Постанова

від 20.03.2024 по справі 914/2777/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. Справа №914/2777/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіО.С. Скрипчук

суддівН.М. Кравчук

Б.Д. Плотніцького,

секретар судового засідання В.Б. Лагутін,

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях за № 14-11-00007 від 02.01.2024 (вх. № 01-05/137/24 від 10.01.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.2023 (повний текст рішення складено 08.12.2023, м. Львів, суддя В.П. Трускавецький)

у справі № 914/2777/23

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Загальнополітичне видання «Сільські вісті», газета захисту інтересів селян України», м. Київ

про стягнення 1 869 705,00 грн амортизаційних відрахувань.

за участю представників:

від позивача: Я.М. Золотий

від відповідача: В.В. Куць, І.М. Табінський

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Загальнополітичне видання «Сільські вісті», газета захисту інтересів селян України» про стягнення 1 869 705,00 грн амортизаційних відрахувань.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач як орендар нерухомого майна, після розірвання договору оренди, не виконав своїх обов`язків з відшкодування залишку коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів у загальному розмірі 1 869 705,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.11.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, а ні Договором оренди від 22.07.2005 № 53 (зі змінами та доповненнями) не встановлено жодних зобов`язань щодо повернення чи сплати орендарем грошових коштів залишку амортизаційного фонду на користь держави.

Амортизаційні відрахування не передбачають будь-яких грошових сплат, а відображають в бухгалтерському обліку розподіл вартості необоротного активу, зокрема, нерухомого майна з врахуванням встановлених законодавством норм зносу в процесі експлуатації та залишкової вартості.

Не погодившись з даним рішенням суду Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях подало апеляційну скаргу за № 14-11-00007 від 02.01.2024 (вх. № 01-05/137/24 від 10.01.2024), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що 30.08.2022 Комісією складений Протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем при розірванні договору оренди, предметом якого є структурний підрозділ - філія № 4 санаторію «Смерічка» ЦМК ДКТП «Хрещатик», укладеного 22 липня 2005 року № 53 (із змінами і доповненнями) (надалі - Протокол). Даний Протокол, відповідно до Положення, затверджений регіональним відділенням і погоджений директором ПП «Загальнополітичне видання «Сільські вісті», газета захисту інтересів селян України». Відповідно до Протоколу, Комісією до державної власності віднесено, серед іншого, зобов`язання орендаря щодо відшкодування залишку коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів в сумі 1 869 705,00 грн.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що даний протокол підписаний всіма членами комісії без жодних зауважень щодо вказаного пункту, тобто орендар погодився відшкодувати залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів в сумі 869 705, 00 грн.

Приватне підприємство «Загальнополітичне видання «Сільські вісті», газета захисту інтересів селян України» подала до суду відзив (Вх. №01-04/565/24) на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

На адресу апеляційного суду 12.03.2024 надійшло клопотання про долучення доказів, в якому відповідач просить долучити до матеріалів справи довідку про витрати на поліпшення орендованого майна, зведену довідку про поворотну фінансову допомогу, зведену довідку про фінансову допомогу, дозвіл ФДМУ на використання коштів на поліпшення майна санаторію.

Дослідивши вказані документи колегія суддів зазначає, що оскільки ці докази не встановлюють нові обставини у справі, а лише деталізують обставини, про які Приватне підприємство «Загальнополітичне видання «Сільські вісті», газета захисту інтересів селян України» вказувало під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що такі докази не є новими у розумінні ч.3 ст. 269 ГПК України, відтак можуть бути долучені до матеріалів справи.

У судове засідання 20.03.2024 з`явився позивач, надав пояснення, доводи апеляційної скарги підтримав.

