Рішення

від 01.04.2024 по справі 560/21539/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/21539/23

РІШЕННЯ

іменем України

01 квітня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом Заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України до Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України звернувся до суду з позовом за №55-4311-23 від 15.12.2023 в якому просить: Визнати протиправною бездіяльність Департаменту інформаційної, діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної і державної адміністрації щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за видом археологія - Курган, який знаходиться в мікрорайонні Заріччя у м. Хмельницькому, на схилі плато лівого берега р. Південний Буг на захід від мікрорайону-Заріччя та зобов`язати Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини, відповідно до вимог Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (у редакції наказу Мінкультури від 26.07.2019 №501).

Прокурор у позові пояснив, що з листів Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації за №02-1153 від 21.07.2023 та №021736 від 13.11.2023, наданих на його повідомлення про наявність порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини, дізнався, що виявлений об`єкт - Курган не внесений до об`єктів культурної спадщини, так як наявна облікова документація є застарілою, і вона не відповідає Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (у редакції наказу Мінкультури від 26.07.2019 №501). Про виявлене порушення, прокуратура листами за №55-6078 від 30.10.2023 та №55-6324 від 26.10.2023 проінформувало Міністерство культури та інформаційної політики України, яке у відповідях за №06/35/8960-23 від 17.10.2023 і №06/35/89-23 від 17.10.2023 обмежилося роз`ясненням законодавства про охорону культурної спадщини та надсиланням звернень до Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації. Інформація про вжиття Мінкультури заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень законодавства у судовому порядку відсутня, тому прокурор звернувся до суду з цим позовом, відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", з метою недопущення порушень інтересів Держави (арк. спр.2-9).

Відповідно до ухвали від 23.01.2024 суд відкрив провадження справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників та витребував докази (арк. спр.109-110).

Позивач - Міністерство культури та інформаційної політики України надало суду пояснення від 12.02.2024 в якому просить позов прокурора задовольнити. Пояснив, що Мінкультури листом за 06/35/8961-23 від 17.10.2023 просило Хмельницьку обласну державну адміністрацію вжити заходів щодо виготовлення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини та подати документацію до МКІП, для занесення цього об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, але ця вимога залишилась поза увагою адресата (арк. спр.115-117).

Встановивши обставини (факти), якими прокурор і позивач пояснює свої вимоги, оцінивши надані учасниками справи докази, враховуючи норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд робить такі висновки, беручи до уваги наступне.

Відповідно до частини 4 статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Отже, регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини, спрямоване на її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Згідно із статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частини другою статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; 6) занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.

Частиною другою статті 6 Закону №1805-III встановлено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць.

Пунктом 4 статті 16 Закону "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за охороною пам`яток історії та культури, збереженням житлового фонду.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 1805-III, об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом б частини 1 статті 14 Закону №1805-III, занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки. Пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Відповідно до Положення про Міністерство культури та інформаційної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, Міністерство культури та інформаційної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісним майновим комплексом Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ") та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах кінематографії, відновлення та збереження національної пам`яті, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.

Пунктом 2 вищезазначеного Положення визначено, що основними завданнями Міністерства культури та інформаційної політики є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах відновлення та збереження національної пам`яті, у сфері мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.

Наказом Міністерства культури України № 501 від 27.06.2019 "Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини" затверджено оновлений Порядок обліку об`єктів культурної спадщини (далі - Порядок № 158), раніше затверджений наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 за № 158.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку № 158, для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру ініціатором подаються Мінкультури такі документи: подання за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; облікова документація.

Отже, взяття на облік об`єкта культурної спадщини та оформлення облікової документація передує розгляду питання внесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до положень пунктів 1, 4 розділу ІІ Порядку № 158 взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини. Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об`єкт: найменування; власник або уповноважений ним орган (у разі наявності); місцезнаходження; дата утворення; вид; автентичність (збережено, збережено частково); цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

Пунктами 10, 11 розділу ІІ Порядку № 158 визначено, що уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку. Мінкультури координує стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймає рішення про зобов`язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації.

Зокрема, уповноважений орган, згідно із положеннями пункту 2 розділу І Порядку № 158, це орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку № 158 облікова документація складається на об`єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.

Розробником облікової документації є наукові установи, в тому числі заклади культури, одним із основних видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень особу, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю "музеєзнавство, пам`яткознавство" або таких наук: мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва; архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних; історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 158).

Пунктом 3 Розділу III порядку № 158 передбачено, що облікова документація складається з: облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; історичної довідки; матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото інтер`єрів, фото загроз (дії негативних чинників); акту стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Таким чином, Порядком № 158 визначено вичерпний перелік уповноважених органів, які, зокрема, зобов`язані забезпечувати складання облікової документації на об`єкти культурної спадщини. Такими уповноваженими органами є орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Тому, в спірних правовідносинах уповноваженим органом є Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації.

