Рішення

від 28.03.2024 по справі 910/4720/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.03.2024Справа № 910/4720/23

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ"провідшкодування судових витрату справі№ 910/4720/23За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ"доПолітичної партії "Європейська солідарність"про За зустрічним позовом до простягнення 3 531 358,11 грн Політичної партії "Європейська солідарність" Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" внесення змін до договоруСуддя Підченко Ю.О.

Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін:

від позивача: Левченко В.В.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/4720/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" (далі також - позивач, ТОВ «Підприємство «КИЇВ») до Політичної партії "Європейська солідарність" (далі також - відповідач, ПП «ЄС») про стягнення 3 014 286,00 грн заборгованості по сплаті орендних платежів, 381 451,61 грн пені, 107 374,84 грн інфляційних втрат, 28 245,66 грн 3% річних.

19.06.2023 до суду від Політичної партії "Європейська солідарність" надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" про: п. 6.1. договору на період дії воєнного стану в Україні не застосовується та внесення змін у пункт 6.2. договору оренди нежитлових приміщень № к-206 від 15.10.2019 шляхом викладення їх в наступній редакції:

« 6.2. Загальна сума місячної орендної плати, яка підлягає сплаті Орендарем за користування Приміщеннями у період впродовж якого Орендар позбавлений можливості повноцінно користуватись Приміщеннями за цим Договором, у період з 01 вересня 2022 року до 31 березня 2023 року становить 100,00 грн».

Відповідно до ухвали суду від 23.06.2023 зустрічний позов Політичної партії "Європейська солідарність" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень № к-206 від 15.10.2019 об`єднано в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" до Політичної партії "Європейська солідарність" про стягнення 3 014 286,00 грн заборгованості по сплаті орендних платежів, 381 451,61 грн пені, 107 374,84 грн інфляційних втрат, 28 245,66 грн 3% річних по справі № 910/4720/23.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 закрито провадження у справі в частині первісних позивних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" до Політичної партії "Європейська солідарність" про стягнення 600,00 грн. провадження закрито в частині вимог про стягнення 600,00 грн; первісний позов задоволено повністю, а в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

21.11.2023 до суду від представника позивача за первісним позовом надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 156 026,03 грн.

Відповідно до ухвали суду від 14.12.2023 заяву призначено до розгляду в судовому засіданні 25.01.2024.

Однак, враховуючи необхідність направлення всіх матеріалів справи № 910/4720/23 до Північного апеляційного господарського суду, суд дійшов висновку про зупинення розгляду заяви про розподіл судових витрат до повернення матеріалів справи № 910/4720/23 до Господарського суду міста Києва.

У зв`язку з поверненням матеріалів справи № 910/4720/23 до Господарського суду міста Києва, суд вирішив поновити розгляд заяви про розподіл судових витрат та призначити судове засідання на 28.03.2024.

Представник позивача за первісним позовом безпосередньо в судовому засіданні 28.03.2024 наполягав на задоволенні заяви та надав усні пояснення.

Відповідач за первісним позовом явку уповноваженого представника в судове засідання 28.03.2024 не забезпечив.

За результатами розгляду заяви судом зроблено наступні висновки.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 року у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 року у справі 910/7520/20).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, у позовній заяві позивачем було заявлено орієнтовний розрахунок судових витрат на послуги адвоката в розмірі 200 000,00 грн.

У заяві від 21.11.2023 представник позивача заявив до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 156 026,03 грн.

На підтвердження понесених позивачами судових витрат у матеріалах справи наявні наступні докази (завірені копії):

- договір № 71-АО/22 про надання правової допомоги від 10.02.2022;

- Додаткова угода № 7 від 30.12.2022 до договору № 71-АО/22 від 10.02.2022;

- Додаткова угода № 10 від 16.03.2023 до договору № 71-АО/22 від 10.02.2022;

- рахунок на оплату № 45 від 16.03.2023;

- повідомлення про зарахування коштів № 180 від 16.05.2023;

- рахунок на оплату № 71 від 18.04.2023;

- повідомлення про зарахування коштів № 367 від 21.07.2023;

- Акт № ОУ-0000147 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.07.2023;

- рахунок на оплату № 181 від 14.08.2023;

- повідомлення про зарахування коштів № 43 від 19.10.2023;

- повідомлення про зарахування № 89 від 03.11.2023;

- Акт № ОУ-0000229 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 17.11.2023;

- Наказ АО «ЕЛ СІ ЕФ» № 118-К від 10.07.2019 «Про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду адвоката;

- Наказ АО «ЕЛ СІ ЕФ» № 130-К від 22.10.2019 «Про переведення» Левченка В.В. на посаду адвоката;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 7112/10 від 19.10.2018;

- Ордер серія АІ № 1348428 від 08.02.2023;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЗП 002383 від 22.10.2019;

- Ордер серія АР № 1136485 від 01.08.2023.

Відповідно до п. 5.2. договору № 71-АО/22 від 10.02.2022 року розмір гонорару за надання послуг в рамках кожного окремого завдання, строки та порядок його сплати та/або повернення визначаються у додатках або погоджуються шляхом обміну повідомленнями сторонами відповідно до п.п. b) п.1.2. цього договору.

Згідно з п.п 1.1. додаткової угоди № 10 від 16.03.2023 року клієнт доручає Фірмі, а Фірма зобов`язується надати Клієнту на умовах та в порядку, передбачених Договором та цією Додатковою угодою, правову допомогу щодо комплексного судового супроводу інтересів Клієнта в суді першої інстанції (Господарський суд міста Києва) у справі про стягнення з Політичної партії "Європейська Солідарність" заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлових приміщень № к-206 від 15.10.2019 за період з березня 2022 року по березень 2023 року, а також нарахованих штрафних санкцій (далі - "Послуги").

Відповідно п. 1.2. додаткової угоди № 10 від 16.03.2023 року послуги включають: - розробку стратегії судового захисту прав та інтересів,

- підготовку та подачу позову, а також необхідних процесуальних документів,

- представництво інтересів під час судових засідань, ознайомлення з матеріалами справи, супроводження компенсації витрат на правову допомогу та вчинення інших необхідних дій, необхідних для виконання Завдання.

Пунктом 2.1. додаткової угоди № 10 від 16.03.2023 року передбачено, що вартість Послуг, що надаються згідно п. 1.1 цієї Додаткової угоди є фіксованою сумою у розмірі 4 000,00 доларів США, не включаючи ПДВ, що є еквівалентом на дату укладання цього Договору 146 274,40 грн. за курсом валют, встановленим Національним банком України станом на 16.03.2023.

Сторони підписали Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000147 від 31.07.2023 на суму 97 516,27 грн та № ОУ-0000229 від 17.11.2023 на суму 58 509,76 грн. Всього на суму 156 026,03 грн.

У той же час, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування необхідно виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. (зазначений правовий висновок викладено також в постанові Верховного Суду від 11.11.2021 року у справі № 910/7520/20 та від 24.01.2022 року № 911/2737/17).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши надані позивачем за первісним позовом докази понесення витрат на правову допомогу в розмірі 156 026, 03 грн дійшов висновку, що витрати позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 156 026, 03 грн не є співмірними із складністю предмету спору, у зв`язку з чим витрачання часу на надання послуг, зазначених в актах здачі-прийняття не є виправданим.

Зокрема, суд наголошує, що предмет спору стягнення заборгованості по орендній платі не є складним спором, який потребує значного часу та специфічних професійних навичок.

При цьому, здійснивши аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом у даній справі даний спір № 910/4720/23 щодо стягнення орендної плати за договором оренди не єдиний, зокрема позивачем за первісним позовом з аналогічних підстав було подано позови у справах № 910/13704/21, № 910/13719/21, № 910/10440/21 та № 910/8651/22.

Суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.

З огляду на вищевикладені обставини та правову позицію Верховного Суду, суд вважає за можливе зменшити розмір адвокатських витрат з власної ініціативи.

Зважаючи на те, що на момент звернення з даним позовом у справі №910/4720/23, вже була сформована судова практика по аналогічним спорам та той факт, що всі ці спори є ідентичними, суд вважає, що витрати позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 156 026, 03 грн не є співмірними із складністю предмету спору та керуючись вимогами щодо співмірності, обґрунтованості, розумності, справедливості та пропорційності доходить висновку про зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу на 50% до 78 013,01 грн.

При цьому, суд наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 року від №640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі №420/4820/19 тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Отже, з огляду на наведені вище обставини, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню на загальну суму 78 013,01 грн.

Керуючись ст.ст. 120, 123, 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" про відшкодування судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Політичної партії "Європейська солідарність" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А; код ЄДРПОУ 21715714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16; код ЄДРПОУ 00308146) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 78 013,01 грн. Видати наказ.

3. У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано - 02.04.2024.

Суддя Ю.О. Підченко