Ухвала

від 01.04.2024 по справі 453/510/24

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/510/24

№ провадження 2-о/453/27/24

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

01 квітня 2024 року м. Сколе

Суддя Сколівського районного суду Львівської області Брона А.Л., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи - Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, -

в с т а н о в и в:

27.03.2024 ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Буженко Ю.С. звернувся до Сколівського районного суду Львівської області із заявою, в якій просить встановити факт того, що він - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на утриманні свого брата - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 2020 року до загибелі останнього - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заява мотивована тим, що заявник - ОСОБА_1 являється рідним братом ОСОБА_2 . Останній загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, поблизу н.п. Кузьмине Луганської області, під час стрілецького бою з противником, який супроводжувався ворожим артилерійським обстрілом, отримавши поранення несумісні із життям.

Зазначено, що до загибелі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 перебував на утриманні останнього з 2020 року. Заявник разом з братом проживали в одному будинку, вели спільне господарство. ОСОБА_2 витрачав кошти на купівлю майна спільного користування, сплачував комунальні платежі, купляв заявнику необхідні йому ліки, одяг та інші речі щоденного вжитку. Тобто, брати були пов`язані спільним побутом, а допомога брата була єдиним і основним джерелом існування заявника.

Також, заявник вказує, що після загибелі брата ОСОБА_2 , на його ім`я прийшло сповіщення про смерть такого, саме він займався похованням брата. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом (спадкова справа №321/2023) є спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна, а саме додаткової винагороди згідно КМУ №168 за грудень місяць 2022 року в розмірі 70 000 грн., яка належала померлому на підставі довідки №84, виданої 16.10.2023 в/ч № НОМЕР_1 Національної Гвардії України.

16.01.2024 на адресу Відділу №1 (Сколівського) управління соціального захисту населення УСЗН Стрийської РДА, ОСОБА_1 10.01.2024 було надіслано заяву з проханням надати йому статус члена сім`ї загиблого брата - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час безпосередньої участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

У відповіді Відділу №1 (Сколівського) управління соціального захисту населення УСЗН Стрийської РДА було повідомлено, що ОСОБА_1 не має права на отримання статусу члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України, тому, що згідно статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до членів сімей загиблих належать: батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того чи виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого, яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Встановлення факту проживання та перебування на утриманні загиблого брата необхідне заявнику для реалізації права на отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 у зв`язку з смертю військовослужбовця, який був годувальником.

У зв`язку із наведеним, заявник змушений звернутися до суду із вказаною заявю, оскільки інших способів встановлення цих фактів не існує.

Дослідивши матеріали заяви, у процесі вирішення питання про відкриття провадження у справі суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Заяву про встановлення факту ОСОБА_1 подав до суду за правилами окремого провадження.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви.

Згідно з ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Встановлено, що в обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказує, що в період з 2020 року по 30 грудня 2022 року перебував на повному утриманні свого брата - військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, поблизу н.п. Кузьмине Луганської області, під час стрілецького бою з противником, який супроводжувався ворожим артилерійським обстрілом, отримавши поранення несумісні із життям.

Отримання допомоги від брата було його єдиним джерелом доходу, однак, встановити даний факт можна лише в судовому порядку, іншим шляхом підтвердити вказаний факт не виявляється можливим. Встановлення факту перебування на утриманні брата має для нього юридичне значення, оскільки дозволить йому реалізувати своє право, в тому числі, але не виключно, для отримання матеріальної допомоги та гарантій від держави.

Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Таким чином, встановлення факту перебування на утриманні брата заявнику необхідно для подальшого вирішення правового спору з приводу наявності чи відсутності підстав для отримання допомоги, яку держава надає родинам загиблих військовослужбовців Збройних Сил України, у зв`язку з чим у заявника фактично виникає спір з органами, які вирішують такі питання, що виключає можливість розгляду поданої заяви в порядку окремого провадження. Даний спір підлягає розгляду судом в позовному провадженні за загальними правилами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявником заявлено вимогу про встановлення факту, який не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право, що дає підстави відмовити у відкритті провадження у справі на підставі ч.4 ст. 315 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, ч.4 ст. 315, 353 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті окремого провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи - Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати заявнику разом з заявою та доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя