Рішення

від 19.02.2024 по справі 496/5661/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/5661/23

Провадження № 2/496/431/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року Біляївський районний суд

Одеської області

у складі: головуючого судді Трушиної О.І.

за участю секретаря Попової А.С.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з вказаною позовною заявою і просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірною спорудою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається в цілому з одного кам`яного, покритого шифером житлового будинку, загальною житловою площею 32 м2та надвірної споруди: сараю.

Свої вимоги мотивує тим, що позивач ОСОБА_1 і третя особа ОСОБА_3 є двоюрідними сестрами. З листопада 1999 року в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проживали: ОСОБА_4 (дідусь ОСОБА_1 і ОСОБА_3 ), ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 , донька ОСОБА_4 та мати ОСОБА_1 ), ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище ОСОБА_8 , донька ОСОБА_4 та мати ОСОБА_3 ). З 2008 року ОСОБА_9 не проживає у вказаному житловому будинку, так як виїхала на постійне місце проживання в інше село. Також у 2008 році ОСОБА_3 разом з матір`ю ОСОБА_7 виїхали на постійне місце проживання до м. Одеси. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла, свідоцтво про смерть втрачено. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, місце с. Андрієво-Іванівка Миколаївського району Одеської області. Відтак, з 2008 року у вказаному вище житловому будинку залишилися проживати ОСОБА_1 з матір`ю ОСОБА_5 , без документів, підтверджують право власності або користування цим будинком. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про смерть втрачено. У 2023 році ОСОБА_1 стало відомо від ОСОБА_3 про те, що їх дідусь ОСОБА_4 05.11.1999 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Шустовою Н.С., реєстраційний номер 1931, придбав у власність житловий будинок з надвірною спорудою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 з листопада 1999 року по 2023 рік не знала та не могла знати хто був титульним власником вказаного нерухомого майна, оскільки дідусь ОСОБА_4 не повідомляв у 1999 році щодо придбання у власність вказаного вище житлового будинку, а у 2008 році він виїхав з усіма документами, ОСОБА_3 разом з матір`ю ОСОБА_7 також виїхали у 2008 році до м. Одеси, а у 2015 році ОСОБА_4 помер, спадщину ніхто з родичів не приймав. Відомості про право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. Таким чином, ОСОБА_1 не була обізнана з листопада 1999 року по 2023 рік про те, що її дід ОСОБА_4 був титульним власником вказаного житлового будинку, оскільки вона не знала про існування договору купівлі-продажу від 05.11.1999 року, а у державних реєстрах відсутня інформація щодо права власності на це нерухоме майно. Ніхто з родичів не приймав не приймав спадщину після смерті ОСОБА_4 . В свою чергу ОСОБА_1 проживає у вказаному житловому будинку більше десяти років, доглядає за будинком, підтримує його належний стан, проводить ремонти, сплачує комунальні послуги, тобто позивач добросовісно володіє зазначеним будинком та відкрито продовжує ним користуватися безперервно більше десяти років, не знаючи про відсутність у неї підстав для набуття права власності, а також не маючи жодної інформації хто є його реальним власником. За таких обставин, представник позивача просить визнати за ОСОБА_1 право власності на вказаний житловий будинок з надвірною спорудою, що належав ОСОБА_4 за набувальною давністю, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягали з підстав, викладених у позовній заяві. При цьому позивач пояснила, що вона не була обізнана про те, що її дід ОСОБА_4 05.11.1999 року придбав вказаний вище житловий будинок, а бабуся ОСОБА_9 померла три роки тому, вона була в нестямному стані, свідоцтво про її смерть відсутнє, оскільки вона не змогла його зробити через піклування за новонародженою дитиною, а згодом через розповсюдження гострої респіраторної інфекції Covid-19. У вказаному будинку вона проживає все своє життя, а її двоюрідна сестра ОСОБА_3 разом з матір`ю ОСОБА_7 переїхали на інше місце проживання до м. Одеси у 2008 році. Згодом матір ОСОБА_3 - ОСОБА_7 та її матір ОСОБА_5 померли, остання за життя спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 не приймала. Вважає, що оскільки вона проживає у зазначеному будинку більше десяти років, фактично користується і володіє цим будинком, то має право заявити вимогу про визнання за нею право власності за набувальною давністю. Після оголошення перерви позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася.

Відповідач в особі голови Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області Рибачок А. в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі та просить справу розглянути без її участі.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі та вказала, що спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_7 не приймала, до нотаріальної контори не зверталася, свідоцтва про право на спадщину не отримувала. При цьому, відповідач підтвердила, що позивач самостійно утримує житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та користується ним, а вона жодного відношення до вказаного будинку не має та не претендує на нього. Після оголошення перерви ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила розгляд справи провести без її участі.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 05.11.1999 року ОСОБА_4 придбав житловий будинок з надвірною спорудою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить договір купівлі-продажу від 05.11.1999 року, посвідчений приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Шустовою Н.С., зареєстровано у реєстрі за № 1931 (а.с. 23).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22.05.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Миколаївському району Березівського міжрайонного управління юстиції в одеській області (а.с. 22).

Однак після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, що підтверджується листом державного нотаріуса Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Грабовенко-Ворсуляк Д.М. (а.с. 71).

Викладене також підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 75404951 від 12.01.2024 року.

При цьому, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.08.2023 року № 341635089 відомості про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні (а.с. 24).

В судовому засіданні встановлено, що померлий ОСОБА_4 є рідним дідом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а вони в свою чергу його онуками. При цьому, його рідні доньки ОСОБА_6 (після шлюбу прізвище змінено на ОСОБА_10 ) і ОСОБА_4 (після шлюбу прізвище змінено на ОСОБА_11 ) також померли. Ця обставина встановлена та підтверджена в судовому засіданні ОСОБА_3 .

Згідно з актом Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області № 21 від 02.08.2023 року, складеного комісією в складі депутата Вигодянської сільської ради ОСОБА_12 , сусідів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає протягом останніх десяти років за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Відповідно до довідки Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області № 761 від 02.08.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає протягом останніх десяти років за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Згідно з ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України Правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Як вбачається з п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року № 5при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Крім того, пунктом 11 цієї постанови визначено, що враховуючи положеннястатей 335і344 ЦКУкраїни, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ.

Позивач, як володілець майна, протягом всього часу володіння ним має бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. При цьому, володілець не знав і не міг знати, що він володіє чужою річчю, тобто обставини, за яких виникло володіння чужою річчю не давали сумніву щодо правомірності набуття права володіння цим майном.

Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.

Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

За набувальною давністю може набуватись право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Відтак, позивач не була обізнана відносно титульного власника житлового будинку, що залишилася після смерті ОСОБА_4 , а тому володіння позивачем вказаним будинком слід вважати добросовісним. Цей факт позивачу став відомий у 2023 році.

Таким чином, судом встановлено, що позивач більше десяти років добросовісно, відкрито та безперервно володіла житловим будинком з надвірною спорудою за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_4 .

Пунктом 13Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року № 5 визначено, що можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положеньстатей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Інших осіб, які б заявляли вимоги щодо повернення вказаного нерухомого майна судом не встановлено, а отже визнання права власності позивача на житловий будинок з надвірною спорудою за адресою: АДРЕСА_1 , не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи наведені обставини, а також добросовісного заволодіння позивачем ОСОБА_1 житловим будинком з надвірною спорудою за адресою: АДРЕСА_1 , та відкрите, безперервне володіння ним протягом понад 10 років свідчать про наявність підстав для визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності за набувальною давністю на вказане нерухоме майно, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 328, 344 ЦК України суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок з надвірною спорудою: сараєм, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, через Біляївський районний суд Одеської області.

Повне судове рішення буде складено 28 лютого 2024 року.

Суддя О.І. Трушина