Ухвала

від 26.03.2024 по справі 916/2988/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ДАДАТКОВА УХВАЛА

"26" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2988/20

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача (заявника): не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Від ДВС: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-тайс" (вх. №2-402/24 від 11.03.2024) про розподіл судових витрат на правову допомогу, подану по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс до фермерського господарства „Зірка-Б про стягнення 177 972,06 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.12.2020 по даній справі позовні вимоги ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс було задоволено шляхом присудження до стягнення із ФГ „Зірка-Б на користь позивача пені у розмірі 6410,77 грн., 30% річних у розмірі 106 721,65 грн., збитків від інфляції у розмірі 64 839,64 грн., судового збору у розмірі 2 670,00 грн.

14.01.2021 господарським судом було видано наказ про примусове виконання рішення суду від 24.12.2020.

Додатковим рішенням господарського суду Одеської області від 21.01.2021 заява ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс про розподіл судових витрат була задоволена шляхом присудження до стягнення із ФГ „Зірка-Б витрат на правову допомогу у розмірі 22 417,48 рн.

16.02.2021 господарським судом було видано наказ про примусове виконання додаткового рішення суду від 21.01.2021.

01.02.2024 до суду від ТОВ „Компанія „Ніко-тайс надійшла скарга на дії Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі по тексту Біляївський відділ ДВС) у виконавчому провадженні №64936264, відповідно до якої позивач просить суд визнати незаконними дії державного виконавця Біляївського відділу ДВС у виконавчому провадженні №64936264, котрі виразились у відмові відновити виконавче провадження на підставі ст. 41 Закону України „Про виконавче провадження; зобов`язати Біляївський відділ ДВС відновити виконавче провадження.

Ухвалою суду від 28.02.2024 провадження у справі №916/2988/20 за скаргою ТОВ „Компанія „Ніко-тайс в частині вимог про зобов`язання Біляївського відділу ДВС відновити виконавче провадження №64936264 було закрито, скарга задоволена шляхом визнання незаконними дії державного виконавця Біляївського відділу ДВС у виконавчому провадженні №64936264 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 16.02.2021 по справі №916/2988/20, котрі виразились у відмові відновити виконавче провадження №64936264 на підставі ст. 41 Закону України „Про виконавче провадження.

11.03.2024 до суду від ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс надійшла заява про стягнення із Біляївського відділу ДВС судових витрат у розмірі 6 000,00 грн.

Ухвалою від 14.03.2024 судом було прийнято заяву ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" до розгляду у засіданні суду на 26.03.2024 о 14:45 год., встановлено Біляївському відділу ДВС строк до 22.03.2024 для подання пояснень щодо заяви позивача.

Ухвала суду від 14.03.2024 була доставлена до електронного кабінету Біляївського відділу ДВС в підсистемі «Електронний суд» 15.03.2024 о 19:44 год.

Проте, лише 26.03.2024 до суду від Біляївського відділу ДВС через підсистему «Електронний суд», надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Біляївський ДВС вважає неспівмірним розмір заявлених до стягнення витрат із складністю справи, виконаною адвокатом роботою. ДВС зазначає, що сума витрат не пропорційно предмету спору, розмір витрат не відповідає критеріям практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу надійшло до суду 26.03.2024, тобто із пропуском строку, визначеного в ухвалі суду від 14.03.2024. При цьому, клопотання про поновлення пропущеного строку Біляївським відділом ДВС заявлено не було. З викладених обставин, вказане клопотання залишається судом без розгляду та під час розгляду заяви позивача про розподіл судових витрат на правову допомогу судом не враховується.

ФГ „Зірка-Б не скористалось наданим законом правом на участь свого представника у судовому засіданні із розгляду заяви позивача, письмові пояснення по суті поданої позивачем заяви до господарського суду від відповідача також не надходили.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд виходить із наступного.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Приписами ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Необхідно зауважити, що у поданій до суду 01.02.2024 скарзі ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" було повідомлено, що станом на момент подання скарги у позивача відсутня можливість встановити точний розмір понесених витрат на правову допомогу, розмір яких, як вказано позивачем, не буде перевищувати вартості надання послуг аналогічного характеру. При цьому, позивачем також було повідомлено, що докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу будуть надані ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" згідно вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Ухвалою суду від 28.02.2024 судом було розглянуто скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-тайс", повний текст ухвали було складено 04.03.2024. При цьому, ухвала суду від 28.02.2024 надійшла до електронного кабінету позивача 05.03.2024 о 20:04 год.

11.03.2024 до суду від ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс надійшла заява про стягнення із Біляївського відділу ДВС судових витрат у розмірі 6 000,00 грн.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про дотримання позивачем порядку повідомлення та надання суду доказів на підтвердження понесення судових витрат на правову допомогу, що свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано суду договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №05-01-2024/1 від 05.01.2024, укладений між ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" та адвокатом Грищенко О.М.; акт приймання-передачі документів від 05.01.2024 та акт здачі-приймання виконаних робіт від 06.03.2024 щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) за договором №05-01-2024/1 від 05.01.2024.

Відповідно до п. п. 2, 3 акту здачі-приймання виконаних робіт від 06.03.2024 загальна вартість вказаних послуг склала 6 000,00 грн. Замовник на підставі пункту 3.2 договору 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт, визначених у пункті 2 відповідно до даного акту, зобов`язується сплатити протягом 30-ти календарних днів з дня оголошення/прийняття судового рішення за результатами завершення розгляду судом скарги ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" на дії державного виконавця Біляївського відділу ДВС.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. по справі №922/445/19 дійшла висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для покладення витрат на правову допомогу на ДВС.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В силу вимог ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи задоволення скарги ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" у повному обсязі, а також залишення клопотання Біляївського відділу ДВС про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу без розгляду, суд доходить висновку про необхідність задоволення заяви ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" про розподіл витрат на правову допомогу шляхом присудження до стягнення із Біляївського відділу ДВС витрат на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Суд зазначає, що поведінка Біляївського відділу ДВС, яка була оскаржена позивачем, не відповідала вимогам ст. 41 Закону України Про виконавче провадження, оскільки відмова відновити виконавче провадження є проявом порушення ДВС принципів обов`язковості виконання рішень та законності, а, отже, покладення на ДВС понесених позивачем витрат у повному обсязі відповідає принципу справедливості.

Керуючись ст. ст. 86, 123, 126, 129, 221, 236 238, 244, 344 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-тайс" про розподіл судових витрат на правову допомогу задовольнити.

2. Стягнути з Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) /67602, Одеська обл., Одеський р-н, місто Біляївка, вул.Костіна, будинок 9; ідентифікаційний код 38723891/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс /03187, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 38, оф. 23, код ЄДРПОУ 38039872/ витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 6 000,00 грн. /шість тисяч грн. 00 коп./.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 01.04.2024.

Суддя С.П. Желєзна