Рішення

від 02.04.2024 по справі 619/228/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/228/24

провадження № 2/619/384/24

РІШЕННЯ

іменем України

02 квітня 2024 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Попової О.О., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮР-ТРЕЙД» до ОСОБА_1 про визнання договору укладеним та стягнення заборгованості за договором позики,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «АЛЮР-ТРЕЙД» звернулося до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 в якому просить визнати договір поворотної фінансової допомоги №2022/0/08/2 від 08.04.2022, яким відповідачці в день його укладення було надано поворотну фінансову допомогу у розмірі 5000,00 гривень зі строком поверення 12 календарних місяців укладеним, стягнути з останьої суму боргу з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 5169,52 гривень, витрати за сплату судового збору у розмірі 5368,00 гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.

В обґрунтуванняпозовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 працювала у ТОВ "Алюр-Трейд" у період з 20.12.2019 по 21.09.2022 за сумісництвом на посаді головного бухгалтера на 0,5 ставки. У квітні 2022 року вона звернулась до директора ТОВ "Алюр-Трейд" із проханням надати їй позику в сумі 5000,00 гривень строком на один рік. Прохання було задоволено. За домовленістю із відповідачкою вона мала скласти текст договору позики, підписати його зі свого боку, передати на підпис директору товариства, проставити печатку, забезпечити подальше зберігання документу. Оскільки інших найнятих працівників, крім директора та головного бухгалтера, підприємство не має, то функції із документообігу (складання та подальше зберігання, а також подальша архівація первинної документації та інших документів, пов`язаних із діяльністю підприємства) покладені на головного бухгалтера. Однак цього завдання ОСОБА_1 не виконала.

08.04.2022 ОСОБА_1 на її платіжну картку відкриту у АТ КБ «Приват Банк» платіжним дорученням №1 від 08.04.2022 було зараховано 5 000,00 гривень. Поворотна фінансова допомога була надана Позивачем Відповідачці оскільки вона працювала на підприємстві майже з моменту його створення і на момент надання їй позики передумов щодо неповернення нею такої допомоги не існувало. Позивач їй довіряв.

У платіжному дорученні №1 від 08.04.2022, яким на платіжну картку ОСОБА_1 було зараховано грошові кошти, вказане наступне призначення платежу: «зворотня фінансова допомога згідно договорів №2022/04/08/1 сивий №2022/04/08/2-старова від 08 квітня 2022 за квітень 2022». За цим платіжним дорученням Позивач перерахував зворотню фінансову допомогу директору підприємства та Відповідачці у рівних сумах, по 5 000,00 гривень, що підтверджується відомістю зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення, стипендії, тощо) ПАТ КБ «ПриватБанк».

Виплата ОСОБА_1 від 08.04.2022 у сумі 5000,00 гривень це поворотна фінансова допомога, та не є заробітною платою, оскільки всі здійсненні ТОВ "Алюр-Трейд" банківські операції у той день виплати зворотньої фінансової допомоги відображені у заключній виписці за 08.04.2022, яка демонструє, що ніяких інших відрахувань, крім зарахування поворотної фінансової допомоги, Позивач не здійснював.

Оформлення договору поворотної фінансової допомоги є усталеною практикою в діяльності суб`єктів господарювання. Визначення цього виду договорів наведено у п. 14.1.257 Податкового кодеку України (абзац 7 даного пункту) за яким "Поворотна фінансова допомога сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення,...". Тобто за своєю суттю договір поворотної фінансової допомоги є договором безпроцентної позики. Сама назва цього виду договору говорить про те, що надані особі кошти підлягають поверненню.

Для того, щоб повернення фінансової допомоги не було зараховано в рахунок доходу підприємства згідно пп. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ, така допомога згідно пп. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ має бути повернена платнику єдиного податку, що її надав, протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Тож домовленість із ОСОБА_1 щодо повернення 5 000,00 гривень була саме на умовах надання безпроцентної позики на строк до одного календарного року.

Договір позики із ОСОБА_1 відповідно до норм частини 1 статті 1047 ЦК мав би бути оформленим у письмовому вигляді одразу за двома ознаками: оскільки надавачем позики є юридична особа та оскільки сума позики перевищує не менш, як у десять разів встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Однак, Відповідачка своїми обов`язками щодо оформлення договору поворотної фінансової допомоги знехтувала.

ТОВ «АЛЮР-ТРЕЙД» надіслав ОСОБА_1 вимогу про повернення боргу у строк до 31.08.2023 за договором поворотної фінансової допомоги №2022/04/08/2 від 08.04.2022, яка була надіслана 25 липня 2023 року. Згідно трекінгу поштового відправлення вона її отримала 28.07.2023, але кошти повернуто не було, у зв`язку з чим позивач вернувся до суду для вирішення питання повернення допомоги наданої ОСОБА_1 .

Ухвалою суду відкрито провадження у цій справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Беручи до уваги те, що при відкритті провадження у справі визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

30.01.2024 представник відповідача подав відзив на позов, в якому вказує що за жодною фінансовою допомогою до ТОВ «АЛЮР-ТРЕЙД» не зверталась. Грошові кошти, перераховані Позивачем були сплачені їй як грошова винагорода за раніше виконану роботу на підприємстві Позивача та поверненню не підлягають. Зазначила, що між Позивачем та Відповідачем жодного договору про поворотну фінансову допомогу не укладалось, особиста заява на отримання такої допомоги також не надавалась.

У відомості яку подає сам Позивач чітко вказано, що 5000 грн відносяться до відомості зарахувань заробітної плати, але аж ніяк щодо перерахування позик.

Посилання на умови обслуговування Приват Банку та те, що Приват Банк не пропустив би заробітну плату без адміністрування податків та зборів, є безпідставним. Єдиним органом наділеним правом здійснювати контроль за сплатою податків є Державна податкова служба України, жодний з банків не має права підміняти собою державні органи, а тим паче втручатись у господарську діяльність суб`єктів підприємництва.

Вважає позовні вимоги безпідставними, а саму позовну вимогу про визнання укладеним договору поворотної фінансової допомоги штучним створенням неіснуючої заборгованості та просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представником позивача 05.02.2024 подано відповідь на відзив, в якому останній вказує, що ОСОБА_1 здійснила акцептування пропозиції укласти договір фактом прийняття грошей, які вона не повернула, як помилково перераховані, а залишила собі у користування. Прийняла кошти у використання, акцептувала оферту Позивача і таким чином прийняла на себе зобов`язання щодо їх повернення.

Просить задовольнити позовні вимоги ТОВ Алюр-Трейд у повному обсязі.

Заперечуючи проти позову у відповіді на відповідь на відзив представник відповідача наголошував на тому, що що 5 000 гривень згідно «Відомості зарахування заробітної плати (грошового забезпечення, стипендії тощо)» є саме винагородою за раніше виконану роботу, та в період довідки Державної служби з питань праці за вих №ЦА-2965/1/2.16-23а від 04.07.2023 не потрапило взагалі, так як ця сума була сплачена, а не «заборгована». Держпраці у вказаному листі зазначає про існуючу заборгованість з оплати праці, а не виплачену заборгованість за минули періоди. Цей доказ підтверджує відсутність логічної необхідності просити позику у Позивача, коли сам Позивач був в боргу перед Відповідачем.

Зазначив, що існує ймовірність, що Позивач вказавши в платіжному дорученні слова «зворотня фінансова допомога згідно договорів…» мав на меті саме ухилитись від сплати податків, тим самим уникнути контролю банківського обслуговування. На момент проведення платіжного доручення №1 від 08.04.2022 письмового договору №2022/04/08/2 від 08.04.2022 не існувало, він не був укладений, як не існує і зараз. Таким чином Позивач фактично вніс у вказане платіжне доручення завідомо неправдиві дані, про письмовий договір з номером та датою якого не існує.

Щодо звернення за фінансовою допомогою, то цей вид допомоги здійснюється на підставі письмового договору позики між роботодавцем і працівником.

Представником ТОВ «Алюр-Трейд» 06.02.2024 було надано додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що платіжне доручення №1 від 08.04.2022 було оформлено саме ОСОБА_1 , бо вона працювала головним бухгалтером на підприємстві, яке, крім даної посади та директора, інших працівників в штаті, як в 2022 році, так і на даний час, не має.

При виплаті поворотної фінансової допомоги Позивач не здійснив належні при виплаті заробітної плати податки і збори. Бо сплата поворотної фінансової допомоги не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, на неї не нараховується також єдиний соціальний внесок.

Вважає, що платіжне доручення №1 від 08.04.2022, відомість зарахувань, заключна виписка по банківським операціям за 08 квітня є тими документами, які в розумінні частини 2 статті 1047 Цивільного кодексу України підтверджують укладення договору позики.

На задоволенні позовних вимог наполягає.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно п.п. 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.

Відповідно ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.

Матеріали справи свідчать, що 20.12.2019 ОСОБА_1 була прийнята до ТОВ «АЛЮР-ТРЕЙД» на посаду головного бухгалтера за сумісництвом (а.с. 19).

Наказом №АТ000000001 від 21.09.2022 трудовий договір зі ОСОБА_1 було припинено (а.с. 20).

08.04.2022 ТОВ «АЛЮР-ТРЕЙД» на рахунок Харківського ГРУ АТ КБ «Пиват Банк» було зараховано 10 000,00 гривень із зазначенням в призначені платежу «Зворотня фінансова допомога згідно договорів №2022/04/08/1 сивий, №2022/04/08/2- старова від 08.04.2022 за квітень 2022», відповідно до Платіжного доручення №1. (а.с.6, 8)

Як вбачається з відомості про зарахування заробітної плати (грошового забезпечення, стипендії, тощо), 08.04.2022 ОСОБА_1 від ТОВ «АЛЮР-ТРЕЙД» було здійснено зарахування коштів у розмірі 5 000,00 гривень (а.с. 7).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Підставою позову ТОВ «АЛЮР-ТРЕЙД» є існування боргу відповідача за договором позики, для якого законом встановлено обов`язкову письмову форму.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.05.2022 у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) роз`яснив, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.

У Постановах від 18.09.2013 у справі № 6-63цс13 та від 11.11.2015 року у справі № 6-1967цс15 Верховний Суд України зазначив, що досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Отже, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Позивач посилається на те, що при переказі коштів ОСОБА_1 в призначені платежу було зазначено, що це зворотня фінансова допомога згідно договорів №2022/04/08/1 сивий, №2022/04/08/2- старова від 08.04.2022 за квітень 2022.

Разом з тим, стороною позивача повідомлено про відсутність договору №2022/04/08/2 від 08.04.2022, який вказаний в призначені платежу в платіжному дорученні, та який у формі єдиного письмового документу сторонами не укладався.

Відповідач заперечила факт існування домовленості про передачу вказаних коштів в борг за договором позики або зворотньої фінансової допомоги, проте не заперечувала факту надходження грошових коштів на її рахунок, зазначивши при цьому, що ці кошти були сплачені їй як грошова винагорода за раніше виконану роботу на підприємстві.

Позивач просить визнати договір поворотної фінансової допомоги укладеним.

Суд може визнати договір укладеним, якщо буде встановлено, що правочин відповідає справжній волі особи, яка його вчинила.

Між тим, судом не встановлено, що справжня воля відповідачки відповідала укладенню саме договору поворотної фінансової допомоги.

Заяву на видачу такої допомоги вона не писала; договір у письмовому вигляді з юридичною особою не укладала.

Зазначення в платіжному дорученні № 1 від 08.04.2022 року, що це зворотня фінансова допомога не є свідченням, що гроші отримані відповідачкою саме на цій підставі. При цьому платіжне доручення нею не підписано, мається тільки підпис керівника.

Факт отримання цих коштів як винагороди за виконану роботу не протирічить обставинам справи, оскільки відповідачка з 2019 року перебуває у трудових відносинах з позивачем і, відповідно, могла отримувати такі кошти.

З урахуванням установлених обставин, доводів та заперечень сторін, а також принципів змагальності сторін та диспозитивності, у позові ТОВ «АЛЮР-ТРЕЙД» до ОСОБА_1 про визнання договору укладеним та стягнення заборгованості за договором позики слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, та враховуючи, що в задоволенні позову ТОВ «АЛЮР-ТРЕЙД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики відмовлено, понесені ним судові витрати у справі покладаються судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 148, 207, 526, 626, 627, 629, 640, 1046, 1047 ЦК України, ст.ст. 2, 13, 12, 81, 141, 178,247, 265,263, 268, 275, 279, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮР-ТРЕЙД» до ОСОБА_1 про визнання договору укладеним та стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 статті 358 цього Кодексу.

Суддя В. С. Овсянніков