Рішення

від 25.03.2024 по справі 335/21/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/21/24 2/335/916/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Голіщева Володимира Юрійовича, до Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, індексації заробітної плати та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

29.12.2023 через підсистему «Електронний суд» представником ОСОБА_1 адвокатом Голіщевим В.Ю. подано цивільний позов до КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, КП «Універс» Запорізької обласної ради, в якому позивач просить суд стягнути солідарно з КП «Готель «Україна» ЗОР та КП «Універс» ЗОР на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 15.06.2022 по 22.12.2023 у розмірі 56 480,00 грн., суму індексації заробітної плати у розмірі 9376,50 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що з 21.08.2018 ОСОБА_1 працювала на посаді покоївки служби обслуговування проживаючих в КП «Готель Україна» Запорізької обласної ради. 09.08.2021 позивач була звільнена із займаної посади за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, відповідно до наказу від 09.08.2021 № 17-к «Про припинення трудового договору (контракту)».

З 01.02.2020 по 09.08.2021 позивач жодного разу не отримувала заробітну плату, розрахунок при звільненні з нею не було проведено.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.06.2022, стягнуто з КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період з 01.02.2020 по 09.08.2021 у розмірі 59 836 грн. 37 коп., компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки у розмірі 9132 грн. 31 коп., відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 16 238 грн. 00 коп., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат у розмірі 2992 грн. 42 коп., та моральну шкоду розміром 2 000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 30.10.2023 у цій справі, боржника КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради було замінено на нового боржника КП «Універс» Запорізької обласної ради.

Судове рішення від 14.06.2022 фактично було виконано лише 22.12.2023, коли на розрахунковий рахунок позивача надійшли усі присуджені судом суми, у тому числі заборгованість із заробітної плати та грошова компенсація за невикористану відпустку, і вказані обставини свідчать про те, що повний розрахунок із позивачем здійснено роботодавцем лише 22.12.2023.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.06.2022, яким було стягнуто на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 10.08.2021 по 14.06.2022, позивач вважає, що на її користь, відповідно до положень ст. ст. 116, 117 КЗпП України, у редакції яка діяла на час звільнення позивача із роботи, з відповідачів в солідарному порядку підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.06.2022 по день фактичного розрахунку 22.12.2023, що становить загальну суму 56 480 грн.

Крім того, як зазначає позивач, роботодавцем жодного разу не здійснювалась індексація її заробітної плати за період роботи на підприємстві з 01.02.2020 по день звільнення 09.08.2021, як це передбачено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та положеннями ч. 5 ст. 95 КЗпП України. З урахуванням розрахунку позивача щодо індексації заробітної плати, позивач вважає, що з відповідачів у солідарному порядку підлягає стягненню індексація заробітної плати за період з лютого 2021 року по грудень 2022 року включно в розмірі 9376 грн. 50 коп.

До того ж, як зазначено у позові, тривале емоційне напруження позивача через невиплату присуджених судом грошових коштів призвело до її моральних переживань та виникнення потреби докласти додаткових зусиль для організації життя. Це було спричинено внаслідок порушення відповідачами законних прав позивача на своєчасне отримання відповідних грошових коштів за трудовим законодавством. Затримка у виплаті заробітної плати та інших присуджених судом виплат при звільненні, яка тривала з моменту ухвалення судового рішення у справі № 335/1475/22, тобто з 15.06.2022, по день фактичного розрахунку, тобто до 22.12.2023, призвела до погіршення життєвих умов позивача та моральних страждань. Позивач була позбавлена свого законного джерела доходу, засобів для існування, що також завдало їй моральну шкоду, яку вона оцінює у 5000 грн.

Ухвалами судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.01.2024 та від 11.01.2024, позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

17.01.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача про усунення недоліків, до якого долучено оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 858 грн. 80 коп.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2024, позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).

22.01.2024 та 22.03.2024 до суду надійшли клопотання представника позивача адвоката Голіщева В.Ю. про долучення додаткових письмових доказів по справі.

26.02.2024 КП «Універс» Запорізької обласної ради подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

В обґрунтування відзиву зазначено, що обов`язок роботодавця виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку передбачався виключно до дня, що передує дню набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», а починаючи з 19 липня 2022 року період, за який з роботодавця може бути стягнутий середній заробіток за час затримки розрахунку, обмежений строком у шість місяців, згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в редакції з урахуванням змін внесених зазначеним вище Законом.

Як зазначає представник відповідача, у даному випадку обґрунтованим є період затримки розрахунку із позивачем з 15.06.2022, тобто з наступного дня після ухвалення судового рішення у справі № 335/1475/22, яким встановлено факт не нарахування та не виплати належних позивачу сум заробітної плати, по 18.07.2022 день опублікування Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», що становить 3880 грн. 80 коп. (141,20 грн. середньоденний заробіток х 24 робочих дня).

Позивач була звільнена із займаної посади 09.08.2021, а тому рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.06.2022 охоплено встановлений чинною нормою ст. 117 КЗпП України максимальний період, за який може бути нараховано середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Предметом спору у цій справі, зокрема є стягнення з відповідача додаткової заробітної плати у вигляді компенсації, починаючи з березня 2021 року.

Зазначена компенсація підлягала нарахуванню та виплаті щомісячно, а тому про порушення свого права щодо неотримання додаткової винагороди за березень 2021 року (та кожен подальший календарний місяць) позивач повинна була дізнатися не пізніше моменту нарахування/отримання заробітної плати за відповідний місяць. Позивач не могла бути необізнаною про це кожного наступного місяця, у якому не отримувала спірну виплату. Виплата вказаних сум індексації є зобов`язанням роботодавця під час перебування працівника у трудових відносинах, та не пов`язана з виплатою сум, належних позивачу при звільненні (тобто право на їх отримання не пов`язане з настанням події - звільнення). Єдиною чинною процесуальною нормою, яка підлягає застосуванню у даних правовідносинах, є ч. 1 ст. 233 КЗпП України, яка встановлює тримісячний строк для звернення до суду за кожним періодичним платежем окремо. Заявлена сума індексації заробітної плати нарахована за період з березня 2021 року по грудень 2022 року, а отже вимога щодо її стягнення заявлена з пропуском (понад рік) передбаченого законом строку.

Вимоги про стягнення моральної шкоди, на думку представника відповідача, є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на відсутність доказів на підтвердження її завдання.

Крім того, питання щодо відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті несвоєчасної виплати належних позивачу грошових коштів, було розглянуто у рішенні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.06.2022 у справі № 335/1475/22.

27.02.2024 представником позивача подано відповідь на відзив КП «Універс» ЗОР, в якому сторона позивача зазначає про те, що відзив на позовну заяву подано з пропуском 15-денного строку для його подання.

Крім того, на думку позивача, у даному випадку не підлягає застосуванню положення ст. 117 КЗпП України в редакції, що діє з 19.07.2022, оскільки правовідносини у даній справі є триваючими і виникли ще 09.08.2021, коли позивача було звільнено із займаної посади і коли у КП «Готель «Україна» ЗОР виник обов`язок провести повний розрахунок із позивачем. Відтак, у даному спорі слід застосовувати редакцію статті 117 КЗпП України, яка була чинна на момент звільнення позивача (09.08.2021) і яка обмежує період нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні лише днем фактичного розрахунку, який у даній справі настав 22.12.2023.

До позовних вимог про стягнення суми індексації заробітної плати у даній справі слід застосовувати редакцію частини другої статті 233 КЗпП України, чинну на момент виникнення триваючих спірних правовідносин, а саме станом на 01.06.2020, коли у позивача виникло право на компенсацію суми індексації заробітної плати, якою передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. З огляду на зазначені обставини, посилання відповідача на те, що позивач пропустила тримісячний строк на звернення до суду з цими вимогами, є такими, що не заслуговують на увагу.

Щодо моральної шкоди, то у позовній заяві чітко зазначено, що тривале емоційне напруження через невиплату присуджених судом грошових коштів призвело до моральних страждань позивача та виникнення потреби докласти додаткових зусиль для організації свого життя. Посилаючись на обставини, викладені у позові на обґрунтування позовних вимог про стягнення моральної шкоди, представник позивача зазначає, що очевидним є те, що завданням стягнення моральної шкоди є компенсація моральних переживань позивача та вжитих заходів докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Крім того, як зазначає представник позивача, у даній справі позивач просить відшкодувати моральну шкоду за моральні переживання та страждання, яких вона зазнала у період з 15.06.2022 по день фактичного розрахунку 22.12.2023. Даний період не охоплювався рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.06.2022, а тому підстави для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відсутні.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, позивач, її представник та представники відповідачів у судове засідання не з`явились.

Від представника позивача адвоката Голіщева В.Ю. 26.02.2024 та 22.03.2024 надійшли заяви, в яких він просить справу розглянути за його відсутності та відсутності позивача.

У своєму відзиві представник КП «Універс» Запорізької обласної ради Мазуренко С.І. також просив справу розглянути за відсутності представника відповідача.

Представник КП «Готель «України» ЗОР двічі, 26.02.2024 та 25.03.2024, у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки у судове засідання не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи за відсутності представника, суду не подавав.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у справі, їх представників, які належним чином повідомлені про день, час та місце проведення судового засідання, без фіксування судового процесу технічними засобами фіксації.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи заяв по суті справи, а також наявні у справі докази у сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах з КП «Готель «Україна» з 21.08.2018 по 09.08.2021, де працювала на посаді покоївки Служби обслуговування проживаючих. Наказом (розпорядженням) № 17-к про припинення трудового договору (контракту) від 09.08.2021 ОСОБА_1 звільнено з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.

На момент звільнення позивача із роботи з нею не було проведено повного розрахунку з виплати заборгованості по заробітній платі, як то передбачено ст. 116 КЗпП України.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.06.2022, стягнуто з КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період з 01.02.2020 по 09.08.2021 у розмірі 59 836 грн. 37 коп., компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки у розмірі 9132 грн. 31 коп., відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 09.08.2021 по 14.06.2022, у розмірі 16 238 грн. 00 коп., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат у розмірі 2992 грн. 42 коп., та моральну шкоду розміром 2 000 грн. 00 коп.

15.02.2022 Запорізькою обласною радою прийнято рішення № 10 «Про припинення комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради», пунктом 2 якого КП «Універс» Запорізької обласної ради визначено правонаступником всіх прав і обов`язків КП «Готель Україна» Запорізької обласної ради.

Розпорядженням голови Запорізької обласної ради від 23.02.2022 № 8-св «Про забезпечення виконання рішення обласної ради від 15.02.2022 № 10 «Про припинення комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради» була створена комісія з припинення обов`язків КП «Готель Україна» Запорізької обласної ради та призначено голову комісії з припинення.

Таким чином, до Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради», як правонаступника, перейшли всі права та обов`язки Комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради.

Ухвалою суду від 30.10.2023 у справі № 335/1475/22, де стягувачем була ОСОБА_1 , боржника КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради було замінено на нового боржника КП «Універс» Запорізької обласної ради.

Остаточний розрахунок із позивачем, на підставі рішення суду, здійснено 22.12.2023, шляхом безспірного списання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області з бюджетного рахунку КП «Універс» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 грошових коштів, які присуджені рішенням суду, що підтверджується листом Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області №07.2-08.1-06/267 від 09.01.2024.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. ст. 4, 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 2 ст.233 КЗпП України, у редакції яка діяла на час звільнення позивача, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України, у редакції яка діяла на час звільнення позивача з роботи, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 117 КЗпП України, у редакціїяка діялана часзвільнення позивачаз роботи, передбачено,що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу,при відсутностіспору проїх розмірпідприємство,установа,організація повиннівиплатити працівниковійого середнійзаробіток завесь часзатримки подень фактичногорозрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, передбачений частиною 1 статті 117 Кодексу законів про працю України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Судом встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 з роботи, 09.08.2021, КП «Готель «Україна» не здійснило із позивачем повного розрахунку. Заборгованість по заробітній платі була виплачена позивачу, на виконання рішення суду від 14.06.2022, лише 22.12.2023. При цьому, рішенням суду від 14.06.2022 було вирішено питання про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.08.2021 по день ухвалення рішення у справі № 335/1475/22, тобто по 14.06.2022.

За таких обставин, суд вважає законними та обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з КП «Універс» Запорізької обласної ради, яке є правонаступником КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.06.2022 по 22.12.2023.

Згідно наданого позивачем розрахунку, який не оспорений відповідачами у цій справі, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.06.2022 по 22.12.2023 становить 56480 грн., а тому з КП «Універс» Запорізької обласної ради, як правонаступника КП «Готель Україна» Запорізької обласної ради, на користь позивача підлягає стягненню саме ця сума, як відшкодування за несвоєчасний розрахунок при звільненні позивача.

У даному випадку судом не встановлено обставин, які би свідчили, що позивач у цій справі у спірних трудових правовідносинах діяла не добросовісно, або зловживала своїми правами, а тому, з урахуванням також і тієї обставини, що відповідачем не заявлялось про зменшення суми компенсації за несвоєчасний розрахунок, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Щодо стягнення суми індексації заробітної плати.

У своєму позові позивач ОСОБА_1 посилалась на те, що КП «Готель «Україна» за період її роботи жодного разу не здійснювало індексацію її заробітної плати, на підтвердження чого позивачем надано копії розрахункових листків.

Ні КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, ні його правонаступник КП «Універс» Запорізької обласної ради, вказані доводи позивача не оспорювали у відзиві на позовну заяву та не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин проведення індексації заробітної плати позивача.

Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає в новій редакції з наступними змінами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.

Статтею 33 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Проведення індексації заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачено також частиною п`ятою статті 95 КЗпП України.

Таким чином, індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників і визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Відповідно до розрахунку, що долучений до матеріалів справи представником позивача, індексація заробітної плати проведена за період з березня 2021 року по грудень 2022 року включно, і її розмір становить 9376 грн. 50 коп. Такий розмір індексації обраховано відповідно до вимог чинного законодавства та за період, з урахуванням п. 3 Перехідних положень Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», яким у 2023 році зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

З огляду на зазначені обставини, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення індексації заробітної плати за період з березня 2021 року по грудень 2022 року включно, і вважає за необхідне стягнути з КП «Універс» Запорізької обласної ради на користь позивача 9376 грн. 50 коп.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України, у редакції яка діяла на час звільнення позивача з роботи та ухвалення судом рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як роз`яснено у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Судом було встановлено, що внаслідок протиправних дій відповідачів, порушення законних прав позивача на своєчасне отримання присудженої рішенням суду заборгованості по заробітній платі та інших виплат, що тривало у період з часу ухвалення судового рішення до проведення повного розрахунку із позивачем, з 15.06.2022 по 22.12.2023, тобто майже півтора роки, було порушено звичний для ОСОБА_1 уклад життя, що призвело до тривалого емоційного напруження позивача, її моральних переживань та виникнення потреби докласти додаткових зусиль для організації свого життя, погіршення її життєвих умов, оскільки позивач була позбавлена свого законного джерела доходу та засобів для існування.

За таких обставин, враховуючи характер, тривалість та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнала позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у її житті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають частковому задоволенню на суму 2 000,00 грн.

За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, і з КП «Універс» Запорізької обласної ради на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.06.2022 по 22.12.2023 у сумі 56480 грн. 00 коп., суму індексації заробітної плати, обраховану за період з березня 2021 року по грудень 2022 року, 9376 грн. 50 коп., а також моральну шкоду в сумі 2000 грн., а всього стягнути 68216 грн. 50 коп.

Між тим, суд вважає безпідставними вимоги позивача про солідарне стягнення вказаної суми із КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради та КП «Універс» Запорізької обласної ради, з тих підстав, що хоча КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради на даний час перебуває у стані припинення і його не виключено із Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, його правонаступником є саме КП «Універс» Запорізької обласної ради, яке повинно відповідати перед позивачем за порушення КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради вимог трудового законодавства у спірних правовідносинах.

Передбачених Законом підстав для покладення на відповідачів солідарної відповідальності судом не встановлено, а відтак у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради слід відмовити.

Доводи представника КП «Універс» Запорізької обласної ради, які викладені у відзиві на позовну заяву, що до даних правовідносин слід застосовувати положення КЗпП України у редакції, яка діє з 19.07.2022 суд вважає безпідставними, оскільки спірні правовідносини виникли у день звільнення позивача з роботи у КП «Готель «Україна» ЗОР, та продовжувались тривалий час, а відтак суд вважає, що у даному випадку слід застосовувати положення ст. 117 КЗпП України, в редакції Закону, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, з метою недопущення погіршення становища працівника, права якого були порушені роботодавцем.

Доводи представника КП «Універс» Запорізької обласної ради про те, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.06.2022 вже було вирішено вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, а відтак в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, є безпідставними, оскільки у даній справі позивач просить відшкодувати моральну шкоду за моральні переживання та страждання, яких вона зазнала у період з 15.06.2022 по день фактичного розрахунку 22.12.2023, тобто після ухвалення Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя рішення від 14.06.2022.

Щодо витрат на правову допомогу.

22.02.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 в особі її представника адвоката Голіщева В.Ю. про стягнення судових витрат.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

28.01.2022 між АБ «Станіслава Гришина» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги б/н.

02.01.2024 до даного Договору сторони внесли зміни й оформили їх укладанням та підписанням додаткової угоди №1 від 19.01.2024, відповідно до якої предметом Договору про надання правової допомоги б/н від 28.01.2022 стало представлення інтересів позивача та надання йому юридичних послуг (правової допомоги) у справі № 335/21/24 в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя з правом передоручення повноважень третім особам.

За умовами Договору (п. 6.1) за послуги, надані АБ «Станіслава Гришина», позивач сплачує грошову винагороду в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до умов вказаного договору (п. 6.2 Договору), оплата проводиться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, вказаний у договорі або будь-який інший рахунок, який буде ним вказаний, протягом 30 днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг.

28.01.2022 між АБ «Станіслава Гришина» та адвокатом Голіщевим Володимиром Юрійовичем було укладено Договір про спільну діяльність, предметом якого стало здійснення спільної діяльності щодо виконання АБ «Станіслава Гришина» зобов`язань за вищезгаданим Договором про надання правової допомоги б/н від 28.01.2022, укладеного між позивачем та АБ «Станіслава Гришина».

Акт наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 28.01.2022 між АБ «Станіслава Гришина» та позивачем підписано 22.03.2024, в якому міститься перелік послуг наданих адвокатським бюро Фелоненко О.С. для захисту її прав у суді, та, згідно вказаного акту, узгоджена сторонами винагорода виконавця складає 5000 грн.

У постанові від 28.12.2020 по справі № 640/18402/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що у разі, якщо умовами договору про надання правової допомоги передбачено фіксований розмір гонорару адвоката, то детальний опис робіт не вимагається та не впливає на нього.

Відповідно до правового висновку щодо правозастосування, який міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно висновку Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічні висновки містяться у інших постановах Верховного Суду, зокрема, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19).

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу, відповідачем до суду не подавалося, а відтак з урахуванням наданих суду доказів на підтвердження розміру витрат ОСОБА_1 на правову допомогу в рамках зазначеної цивільної справи, суд вважає за необхідне стягнути з КП «Універс» Запорізької обласної ради на користь позивача понесені нею витрати у розмірі 5000 грн.

Окрім того, на підставі положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 822 грн. 52 коп.

Керуючись ст. ст. 2-4, 10-12, 13, 81, 82, 89, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Голіщева Володимира Юрійовича, до Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, індексації заробітної плати та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.06.2022 по 22.12.2023 у сумі 56480 (п`ятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок, суму індексації заробітної плати, обраховану за період з березня 2021 року по грудень 2022 року, 9376 (дев`ять тисяч триста сімдесят шість) гривень 50 (п`ятдесят) копійок, моральну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі) гривень, а всього стягнути 67856 (шістдесят сім тисяч вісімсот п`ятдесят шість) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Стягнути Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 822 (вісімсот двадцять дві) гривні 52 (п`ятдесят дві) копійки.

Стягнути Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради про стягнення моральної шкоди у заявленому нею розмірі залишити без задоволення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 01 квітня 2024 року.

Повні відомості про сторін згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

- відповідач: Комунальне підприємство «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, ЄДРПОУ 05907549, юридична адреса: пр. Соборний, буд. 162-А, м. Запоріжжя, 69005.

- відповідач Комунальне підприємство «Універс» Запорізької обласної ради, ЄДРПОУ 13622246, юридична адреса: пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69005

Суддя К.В. Гашук