Постанова

від 27.03.2024 по справі 216/3579/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1065/24 Справа № 216/3579/21 Суддя у 1-й інстанції - Кузнецов Р.О. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Зубакової В.П., Корчистої О.І.,

за участю секретаря судового засідання Бортник В.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні ум.Кривий РігДніпропетровської областіцивільну справу№216/3579/21за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» про примусове виконання обов`язку щодо відселення,з апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 вересня 2023 року, ухвалене у складі судді Кузнецова Р.О., -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року позивачі звернулись до Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області з вищевказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтували тим, що 12.03.2008р. рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №176 «про надання згоди на відселення мешканців, які зареєстровані в житлових будинках селища Карнаватка», розташованих у зоні зсуву земної поверхні внаслідок проведення гірничих робіт шахти «Саксагань» і колишнього РУ ім.Кірова, за заявою Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття», надано згоду на відселення мешканців (за умови отримання їх письмової згоди), які зареєстровані в житлових будинках, розташовані у зоні зсуву земної поверхні внаслідок проведення гірничих робіт шахти «Саксагань» колишнього РУ ім. Кірова. Крім того зазначено, що відповідач має забезпечити будівництво або купівлю житла для мешканців, які підлягають відселенню, компенсацію за вилучене майно громадян, дерева та чагарники, а також поетапну рекультивацію відселених територій. Позивач ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1 , який знаходиться у межах житлового масиву «Карнаватка», територія якого потрапила у зону зсуву земної поверхні, внаслідок проведення гірничих робіт шахти «Саксагань». Позивач ОСОБА_1 зареєстрований за вказаною вище адресою. На відповідача були покладені обов`язки щодо відселення мешканців житлового масиву «Карнаватка» з зони зсуву, проте по теперішній час позивачі не отримали іншого житлового приміщення. Саме тому змушені звернутись за захистом своїх прав до суду з вищевказаним позовом, в якому просять зобов`язати ДП «Кривбасшахтозакриття» відселити їх із зони зрушення земної поверхні, внаслідок проведення гірничих робіт шахти «Саксагань» і колишнього РУ ім.Кірова та надати інше житло відповідно до діючого законодавства, а також стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі по 100000 грн. кожному та судові витрати.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 вересня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків викладених у рішенні суду обставинам справи, порушенням норм процесуального права, просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначили, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позивачам пропонувалась нерухомість в порядку відселення. Відповідачем надано заяву ОСОБА_3 про відмову від запропонованої квартири від 27.02.2006 року та відповідний протокол засідання районної комісії з розгляду питань відселення домів сел.Кранаватка Центрально-Міського району від 21.03.3006 року, однак судом не враховано відсутність відомостей про відмову ОСОБА_1 від отримання житла, а тому надані відповідачем заява та протокол засідання не стосуються даної справи, є неналежними доказами та підлягають виключенню з матеріалів справи.

Також зазначають, що відсутність грошових коштів не позбавляє обов`язку ДП «Кривбасшахтозакриття» придбати квартиру для позивачів.

У відзиві на апеляційну скаргу ДП «Кривбасшахтозакриття» зазначає, що позивачами не надано доказів здійснення у період з 01.01.2015 року по теперішній час фінансування з державного бюджету або обласного бюджету за вищевказаним робочим проектом на відселення мешканців селища Карнаватка. Судове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу лишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасника справи, який не з`явився в судове засідання, оскільки, відповідно до частини 2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підстав повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 є власником житлового будинку з господарчими побудовами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.22, 23, 27).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, виданого Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в місті Кривому розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер у віці 70 років ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2024 року провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 було закрите.

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13, 17).

Згідно з повідомленням від 17.04.2019 ДП «Кривбасшахтозакриття» не має змоги проводити заходи по відселенню мешканців селища «Карнаватка» у зв`язку з відсутністю з 01.01.2013 фінансування з Державного бюджету України. (а.с. 28)

Відповідно до повідомлення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради від 14.01.2021 з питання надання графіка щодо відселення з буд. АДРЕСА_1 , орієнтовним календарним графіком виконання заходів по відселенню мешканців селища «Карнаватка» був 2019 рік, проте через відсутність фінансування з Державного бюджету України ДП «Кривбасшахтозакриття» тривалий час не здійснює закупівлю житла для відселення (а.с. 29).

На звернення позивача ОСОБА_1 щодо знесення будинку виконавчий комітет Криворізької міської ради 08.06.2021 надав відповідь, в якій зазначив, що на теперішній час немає інформації про фінансування вищезазначеного заходу з державного та обласного бюджетів, тому вирішити це питання є неможливим (а.с.31, 32).

З акту від 14.02.2005 та протоколу від 21.03.2006 вбачається, що позивач ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_3 відмовились від наданих їм відповідачем квартир (а.с. 102, 104).

Згідно довідки Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 03.10.2022 та від 28.09.2022 на ім`я ДП «Кривбасшахтозакриття» відкрито два рахунки для надходження бюджетних коштів, проте у період з 01.01.2015 по 19.09.2022 фінансування з державного, обласного та місцевого бюджетів не здійснювалось (а.с. 243, 244).

Відмовляючи взадоволенні позовнихвимог,суд першоїінстанції виходивз того,що на теперішній час фінансування робіт за державною програмою по відселенню мешканців селища Карнаватка м. Кривого Рогу, будинки яких розташовані у зоні зсуву земної поверхні внаслідок проведення в минулому гірничовидобувних робіт відсутнє, а тому ДП «Кривбасшахтозакриття», як виконавць проектних ліквідаційних робіт, позбавлено можливості здійснити такі заходи.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком та зазначає наступне.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

У статті 7 ЖК України визначено, що періодично, у строки, встановлювані Кабінетом Міністрів України, провадиться обстеження стану жилих будинків державного і громадського житлового фонду. Непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) ради. Непридатні для проживання жилі приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів може бути переобладнено в нежилі за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради. Порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом статей 110 та 112 ЖК України громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо: будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню; будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом; будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.

Якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом, громадянам, виселюваним з цього будинку (жилого приміщення), інше благоустроєне жиле приміщення, залежно від належності будинку, надається виконавчим комітетом місцевої ради чи державною, кооперативною або іншим громадським об`єднанням, а в разі неможливості надання жилого приміщення, цією організацією - виконавчим комітетом місцевої ради.

Відповідно до статті 113 ЖК України надаване громадянам у зв`язку з виселенням інше благоустроєне жиле приміщенняповинно знаходитисьу межах даного населеного пунктуі відповідати вимогам статті 50 цього Кодексу. Громадянам, які займали окрему квартиру, повинно бути надано окрему квартиру. Якщо наймач займав більш як одну кімнату, йому надається жиле приміщення, що складається з того ж числа кімнат.

За розміромжиле приміщеннямає бути не меншим за те, яке займав наймач, однак у межах норми жилої площі. Якщо наймач або член сім`ї, що проживає разом з ним, має право на додаткову жилу площу і фактично користується нею, жиле приміщення надається з урахуванням норми додаткової жилої площі. У разі виселення з жилого приміщення, меншого за розміром, ніж це передбачено для надання жилого приміщення в даному населеному пункті, виселюваному надається жиле приміщення відповідно до встановленого розміру.

Надаване громадянам у зв`язку з виселенням інше жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам (стаття 114 ЖК України).

При цьому інших норм, які б регулювали порядок відселення громадян із будинків, що загрожують обвалом, з наданням іншого благоустроєного житла в ЖК України немає.

Таким чином, якщо будинок, визнано аварійним, що загрожує обвалом, то існують всі правові підстави для зобов`язання відповідача надати власнику інше благоустроєне житло.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у постановах: від 06 травня 2020 року у справі№ 461/6005/17, провадження № 61-41св19, від 01 грудня 2022 року у справі№ 461/4417/20, провадження № 61-1980св22.

Як вбачається з матеріалів справи поивач ОСОБА_1 зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 , який знаходиться у межах житлового масиву «Карнаватка», територія якого потрапила у зону зсуву земної поверхні, внаслідок проведення гірничих робіт шахти «Саксагань».

Відповідно дост. 171 ЖК Україниу разі знесення жилих будинків, що є в приватній власності громадян, у зв`язку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потребзазначеним громадянам, членам їх сімей, а також іншим громадянам, які постійно проживають у цих будинках, надаються за встановленими нормами квартири в будинках державного або громадського житлового фонду. Крім того, власникам жилих будинків на їх вибір або сплачується вартість будинків, будівель та пристроїв, що зносяться, або надається право використати матеріали від розбирання цих будинків, будівель та пристроїв за своїм розсудом.

Метою даної норми є захист житлових прав власника будинку та інших громадян, які постійно проживають у будинку, і які позбавляються житла у зв`язку із знесенням цього будинку, що є місцем постійного їх проживання, шляхом надання цим особам для проживання іншого жилого приміщення; та по-друге, захист майнових прав власника будинку шляхом відшкодування йому вартості будинку, що зноситься.

Даний правовий висновок міститься у Постанові Верховного Суду України від 15 травня 2013 року справа №6-35 цс13 та відповідно до ст.360-7 ЦПК України має враховуватися судами при розгляді справ.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради №176 від 12.03.2008 про надання згоди на відселення мешканців, які зареєстровані в житлових будинках селища Карнаватка, розташованих у зоні зсуву земної поверхні внаслідок проведення гірничих робіт шахти «Саксагань» і колишнього РУ ім. Кірова, за заявою Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття», надано згоду на відселення мешканців (за умови отримання їх письмової згоди), які зареєстровані в житлових будинках, розташовані у зоні зсуву земної поверхні внаслідок проведення гірничих робіт шахти «Саксагань» колишнього РУ ім. Кірова.

Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №471 від 11.06.2008 року «Про затвердження акта комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» рекомендовано ДП «Кривбасшахтозакриття» відшкодувати кошти, власника будівель, зазначених в акті від 30.05.2008 року, відповідно до оціночних відомостей КП «ДОР «Криворізьке БТІ».

25 вересня 2008 року Дніпропетровською обласною радою ухвалено рішення №466-16/У, яким вирішено вважати доцільним знесення житлових будинків у селищі Карнаватка м. Кривого Рогу. Дозволено ДП «Кривбасшахтозакриття» знесення жилих будинків згідно з рішенням Криворізької міської ради №176 від 12.03.2008 за умови надання власникам іншого житла та компенсації відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до корегування робочого проекту «Ліквідування ш. «Саксагань» в частині відселення жителів селища Карнаватка на базі робочих проектів «Ліквідування шахти «Саксагань» та «Реструктуризація ГП РУ ім. Кірова шляхом закриття (ліквідації)», прийнято рішення №466-16/У від 25.09.2008 року про дозвіл знесення житлових будинків селища Карнаватка за умови надання їх власникам іншого житла і виплати компенсації згідно діючого законодавства (т.1. а.с. 217 зворот).

Згідно додатка до рішення обласної ради № 466-16/У від 25.09.2008 року зазначено перелік жилих будинків, які підлягають знесенню, до якого входить: будинок АДРЕСА_1 (т.1. а.с. 218).

Рішенням Криворізької міської ради від 28.09.2016 року №901 затверджено міську програму вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки (далі Міська програма), в переліку заходів якої міститься п.4.4 реструктуризація підприємств з підземного видобутку залізної руди здійснення невідкладних природоохоронних заходів у зоні їх діяльності.

Пунком 4.4 Міської програми передбачено відселення мешканців селища Карнаватка із зони зрушення земної поверхні згідно із робочим проектом «Обгрунтування ліквідації шахти «Саксагань». Виконавцями вказаного заходу є Дніпропетровська обласна державна адміністрація, виконком Криворізької міської ради та Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття».

Згідно ст.21 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» розроблення, подання на затвердження відповідній раді та забезпечення виконання регіональних екологічних програм належить до компетенції Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Згідно листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27.03.2020 року на звернення Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України від 09.02.2020 року №04-15/140-151 до листа Криворізької міської ради від 11.01.2020 року №3/25/39, щодо відселення мешканців смт. Карнаватка з зони обвалу і зсуву поверхні повідомлено, що питання визначення кількості громадян, яких доцільно переселити та обсяг коштів, необхідний для реконструкції помешкань комунальної власності або придбання нового житла може бути визначений виключно місцевою владою. Також зазначено, о на виконання ЗУ від 28.12.2014 року № 79-УІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» з 01.01.2015 року до видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать видатки (п.7 ст. 90) на виконання програми природоохоронних заходів місцевого значення, в тому числі проекти еструктуризації та ліквідації об`єктів підприємств гірничої хімії, виконавцем яких є ДП «Кривбасшахтозакриття» (т.1 а.с.130).

Таким чином, обов`язки щодо відселення мешканців житлового масиву Карнаватка з зони зсуву земної поверхні від підземних розробок покладені на Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття».

Відповідно до повідомлення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради від 14.01.2021 з питання надання графіка щодо відселення з буд. АДРЕСА_1 , орієнтовним календарним графіком виконання заходів по відселенню мешканців селища «Карнаватка» був 2019 рік, проте через відсутність фінансування з Державного бюджету України ДП «Кривбасшахтозакриття» тривалий час не здійснює закупівлю житла для відселення (а.с. 29).

Статтею 321 ЦК Українипередбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Захист права власності, гарантується статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції прав людини та основоположних свобод, відмова від виплати грошової компенсації за знесене домоволодіння із господарчими забудовами та насадженнями є порушенням права власності позивача. У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, це поняття охоплює як "існуюче майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення від 2 березня 2005 року ЄСПЛ від MALTZAN and Others v. Germany). ЄСПЛ робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формується позиція для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися "активом", вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону.

В рішенні Європейського Суду (Suk v. Ukraine) від 10 березня 2011 року, заява № 10972/05 -ЄСПЛ визнав порушення статті 1 Першого протоколу до конвенції. Суд зауважив, що вимога заявника ґрунтувалась на чіткому положенні чинного на той час національного законодавства, відтак заявник міг вважатися таким, що мав обґрунтовані сподівання, отримати відповідну виплату. Відповідно до усталеної практики Суду, державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання зобов`язань, тому остаточна відмова національних органів у праві заявника на цю доплату, є свавільною і такою, що не ґрунтується на законі.

Отже, колегія суддів вважає неприйнятними посилання представника відповідача про відсутність коштів та державного фінансування бюджетної програми на реструктуризацію та ліквідацію об`єктів підприємств з підземного видобутку залізної руди, оскільки порушують право позивача на отримання іншого житла і виплати компенсації за знесене домоволодіння, яке передбачене законодавством.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, останній підлягає відселенню у житлове приміщення, на підставі ст.113 ЖК України, загальною площею не менше ніж 42,00 кв.м. та житловою площею не менше ніж 13,65 кв.м.

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості .

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року(з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Враховуючи характер порушень прав позивача, тяжкість і істотність вимушених змін у житті внаслідок порушення прав та тривалість зусиль, вжитих для їх відновлення, колегія суддів вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди, який підлягає стягненню на користь позивача, у сумі 20 000 грн. повністю відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду, на підставі п.1, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, скасуванню з ухваленням рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, понесені ОСОБА_4 у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції в розмірі 1908грн. та переглядом у суді апеляційної інстанції в розмірі 2862 грн., що в загальному розмірі становить 4770 грн.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 вересня 2023 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» про примусове виконання обов`язку щодо відселення задовольнити частково.

Зобов`язати Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» відселити ОСОБА_1 , шляхом надання йому житлового приміщення загальною площею не менш ніж 42,00 кв.м., та житловою - не менш ніж 13,65 кв.м.

Стягнути з Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн.

Стягнути з Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги всумі 4770 (чотири тисячі сімсот сімдесят) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду..

Судді:

Повний текст постанови складено 01 квітня 2024 року.

Головуючий суддя: О.В.Агєєв