіх складових, що включаються до митної вартості. Також з митних декларацій Республіки Польща від 12 грудня 2022 року № 22PL322080NS5K6SX4 та від 12 грудня 2022 року № 22PL322080NS5K7119 слідує, що товар переміщувався в контейнерах, однак в CMR та в митній декларації відсутня інформація про переміщення товару в контейнерах, що може свідчити про декларування не всіх складових, що включаються до митної вартості, а саме перевантаження товару з контейнерів в транспортні засоби. В платіжних дорученнях зазначено тільки контракт, а оплату здійснено раніше ніж виставлено рахунки-фактури, що не дає можливості віднести дану оплату до задекларованої партії товару. Окрім того, до митного оформлення декларантом було надано дві версії контракту від 17 липня 2019 року № 20190717001, які містять відмінності в умовах оплати (пункт 4 цього контракту), що викликає обґрунтовані сумніви в автентичності даного контракту.

Водночас такі аргументи митного органу не можуть бути підставою для коригування митної вартості товару, що завозився, з огляду на таке.

Відповідно до коносаменту № MEDUJF685922 від 23 жовтня 2022 року (переклад такого долучено до відповіді на відзив) порт завантаження товарів - ЦІНДАО, КИТАЙ; порт відвантаження - Гданськ, Польша. При цьому 300 упаковок вантажних, автобусних та радіальних шин (1 упаковка = 1 штука) перевозяться у контейнері MSDU6345782 (номер пломби FX24874474), а 232 упаковки вантажних, автобусних та радіальних шин (1 упаковка = 1 штука) - перевозяться у контейнері MSDU8491261 (номер пломби FX24874476).

Зі змісту митних декларацій (графа 6 та графа 31) Республіки Польща від 15 грудня 2022 року № 22PL322080NS5K6SX4 та від 15 грудня 2022 року № 22ЗPL22080NS5K7119 (переклад таких долучено до відзиву на позовну заяву та додаткових пояснень від 23 серпня 2023 року) слідує, що 300 упаковок шин перевозилися у контейнері MSDU6345782 (номер пломби FX24874474), а 232 упаковки шин - у контейнері MSDU8491261 (номер пломби FX24874476).

Рахунками-фактури № FA/727/2022 від 15 грудня 2022 року та № FA/728/2022 від 15 грудня 2022 року підтверджується факт перевезення товариством з обмеженою відповідальністю "ГІГАМІКС БРОКЕР" на користь приватного підприємства "Глобал" контейнеру MSDU6345782 (вартість транспортних послуг 1949,88 Євро) та контейнеру MSDU8491261 (вартість транспортних послуг 1949,88 Євро).

З листа товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГАМІКС БРОКЕР" від 17 лютого 2023 року (долучено до відповіді на відзив) слідує, що приватному підприємству "Глобал" надавалися послуги з перевезення вантажів. За надані послуги були виставлені 2 рахунки на загальну суму 3899,76 Євро. За рахунком № FA/727/2022 від 15 грудня 2022 року вартість перевезення контейнеру MSDU6345782 з порту GDANSK до міста PRZEMYS склала 1599,88 євро та перезавантаження вантажу з контейнера у вантажний автомобіль - 350 Євро, а за рахунком № FA/728/2022 від 15 грудня 2022 року вартість перевезення контейнера MSDU8491261 з порту GDANSK до міста PRZEMYS склала 1599,88 євро та перезавантаження вантажу з контейнера в вантажний автомобіль - 350 Євро. При цьому вартість транспортування вантажів з PRZEMYS до кордону митного посту SZEGENI вантажним автомобілем двох контейнерів склала 3000 гривень (по 1500 гривень за кожний контейнер).

Також довідками про транспортні витрати від 16 грудня 2022 року підтверджується те, що транспортні витрати автомобілем MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом, перевізник Gigamix Broker Sp.z.o.o. Sp.K. за маршрутом PRZEMYS - м/п SZEGENI склали 1500 гривень, а автомобілем MERCEDES, реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом, за маршрутом PRZEMYS - м/п SZEGENI транспортні витрати склали також 1500 гривень.

Відтак доводи митного органу про те, що декларантом не надано доказів на підтвердження суми витрат на транспортування товару з порту GDANSK до міста PRZEMYS суд оцінює критично, адже декларантом до митного оформлення подавалися як рахунки - фактури № FA/727/2022 від 15 грудня 2022 року, № FA/728/2022 від 15 грудня 2022 року, так і відповідні довідки про транспортні витрати, проте митним органом такі документи при коригуванні митної вартості товарів до уваги не взято.

Окрім того, не заслуговують на увагу й доводи митного органу в частині ненадання декларантом інформації про переміщення товару в контейнерах, адже коносаментом № MEDUJF685922 від 23 жовтня 2022 року та митними деклараціями від 15 грудня 2022 року № 22PL322080NS5K6SX4 та від 15 грудня 2022 року № 22ЗPL22080NS5K7119 підтверджується факт доставки 300 упаковок шин контейнером MSDU6345782 (номер пломби FX24874474) та 232 упаковки шин контейнером MSDU8491261 (номер пломби FX24874476).

Щодо аргументів відповідача про те, що оплату за товари здійснено раніше ніж виставлено рахунки-фактури, що не дає можливості відповідачу віднести дану оплату до задекларованої партії товару, суд зважає на таке.

Як вже згадувалося вище, 17 липня 2019 року приватним підприємством "Глобал" (покупець) укладено Контракт № 20190717001 з іноземною компанією TORSION (QINGDAO) RUBBER TECHNOLOGY CO., LTD (продавець), що є юридичною особою за законодавством Китайської Народної Республіки.

Пунктом 4.3 розділу 4 Контракту передбачено, що оплата здійснюється за підписаними проформами-інвойсами, 30% - передплата, 70% - протягом двох тижнів після отримання копії коносаменту.

Відповідно до рахунку-проформи № 22LCGLO-001 від 08 жовтня 2022 року покупець в особі приватного підприємства "Глобал" та продавець в особі TORSION (QINGDAO) RUBBER TECHNOLOGY CO., LTD підтвердили те, що загальна сума товару (шин зі сталевими дисками марки LONGMARCH, ROADLUX та SUPERCARGO) складає 77721,36 доларів США.

Таким рахунком-проформою визначено умови оплати, зокрема 30% від вартості шин покупець оплачує банківським переказом до завантаження, а оплату залишку банківським переказом і перевезення товару здійснює до прибуття в порт призначення.

Приміткою рахунку-проформи встановлено, що допускається збільшення або зменшення кількості та суми на 5%.

Так, 13 жовтня 2022 року приватним підприємством "Глобал" було сплачено компанії TORSION (QINGDAO) RUBBER TECHNOLOGY CO., LTD як передплату 20000 доларів США, що з урахуванням примітки рахунку-проформи складає більше 30% від вартості товару та що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 145 від 13 жовтня 2022 року.

Крім того, 08 грудня 2022 року приватним підприємством "Глобал" сплачено компанії TORSION (QINGDAO) RUBBER TECHNOLOGY CO., LTD 57721,36 доларів США, про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення в іноземній валюті № 154 від 08 грудня 2022 року.

Тобто на виконання умов контракту декларантом сплачено контрагенту 77721,36 доларів США.

За таких обставин суд доходить висновку, що факт оплати за товар раніше, ніж виставлено рахунки-фактури, обумовлено насамперед домовленостями між сторонами контракту. При цьому факт оплати повної вартості товару підтверджується зазначеними вище документами, а відтак доводи митного органу в цій частині також є необґрунтованими.

Сумніви митного органу в частині автентичності контракту № 20190717001 від 17 липня 2019 року також безпідставні, оскільки не підтверджені будь-якими доказами.

Окрім того, митний орган, коригуючи митну вартість товару, за основу взяв числове значення митної вартості іншого товару, що визначене в електронній митній декларації від 11 грудня 2022 року № UA205140/2022/089107 за якою оформлено товар "1. Шини пневматичні гумові, нові, для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121,тип протектора дорожний (всесезонний): - 315/80R22.5-20PR, мод. HD159, індекс навантаження - 157/154, індекс швидкості L, посадочний діаметр - 22,5 - 60 шт.- 385/65R22.5-20PR, мод. HD586, індекс навантаження - 160, індекс швидкості - K, посадочний діаметр - 22,5 - 150 шт. Відповідають вимогам ДСТУ UN/ECE R54-00-2004T, торговельна марка HAIDA, виробник VISTAR INDUSTRIAL CO., LIMITED, країна виробництва CN та складає 3,01 долар США за кілограм".

