Рішення

від 29.03.2024 по справі 350/1469/19

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/1469/19

Номер провадження 2/350/3/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2024 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

позивачки за первісним позовом та відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 та її представника адвоката Гутник П.М.,

відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел.Рожнятів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільної сумісної власності подружжя-

установив:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача за первісним та зустрічним позовами.

Позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою ( т.1.а.с.3-5), за змістом якої, та з урахуванням уточнених позовних вимог (в редакції від 15.01.2020) ( т.1,а.с.135,136), та уточнених в наступних судових засіданнях позовних вимог просила здійснити поділ спільного майна подружжя, шляхом виділення їй:

-) домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 , присудивши їй 2 варіант, передбачений будівельно технічною експертизою для 1 співвласника, яка є меншою від частини, яку слід присудити ОСОБА_2

-) земельної ділянки площею, 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 , яка входить в земельну ділянку, площею 0,3864 ( урочище «Меліорація» ), для ведення особистого господарства, орієнтовною вартістю 40000 грн., розташована за адресою: с.Вільхівка;

-) 1\2 земельноїділянки вурочищі «Затока»,пл.0,3292га,кадастровий номер2624855800:01:006;0078для веденняособистого селянськогогосподарства, орієнтовною вартістю 30000 грн., яка розташована за адресою: сел.Перегінське Калуського району Івано-Франківської області;

-) легковий автомобіль «MITSUBISHI- PAjeto Sport», номерний знак НОМЕР_1 , 2002 р. в., придбаний в липні-серпні 2018, зареєстрований 09.02.2019- вартістю 204800 грн;

-) автомобіль легковий «Опель-Астра», 2008 р. в., д.н. знак НОМЕР_2 , вартістю 165000 грн.;

-) 2 ( два) крісла перукарські «Нарциз» - вартістю 4000 грн. ;

-) одне крісло офісне на колесах вартістю 500 грн.;

-) візок для перукарських інструментів вартістю 500 грн.;

-) мийка перукарська, вартістю 7000 грн.;

-) сушка для сушіння волосся, вартістю 1500 грн.;

-) дві машинки для стрижки, волосся вартістю 1500 грн. (по 750 грн. кожна);

-) ножиці перукарські 2 штуки по 250 грн., заг. вартістю 500 грн.;

-) випрямлячі волосся вартістю 2 шт. вартістю по 250 грн., всього 500 грн.;

-) люстра хромова вартістю 2000 грн.;

-) шафа вартістю 7500 грн.;

-) пральна машинка « Вірпул вартістю 2000 грн.,

-) пральна машинка LG вартістю 2000 грн.,

-) телевізор плазмовий фірми LG 55UH 620 V, вартістю 5000 грн.;

-) прихожа вартістю 7000 грн.,

-) шафу 4-х дверну дубову вартістю 25 000 грн.;

-) люстру кришталеву на 5 ламп, виробник Чехія, вартістю 10.000 грн.;

-) бензопилу 1 шт. «Husdvarha», вартістю 3000 грн.

За автомобіль Урал Лісовоз -Е ,1983 р. в., шасі № 404842, реєстр. номер НОМЕР_3 та автомобіль «Урал «лісовоз-Е ,1985 року випуску, № шасі НОМЕР_4 , д.н. НОМЕР_5 , з причіпом розпуск Е та маніпулятором, ОСОБА_2 сплатив їй кошти, тому це майно просить не вважати таким, що підлягає поділу.

Інше майно виділити у власність ОСОБА_2 , а саме:

-) автомобіль «Опель Аскона»,1987 р.в., д.н. НОМЕР_6 , вартістю 15000 грн.;

-) трактор трельовочний марки ТДТ-55, 1988 р.в., двигун НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , вартістю128 000 грн;

-) трактор ТТ-4 Д.н. НОМЕР_9 вартістю 230400 грн., придбаний за спільні кошти по Генеральній довіреності 27 січня 2010 року у власника ОСОБА_3 ;

-) автомашина УАЗ 3152, 1985 р.в., кузов № НОМЕР_10 , шассі № НОМЕР_11 д.н. НОМЕР_12 варт. 12000 грн., придбаний 8 квітня 2010 року у громадянина ОСОБА_4 ;

-) автомашина ЗІЛ 131, 1981 року випуску, шасі № НОМЕР_13 , бортовий С, реєстр. номер НОМЕР_14 , вартістю 25000 грн., придбаний 27 квітня 2007 року по Генеральній довіреності, у власника ОСОБА_5 ;

-) бензопилу 1 шт. «Husdvarha», вартістю 3000 грн.,

-) спальню «Олімпія» з плити МДФ, вартістю 50000 грн.;

-) сервант кутовий дубовий вартістю 15 000 грн.;

-) люстру кришталеву на 5 ламп, виробник «Чехія», вартістю 6.000 грн.;

-) мисливську нарізну зброю ІЖ -56 к28/5,6 мм. с № 4048 вартістю 14000 грн.;

-) карабін «Ремінгтон» 700.к 30-06 № G 6822206, вартістю 30000 грн.;

Заявлені ОСОБА_1 позовні вимогиобґрунтовані тим,що з 03 вересня 1996 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Від спільного проживання в шлюбі в них народилося 2-є дітей: дочки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які на даний час повнолітні. 20 грудня 2018 року шлюб між ними розірвано .

За час спільного проживання вони побудували житловий будинок з господарськими спорудами, які збудовані на земельній ділянці площею 0.15 га, яка виділена їм для цієї мети рішенням сесії Вільхівської сільської ради від 31 .08. 1998.

Згідно цього ж рішення, земельна ділянка виділена під будівництво житлового будинку в урочищі «Меліорація» с. Вільхівка. Цим же рішенням було виділено під`їздну дорогу до їхнього господарства шириною 4 метри із запасів земель сільської ради. 10 вересня 1998 року дана земельна ділянка була винесена в натурі та встановлені її межі. В 1998 році відділ архітектури та містобудування Рожнятівської РДА видав на ім`я відповідача ОСОБА_2 будівельний паспорт. Згідно пояснюючої записки до проекту забудови земельної ділянки, передбачалося будівництво житлового будинку з наявністю 4-х кімнат, житловою пл. 88,50 кв.м., загальною пл. 156,64 кв. м., та будівництво господарських споруд: сарай пл. 39,46 кв.м. та літня кухня пл. 22.09 кв. м.

Однак, фактично збудований ними житловий будинок має житлову площу 110.7 кв.м. та налічує 4 кімнати, спальні, кухню, санвузол, коридори, паливну. Будинок має водо та теплопостачання. Ними також збудовано і господарські споруди. Такі технічні параметри домоволодіння підтверджуються виготовленим 27.11.2019 ПП «Олві Р» технічним паспортом на нього.

Домоволодіння побудовано по АДРЕСА_1 , де вони проживають з 2008 року. Підтвердженням того, що будинок збудований та зареєстрований є книги погосподарського обліку села, однак надати їх суду не може.

Окрім домоволодіння та земельних ділянок, вони придбали все вище зазначене рухоме майно, яке просить поділити у урахуванням наведених нею вище вимог.

Оцінку всього придбаного майна визначила самостійно, однак з таким визначенням вартості майна погоджується відповідач ОСОБА_2 .

Заперечуючи проти заявленого первинного позову ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву ( т.1, а.с.18-22), зустрічний позов ( т.1, а.с.42-45) за змістом яких було зазначено про таке. Сторони дійсно перебували у шлюбі, який було розірвано 20.12.2018 рішенням Рожнятівського районного суду. За час спільного проживання вони збудували не житловий будинок, а господарську споруду - літню кухню, яка не здана в експлуатацію та збудована самочинно, без належно затвердженої документації та зовсім в іншому місці.

Земельна ділянка, яка використана під будівництво господарської споруди - літньої кухні не приватизована, а приватизація земельної ділянки площею 0,3864 га в с.Вільхівка була розпочата за старим законодавством, але приватизація її за вимогами нині чинного земельного законодавства ще не проведена.

Земельна ділянка в урочищі «Затока», яка розташована в сел.Перегінське приватизована ним в порядку, що передбачає приватизацію належних громадянам земельних ділянок і перебуває у його власності та не є спільною сумісною власністю подружжя.

Мисливську зброю ОСОБА_2 вважає речами особистого індивідуального користування, які хоч і набуті у шлюбі, однак такими, що не є спільним майном подружжя.

Легковий автомобіль «MITSUBISHI- PAjeto Sport», номерний знак НОМЕР_1 , 2002 р. в., придбаний ним 09.02.2019, тобто після розірвання 20.12.2018 шлюбу, тому цей транспортний засіб поділу не підлягає.

Власником трактора трельовочного марки ТДТ-55 є ОСОБА_8 , а трактор ТТ-4 д.н.з. НОМЕР_15 не перебував у його власності. Автомобіль УАЗ 3152, 1985 р.в., кузов № НОМЕР_10 , шассі № НОМЕР_11 д.н. НОМЕР_12 належть ОСОБА_4 , автомобіль ЗІЛ 131, 1981 року випуску, шасі № НОМЕР_13 , бортовий С, реєстр. номер НОМЕР_14 , є власністю ОСОБА_5 , тому ці об`єкти також не можуть бути предметом поділу.

У зв`язку із чим ОСОБА_2 у судовому засіданні просив здійснити поділ спільного майна подружжя шляхом виділення ОСОБА_1 всього рухомого майна, яке вона просить, окрім: земельних ділянок, які є його особистою власністю; домоволодіння, яке є самочинним будівництвом, оскільки ними збудована господарська споруда ( літня кухня), а не будинок, а також, літня кухня побудована на земельній ділянці цільове призначення якої сільське господарство; мисливської зброї, яку вважає речами свого особистого індивідуального користування; легкового автомобіля «MITSUBISHI- PAjeto Sport», номерний знак НОМЕР_1 , 2002 р. в., який придбаний ним 09.02.2019, тобто після розірвання шлюбу; трактора трельовочного марки ТДТ-55 власником якого є ОСОБА_8 ; трактора ТТ-4 д.н.з. НОМЕР_9 , який ніколи не перебував у його власності; автомобіля УАЗ 3152, 1985 р.в., кузов № НОМЕР_10 , шассі № НОМЕР_11 д.н. НОМЕР_12 , оскільки він належить ОСОБА_4 ; автомобіля ЗІЛ 131, 1981 року випуску, шасі № НОМЕР_13 , бортовий С, реєстр. номер НОМЕР_14 , який є власністю ОСОБА_5 .

Також, просить не здійснювати розподіл автомобіля Урал Лісовоз -Е ,1983 р. в., шасі № НОМЕР_16 , реєстр. номер НОМЕР_3 та автомобіля «Урал «лісовоз-Е ,1985 року випуску, № шасі НОМЕР_4 , д.н. НОМЕР_5 , з причіпом розпуск Е з маніпулятором, за які він сплатив ОСОБА_1 кошти.

Заперечуючи проти зустрічних позовних вимог зі сторони позивача за первісним позовом було подано відзив на зустрічну позовну заяву ( т.1, а.с.13-132) за змістом якого ОСОБА_1 посилалась на необхідність поділу майна так, як це нею зазначено у позовній заяві (т. 1 а.с. 3-5).

Однак, ОСОБА_1 , уточнивши у судовому засіданні позовні вимоги просила присудити їй саме те майно, як зазначено судом вище.

ІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі до 20.12.2018, що підтверджується рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області (т. 1 а.с. 10-11).

Довідкою № 63 від 25.02.2019 підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ( т.1.а.с.8).

Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_17 за ОСОБА_2 09.02.2019 зареєстровано право власності на легковий автомобіль «MITSUBISHI- PAjeto Sport», номерний знак НОМЕР_1 , 2002 р. в. ( т.1,а.с.23, 23-зворот).

Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_18 ОСОБА_2 є власником вантажного - спеціалізованого автомобіля платформи марки «Урал», модель 375, 1985 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ( т.1,а.с.23, 23-зворот).

Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_19 ОСОБА_2 є власником автомобіля марки «Урал», модель 375, 1983 року випуску, номер шасі НОМЕР_16 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ( т.1,а.с.24).

Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_20 ОСОБА_2 є власником причіпа розпуска-Е, 1983 року випуску, номер шасі НОМЕР_21 , реєстраційний номер НОМЕР_22 ( т.1,а.с.24);

Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_23 та довіреності від 27.04.2007 власником автомобіля марки «ЗИЛ», модель 131, 1981 року випуску, номер шасі НОМЕР_13 , реєстраційний номер НОМЕР_14 є ОСОБА_5 ( т.1,а.с.25,26);

Згідно Технічного паспорта автомобіля УАЗ 1985 року випуску НОМЕР_24 , номерний знак НОМЕР_12 та довіреності від 08.04.2010 власником цього автомобіля є ОСОБА_4 ( т.1,а.с.27,28);

Згідно Технічного паспорта НОМЕР_25 виданого інспекцією держтехнагляду 02.07.1997, власником трактора трельовочного марки ТДТ-55, випуску 1988 року, двигун № НОМЕР_26 , № НОМЕР_27 , реєстраційний № НОМЕР_8 є ОСОБА_8 ( т.1,а.с.29,30);

Дозвіл № 1248 від 26 грудня 2018 року підтверджує наявність у ОСОБА_2 мисливської нарізної зброї -) ІЖ -56 к28/5,6 мм. с № 4048, вартістю 14000 грн.;

Наявність унього карабіна«Ремінгтон» 700.к30-06№ G6822206,вартістю 30000грн.не заперечує сам відповідач-позивач ОСОБА_2 .

Спору щодо вартості майна, яке сторони бажають поділити, між ними немає.

ІІІ. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, висновки суду.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так способи захисту цивільних прав та інтересів визначені статтею 16 ЦК України. Згідно з частиною 3 вказаної статті суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Законом, що регулює, в тому числі, майнові права подружжя є Сімейний кодекс України, а також на ці правовідносини поширюється дія норм Цивільного кодексу України, що регулює правовий статус спільного майна.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено висновок, що «зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує».

Позивачка ОСОБА_1 стверджує, що вона з ОСОБА_2 під час шлюбу придбали домоволодіння, що в АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею, 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 , яка входить в земельну ділянку, площею 0,3864 ( урочище «Меліорація» ), для ведення особистого господарства, розташована заадресою:с.Вільхівка, земельну ділянку в урочищі «Затока», пл. 0,3292 га, кадастровий номер 2624855800:01:006;0078 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: сел.Перегінське Калуського району Івано-Франківської області, а також автомобіль "MITSUBISHI-PAjetoSport",номерний знак НОМЕР_1 ,2002р.в.,автомобіль легковий«Опель-Астра»,2008р.в.,д.н.знак НОМЕР_2 ;2крісла перукарські«Нарциз»;одне кріслоофісне наколесах;візок дляперукарських інструментів;мийка перукарська;сушка длясушіння волосся; дві машинкидля стрижкиволосся;ножиці перукарські2штуки; випрямлячі волосся2шт.;люстру хромову;шафу;пральну машинку«"Вірпул"; пральну машинку LG ; телевізор плазмовий фірми LG 55UH 620 V; прихожу; шафу 4-х дверну дубову; люстру кришталеву на 5 ламп, виробник Чехія; бензопилу 2 шт. «Husdvarha»; автомобіль «Опель Аскона»,1987 р.в., д.н. НОМЕР_6 ; спальню «Олімпія» з плити МДФ; сервант кутовий дубовий; люстру кришталеву на 5 ламп, виробник «Чехія»; мисливську нарізну зброю ІЖ -56 к28/5,6 мм. с № 4048; карабін «Ремінгтон» 700.к 30-06 № G 6822206, трактор трельовочний марки ТДТ-55; трактор ТТ-4 д.н.з. НОМЕР_9 ; автомобіль УАЗ 3152, 1985 р.в., кузов № НОМЕР_10 , шассі № НОМЕР_11 д.н. НОМЕР_12 ; автомобіль ЗІЛ 131, 1981 року випуску, шасі № НОМЕР_13 , бортовий С, реєстр. номер НОМЕР_14 .

Щодо домоволодіння, яке набуте сторонами у шлюбі, знаходиться в АДРЕСА_1 та на половину якого позивачка просить визнати за нею право власності, суд зазначає таке.

Копією архівного витягу з рішення четвертої позачергової сесії третього демократичного скликання Вільхівської сільської ради від 31.08.1998 року підтверджено надання згоди ОСОБА_2 на будівництво житлового будинку на власній присадибній ділнці в урочищі" Меліорація" площею 0,15 га ( т.1.а.с.60),

Зазначене рішення, а також проект забудови земельної ділянки, акт виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель, схема виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівел, поснююча записка до проекту забудови земелоної ділянки, обов`язки індивідуального забудівника є складовими Будівельного паспорта на забудову земельної ділянки ( т.1, а.с.59, 61 - 66 ).

Дозволом на право виконання будівельних робіт ОСОБА_2 надано право проводити будівельні роботи з будівництва одно-двоповерхового будинку та інших будівель згідно з планом забудови на земельній ділянці села Вільхівка ( т.1.а.с.67).

Довідкою №255/02-24 та №254/02-24 від 08.07.2019 ( т.1, а.с.6) підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають в АДРЕСА_1 , а власником господарської будівлі ( літньої кухні ) є ОСОБА_2 ( т.1,а.с.7).

Довідкою №366/02-17 від 18.09.2019 ( т.1, а.с.6) підтверджено, що ОСОБА_2 є власником господарської будівлі ( літньої кухні), яка збудована в АДРЕСА_1 . Також вбачається, що спірне домоволодінння (господарська будівля ( літня кухня) побудована самочинно, без дотримання вимог проектної документації ( т.1,а.с.68).

Висновком комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 23.12.2021 № 2605/20-28/2731-2734/21-28/2661/20-28/2039-2042/21-28 ( т.2. а.с.22 - 62) підтверджено, що будівництво житлового будинку з господарськими будівлями розташованого в АДРЕСА_1 , є самочинним будівництвом, оскільки будинок збудований на земельній ділянці цільове призначення якої - ведення підсобного господарства; об`єкт нерухомості збудовано без дотримання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а також, житловий будинок з господарськими будівлями не відповідає проекту забудови земельної ділянки затвердженого будівельного паспорта ( т.2. а.с.43-44).

Допитані у судовому засіданні експерти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дали показання про те, що домоволодіння по АДРЕСА_1 є самочинно збудованим, оскільки воно побудовано у зовсім іншому місці та на зовсім іншій земельній ділянці, тобто на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, без дозволу ( повідомлення) про початок будівельних робіт, будинок зовсім не відповідає будівельному паспорту.

У постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року в справі № 307/3957/14-ц вказано, що: «самочинно збудоване нерухоме майно не є об`єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу між подружжям (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 04 грудня 2013 року № 6-130цс13).

За змістом частини першої статті 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Отже, побудова об`єкта нерухомості на земельній ділянці, що відведена не для цієї мети; відсутність дозволу на будівництво, проєкта або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.

Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об`єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України)».

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Гутник П.М. стверджують, що технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 27.11.2019 ( т.1.а.с.137-141), який виданий ПП "Олві Р" зайвий раз підтверджує правомірність будівництва та право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спірне домоволодіння. Однак, суд не приймає до уваги такі твердження, оскільки технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 27.11.2019, не є правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна та фактйого відповідноїреєстрації, він лише описує об`єкт та визначає його складові, тобто містить інформацію про факт наявності домоволодіння у тих розмірах, як воно збудовано.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 ,є самочинним будівництвом, а тому відсутні правові підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на 1\2 частину спірного нерухомого майна.

Разом з тим, після усунення підстав, що спонукали у відмові в такому поділі, а саме реєстрація самочинно зведених будівель та споруд, питання щодо визнання вказаного майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ може бути предметом судового розгляду.

Отже, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ домоволодіння слід відмовити.

Вирішуючи вимогу позивачки ОСОБА_1 щодо поділу земельних ділянок суд зазначає таке.

Копією архівного витягу з протоколу дванадцятої сесії другого демократичного скликання Вільхівської сільської ради від 21 серпня 1997 року підтверджується факт прийняття органом місцевого самоврядування рішення про передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки в межах згідно з планом з дальнійшим уточненням фактичної кількості землі на етапі робіт при видачі Державних актів на право приватної власності на землю, площею 0,36 га, яка знаходиться в урочищі « Меліорація» ( т.1, а.с.52 ).

Копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Н-ІФ 023026 від 24 вересня 1997 року підтверджено, що ОСОБА_2 належить земельна ділянка, яка йому передана у власність на підставі рішення сесії Вільхівської сільської ради від 21 серпня 1997 року площею 0,3864 га, для ведення підсобного господарства (т. 1 а.с. 51).

Копією рішення Перегінської селищної ради від 18 вересня 2014 року підтверджено надання ОСОБА_2 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3292 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі « Затока», в сел Перегінське за рахунок земель запасу селищної ради ( т.1, а.с.53).

Копією рішення Перегінської селищної ради від 19 березня 2015 року затверджено ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3292 га за кадастровим номером 2624855800:01:006:0078 для ведення особистого селянського господарства в урочищі» Затока» в сел.Перегінське та передано у власність вказану земельну ділянку ( т.1,а.с.54), а право власності на цю ділянку зареєстровано 29.04.2015 реєстраційною службою Рожнятівського районного управління юстиції Івано-Франківської області за індексним номером:36997977 та видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно ( т.1.а.с.55).

Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,3292 га за кадастровим номером 2624855800:01:006:0078 для ведення особистого селянського господарства в урочищі» Затока» в сел.Перегінське підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( т.1,а.с.56-58 ).

П.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи.

Враховуючи загальне положення ст.5 ЦК України щодо дії актів цивільного законодавства у часі, при вирішенні питання щодо правового режиму майна, набутого у період шлюбу, застосуванню підлягає акт цивільного законодавства, в редакції, яка діяла на момент набуття такого майна.

Відповідно до п.5 ч.1 статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

В постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7 зазначено, що земельна ділянка, одержана громадянином в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Законом України від 11 січня 2011 року N 2913-VI «Про внесення змін до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя», який набрав чинності 8 лютого 2011 року, статтю 61 СК України було доповнено частиною п`ятою такого змісту: «Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації». Проте Законом від 17 травня 2012 року N 4766-VI «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка» режим майна подружжя, набутого внаслідок приватизації змінено.

Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 57 СК України житло та земельна ділянка, набуті за час шлюбу внаслідок приватизації, є особистою приватною власністю дружини, чоловіка. Відповідно частину 5 ст. 61 СК виключено. Таким чином, норма закону, яка відносила майно, набуте в процесі приватизації до об`єктів права спільної сумісної власності, діяла лише з 08 лютого 2011 року по 16 травня 2012 року.

Отже, земельна ділянка площею 0,3864 га для ведення підсобного господарства, яка передана у приватну власність рішенням сесії Вільхівської сільської ради від 21 серпня 1997 року, на підставі якого 24.09.1997 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, та земельна ділянка площею 0,3292 га за кадастровим номером 2624855800:01:006:0078 для ведення особистого селянського господарства в урочищі» Затока» в сел.Перегінське, належать ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності, а не спільної сумісної власністю подружжя, оскільки не набуті як майно, нажите подружжям за час шлюбу, а одержані ОСОБА_2 як частки у земельному фонді держави, а тому не можуть бути предметом поділу між подружжям.

Позивачка ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на автомобіль " MITSUBISHI- PAjeto Sport", номерний знак НОМЕР_1 , 2002 р. в., який вважає таким, що придбаний нею з ОСОБА_2 під час перебуванні у шлюбі.

З пояснень сторін та під час відтворення аудіозапису судового засідання в цивільній справі № 2/350/692/2018 судом встановлено, що ОСОБА_1 13.08.2018 звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовом про розірвання шлюбу, у якому зазначила, що вона з ОСОБА_2 останні п`ять років перебувають в поганих стосунках, а 07.08.2018 ОСОБА_2 застосував до неї фізичне насильство, що і стало підставою для подання позову про розірвання шлюбу, який розірваний 20.12.2018.

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_17 підтверджено, що право власності на легковий автомобіль «MITSUBISHI- PAjeto Sport», номерний знак НОМЕР_1 , 2002 р. в. зареєстровано за ОСОБА_2 09.02.2019 ( т.1,а.с.23, 23-зворот).

З наведених доказів судом встановлено, що спірний автомобіль придбаний ОСОБА_2 після розірвання шлюбу, тому вважати цей транспортний засіб спільною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 немає підстав, а відтак цей об`єкт рухомого майна розподілу не підлягає.

Також, ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту набуття нею спільно з ОСОБА_2 як подружжям у спільну сумісну власність іншого майна, яким є трактор трельовочний марки ТДТ-55; трактор ТТ-4 д.н.з. НОМЕР_9 ; автомобіль УАЗ 3152, 1985 р.в., кузов № НОМЕР_10 , шассі № НОМЕР_11 д.н. НОМЕР_12 ; автомобіль ЗІЛ 131, 1981 року випуску, шасі № НОМЕР_13 , бортовий С, реєстр. номер НОМЕР_14 .

Так, як суд зазначив вище, Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_23 та довіреності від 27.04.2007 підтверджено, що власником автомобіля марки «ЗИЛ», модель 131, 1981 року випуску, номер шасі НОМЕР_13 , реєстраційний номер НОМЕР_14 є ОСОБА_5 ( т.1,а.с.25,26);

Технічним паспортом до автомобіля УАЗ 1985 року випуску шасі № НОМЕР_11 , номерний знак НОМЕР_12 та довіреності від 08.04.2010 підтверджено належність цього автомобіля на правівласності ОСОБА_4 ( т.1,а.с.27,28);

Технічним паспортом НОМЕР_25 , що виданий інспекцією держтехнагляду 02.07.1997, підтверджено право власності ОСОБА_8 на трактор трельовочний марки ТДТ-55, випуску 1988 року, двигун № НОМЕР_26 , № НОМЕР_27 , реєстраційний № НОМЕР_8 ( т.1,а.с.29,30);

Про те, що трактор ТТ-4 д.н.з. НОМЕР_9 придбано сторонами у період з 03.09.1996 по 20.12.2018 матеріали справи жодного доказу не містять.

Зазначене дає суду підстави стверджувати про необгрунтованість позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо поділу трактора трельовочного, трактора ТТ-4 д.н.з. НОМЕР_9 , автомобіля УАЗ 3152, автомобіля ЗІЛ 131.

Отже, судом достовірно встановлено, що сторонами, під час перебування у зареєстрованому шлюбі збудовано домоволодіння, що знаходитьсяпо АДРЕСА_1 ,яке непідлягає поділуз наведенихвище судомпідстав,а такожпридбано рухомемайно,а саме:автомобіль легковий«Опель-Астра»,2008р.в.,д.н.знак НОМЕР_2 ;2крісла перукарські«Нарциз»;одне кріслоофісне наколесах;візок дляперукарських інструментів;мийка перукарська;сушка длясушіння волосся; дві машинкидля стрижкиволосся;ножиці перукарські2штуки; випрямлячі волосся2шт.;люстру хромову;шафу;пральну машинку«"Вірпул"; пральну машинку LG ; телевізор плазмовий фірми LG 55UH 620 V; прихожу; шафу 4-х дверну дубову; люстру кришталеву на 5 ламп, виробник Чехія; бензопили 2 шт. «Husdvarha»; автомобіль «Опель Аскона»,1987 р.в., д.н. НОМЕР_6 ; спальню «Олімпія» з плити МДФ; сервант кутовий дубовий; люстру кришталеву на 5 ламп, виробник «Чехія»; мисливську нарізну зброю ІЖ -56 к28/5,6 мм. с № 4048; карабін «Ремінгтон» 700.к 30-06 № G 6822206.

Саме це рухоме майно підлягає поділу між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, та з урахуванням згоди ОСОБА_2 на присудження ОСОБА_1 більшої кількості майна, та відмови відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом від компенсації за більшу частину присудженого позивачці за первісним позовом та відповідачці за зустрічним позовом, майна.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 60-71 СК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя задовольнити частково.

В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя виділити у власність ОСОБА_1 автомобіль легковий «Опель-Астра», 2008 р. в., д.н. знак НОМЕР_2 , вартістю 165000 грн.; 2 ( два) крісла перукарські «Нарциз» - вартістю 4000 грн. ; одне крісло офісне на колесах вартістю 500 грн.; візок для перукарських інструментів вартістю 500 грн.; мийку перукарську, вартістю 7000 грн.; сушка для сушіння волосся, вартістю 1500 грн.; дві машинки для стрижки, волосся загальною вартістю 1500 грн.; ножиці перукарські 2 штуки загальною вартістю 500 грн.; випрямлячі волосся загальною вартістю 500 грн.; люстру хромову вартістю 2000 грн.; шафу вартістю 7500 грн.; пральну машинку « Вірпул вартістю 2000 грн., пральну машинку LG вартістю 2000 грн., телевізор плазмовий фірми LG 55UH 620 V, вартістю 5000 грн.; прихожу вартістю 7000 грн., шафу 4-х дверну дубову вартістю 25 000 грн.; люстру кришталеву на 5 ламп, виробник Чехія, вартістю 10.000 грн.; бензопилу 1 шт. «Husdvarha», вартістю 3000 грн., а всього майна на загальну суму 244 ( двісті сорок чотири) тисячі 500 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільної сумісної власності подружжя задовольнити частково.

В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя виділити у власність ОСОБА_2 автомобіль «Опель Аскона»,1987 р.в., д.н. НОМЕР_6 , вартістю 15000 грн.; бензопилу 1 шт. «Husdvarha», вартістю 3000 грн., спальню «Олімпія» з плити МДФ, вартістю 50000 грн.; сервант кутовий дубовий вартістю 15 000 грн.; люстру кришталеву на 5 ламп, виробник «Чехія», вартістю 6.000 грн.; мисливську нарізну зброю ІЖ -56 к28/5,6 мм. с № 4048 вартістю 14000 грн.; карабін «Ремінгтон» 700.к 30-06 № G 6822206, вартістю 30000 грн., а всього майна на загальну суму 133,000 ( сто тридцять три) тисячі гривень.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.04.2024.

Суддя: