Ухвала

від 21.03.2024 по справі 404/3758/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/3758/21

Номер провадження 1-р/404/5/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року місто Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , представника потерпілої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в Кіровському районному суді в міста Кіровограда заяву прокурора про роз`яснення ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 26 лютого 2024 року по кримінальному провадженню 12021121130000404 за ч. 1 ст. 126 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Кропивницької окружної прокуратури просить роз`яснити ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 26 лютого 2024 року по кримінальному провадженню 12021121130000404 за ч. 1 ст. 126 КК України.

Прокурору ОСОБА_3 залишаються незрозумілими наступні обставини:

Які обставини треба дослідити та проаналізувати по ч. 1 ст. 358 КК України?

Чим керувався слідчий суддя, коли констатував порушення п. 2 ч. 2 ст. 242 КПК України;

Що саме і як досліджувати, а також яким чином давати правову оцінку змісту медичної документації потерпілої і результатам слідчих експериментів.

Прокурор заяву підтримав.

Потерпіла з представником не вбачають підстав для роз`яснення судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим суд, який його ухвалив за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Суд може змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного його сприйняття.

Вказана норма КПК України передбачає можливість роз`яснення судового рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

З метою дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні роз`яснюю:

За версією представників сторони обвинувачення:

01.04.2021 року, о 20:18хв. поруч з третім під`їздом багатоквартирного будинку, АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_6 прикривала руками очі від світла ліхтарика, який ОСОБА_4 направила у напрямку ОСОБА_6 .

По результатам проведеного досудового розслідування слідчий виніс постанову, якою закрив кримінальне провадження та зазначив, що очевидці події: ОСОБА_7 і ОСОБА_8 перебувають у неприязних стосунках, тому оговорили ОСОБА_6 , повідомили щодо ОСОБА_6 недостовірні обставини. При проведенні слідчого експерименту ОСОБА_7 і ОСОБА_8 відтворили події і вказали механізм нанесення ударів, який не відповідає дійсності. Медична документація потерпілої, не містить записів по яким можна визначити тяжкість тілесних ушкоджень.

Потерпіла заперечила, оскільки всі очевидці не опитані, ухвали слідчих суддів не виконано.

Версія потерпілої ОСОБА_4 :

01.04.2021 року, о 20:18 хв. поруч з третім під`їздом багатоквартирного будинку, АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_6 умисно завдала удари по тілу ОСОБА_4 внаслідок яких спричинила фізичний біль та утворились тілесні ушкодження.

На підставі статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Постанова слідчого про закриття цього кримінального провадження є кінцевим рішенням, отже для оцінки доказів слідчий суддя використав стандарт доведення поза розумним сумнівом який означає, що сукупність обставин справи, встановлених за результатами розслідування, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що злочин не був вчинений і особа є невинуватою у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений чи спростований кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону, або виключають такі складові елементи. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення, захисту та потерпілим допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб невинуватість визнати поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені обставини, що мають відношення до події, яка є предметом доказування.

Прокурор і слідчий не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії сторони обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію потерпілого. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи чи відсутності складу кримінального правопорушення. Крім того, законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення чи потерпілий, був підтверджений фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю установлену сукупність фактів, - є та версія подій, яка дає підстави переконатись у правильності кримінально-правової кваліфікації кримінального правопорушення, або відсутності події кримінального правопорушення.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. (ст. 2 КПК України)

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення, стороною захисту і потерпілим їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 25 КПК України, слідчий, прокурор зобов`язані вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Слідчий, прокурор повинні забезпечити повне та ефективне проведення досудового розслідування (ст. ст. 36, 40 КПК України).

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення (п.п.1-2 ч. 1 ст. 91 КК України).

Крім того, правилами п. 2 ч. 2 ст. 242 КПК України на слідчого покладається обов`язок призначити судово-медичну експертизу не тільки для встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, але й для встановлення характеру тілесних ушкоджень.

Обов`язок доказування обставин кримінального правопорушення покладається на слідчого та прокурора (ст.91-93 КПК України).

Відповідно до ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертизи. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Правила за якими оцінюються докази перераховані у ст. 84 КПК України. Прокурор, як процесуально незалежна особа (ст. 36 КПК України) з наявними дискреційними повноваженнями, відповідним рівнем освіти і професійної кваліфікації, повинен володіти методологією оцінки доказів. Така проблема, знаходиться у площині освітнього процесу, отже не повинна компенсуватись шляхом роз`яснень судових рішень.

Слідчий вказаних вимог не виконав, поза розумним сумнівом не мотивував відсутність події кримінального правопорушення передбаченого ст. 126 КК України.

Слідчий не призначив експертизу для визначення характеру спричинення фізичного болю та тілесних ушкоджень, зокрема чи міг бути завданий фізичний біль ОСОБА_4 від дій ОСОБА_6 при обставинах та у спосіб вказаних потерпілою і свідками при проведенні слідчих експериментів за їх участі. Чи узгоджується запис в медичній карті № 455 стаціонарної хворої ОСОБА_4 про множинні поверхневі травми м`яких тканин грудної клітини з характером, обставинами та способом завдання фізичного болю внаслідок дій ОСОБА_6 стосовно ОСОБА_4 про які вказала потерпіла і свідки під час проведених слідчих експериментів за їх участі.

Слідчий не дав правову оцінку доказу-документу: зокрема запису в медичній карті 455 стаціонарної хворої ОСОБА_4 про наявні на тілі потерпілої множинні поверхневі травми м`яких тканин грудної клітини, у тому числі чи могли вони спричинити фізичний біль ОСОБА_4 .

Слідчий з участю ОСОБА_6 ретроспективно не відтворив послідовність розвитку подій конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . За результатами слідчого експерименту не ставив перед експертом питання чи міг бути завданий фізичний біль чи тілесні ушкодження ОСОБА_4 від дій ОСОБА_6 при обставинах та у спосіб вказаних ОСОБА_6 .

Чи узгоджується запис у медичній карті № 455 стаціонарної хворої ОСОБА_4 про множинні поверхневі травми м`яких тканин грудної клітини з обставинами вказаними ОСОБА_6 при проведенні слідчого експерименту з її участю.

Звертаю увагу, що прокурор і слідчий є процесуально незалежними, тому представники сторони обвинувачення можуть врахувати перераховані недоліки, або в інший спосіб дослідити версію потерпілої про наявність в діях ОСОБА_6 прямого умислу на спричинення тілесних ушкоджень чи спричинення фізичного болю.

Неповним вважається досудове розслідування, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для винесення законної, обґрунтованої та справедливої постанови про закриття кримінального провадження. Слідчий не вирішив клопотання про допит інших очевидців, не дослідив запис у медичній карті № 455 стаціонарної хворої ОСОБА_4 про множинні поверхневі травми мяких тканин грудної клітини для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого кінцевого процесуального рішення.

Постанова слідчого вважається такою, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки висновки слідчого не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду цієї скарги; слідчий не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; висновки слідчого, викладені у постанові, містять істотні суперечності.

Постанова слідчого містить невідповідність висновків слідчого фактичним обставинам кримінального провадження що вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість особи, та правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час проведення допиту та слідчого експерименту не вказали що існує реальний конфлікт чи істотне тривале непорозуміння або дійсний спір між свідками, ОСОБА_4 або ОСОБА_6 Припущення слідчого про зацікавленість свідків спростовуються тим, що перед проведенням допиту і слідчого експерименту учасники слідчої дії кожного разу попереджувалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо недостовірних показів, ставили підписи у протоколах проведених слідчих дій.

Отже треба використати методологію оцінки доказів, запроваджену Верховним Судом по справі № 991/722/21 від 21 листопада 2023 року, коли своїми діями сторона кримінального провадження створила та/або сприяла створенню обставин, через які дослідження доказів став недоступним для потерпілого. Слідчий не перевірив версію розвитку подій потерпілої. Внаслідок чого, потерпілий не міг адекватно реалізувати власні процесуальні можливості, які могли б компенсувати невигідне становище, у якому він опинився. Цей принцип має також застосовуватися, mutatis mutandis, до інших ситуацій, коли сторона через ті чи інші обставини обмежується у використанні можливостей для з`ясування важливих обставин справи. Наслідки поведінки сторони, яка своїми діями унеможливила або значно ускладнила дослідження важливих доказів, має тлумачитися на користь протилежної сторони, щоб не заохочувати сторону до використання таких прийомів. Проведення представниками сторони обвинувачення однобічного досудового розслідування зобов`язує скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Слідчий використав надто формальні підстави для закриття кримінального провадження. Правильність такого твердження міститься у правовому висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), а також у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 352/882/18 (провадження № К/9901/65687/18), від 26 червня 2019 року у справі № 826/13030/18 (провадження № К/9901/67011/18), від 21 серпня 2019 року у справі № 826/11852/18 (провадження № К/9901/67801/18), від 27 листопада 2019 року № №819/313/18 (провадження № К /9901/156/19).

При цьому Верховний Суд зазначив, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.

Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ» (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Керуючись ст.ст. 181,193-195, 196 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити.

Прокурору ОСОБА_3 роз`яснити ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 26 лютого 2024 року:

У мотивувальній частині ухвали слідчого судді наявна описка з посиланням на ст. 358 КК України. Необхідно зазначити ч. 1 ст. 125 КК України. Порядок виправлення описки врегульований ст. 379 КПК України.

Слідчий не призначив експертизу для визначення характеру спричинення фізичного болю та характеру спричинення тілесних ушкоджень, зокрема чи міг бути завданий фізичний біль ОСОБА_4 від дій ОСОБА_6 при обставинах та у спосіб вказаних потерпілою і свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 при проведенні слідчих експериментів за їх участі. Чи узгоджується запис в медичній карті № 455 стаціонарної хворої ОСОБА_4 про множинні поверхневі травми м`яких тканин грудної клітини з характером, обставинами та способом завдання фізичного болю внаслідок дій ОСОБА_6 стосовно ОСОБА_4 про які вказала потерпіла і свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час проведених слідчих експериментів за їх участі.

Слідчий не дав правову оцінку доказу-документу: змісту запису в медичній карті 455 стаціонарної хворої ОСОБА_4 про наявні на тілі потерпілої множинні поверхневі травми мяких тканин грудної клітини, у тому числі чи могли вони спричинити фізичний біль ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді не оскаржується в апеляційному порядку. Заперечення проти такої ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1