Відповідно до наказу Управління культури, національностей, релігій і туризму від 29.12.2016 №196н, внесені до Переліку щойно виявлені об`єкти культурної спадщини, зокрема, Курган, який знаходиться в мікрорайонні Заріччя у м. Хмельницькому, на схилі плато лівого берега р. Південний Буг на захід від мікрорайону-Заріччя (арк. спр.11).

Листом Приватного підприємства "ДІРІНТ ПЛЮС 1" №217 від 04.09.2023 адресованому Окружній прокуратурі м. Хмельницького та Інвентаризацією земельних ділянок стверджено, що об`єкт культурної спадщини - Курган, який знаходиться в мікрорайонні Заріччя у м. Хмельницькому, на схилі плато лівого берега р. Південний Буг на захід від мікрорайону-Заріччя має площу 1,5349 га, і частково знаходиться на земельних ділянках, які належать на праві приватної власності громадянам ОСОБА_1 - 2.0272 га, кадастровий номер 6810100000:33:001:0004 (0,7141 га) та ОСОБА_2 - 2,0534 га, кадастровий номер 6810100000:33:001:0032 (0,5347 га) (арк. спр.51-52).

Отже, частково земля площею 1,2488 га (0,0741 + 0,5347) на якій знаходиться об`єкт культурної спадщини - Курган, перебуває у власності 2- х громадян та використовується для сільськогосподарських потреб, відповідно до Акту візуального обстеження від 31.08.2023 (арк. спр.44-49), правомірність чого прокурором та позивачем не оспорюється.

Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації на лист окружної прокуратури за №55-6253вих-23 від 23.10.2023 повідомив, що виготовлена у 2016 році облікова документація на об`єкт культурної спадщини - Курган не відповідає вимогам Порядку обліку об`єктів культурної спадщини і на нього не укладений охоронний договір та не винесено межі об`єкту на місцевості (в натуру). Департамент вживатиме заходів щодо виділення коштів з обласного бюджету для виготовлення облікової документації на щойно виявлений об`єкт археології (арк. спр.59).

Отже, відповідачу з 2016 року відомо про об`єкт культурної спадщини - Курган, на який до цього часу не виготовлена облікова документація на об`єкт культурної спадщини з урахуванням факту не надання її суду.

Відповідно до листа Міністерства культури та інформаційної політики України за №06/35/8960-23 від 17.10.2023 окружну прокуратуру повідомлено, зокрема, що за результатом перевірки електронної бази документообігу МКІП встановлено, що подання щодо занесення об`єкту до Реєстру у встановленому законом порядку не надходила і повідомлено, що МКІП звернулось до Хмельницької обласної військової адміністрації з проханням вжити заходів реагування та проінформувати про результат цього (арк. спр.63-64).

Отже, позивач не спростовує факт не вжиття заходів на усунення порушень, вказаних у листі окружної прокуратури №55-6078вих-23 від 13.10.2023 (арк. спр. 60-61), тому суд вважає, що прокурор правомірно реалізував право на звернення до суду передбачене ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням направленого суб`єкту владних повноважень Повідомлення про встановлення підстав та намірів здійснювати представництво інтересів держави за № 55-6770 вих23 від 16.11.2023 (арк. спр.81-84).

Частиною 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, прокурором встановлено порушення законних інтересів держави, а саме, Міністерством культури та інформаційної політики України, яке неналежним чином здійснює повноваження, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, що позивач фактично не заперечує поясненням від 12.02.2024 наданому суду, наслідком чого стало звернення до суду прокурора замість суб`єкта владних повноважень, на що суд реагує окремою ухвалою.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, суд робить висновок, що прокурор довів позовні вимоги за відсутності заперечень відповідача, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задовольняється.

Прокурором сплачено 2684,00 грн судового збору, тому витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України №55-4311-23 від 15.12.2023 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту інформаційної, діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної і державної адміністрації щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за видом археологія - Курган, який знаходиться в мікрорайонні Заріччя у м. Хмельницькому, на схилі плато лівого берега р. Південний Буг на захід від мікрорайону-Заріччя.

Зобов`язати Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини, відповідно до вимог Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (у редакції наказу Мінкультури від 26.07.2019 №501).

Винести окрему ухвалу щодо позивача - Міністерства культури та інформаційної політики України в інтересах якого фактично пред`явлено прокурором позов.

Стягнути на користь Окружної прокуратури міста Хмельницького судові витрати в розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 01 квітня 2024 року

Позивач:Заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України (вул. Проскурівська, 63, Хмельницький, Хмельницька область, 29001 , код ЄДРПОУ - 43220275) Відповідач:Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації (майдан Незалежності, Будинок Рад, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29009 , код ЄДРПОУ - 33902378)

Головуючий суддя А.І. Петричкович