Разом із тим, на переконання суду, числове значення митної вартості товару, що зазначене в електронній митній декларації від 11 грудня 2022 року № UA205140/2022/089107, не може вважатися об`єктивним джерелом числового значення в цілях коригування митної вартості товару, оскільки відповідачем не враховано усі індивідуальні ознаки товару, країну його виробництва, загальний стан, вагу, марку, модель тощо.

Тобто, оскаржуване рішення про коригування митної вартості в цій частині не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування його митної вартості, що не дає можливості пересвідчитися у правильності визначення такої митної вартості.

Відтак суд вважає безпідставним проведення відповідачем митного оформлення товару, що декларувався позивачем, виходячи з числового значення митної вартості товару згідно з митною декларацією від 11 грудня 2022 року № UA205140/2022/089107.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості товарів, що декларувалися приватним підприємством "Глобал". Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

З огляду на викладене рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товару № UА401000/2022/000073/2 від 19 грудня 2022 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що оскаржується, сформована у зв`язку з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару № UА401000/2022/000073/2 від 19 грудня 2022 року, а тому така картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів також є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та рішень, а також докази, надані представником позивача, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовна вимога підлягає задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд врахував приписи частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 5368 гривень, що підтверджується квитанцією від 19 червня 2023 року.

Відтак на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2684 гривень.

При вирішенні питання щодо підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 37712 гривень суд враховує приписи статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 5, 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, підпунктом 1.1.2 пункту 1.1 розділу 1 витягу з договору про надання правової допомоги № 218 від 23 квітня 2019 року зі змінами і доповненнями від 10 квітня 2023 року, що укладений між "Адвокатським бюро Семенчук Оксани" та приватним підприємством "Глобал", передбачено, що адвокатське бюро представляє інтереси замовника в судах загальної юрисдикції, в тому числі в судах апеляційної та касаційної інстанції, в адміністративних та господарських судах, в тому числі в судах апеляційної та касаційної інстанції, у Верховному Суді, з усіма правами, наданими законом позивачу відповідачу, третій особі, при провадженні в адміністративних, цивільних, господарських справах.

Пунктом 3.1 розділу 3 витягу з договору визначено, що плата за надання адвокатським бюро правничої допомоги замовнику за цим договором встановлюється в розмірі 1500 гривень за одну годину роботи.

Відповідно до пункту 3.2 розділу 3 витягу з договору сума плати за надання правничої допомоги визначається в актах наданих послуг, у яких зазначається перелік наданих послуг (робіт), час, витрачений на х виконання та загальна вартість, що розраховується у відповідності до розміру плати, встановленої пунктом 3.1 договору.

Згідно з додатковою угодою № 4 до договору про надання правової допомоги № 218 від 23 квітня 2019 року сторони домовились внести до зазначеного договору зміни шляхом доповнення підпункту 1.1.2 підпунктом 1.1.2.1 наступного змісту: "Адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надати необхідну правничу допомогу Замовнику щодо оскарження рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401000/2022/000073/2 від 19 грудня 2022 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 401020/2022/002316, складену Вінницькою митницею 19 грудня 2022 року".

З акту надання послуг № 3 від 16 жовтня 2023 року слідує, що адвокатським бюро надано замовнику такі послуги:

1. Зустріч із замовником. Отримання документів для надання правової допомоги. Попередня консультація (витрачено 0,5 годин часу вартістю 750 гривень).

2. Дослідження/вивчення документів, наданих замовником. Дослідження/підбір правових норм щодо суті спору. Формування правової позиції та її узгодження із замовником (витрачено 3 години часу вартістю 4500 гривень).

3. Написання/підготовка тексту позовної заяви. Сплата судового збору. Сканування документів. Подача позовної заяви через систему Електронний суд (витрачено 8 годин часу вартістю 12000 гривень).

4. Отримання/ознайомлення з відзивом Вінницької митниці на позовну заяву. Ознайомлення з документами, долученими до відзиву (витрачено 1,5 години часу вартістю 2250 гривень).

5. Написання/підготовка відповіді на відзив. Оформлення копій документів (витрачено 3 години часу вартістю 4500 гривень).

6. Написання/підготовка клопотання про здійснення розгляду справи в судовому засіданні (витрачено 0,5 годин часу вартістю 750 гривень).

7. Відправка відповіді на відзив та клопотання про здійснення розгляду справи в судовому засіданні засобами поштового зв`язку. Оформлення поштового відправлення (витрачено 1 годину часу вартістю 1500 гривень).

8. Написання/підготовка клопотання про долучення доказів у справі. Підготовка копій документів. Відправка даного клопотання засобами поштового зв`язку. Оформлення поштового відправлення (витрачено 1,5 години часу вартістю 2250 гривень).

Загальна вартість наданих позивачу послуг оцінена адвокатським бюро у 28500 гривень.

Окрім того, відповідно до цього акту позивачем понесено поштові витрати в сумі 212 гривень.

Також згідно з актом наданих послуг № 6 від 29 жовтня 2023 року адвокатське бюро надало замовнику такі послуги:

1. Пошук правових позицій Верховного Суду з питань застосування права у таких же правовідносинах. Написання/підготовка додаткових пояснень у справі. Подача пояснень через систему Електронний суд (витрачено 4 години часу вартістю 6000 гривень).

2. Написання/підготовка заяви про стягнення судових витрат. Надсилання відповідачу. Подача через систему Електронний суд (витрачено 2 години часу вартістю 3000 гривень).

Відповідно до цього акту вартість наданих позивачу послуг адвокатським бюро оцінено у 9000 гривень.

Відтак загальна вартість понесених приватним підприємством "Глобал" витрат на правничу допомогу склала 37712 гривень (28500 гривень+212 гривень + 9000 гривень).

Водночас, на переконання суду, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 15000 37712 є досить завищеними.

Так, зі змісту акту надання послуг № 3 від 16 жовтня 2023 року та акту надання послуг № 6 від 29 жовтня 2023 року слідує, що більшість наданих адвокатом послуг (зокрема, послуги, що зазначені у пунктах 1, 2 та 3 акту надання послуг № 3 від 16 жовтня 2023 року та пункті 1 акту надання послуг № 6 від 29 жовтня 2023 року) охоплюються єдиною метою, якою є підготовка до складання позовної заяви, а тому обсяг виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) є неспівмірним із складністю такої роботи (наданих послуг).

Відтак більшість наданих адвокатським бюро послуг, що надавалися на виконання умов договору про надання правової допомоги № 218 від 23 квітня 2019 року зі змінами і доповненнями від 10 квітня 2023 року, пов`язані із складанням позовної заяви, а тому деталізація (поділ на окремі частини) таких не свідчить про виконання роботи (надання послуг) у більшому обсязі.

Крім того, ця адміністративна справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що свідчить про те, що така справа належить до справ незначної складності, що також вказує на необґрунтовано завищену вартість наданих послуг.

Встановлені обставини вказують на недостатню обґрунтованість розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 37712 гривень, а тому слід дійти висновку, що такий розмір є досить завищеним.

На переконання суду, розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджено у розмірі 5000 гривень, що відповідає вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.

Крім того, позивачем понесено витрати, пов`язані із залученням перекладача, в розмірі 7880 гривень.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До судових витрат пов`язаних з розглядом справи належать, в числі інших, і витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до частини 5 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

За правилами частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, понесені позивачем витрати, пов`язані із залученням перекладача, підлягають компенсації за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, за умови надання відповідних доказів.

Як слідує із акту № ОУ-000265 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28 червня 2023 року, приватне підприємство "Глобал", з одного боку, та товариство з обмеженою відповідальністю "Адмірал Прайм", з іншого, склали цей акт про те, що товариством було надано підприємству послуги з перекладу вартістю 7880 гривень.

Рахунком-фактурою № 28-06-617 від 28 червня 2023 року та платіжною інструкцією № 4642 від 28 червня 2023 року підтверджується те, що приватним підприємством "Глобал" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал Прайм" сплачено грошові кошти в сумі 7880 гривень за переклад документів з польської, англійської та китайської мов на українську мову.

Відтак на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці слід стягнути витрати, пов`язані із залученням перекладача, в розмірі 7880 гривень.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву приватного підприємства "Глобал" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UА401000/2022/000073/2 від 19 грудня 2022 року та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA401020/2022/002316 від 19 грудня 2022 року.

Стягнути на користь приватного підприємства "Глобал" за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень, а також витрати, пов`язані із залученням перекладача, в розмірі 7880 (сім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: приватне підприємство "Глобал" (місцезнаходження: 23234, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Лука-Мелешківська, вул. Тиврівське шосе, буд. 2-3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 32648039)

Відповідач: Вінницька митниця (місцезнаходження: 21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, буд. 17; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43997544)

Повний текст рішення суду складено 01.04.2024

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович