Рішення

від 01.02.2024 по справі 691/152/23

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 691/152/23

Провадження № 2/691/39/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді Синиці Л.П., за участю секретаря судового засідання Харук Л.Ю., розгянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаська область, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Вільшанської селищної ради, про визнання права власності в порядку спадкування за законом на права орендаря земельної ділянки по договору та прав члена (засновника) фермерського господарства,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2023 року позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Шарая Л.О. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , із визначенням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Вільшанської селищної ради, про визнання права власності в порядку спадкування за законом на права орендаря земельної ділянки по договору та прав члена (засновника) фермерського господарства.

На обґрунтування позовним вимог представник позивача зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача - ОСОБА_3 . На час смерті він проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним були зареєстровані та проживали: позивач (мати), відповідач (дружина), ОСОБА_4 (вітчим), ОСОБА_5 (падчерка). За своє життя спадкодавець ОСОБА_3 заповіт не складав. Спадкоємцями за законом першої черги на підставі ст.1261 ЦК Україниє позивач та відповідач. Позивач прийняла спадщину після смерті сина на підставі ч.3ст.1268 ЦК України, як спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Одночасно, позивач протягом шестимісячного строку (на підставі ст.1270 ЦК України) звернулася до державного нотаріуса Дванадцятої київської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Разом з цим, спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина - ОСОБА_2 (як спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, на підставі ч.3ст.1268 ЦК України). 31.10.2017 року державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори зареєстрована спадкова справа № 61469897, номер у нотаріуса 1302/17. Позивач та відповідач мають право по 1/2 частині від складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 .. До складу спадщини після смерті ОСОБА_3 увійшли: права орендаря земельної ділянки на умовах договору оренди земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту від 19.11.2003, укладеного між ОСОБА_3 та Городищенською районною державною адміністрацією, зареєстрованого у районному відділі земельних ресурсів 25.11.2002 за № 183; права засновника (члена) Фермерського господарства "Хаблове-1", код ЄДРПО 36771854, місцезнаходження юридичної особи: 19534, Черкаська область, Городищенський район, с. В`язівок, вул. Центральна (Леніна), б. 16. Для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом позивач звернулась до державного нотаріуса Дванадцятої київської державної нотаріальної контори з відповідною заявою. 29.10.2020 року державним нотаріусом винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Оформленню свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно перешкоджає відсутність сформованого у ФГ "Хаблове-1" статутного капіталу та не здійснення реєстрації ФГ як цілісного майнового комплексу, а також відсутність на цей час у Державному земельному кадастрі про право власності та речові права на земельну ділянку інформації про укладений між спадкодавцем ОСОБА_3 та Городищенською районною державною адміністрацією договору оренди земельної ділянки від 19.11.2003 року. Відсутність свідоцтва про право на спадщину за законом обмежує право власності позивача на успадковане нею майно, у зв`язку з чим вона вимушена звернутися до суду з цим позовом. Належність до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 права оренди земельної ділянки на умовах договору оренди земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту від 19.11.2003, укладеному між ОСОБА_3 та Городищенською районною державною адміністрацією, зареєстрованим у районному відділі земельних ресурів 25.11.2002 за № 183, підтверджується тим, що 27.06.1996 року ОСОБА_3 був зареєстрований як фізична особа-підприємець. 06.10.2003 Городищенська районна державна адміністрація своїм розпорядженням № 310 "Про передачу в оренду земельних ділянок п/п ОСОБА_3 в адмінмежах с. В`язівок" передала п/п ОСОБА_3 в оренду земельні ділянки загальною площею 30,1 га, з них ставки - 16,2 га, пасовище - 2,4 га, під болотами - 10,8 га, греблі - 0,7 га в урочищі "Хаблово" із земель запасу В`язівської сільської ради, які знаходяться за межами населеного пункту, для сільськогосподарського використання, терміном на 49 років. 19.11.2003 року між підприємцем ОСОБА_3 та Городищенською районною державною адміністрацією укладений договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту. Договір посвідчений приватним нотаріусом Городищенського районного нотаріального округу Соколовою О.М. та зареєстрований нотаріусом за № 2404. Державна реєстрація була здійснена Городищенським районним відділом земельних ресурсів 25.11.2003 за № 183. ОСОБА_3 прийняв у тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 30,1 га.. Договір зареєстрований 25.11.2003 та діє до 25.11.2052 року. У зв`язку із внесенням змін до земельного законодавства у витягу з ДЗК про земельну ділянку від 21.10.2013 та у технічній докуметації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ФОП ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 30,1012 га в адмінмежах Вязівської сільської ради (за межами населеного пункту), розробленій 10.10.2013, при зазначенні інформації про об`єкт власності власником орендованої земельної ділянки зазначене Головне управління Держземагенства в Черкаській області. 21.10.2013 при реєстрації указаної технінчої документації із землеустрою переданим ФОП ОСОБА_3 в оренду земельним ділянкам був визначений кадастровий номер: для земельної ділянки площею 26,5490 га. - 7120382500:02:001:2856, для земельної ділянки площею 3,5522 га. - 7120382500:02:001:2857. Рішенням від 10.01.2019 № 1-7/VІІ "Про початок реорганізації Вербівської, Воронівської, В`язівської та Петриківської сільських рад шляхом приєднання до Вільшанської селищної ради" В`язівську сільську раду було приєднано до Вільшанської селищної ради. Отже, саме Вільшанська селищна рада є розпорядником переданих в оренду ОСОБА_3 земельних ділянок площею 26,5490 га із кадастровим номером 7120382500:02:001:2856, площею 3,5522 га із кадастровим номером 7120382500:02:001:2857. Але на цей час Вільшанською селищною радою до ДЗК про земельну ділянку не внесена інформація про зміну форми власності із державної на комунальну. На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту від 19.11.2003, зареєстрований у районному відділі земельних ресурсів 25.11.2002 за № 183 є дійсним та виконувався сторонами. Після смерті спадкодавця земельні ділянки використовували спадкоємці, сплачуючи оренду плату. Оскільки договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту від 19.11.2003, укладений між підпрємцем ОСОБА_3 та Городищенською районною державною адміністрацією, не містить заборон переходу права оренди в порядку спадування, то позивач має право на спадкування. Належність до складу спадщини прав засновника (члена) ФГ підтверджується наступним. 16.11.2001 ОСОБА_3 отримав Державний акт на право постійного користування землею серії ЧР-109, зареєстрований в Книзі державних актів на право постійного користування за № 74, виданий на підставі рішення Городищенської районнної ради від 17.10.2001 № 16-4. Згідно цього акту ОСОБА_3 набув право постійного користування земельною ділянкою площею 64,7136 га (у тому числі 50,2846 га ріллі, 14,4290 га пасовищ), котра розташована на території с. Вязівок, цільове призначення для ведення фермерського господарства. ФГ "Хаблове-1" зареєстровано 29.09.2010. Код ЄДРПОУ 36771854, номер запису 10011020000000531, місцезнаходження: АДРЕСА_2 . Згідно затвердженого протоколом № 01-09/10 від 07.09.2010 Статуту та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиними засновником та головою (керівником) ФГ є спадкодавець ОСОБА_3 .. Розмір статутного (складеного) капіталу - 0 грн. ФГ не зареєстроано як цілісний майновий комплекс. У 2013 році на підставі заяви ОСОБА_3 була розроблена Технічна документація щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарста загальною площею 64,7136 га в адмінмежах Вязівської сільської ради (за межами населеного пункту). Виділеним ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства у постійне користування земельним ділянкам загальною площею 64,7136 га було присвоєно кадастрові номери : 1) 7120382500:02:001:2858; 2) 7120382500:02:001:2859; 3) 7120382500:02:001:2860. Однак, з моменту набуття ОСОБА_3 права постійного користування землею та державної реєстрації ФГ "Хаблове-1" як юридичної особи, відповідно до Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003, Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991, ЗК України від 18.12.1990, право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення фермерського господарства його засновник (спадкодавець ОСОБА_3 ), перейшло до цього господарства - ФГ "Хаблове-1", а тому не припинилося через смерть засновника та не може бути успадковане спадкоємцями останнього. Отже, на цей час користувачем указаної земельної ділянки є ФГ "Хаблове-1". Як на час смерті ОСОБА_3 , так і на час звернення до суду із цим позовом, ФГ "Хаблове-1" зареєстровано, не ліквідовано, не реорганізовано, здійснює господарську діяльність, використовує земельні ділянки. Оскільки спадкодавець був засновником (членом) ФГ "Хаблове-1", в якого немає сформованого статутного капіталу, позивач не відмовилася від вступу до цього госпордарста, як і їй не відмовляло у цьому останнє, то визнання за позивачем в порядку спадкування після смерті сина 1/2 частини прав засновника ФГ "Хаблове-1" буде ефективним способом захисту її прав як спадкоємниці засновника. Враховуючи викладене, просили визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 : 1/2 частину прав члена (засновника) Фермерського господарства "Хаблове-1", код ЄДРПОУ 36771854, ідентифікаційний код юридичної особи 36771854, місцезнаходження: Черкаська область, Звенигородський (Городищенський) район, село Вязівок, вул. Центральна (Леніна), будинок 16 у визначеному Статутом Фермерського господарства "Хаблове-1" обсязі, державну реєстрацію якого проведено 29.09.2010 року, номер запису 10011020000000531 (1); 1/2 частину права орендаря земельної ділянки площею 26,5490 га із кадастровим номером 7120382500:02:001:2856 та земельної ділянки площею 3,5522 га із кадастровим номером 7120382500:02:001:2857, які розташовані в урочищі "Хаблово" в адміністративних межах Вільшанської селищної ради за межами населеного пункту, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на умовах договору оренди земельної ділянки від 19.11.2003 року, укладеного між підприємцем ОСОБА_3 та Городищенською районною державною адміністрацією, посвідченого приватним нотаріусом Городищенського районного нотаріального округу Соколовою О.М. та зареєстрованого нотаріусом за № 2404, Городищенським районним відділом земельних ресурсів 25.11.2003 року за № 183 (2). Сплачений судовий збір позивач залишає за собою.

Ухвалою суду від 09.03.2023 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито загальне позовне провадження з призначенням до підготовчого судового засідання на 09:00 год. 03 травня 2023 року. Витребувано у Дванадцятої київської державної нотаріальної контори докази, копію спадкової справи № 1302/17, яка відкрита після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Підготовче судове засідання відкладено через неявку сторін.

19.04.2023 на адресу суду, на виконання ухвали від 09.03.2023 року, надійшла копія спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

22.05.2023 на електронну адресу суду надійшло пояснення третьої особи Вільшанської селищної ради за підписом першого заступника селищного голови ОСОБА_6 , в якому в задоволенні позову просили відмовити. Щодо позовної заяви ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на права орендаря земельної ділянки по договору та прав члена (засновника) фермерського господарства, вважають позовні вимоги безпідставними, оскільки позивач не доводить суду наявність підстав, що унеможливлюють оформлення спадкових прав у нотаріуса, тобто надана Постанова про відмову у вчинення нотаріальної дії № 7452/02-37 від 29.10.2020 року не стосується позовних вимог, та звертають увагу, що на даний час відсутні перешкоди оформлення спадкових прав у нотаріуса, оскільки існують кадастрові номера на орендовані земельні ділянки та договір оренди зареєстровано в ДЗК. В позовній заяві зазначено кадастрові номера земельної ділянки та надані витяги з ДЗК, які датовані від 21.10.2013 року, тобто існували на час звернення до нотаріуса, але з невідомих причин не були оновлені і не надані, як того вимагає чинне законодавства, тобто ввели нотаруса в оману. З урахуванням наявності кадастрових номерів у позивача не існує перешкод для звернення до нотаріуса. У разі відсутності державної реєстрації прав власності на нерухоме майно спадкодавця, спадкоємець має право, відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, звернутись до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію права власності спадкодавця, що було набуто останнім за життя. І в послідучому отримати спадщину у нотаріуса.

