Рішення

від 25.03.2024 по справі 911/143/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/143/24

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача Комунального підприємства теплових мереж «Миронівкатепломережа», м. Миронівка Київської області

про стягнення 1 116 549,66 грн.

за участю представників:

від позивача: Саранюк В.М., адвокат, довіреність №14-120 від 27.12.2022;

від відповідача: не з`явились;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ (далі за текстом - АТ «НАК «Нафтогаз України») звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою від 17.01.2024 до відповідача - Комунального підприємства теплових мереж «Миронівкатепломережа», м. Миронівка Київської області (далі за текстом - КПТМ «Миронівкатепломережа»), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 116 549,66 грн., з яких:

205 041,96 грн. три відсотки річних за період 12.03.2017 - 30.11.2023;

911 507,70 грн. інфляційні втрати за період квітень 2017 року - жовтень 2023 року,

нараховані на заборгованість за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №1601600013-ТКЕ-БО/12 від 05.03.2012, укладеним із ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», право вимоги за яким позивач набув за договором №14/7101/12 від 21.11.2012 про відступлення права вимоги.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

За твердженням позивача вказана заборгованість виникла за зобов`язаннями з оплати поставленого природного газу у період січень-серпень 2012 року, стягнута з відповідача на користь позивача рішенням господарського суду Київської області від 06.08.2013 у справі №911/1980/13 і залишилась не сплаченою.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2024 позовну заяву АТ «НАК «Нафтогаз України» залишено без руху, зобов`язано АТ «НАК «Нафтогаз України» усунути недоліки позовної заяви, в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

23.01.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подав заяву про усунення недоліків позовної заяви та приєднання доказів усунення до матеріалів справи. До матеріалів вказаної заяви долучено докази направлення на належну адресу відповідача копії позовної заяви з додатками та документи, які підтверджують належність електронної пошти, вказаної у позовній заяві, відповідачу - КПТМ «Миронівкатепломережа».

Ухвалою від 23.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/143/24 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 26.02.2024.

Цією ж ухвалою суд зобов`язав позивача подати до суду докази пред`явлення до виконання наказу господарського суду Київської області у справі №911/1980/13 та документальні відомості про стан виконавчого провадження (за наявності такого).

Також, суд зобов`язав відповідача подати суду у строк п`ятнадцять днів з дати отримання цієї ухвали докази оплати заборгованості за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №1601600013-ТКЕ-БО/12 від 05.03.2012, стягнутої рішенням Господарського суду Київської області від 06.08.2013 у справі №911/1980/13.

Вказану копію ухвали від 23.01.2024 про відкриття провадження, відповідно до вимог процесуального закону, було надіслано відповідачу КПТМ «Миронівкатепломережа»:

засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням №0600082408603 на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08801, Київська обл., Миронівський район, м. Миронівка, вул. Коцюбинського, буд. 5,

на електронну адресу, зазначену у позовній заяві - mirtepmer@ukr.net.

Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач копію ухвали від 23.01.2024 отримав 01.02.2024.

У підготовче судове засідання 26.02.2024 з`явився представник позивача. Відповідач не з`явився, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою від 26.02.2024 суд оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 11.03.2024 та встановив додатковий строк для подання учасниками справи наявних та раніше не поданих доказів, заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань до 08.03.2024.

Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач копію ухвали від 26.02.2024 отримав 29.02.2024.

27.02.2024 на виконання вимог ухвали від 23.01.2024 про відкриття провадження, представник позивача подав клопотання про долучення доказів, а саме документів, які підтверджують пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Київської області у справі №911/1980/13 та документальні відомості про стан виконавчого провадження.

У підготовче судове засідання 11.03.2024 з`явився представник позивача. Відповідач повторно не з`явився, уповноважених представників для участі в судовому засіданні не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою від 11.03.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.2024.

Після закриття судового засідання 11.03.2024 від голови ліквідаційної комісії КПТМ «Миронівкатепломережа» надійшли пояснення, в яких зазначено про перебування КПТМ «Миронівкатепломережа» у процедурі ліквідації у зв`язку з чим електронний кабінет підприємства в ЄСІТС не реєструвався; також про відсутність у розпорядженні ліквідаційної комісії документів, які б підтверджували оплату заборгованості за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №1601600013-ТКЕ-БО/12 від 05.03.2012, стягнутої з відповідача на користь позивача рішенням господарського суду Київської області від 06.08.2013 у справі №911/1980/13.

Крім того, відповідач твердить, що вимоги АТ «НАК «Нафтогаз України» щодо стягнення з КПТМ «Миронівкатепломережа» індексу інфляції та 3% річних за період з березня 2017 до листопада 2023 року є необґрунтованими з огляду на загальну позовну давність в 3 роки та висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц, відповідно до яких право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України у разі триваючого порушення, виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Також, у вказаних поясненнях відповідач просить проводити підготовче судове засідання без представника ліквідаційної комісії по припиненню діяльності КПТМ «Миронівкатепломережа».

Щодо вказаних пояснень, суд зазначає таке.

Ухвалою від 26.02.2024 суд встановив додатковий строк для подання учасниками справи наявних та раніше не поданих доказів, заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань до 08.03.2024. Як вбачається з відбитку календарного штемпелю на конверті, у якому надійшли пояснення (06.03.2024), останні подані у строк, встановлений судом. На доказ надіслання пояснень іншій стороні відповідач додав копію фіскального чеку «Укрпошти» від 06.03.2024 №0880101802159. Як вбачається з трекінгу відстеження пересилання поштового відправлення на офіційному сайті «Укрпошта», лист № 0880101802159 був отриманий адресатом 11.03.2024. З огляду на викладене, суд враховує при вирішенні справи подані пояснення як відзив на позовну заяву, у якому у порядку 267 ЦК України відповідач заявив про застосування у справі позовної давності.

У судове засідання з розгляду справи по суті 25.03.2024 з`явився представник позивача. Відповідач повторно не з`явився, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направив. Відповідач копію ухвали від 11.03.2024 отримав 19.03.2024, про що свідчить залучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення №0600099291629.

Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов АТ «НАК «Нафтогаз України» до КПТМ «Миронівкатепломережа» про стягнення 1 116 549,66 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

05.03.2012 між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (постачальник) та КПТМ «Миронівкатепломережа» (споживач) був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №1601600013-ТКЕ-БО/12 (далі Договір), за умовами якого:

- постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1 Договору);

- договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору (п.2.1 Договору);

- послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору (п. 2.6 Договору);

- оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку 2 до договору (п. 4.6 Договору);

- цей договір набирає чинності з дати його підписання та поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2012, та укладається на строк до 31.12.2012. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або передгляд його умов (п.10.1 Договору).

21.11.2012 між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (первісний кредитор) та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (новий кредитор) був укладений договір №14/7101/12 про відступлення права вимоги.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.08.2013 у справі №911/1980/13 встановлено, що до АТ «НАК «Нафтогаз України» на підставі договору №14/7101/12 від 21.11.2012 про відступлення права вимоги перейшло право вимоги за договором на постачання природного газу №1601600013-ТКЕ-БО/12 від 05.03.2012.

Рішенням від 06.08.2013 у справі №911/1980/13 встановлено наявну основну заборгованість за КПТМ «Миронівкатепломережа» за договором №1601600013-ТКЕ-БО/12 від 05.03.2012 у сумі 1 016 575,89 грн., право вимоги якої належить АТ «НАК «Нафтогаз України» відповідно до договору №14/7101/12 від 21.11.2012 про відступлення права вимоги.

Відтак, вказаним рішенням вирішено стягнути з КПТМ «Миронівкатепломережа» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» 1 016 575,89 грн. заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №909/948/18.

Суд встановив, що обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Київської області від 06.08.2013 у справі №911/1980/13, мають преюдиційний характер для розгляду даної справи, позаяк справа №911/1980/13 розглядалась за позовом АТ «НАК «Нафтогаз України» до КПТМ «Миронівкатепломережа», а предметом розгляду було стягнення заборгованості за договором №1601600013-ТКЕ-БО/12 від 05.03.2012, за яким АТ «НАК «Нафтогаз України» нараховує та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та три відсотки річних у справі №911/143/24.

Рішення Господарського суду Київської області від 06.08.2013 у справі №911/1980/13 набрало законної сили та є обов`язковим для виконання на всій території України.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Постановою Державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Київської області від 14.10.2013 відкрито виконавче провадження №40227841 з виконання наказу №911/1980/13 виданого 27.08.2013 про стягнення з КПТМ «Миронівкатепломережа» заборгованості в загальному розмірі 1 152 497,29 грн.

З відомостей, наданих з АСВП про ВП №4022741 з примусового виконання наказу №911/1980/13, не вбачається повного або часткового виконання вказаного наказу. У поясненнях від 06.03.2024 відповідач вказує про відсутність документів, які б підтверджували оплату заборгованості, стягнутої рішенням Господарського суду Київської області від 06.08.2013 у справі №911/1980/13.

Серед основних засад (принципів) господарського судочинства частина 3 ст. 2 ГПК України визначає рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частини 3 та 4 ст. 13 ГПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 14 ГПК України).

Відтак, учасники справи мають враховувати, що обов`язок доведення своєї позиції належними, допустимими та достатніми доказами, збір доказів та наповнення доказової бази у справі закон покладає на учасників справи, а не на суд.

З наданих до матеріалів справи документів суд дійшов висновку, що станом на дату розгляду справи №911/143/24 рішення від 06.08.2013 у справі №911/1980/13 не виконано, заборгованість з КПТМ «Миронівкатпеломережа» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» не стягнута.

Оскільки, станом на дату подання позовної заяви (17.01.2024) рішення від 06.08.2013 у справі №911/1980/13 не виконано, позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати за період квітень 2017 - жовтень 2023 року та три відсотки річних за період з 12.03.2017 по 30.11.2023.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та №646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18). Крім того, Верховний Суд у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 535/757/17 (провадження № 61-30148св18) зробив аналогічний висновок щодо подібних правовідносин.

Отже, у розумінні наведених положень закону позивач як кредитор вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Суд, перевіривши правильність розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних становить 205 041,96 грн., інфляційних втрат - 911 507,70 грн.

У поясненнях від 11.03.2024 відповідач заявив про застосування у справі наслідків спливу позовної давності. З цього приводу суд зазначає таке.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із статтею 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до висновків, викладених у постанові КЦС ВС від 11.02.2024 у справі №522/3342/22, яка узгоджується з висновками Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, наведених у постанові від 26.10.2018 у справі №922/4099/17, вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Стягнення 3 % річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Разом з тим, відповідно до пункту 12 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, Кабінет Міністрів України постановою від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установив з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Надалі, постановою КМУ від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Тобто, нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних за період з 12.03.2017 є правомірними та такими, що заявлені в межах строку позовної давності, визначеного ст. 257 ЦК України, позаяк зазначений строк в даному випадку перервався 12.03.2020 до відміни з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов АТ «НАК «Нафтогаз України» повністю та ухвалює рішення про стягнення з КПТМ «Миронівкатепломережа» 205 041,96 грн. процентів річних та 911 507,70 грн. інфляційних втрат.

У зв`язку із задоволенням позову суд відповідон до ст. 129 ГПК України покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого судового збору в сумі 16748,24 грн. повністю.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Миронівкатепломережа» (08801, Київська обл., Миронівський район, м. Миронівка, вул. Коцюбинського, буд. 5, ідентифікаційний код 20595254)

на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720)

205 041,96 грн. (двісті п`ять тисяч сорок одна гривня дев`яносто шість копійок) процентів річних,

911 507,70 грн. (дев`ятсот одинадцять тисяч п`ятсот сім гривень сімдесят копійок) інфляційних втрат,

16 748,24 грн. (шістнадцять тисяч сімсот сорок вісім гривень двадцять чотири копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 02.04.2024.

Суддя О.В. Конюх