Постанова

від 25.09.2024 по справі 216/3579/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 216/3579/21

провадження № 61-6650св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2024 року у складі колегії суддів: Агєєва О. В., Зубакової В. П., Корчистої О. І.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» (далі - ДП «КШЗ») про примусове виконання обов`язку щодо відселення.

2. Позовна заява мотивована тим, що 12 березня 2008 року рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 176 про надання згоди на відселення мешканців, які зареєстровані в житлових будинках селища Карнаватка, розташованих у зоні зсуву земної поверхні внаслідок проведення гірничих робіт шахти «Саксагань» і колишнього РУ ім. Кірова, за заявою державного підприємства «Кривбасшахтозакриття», надано згоду на відселення мешканців (за умови отримання їх письмової згоди), які зареєстровані в житлових будинках, розташовані у зоні зсуву земної поверхні внаслідок проведення гірничих робіт шахти «Саксагань» колишнього РУ ім. Кірова.

3. Крім того, зазначали, що відповідач має забезпечити будівництво або купівлю житла для мешканців, які підлягають відселенню, компенсацію за вилучене майно громадян, дерева та чагарники, а також поетапну рекультивацію відселених територій.

4. Вказували, що ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1 , який знаходиться у межах житлового масиву «Карнаватка», територія якого потрапила у зону зсуву земної поверхні, внаслідок проведення гірничих робіт шахти «Саксагань». Він зареєстрований за вказаною вище адресою.

5. На відповідача були покладені обов`язки щодо відселення мешканців житлового масиву «Карнаватка» з зони зсуву, проте по теперішній час вони не отримали іншого житлового приміщення, тому за захистом своїх прав змушені звернутися до суду з вищевказаним позовом, в якому просять зобов`язати ДП «Кривбасшахтозакриття» відселити їх із зони зрушення земної поверхні, внаслідок проведення гірничих робіт шахти «Саксагань» і колишнього РУ ім. Кірова та надати інше житло відповідно до діючого законодавства, а також стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі по 100 000 грн кожному та судові витрати.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 вересня 2023 року у складі судді Кузнецова Р. О. у задоволенні позову відмовлено.

7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що на теперішній час фінансування робіт за державною програмою по відселенню мешканців селища Карнаватка м. Кривого Рогу, будинки яких, розташовані у зоні зсуву земної поверхні внаслідок проведення в минулому гірничовидобувних робіт, відсутнє, а тому «Кривбасшахтозакриття» як виконавець проектних ліквідаційних робіт позбавлено можливості здійснити такі заходи.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

8. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ДП «Кривбасшахтозакриття» закрито.

9. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 вересня 2023 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

10. Зобов`язано ДП «Кривбасшахтозакриття» відселити ОСОБА_1 шляхом надання йому житлового приміщення, загальною площею не менш ніж 42,00 кв. м, житловою площею не менш ніж 13,65 кв. м.

11. Стягнуто з ДП «Кривбасшахтозакриття» на користь ОСОБА_1 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

12. Вирішено питання щодо судових витрат.

13. Скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позовні вимоги частково, апеляційний суд виходив із того, що обов`язки щодо відселення мешканців житлового масиву Карнаватка з зони зсуву земної поверхні від підземних розробок покладені на ДП «Кривбасшахтозакриття». Апеляційний суд відхилив посилання представника відповідача про відсутність коштів та державного фінансування бюджетної програми на реструктуризацію та ліквідацію об`єктів підприємств з підземного видобутку залізної руди, оскільки такі порушують право позивача на отримання іншого житла і виплати компенсації за знесене домоволодіння, яке передбачене законодавством.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

14. У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДП «Кривбасшахтозакриття».

15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 10 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

17. У касаційній скарзі ДП «Кривбасшахтозакриття», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

18. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 17 листопада 2022 року у справі № 160/1611/20, від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

19. Також як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

20. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не вказав, яким законодавчим актом покладено на ДП «Кривбасшахтозакриття» здійснювати відселення населення за Місцевою програмою за відсутності фінансування органами місцевого самоврядування.

21. Також заявник посилається на те, що апеляційний судом не враховано, що Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року, внесено зміни до Бюджетного кодексу України, зокрема, встановлено, що до видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать видатки на програми природоохоронних заходів місцевого значення, серед іншого, співфінансування (50 відсотків) проєктів ліквідації підприємств вугільної і торфодобувної промисловості та витрат на утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі, проєкти реструктуризації та ліквідації об`єктів підприємств гірничої хімії, підземного видобутку залізної руди, консервації ртутного виробництва, утримання водовідливних комплексів.

22. Крім того, з 01 січня 2019 року виключно на обласний бюджет покладено здійснення видатків на виконання проєктів реструктуризації та ліквідації об`єктів підприємств гірничої хімії, підземного видобутку залізної руди, та на місцевий бюджет на програми природоохоронних заходів місцевого значення.

23. Згідно положень статті 143 Конституції України органи місцевого самоврядування та обласні ради вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції, зокрема, здійснюють видатки на програми природоохоронних заходів місцевого значення, проекти реструктуризації та ліквідації об`єктів підприємств гірничої хімії, підземного видобутку залізної руди на програми природоохоронних заходів місцевого значення.

24. Натомість апеляційний суд, встановивши, що виконавцями Місцевої програми є Дніпропетровська обласна адміністрація, виконком Криворізької міської ради та ДП «Кривбасшахтозакриття», а фінансування повинно здійснюватися з обласного бюджету, помилково поклав обов`язок щодо відселення населення лише на ДП «Кривбасшахтозакриття». При цьому судом також встановлено, що відсутнє фінансування з Державного бюджету України.

25. Крім того, з 01 січня 2015 року по теперішній час гроші на фінансування Робочого проекту «Ліквідація шахти «Саксагань» з місцевого, обласного та державного бюджету не виділялись, що підтверджується довідкою Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

26. У червні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ДП «Кривбасшахтозакриття» від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , у якому вказано, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27. ОСОБА_2 є власником житлового будинку з господарчими побудовами за адресою: АДРЕСА_1 .

28. Відповідно до копії свідоцтва про смерть, виданого Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в місті Кривому розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер у віці 70 років ІНФОРМАЦІЯ_2 .

29. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2024 року провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 було закрите.

30. Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

31. Згідно з повідомленням від 17 квітня 2019 року ДП «Кривбасшахтозакриття» не має змоги проводити заходи по відселенню мешканців селища «Карнаватка» у зв`язку з відсутністю з 01 січня 2013 року фінансування з Державного бюджету України.

32. Відповідно до повідомлення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради від 14 січня 2021 року з питання надання графіка щодо відселення з буд. АДРЕСА_1 орієнтовним календарним графіком виконання заходів по відселенню мешканців селища «Карнаватка» був 2019 рік, проте через відсутність фінансування з Державного бюджету України ДП «Кривбасшахтозакриття» тривалий час не здійснює закупівлю житла для відселення.

33. На звернення ОСОБА_1 щодо знесення будинку виконавчий комітет Криворізької міської ради 08 червня 2021 року надав відповідь, в якій зазначив, що на теперішній час немає інформації про фінансування вищезазначеного заходу з державного та обласного бюджетів, тому вирішити це питання є неможливим.

34. З акта від 14 лютого 2005 року та протоколу від 21 березня 2006 року вбачається, що ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_4 відмовились від наданих їм відповідачем квартир.

35. Згідно довідки Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 03 жовтня 2022 року та від 28 вересня 2022 року на ім`я ДП «Кривбасшахтозакриття» відкрито два рахунки для надходження бюджетних коштів, проте у період з 01 січня 2015 по 19 вересня 2022 року фінансування з державного, обласного та місцевого бюджетів не здійснювалось.

Позиція Верховного Суду

36. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

37. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

38. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

39. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

40. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

41. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

42. Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

43. У статті 7 ЖК України визначено, що періодично, у строки, встановлювані Кабінетом Міністрів України, провадиться обстеження стану жилих будинків державного і громадського житлового фонду. Непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) ради. Непридатні для проживання жилі приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів може бути переобладнено в нежилі за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради. Порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

44. За змістом статей 110 та 112 ЖК України громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо: будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню; будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом; будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.

Якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом, громадянам, виселюваним з цього будинку (жилого приміщення), інше благоустроєне жиле приміщення, залежно від належності будинку, надається виконавчим комітетом місцевої ради чи державною, кооперативною або іншим громадським об`єднанням, а в разі неможливості надання жилого приміщення, цією організацією - виконавчим комітетом місцевої ради.

45. Відповідно до статті 113 ЖК України надаване громадянам у зв`язку з виселенням інше благоустроєне жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати вимогам статті 50 цього Кодексу. Громадянам, які займали окрему квартиру, повинно бути надано окрему квартиру. Якщо наймач займав більш як одну кімнату, йому надається жиле приміщення, що складається з того ж числа кімнат.

За розміром жиле приміщення має бути не меншим за те, яке займав наймач, однак у межах норми жилої площі. Якщо наймач або член сім`ї, що проживає разом з ним, має право на додаткову жилу площу і фактично користується нею, жиле приміщення надається з урахуванням норми додаткової жилої площі. У разі виселення з жилого приміщення, меншого за розміром, ніж це передбачено для надання жилого приміщення в даному населеному пункті, виселюваному надається жиле приміщення відповідно до встановленого розміру.

46. Надаване громадянам у зв`язку з виселенням інше жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам (стаття 114 ЖК України).

47. При цьому інших норм, які б регулювали порядок відселення громадян із будинків, що загрожують обвалом, з наданням іншого благоустроєного житла в ЖК України немає.

48. Таким чином, якщо будинок визнано аварійним, що загрожує обвалом, то існують всі правові підстави для зобов`язання відповідача надати власнику інше благоустроєне житло.

49. Зазначене узгоджується з правовим висновком, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у постановах: від 06 травня 2020 року у справі № 461/6005/17, провадження № 61-41св19, від 01 грудня 2022 року у справі № 461/4417/20, провадження № 61-1980св22.

50. Відповідно до статті 171 ЖК України у разі знесення жилих будинків, що є в приватній власності громадян, у зв`язку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб зазначеним громадянам, членам їх сімей, а також іншим громадянам, які постійно проживають у цих будинках, надаються за встановленими нормами квартири в будинках державного або громадського житлового фонду. Крім того, власникам жилих будинків на їх вибір або сплачується вартість будинків, будівель та пристроїв, що зносяться, або надається право використати матеріали від розбирання цих будинків, будівель та пристроїв за своїм розсудом.

51. Метою даної норми є захист житлових прав власника будинку та інших громадян, які постійно проживають у будинку, і які позбавляються житла у зв`язку із знесенням цього будинку, що є місцем постійного їх проживання, шляхом надання цим особам для проживання іншого жилого приміщення; та по-друге, захист майнових прав власника будинку шляхом відшкодування йому вартості будинку, що зноситься.

52. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2013 року у справі № 6-35цс13.

53. Судами встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 , який знаходиться у межах житлового масиву «Карнаватка», територія якого потрапила у зону зсуву земної поверхні, внаслідок проведення гірничих робіт шахти «Саксагань».

54. Наказом Міністерства промислової політики України від 14 лютого 2007 року № 72, серед іншого, виконання робіт по відселенню мешканців селища Карнаватка покладено на ДП «Кривбасшахтозакриття» (т. 1, а. с. 178).

55. Відповідно до рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 176 від 12 березня 2008 року про надання згоди на відселення мешканців, які зареєстровані в житлових будинках селища Карнаватка, розташованих у зоні зсуву земної поверхні внаслідок проведення гірничих робіт шахти «Саксагань» і колишнього РУ ім. Кірова, за заявою ДП «Кривбасшахтозакриття», надано згоду на відселення мешканців (за умови отримання їх письмової згоди), які зареєстровані в житлових будинках, розташованих у зоні зсуву земної поверхні внаслідок проведення гірничих робіт шахти «Саксагань» колишнього РУ ім. Кірова (т. 1, а. с. 209 зворот-210).

56. Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 471 від 11 червня 2008 року «Про затвердження акта комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» рекомендовано ДП «Кривбасшахтозакриття» відшкодувати кошти власникам будівель, зазначеним в акті від 30 травня 2008 року, відповідно до оціночних відомостей КП «ДОР «Криворізьке БТІ» (т. 1, а. с. 215 зворот).

57. 25 вересня 2008 року Дніпропетровською обласною радою прийнято рішення № 466-16/У, яким вирішено вважати доцільним знесення житлових будинків у селищі Карнаватка м. Кривого Рогу. Дозволено ДП «Кривбасшахтозакриття» знесення жилих будинків згідно з рішенням Криворізької міської ради № 176 від 12 березня 2008 року за умови надання власникам іншого житла та компенсації відповідно до діючого законодавства.