23.05.2023 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 14.06.2023 року, з відкладенням з поважних на те причин.

01.02.2024 в судове засідання сторони не зявилися, повідомлені належно, що підтверджено матеріалами, подали заяви про слухання справи за їх відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Шарая Л.О. позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Інших заяв та клопотань на мають.

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Борейко О.І. в заяві від 01.02.2024 позовні вимоги визнають в повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Вільшанської селищної ради - Островерха К.Р. подала до суду заяву, в якій вказала, що погоджуються з рішенням суду.

Суд визнав можливим розглядати справу без участі сторін, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Та, ураховуючи викладене, суд вважає за можливе відповідно до статтей 223, 247 ЦПК України розглядати справу в судовому засіданні за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно частин 1, 2, статті 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Вивчивши позовну заяву, врахуваши думку сторін щодо заявленого позову, пояснення третьої особи, оцінивши зібрані по справі матеріали, в тому числі спадкову справу № 1302/17, яка відкрита після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , перевіряючи наявність підстав для задоволення позову, та вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо спадкування, зокрема, визнання за позивачем в порядку спадкування за законом права на 1/2 частину майна покійного сина, і застосуванню у даному випадку підлягають норми цивільного законодавства щодо спадкування та з приводу оренди, які регулюються як загальними положеннями Цивільного кодексу України, так і спеціальними положеннями Закону України "Про оренду землі", та з приводу прав засновника (члена) ФГ, а саме, відносини, повязані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про фермерське господарство".

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 40 років помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві, про що зроблено відповідний актовий запис, та підтверджено даними Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 22.08.2017 року.

У відповідностідо вимогстатті 1220ЦК Українив деньсмерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно.

За своє життя спадкодавець ОСОБА_3 заповіту не склав.

Позивач ОСОБА_1 (мати) прийняла спадщину після смерті сина ОСОБА_3 , на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, як спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Разом з цим, спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла відповідач ОСОБА_7 (дружина), як спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

31.10.2017 року державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори зареєстрована спадкова справа № 61469897, номер у нотаріуса 1302/17.

Постановою про вімову у вчиненні нотаріальної дії від 29.10.2020 № 7453/02-31, від 29.10.2020 № 7453/02-31, державний нотаріус Дванадцятої київської державної нотаріальної Чорноморченко О.В. відмовила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на: право оренди на земельну ділянку, загальною площею 30.1 га, після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в звязку з відсутністю кадастрового номера земельної ділянки, витягу з Державного земельного кадастру, Державної реєстрації права власності земельної ділянки в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за власником та відсутності Державної реєстрації права оренди на земельну ділянку; Статутний фонд Фермерського господарства "Хаблове-1" села Вязівок, Городищенскього району Черкаської області, яке належало ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в звязку з відсутністю склада спадкового майна, а саме відсутній статутний капітал Фермерського господарства "Хаблове-1".

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно статтей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (приписи частини 1 статті 1220, частини 1 статті 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно частини 1 статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобовязаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Перелік прав та обовязків особи, які не входять до складу спадщину визначений у ст. 1219 ЦК України.

ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом на майно покійного сина ОСОБА_3 , прийняла спадщину після смерті сина ОСОБА_3 , звернувшись із заявою про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори, тобто використала своє, передбачене законом право на оформлення спадкових прав в позасудовому порядку, проте, державний нотаріус відмовила у видачі свідоцтва на спадкове майно, в звязку з чим у позивача зявилося право на звернення з позовом до суду.

Як вбачається, спадкові права позивача ОСОБА_1 , як і успадкування права на оренду земельної ділянки і прав та обовязків засновника ФГ "Хаблове-1", ніким не оспорюються.

У силу приписів частини 1 статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, отже сторони (позивач, відповідач) мають право на 1/2 частину від спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , до якої увійшли: права орендаря земельної ділянки на умовах договору оренди земельної ділянки та права засновника (члена) ФГ "Хаблове-1", щодо яких заявлено позовні вимоги у справі.

Задовольняючи позов, суд, бере до уваги обставини справи, а саме,

(1) Належність до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 права оренди земельної ділянки на умовах договору оренди земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту від 19.11.2003 року, укладеному між ОСОБА_3 та Городищенською районною державною адміністрацією, зареєстрованим у районному відділі земельних ресурів 25.11.2002 за № 183, підтверджується тим, що 27.06.1996 року ОСОБА_3 був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

06.10.2003 року Городищенська районна державна адміністрація своїм розпорядженням № 310 "Про передачу в оренду земельних ділянок п/п ОСОБА_3 в адмінмежах с. В`язівок" передала п/п ОСОБА_3 в оренду земельні ділянки загальною площею 30,1 га, з них ставки - 16,2 га, пасовище - 2,4 га, під болотами - 10,8 га, греблі - 0,7 га в урочищі "Хаблово" із земель запасу В`язівської сільської ради, які знаходяться за межами населеного пункту, для сільськогосподарського використання, терміном на 49 років. Межі земельної ділянки перенесені в натурі в установленому порядку.

19.11.2003 року між підприємцем ОСОБА_3 та Городищенською районною державною адміністрацією укладений договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту. Договір посвідчений приватним нотаріусом Городищенського районного нотаріального округу Соколовю О.М. та зареєстрований нотаріусом за № 2404.

Державна реєстрація даного договору здійснена Городищенським районним відділом земельних ресурсів 25.11.2003 за № 183. Та, ОСОБА_3 прийняв у тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 30,1 га..

Договір оренди земельної ділянки зареєстрований 25.11.2003 року та строк його дії закінчується 25.11.2052 року.

У 2013 році на вказані земельні ділянки Черкаською філією ДП Центр Державного Земельного Кадастру була виготовлена технічна документація щодо встановлення (відведення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Відповідно до статті 6 Закону України " Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Частиною 5 статті 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

За змістом статті 31 Закону України " Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, у тому числі, в разі смерті фізичної особи - орендаря.

В той же час, відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про оренду землі" право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

Зміст та форма договору оренди земельної ділянки від 19.11.2003 року відповідала вимогам ст. ст. 14 - 20 Закону України "Про оренду землі" у редакції від 05.11.2003 року, яка діяла на час укладення цього договору, а також відповідає щодо змісту та форми вимогам статей 14, 15, 19 ЗУ "Про оренду землі", чинній як на час відкриття спадщини, так і на час вирішення справи судом.

Наявність підстав припинення договору оренди визначених пунктом 8.2, а саме: закінчення його терміну, нецільове використання землі, систематичне порушення термінів внесення орендної плати, взаємна згода сторін, неможливість використання земельної ділянки внаслідок обставин, що не залежать від сторін (форс-мажорні), в судовому засіданні не встановлено.

21.10.2013 року при реєстрації указаної технінчої документації із землеустрою переданим ФОП ОСОБА_3 в оренду земельним ділянкам був визначений кадастровий номер: для земельної ділянки площею 26,5490 га. - 7120382500:02:001:2856, для земельної ділянки площею 3,5522 га. - 7120382500:02:001:2857.

Згідно рішення Городищенської районної ради від 17.03.2016 № 5-22/7 вказана технічна документація була затверджена.

У подальшому, в зв`язку зі змінами в законодавстві, що регулює земельні відносини, змінився і порядок реєстрації права власності та речових прав на земельні ділянки.

Так, згідно з наданими стороною позивача Витягами з державного земельного кадастру на земельні ділянки з кадастровими номерами: для земельної ділянки площею 26,5490 га - 7120382500:02:001:2856, для земельної ділянки площею 3, 5522 га - 7120382500:02:001:2857, зазначена форма власності (державна власність) що не є актуальною інформацією, так як на даний час, згідно діючого земельного законодавства, власником цих ділянок є Вільшанська селищна рада. Також, відсутня інформація про речові права спадкодавця на підставі договору оренди від 19.11.2003 року.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з Реєстру прав власності на нерухоме майно, з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з державного реєстру іпотек, вбачається що в них відсутня будь-яка інформація щодо вказаних вище земельних ділянок.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частини 2, 3, 4 статті 3 цього Закону).

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 (як у цій справі), визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

У даному випадку на момент укладення договору оренди землі від 19.11.2003 року, який зареєстровано у РВ земельних ресурсів 25.11.2003 за № 183, земельним законодавством не було передбачено державну реєстрацію права оренди, відтак, в силу приписів ст. 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відповідне право оренди за вказаним договором від 19.11.2003 року продовжило існувати на умовах, визначених договором оренди землі, і після зміни законодавства щодо порядку державної реєстрації речових прав.

При цьому, договір оренди землі від 19.11.2003 року за формою, змістом та порядком посвідчення відповідав приписам чинного на час його укладення законодавства, що учасниками судового розгляду під сумнів не ставиться та не спростовується.

Умовами договору оренди від 19.11.2003 року не передбачено заборону переходу права на оренду в порядку спадкування чи необхідність розірвання договору у зв`язку зі смертю орендаря.

Якщо умовами договору оренди земельної ділянки, укладеного сторонами, не передбачається заборона переходу права на оренду в порядку спадкування, то спадкоємці орендаря (фізичної особи - підприємця) після смерті останнього можуть успадкувати право на оренду земельної ділянки, яка є предметом цього договору.

Це узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеними у постановах від 16.12.2015 у справі № 6-375цс15, від 02.06.2021 у справі № 351/1785/19, від 22.06.2020 у справі № 651/724/17, від 20.01.2021 у справі № 656/447/18.

Оскільки договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту від 19.11.2003 року, укладений між спадкодавцем ОСОБА_3 та Городищенською районною державною адміністрацією, не містить заборон переходу права оренди в порядку спадкування, а позивач прийняла спадщину, суд вважає, що визнання за позивачем в порядку спадкування після смерті сина права оренди земельної ділянки є ефективним способом захисту її прав як спадкоємця.

(2) Належність до складу спадщини прав засновника (члена) ФГ підтверджується тим, що 16.11.2001 року ОСОБА_3 , отримав Державний акт на право постійного користування землею Серії ЧР-109, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування за № 74, виданий на підставі рішення Городищенської районної ради від 17.10.2001 року № 16-4. Згідно цього акту ОСОБА_3 набув право постійного користування земельною ділянкою площею 64,7136 га (у тому числі 50,2846 га ріллі, 14,4290 га пасовищ), яка розташована на території селі В`язівок, цільове призначення для ведення фермерського господарства.

Фермерське господарство "Хаблове-1" зареєстровано 29.09.2010 року. Код ЄДРПОУ 36771854, номер запису 10011020000000531, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Згідно затвердженого протоколом № 01-09/10 від 07.09.2010 року Статуту та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиним засновником та головою (керівником) ФГ є спадкодавець ОСОБА_3 .. Розмір статутного (складеного) капіталу 0,00 грн.. ФГ не зареєстровано як цілісний майновий комплекс.

У 2013 році на підставі заяви ОСОБА_3 була розроблена Технічна документація щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства загальною площею 64,7136 га в адмінмежах В`язівської сільської ради Городищенського району Черкаської області (за межами населеного пункту).

Виділеним ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства у постійне користування земельним ділянкам загальною площею 64,7136 га було присвоєно кадастрові номери: 1) 7120382500:02:001:2858; 2) 7120382500:02:001:2859; 3) 10382500:02:001:2860.

Однак, з моменту набуття ОСОБА_3 права постійного користування землею та державної реєстрації ФГ "Хаблове-1" як юридичної особи, відповідно до ЗУ "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 року, ЗУ "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 року, Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення фермерського господарства його засновник (спадкодавець ОСОБА_3 ), перейшло до цього господарства ФГ "Хаблове-1", а тому не припинилося через смерть засновника та не може бути успадкованим спадкоємцями останнього. Отже, на цей час користувачем указаної земельної ділянки є ФГ "Хаблове-1", що відповідає правовій позиції висловленій у постанові ВП ВС від 23.06.2020 року у справі № 922/989/18 та постанові ВП ВС від 23.06.2020 року у справі № 179/1043/16-ц.

Як на час смерті ОСОБА_3 , так і на час звернення до суду із цим позовом, ФГ "Хаблове-1" зареєстровано, не ліквідовано, не реорганізовано, здійснює господарську діяльність та використовує земельні ділянки.

Згідно статтей 20, 22, 23 Закону України "Про фермерське господарство", майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання. Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Так, у випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.

Успадкування фермерського господарства, як цілісного майнового комплексу (у тому числі і права постійного користування земельною ділянкою), або його частини, полягає у спадкуванні корпоративних прав засновника та/або учасника, зокрема права на частку у сформованому статутному (складеному) капіталі.

Наведене узгоджується з правовими висновками, наведеними в п. п. 62, 63 постанови Великої палати Верховного Суду від 23.06.2020 року у справі № 179/1043/16-ц.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статутний капітал ФГ "Хаблове-1" сформований не був. Розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) фермерського господарства становить 0,00 гривень. Тобто, спадкодавцем за життя оформлено належні йому корпоративні права у ФГ "Хаблове-1" у вигляді оборотоздатного об`єкту цивільних прав, внеску до статутного капіталу не було проведено.

Права засновника та члена Фермерського господарства "Хаблове-1" є майновими правами, тому згідно ст. ст. 177 - 178 ЦК України, такі входять до складу спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 ..

Оскільки спадкодавець ОСОБА_3 був єдиним засновником, членом та головою ФГ "Хаблове-1" в якого немає сформованого статутного капіталу, за статутом господарства, підстави припинення такого господарства у зв`язку зі смертю єдиного його члена не значиться, а позивач прийняла спадщину, суд вважає, що визнання за позивачем в порядку спадкування після смерті сина прав та обов`язків засновника ФГ "Хаблове-1" є ефективним способом захисту її прав як спадкоємця засновника.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно із частиною 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Отже, за відсутності будь - якого застереження, обставини визнанні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважаються встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст. 82 ЦПК України, є обов`язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Як розяснив Пленум Верхового Суду України у пункті 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без зясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнала.

Як зазначено в п. п. 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус розяснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку, на що неодноразово наголошував Верховний Суд при викладенні своїх правових позицій, зокрема, у постанові від 22.09.2021 року у справі № 227/3750/19.

Оскільки, відповідач визнала позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Згідно статті 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Позивач питання щодо судових витрат не ставиться, вказуючи в позові, що сплачений судовий збір залишає за собою.

Керуючись ст. ст. 729, 1216, 1217, 1218, 1220, 1270, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 6, 20, 22, 23 ЗУ "Про Про селянське (фермерське) господарство", ЗУ "Про оренду землі" № 161-ХІVу редакції від 05.11.2003 року, ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", постановою Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", ст. ст. 2, 4, 5, 9, 10, 12,13, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 272, 352,354,355ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 1/2 частину прав члена (засновника) Фермерського господарства "Хаблове-1", ідентифікаційний код юридичної особи 36771854, місцезнаходження: Черкаська область, Звенигородський (Городищенський) район, село В`язівок, вул. Центральна (Леніна), будинок 16, у визначеному Статутом Фермерського господарства "Хаблове-1" обсязі, державну реєстрацію якого проведено 29.09.2010 року, номер запису 10011020000000531.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 1/2 частину права орендаря земельної ділянки площею 26,5490 га із кадастровим номером 7120382500:02:001:2856, та земельної ділянки площею 3,5522 га із кадастровим номером 7120382500:02:001:2857, які розташовані в урочищі "Хаблове" в адміністративних межах Вільшанської селищної ради за межами населеного пункту, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на умовах договору оренди земельної ділянки від 19.11.2003 року, укладеного між підприємцем ОСОБА_3 та Городищенською районною державною адміністрацією, посвідченого приватним нотаріусом Городищенського районного нотаріального округу Соколовою О.М. та зареєстрованого нотаріусом за № 2404, Городищенським районним відділом земельних ресурсів 25.11.2003 року за № 183.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. П. Синиця