У судове засідання 20.03.2024 з`явився представник відповідача, надав пояснення, проти доводів апеляційної скарги заперечив.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

22 липня 2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (правонаступником якого є позивач) та Колективним підприємством загально політичне видання «Сільські вісті», газета захисту інтересів селян України (правонаступником якого є відповідач) було укладено Договір оренди структурного підрозділу філії № 4 санаторію «Смерічка» цілісного майнового комплексу державного комплексного торговельного підприємства «Хрещатик». Згідно з пунктом 1.1. цього Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування структурний підрозділ - філію № 4 санаторій «Смерічка» за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с. Опака (надалі -Підприємство), цілісного майнового комплексу Державного комплексного торговельного підприємства «Хрещатик» (м. Київ, вул. Хрещатик, 24), склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, протоколу про результати інвентаризації, складеного станом на 30.06.2005 та передавального балансу Підприємства, складеного станом на 30.06.2005, вартість якого становить 3747,361 тис. грн, у тому числі: - основні фонди за залишковою вартістю 3746,235 тис. грн, - незавершене будівництво вартістю 1,126 тис. грн.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що вартість майна Підприємства, яке Орендар повертає Орендодавцю, у порядку визначеному законодавством (або юридичній особі, яку вкаже Орендодавець), визначається на підставі передавального балансу Підприємства та акта оцінки, складеного за даними інвентаризації на момент припинення дії цього Договору, звіреного з актом приймання-передачі Підприємства в оренду. Орендар повертає Підприємство Орендодавцю (варіант: юридичній особі, вказаній Орендодавцем) у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим Договором. Підприємство вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Амортизаційні відрахування на орендоване майно Підприємства накопичуються орендарем на відповідному субрахунку 42 «Додатковий капітал» і залишаються в розпорядженні Орендаря, та використовуються в обов`язковому порядку на реновацію і капітальний ремонт орендованого майна. Поліпшення орендованого майна Підприємства, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави (розділ 4 Договору).

Згідно з пунктом 5.7. Договору у разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцеві або підприємству, вказаному Орендодавцем, у порядку визначеному чинним законодавством, орендоване майно Підприємства, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна Підприємства з вини Орендаря.

Цей Договір діє з дати підписання та укладено терміном на строк дев`ять років (п. 10.1. Договору). Умови пролонгації передбачені.

Згідно з Актом приймання-передачі державного майна № 53/200 від 22.07.2005 Орендодавцем передано, а Орендарем прийнято в строкове платне користування структурний підрозділ філію № 4 санаторію «Смерічка».

03 грудня 2007 року між сторонами укладено Договір про внесення змін до Договору оренди, зокрема, в частині преамбули договору та платіжних реквізитів.

29.07.2011 сторонами укладено Договір про внесення змін до Договору оренди, згідно з яким Договір доповнено п. 4.3. такого змісту: Амортизаційні відрахування нараховуються прямолінійним методом відповідно до ст. 145.1.5. Податкового кодексу України». Також доповнено розділ 5 Договору пунктом 5.10.

Також, 14.12.2011 сторонами укладено Договір про внесення змін до Договору оренди в частині розміру орендної плати та строку її оплати.

Позивач листом № 11-03-01433 від 26.04.2022 повідомив відповідача про відмову від договору оренди № 53 від 22.07.2005. Вказаний лист отримано відповідачем 04.05.2022, що ним не заперечується.

РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях прийнято наказ № 01073 від 30.06.2022 «Про проведення інвентаризації майна ЦМК», наказ № 01102 від 07.07.2022 «Про створення комісії по розмежуванню і оцінці майна структурного підрозділу філії № 4 санаторію «Смерічка» - цілісний майновий комплекс Державного комплексного торгівельного підприємства «Хрещатик», наказ № 01195 від 29.07.2022 «Про внесення змін до наказу регіонального відділення від 30.06.2022 № 01073 «Про проведення інвентаризації майна ЦМК» та наказ № 01196 від 29.07.2022 «Про внесення змін до наказу регіонального відділення від 07.07.2022 № 01102 «Про створення комісії по розмежуванню і оцінці майна структурного підрозділу філії № 4 санаторію «Смерічка» - цілісний майновий комплекс Державного комплексного торгівельного підприємства «Хрещатик».

Згідно з інформацією наданою ПП «Загальнополітичне видання «Сільські вісті», газета захисту інтересів селян України» щодо нарахування і використання амортизаційних відрахувань на передане в оренду майно державного підприємства невикористаний залишок амортизаційних відрахувань на кінець періоду (01.07.2022) становить 1 851 677,00 грн, що підписано в.о. директора та головним бухгалтером підприємства.

Незалежним аудитором Бабій Г. П. у Звіті незалежного аудитора з надання обґрунтованої впевненості від 23.08.2022 щодо правильності ведення бухгалтерського обліку Філії - санаторій «Смерічка» ПП «Загальнополітичне видання «Сільські вісті», газета захисту інтересів селян України» за період з 22.07.2005 по 31.07.2022 та достовірності бухгалтерської звітності (балансу) філії станом на 31.07.2022 при поверненні з оренди майна структурного підрозділу - філії № 4 санаторію «Смерічка» - цілісний майновий комплекс Державного комплексного торгівельного підприємства «Хрещатик» встановлено заниження розміру амортизаційного фонду на відновлення орендованих необоротних активів в сумі 11?698,95 грн. Невикористаний залишок амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів та необоротних активів станом на 31.07.2022 за даними аудитора має становити 1 869 705,00 грн.

30.08.2022 Комісією складений Протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем при розірванні договору оренди, предметом якого є структурний підрозділ - філія № 4 санаторію «Смерічка» ЦМК ДКТП «Хрещатик», укладеного 22 липня 2005 року № 53 (із змінами і доповненнями) (надалі - Протокол). Даний Протокол, відповідно до Положення, затверджений регіональним відділенням і погоджений директором ПП «Загальнополітичне видання «Сільські вісті», газета захисту інтересів селян України». Відповідно до Протоколу, Комісією до державної власності віднесено, серед іншого, зобов`язання орендаря щодо відшкодування залишку коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів в сумі 1 869 705,00 грн. Даний Протокол підписаний всіма членами Комісії без жодних зауважень щодо вказаного пункту.

Актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендованого підприємства при припиненні або розірванні договору оренди майна структурного підрозділу - філії № 4 санаторію «Смерічка» - цілісного майнового комплексу державного комплексного торгівельного підприємства «Хрещатик» від 30.08.2022 визначено вартість майна, що належить державі, в яку включено суму залишку невикористаного амортизаційного фонду в сумі 1 869 705,00 грн.

Зауваженнями № 096 від 30.08.2022 до вищевказаного Акту відповідач повідомив позивача про обставини, які останньому необхідно на думку приватного підприємства врахувати у випадку нарахування збитків останньому.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та акти законодавства.

За змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України грошовим є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Проте, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, позивачем не наведено існування законодавчих та договірних підстав виникнення у відповідача грошового зобов`язання зі сплати залишку невикористаних орендарем амортизаційних відрахувань.

Зазначені позивачем статті 509, 626, Цивільного кодексу України, статті 174, 193, 284 Господарського кодексу України, не передбачають обов`язку відповідача сплатити до бюджету вказану у позові суму невикористаних орендарем амортизаційних відрахувань, а регулюють виконання зобов`язань, які випливають з договорів, інших правочинів чи нормативних актів.

Частина перша статті 759 Цивільного кодексу України та стаття 283 Господарського кодексу України передбачають, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Cтатті 626, 628, 782 Цивільного кодексу України, пункти 4, 5, 8, 9, 15 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України 07.08.1997 № 847 не передбачають обов`язку відповідача сплатити до бюджету вказану у позові суму невикористаних орендарем амортизаційних відрахувань, а регулюють виконання зобов`язань, які випливають з договорів, інших правочинів чи нормативних актів.

Відповідно до приписів статей 10, 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендареві належить право власності на виготовлену продукцію, в тому числі у незавершеному виробництві, та доход (прибуток), отриманий від орендованого майна, амортизаційні відрахування на майно, що є власністю орендаря, а також на набуте орендарем відповідно до законодавства інше майно.

Амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, будівлі та споруди нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар.

Амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів.

Відповідно до норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна» викладені положення укладеного між сторонами Договору оренди № 53 від 22.07.2005 року, із наступними змінами.

Зокрема, п. 4.1 Договору оренди зафіксовано, що амортизаційні відрахування на орендоване майно Підприємства накопичуються орендарем на відповідному субрахунку 42 «Додатковий капітал» і залишаються в розпорядженні Орендаря, та використовуються в обов`язковому порядку на реновацію і капітальний ремонт орендованого майна.

Питання оренди державного майна за час орендування Відповідачем структурного підрозділу філії №4 цілісного майнового комплексу державного комплексного торговельного підприємства «Хрещатик» регулювалися Законом України №2269-XII від 10.04.1992 «Про оренду державного та комунального майна» (який втратив чинність у зв?язку з набранням чинності Закону № 157-IX від 3 жовтня 2019 року «Про оренду державного та комунального майна), договором оренди № 53 від 22 липня 2005 року ( з наступними змінами і доповненнями).

Пунктом 3 статті 23 Закону України №2269-XII від 10.04.1992р. «Про оренду державного та комунального майна» (який втратив чинність у зв?язку з набранням чинності Закону Nє 157-IX від 3 жовтня 2019 року) були визначені умови щодо порядку використання амортизаційних відрахувань та відновлення орендованого майна, зокрема, зазначено, що амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів; орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення . орендованого майна.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2269-XII від 10.04.1992р., орендоване майно (крім таких видів нерухомого майна, як приміщення, частини будівель, споруд, а також іншого окремого індивідуально визначеного майна) включається до балансу орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим. Орендовані приміщення, частини будівель, споруд та інше окреме індивідуально визначене майно залишаються на балансі підприємства чи господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації), із зазначенням, що це майно передано в оренду, та зараховується на позабалансовий рахунок орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим.

Відповідно до пункту 9 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, на який посилається позивач, залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованого державного майна і майна, придбаного за кошти цього фонду раніше відносяться до державної частки майна в цілісному майновому комплексі.

Залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів визначається згідно з передавальним балансом на підставі довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди і зараховується до державної частки у майні орендованого підприємства (пункт 15 Порядку).

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд вірно встановив, що Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, а ні Договором оренди від 22.07.2005 № 53 (зі змінами та доповненнями) не встановлено жодних зобов`язань щодо повернення чи сплати орендарем грошових коштів залишку амортизаційного фонду на користь держави (грошового зобов`язання).

Враховуючи наведені положення, суд критично оцінює доводи апеляційної скарги про те що, орендар погодився відшкодувати залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів в сумі 869 705, 00 грн відповідно до Протоколу від 30.08.2022, оскільки таке повернення не передбачено чинним законодавством та умовами укладеного договору.

Відповідно до Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року за № 92, «амортизація» являє собою систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Статтею 14.1.3 Податкового кодексу України визначено, що амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Таким чином, амортизаційні відрахування не передбачають будь-яких грошових сплат, а відображають в бухгалтерському обліку розподіл вартості необоротного активу, зокрема, нерухомого майна з врахуванням встановлених законодавством норм зносу в процесі експлуатації та залишкової вартості. (Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, постанові від 23.11.2018 у справі № 908/3510/16).

Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вказує, що за наслідками апеляційного перегляду доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Львівської області від 28.11.2023 року у справі №914/2777/23.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях за № 14-11-00007 від 02.01.2024 (вх. № 01-05/137/24 від 10.01.2024) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.2023 у справі № 914/2777/23 залишити без змін.

3.Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяН.М. Кравчук

Суддя Б.Д. Плотніцький