58. Відповідно до корегування робочого проекту «Ліквідування ш. «Саксагань» в частині відселення жителів селища Карнаватка на базі робочих проектів «Ліквідування шахти «Саксагань» та «Реструктуризація ГП РУ ім. Кірова шляхом закриття (ліквідації)» прийнято рішення № 466-16/У від 25 вересня2008 року про дозвіл знесення житлових будинків селища Карнаватка за умови надання їх власникам іншого житла і виплати компенсації згідно діючого законодавства (т. 1, а. с. 217 зворот).

59. Згідно додатка до рішення обласної ради № 466-16/У від 25 вересня 2008 року зазначено перелік жилих будинків, які підлягають знесенню, до якого входить будинок АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 218).

60. Також апеляційним судом встановлено, що рішенням Криворізької міської ради від 28 вересня 2016 року № 901 затверджено міську програму вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки (далі - Міська програма), в переліку заходів якої міститься п. 4.4 реструктуризація підприємств з підземного видобутку залізної руди здійснення невідкладних природоохоронних заходів у зоні їх діяльності.

Пунком 4.4 Міської програми передбачено відселення мешканців селища Карнаватка із зони зрушення земної поверхні згідно із робочим проектом «Обгрунтування ліквідації шахти «Саксагань». Виконавцями вказаного заходу є Дніпропетровська обласна державна адміністрація, виконком Криворізької міської ради та Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття».

61. Згідно листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27 березня 2020 року на звернення Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України від 09 лютого 2020 року № 04-15/140-151 до листа Криворізької міської ради від 11 січня 2020 року № 3/25/39 щодо відселення мешканців смт. Карнаватка з зони обвалу і зсуву поверхні повідомлено, що питання визначення кількості громадян, яких доцільно переселити, та обсяг коштів, необхідний для реконструкції помешкань комунальної власності або придбання нового житла, може бути визначений виключно місцевою владою.

Також зазначено, що на виконання Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» з 01 січня 2015 року до видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать видатки (пункту 7 статті 90) на виконання програми природоохоронних заходів місцевого значення, в тому числі проекти реструктуризації та ліквідації об`єктів підприємств гірничої хімії, виконавцем яких є ДП «Кривбасшахтозакриття» (т. 1, а. с. 130).

62. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про те, що обов`язки щодо відселення мешканців житлового масиву Карнаватка з зони зсуву земної поверхні від підземних розробок покладені на ДП «Кривбасшахтозакриття».

63. Апеляційним судом правомірно враховано, що згідно з повідомленням виконкому Центрально-Міської районної у місті ради від 14 січня 2021 року з питання надання графіка щодо відселення з будинку АДРЕСА_1 орієнтовним календарним графіком виконання заходів по відселенню мешканців селища «Карнаватка» був 2019 рік, проте через відсутність фінансування з Державного бюджету України ДП «Кривбасшахтозакриття» тривалий час не здійснює закупівлю житла для відселення (т. 1, а. с. 29).

64. Колегія суддів відхиляє посилання заявника на тривалу відсутність фінансування програми щодо відселення мешканців селища «Карнаватка» як на підставу невиконання покладених зобов`язань з огляду на таке.

65. Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

66. У Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом із тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

67. Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

68. Апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що захист права власності, гарантується статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції прав людини та основоположних свобод, відмова від виплати грошової компенсації за знесене домоволодіння із господарчими забудовами та насадженнями є порушенням права власності позивача. У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, це поняття охоплює як «існуюче майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення ЄСПЛ від 2 березня 2005 року (VON MALTZAN and Others v. Germany)). ЄСПЛ робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формується позиція для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом», вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону.

69. Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та у справі «Ромашов проти України» (заява № 67534/01, пункт 43) реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

70. Враховуючи наведене, відсутні підстави для врахування посилань заявника про відсутність коштів та державного фінансування бюджетної програми на реструктуризацію та ліквідацію об`єктів підприємств з підземного видобутку залізної руди, оскільки такі порушують право позивача на отримання іншого житла і виплати компенсації за знесене домоволодіння, яке передбачене законодавством.

71. Таким чином, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та частково задовольняючи позовні вимоги, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

72. Також колегія суддів відхиляє посилання заявника на відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди на користь позивача, оскільки тривалість невиконання зобов`язань щодо відселення позивача, характер порушень його прав, тяжкість і істотність вимушених змін у житті внаслідок порушення прав та тривалість зусиль, вжитих для їх відновлення, дають правові підстави для стягнення на користь позивача 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

73. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

74. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

75. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович