Ухвала

від 29.03.2024 по справі 925/184/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" березня 2024 р. м. Черкаси справа № 925/184/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Грачова В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛНГ Енергія» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛНГ Енергія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАП-Ком`юніті» про стягнення 2021177 грн. 91 коп.,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛНГ Енергія» звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАП-Ком`юніті» (далі відповідач) про стягнення, на підставі договору про купівлю-продаж електричної енергії № НАП-11/2009/2023-ДД від 20.09.2023 року, 2021177 грн.91 коп. боргу та відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.02.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/373/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.03.2024 року.

За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 19.03.2024 року, підготовче засідання відкладено на 11.04.2024 року.

26.03.2024 року позивач в системі «Електронний суд» подав заяву (вх. № 5307 від 26.03.2024 року) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його рахунках, відкритих в будь-яких банках та інших фінансових установах, які будуть виявлені в межах виконавчого провадження, в межах ціни позову. Заява мотивована наявністю у позивача обґрунтованих підстав вважати, що відповідач умисно ухиляється від виконання спірного грошового зобов`язання, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі про стягнення цих грошових коштів на користь позивача. Про це свідчить, зокрема, тривале непогашення відповідачем спірної заборгованості та наявність відкритих виконавчих проваджень з примусового виконання судових рішень у справах №№ 925/38/24, 925/1664/23, 925/1559/23, у яких відповідач є боржником, які не виконуються.

При вирішенні заяви про забезпечення позову позивач просив врахувати судову практику Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі «Горнсб і проти Греції» (рішення від 19.03.1997), Верховного Суду, викладену в постановах від 14.11.2019 у справі № 910/7149/17, від 05.08.2022 у справі № 905/447/22, від 17.05.2021 у справі № 911/8/21.

Відповідач в особі свого представника того ж дня, 26.03.2024 року подав суду через систему «Електронний суд» заперечення (вх. № 5311 від 26.03.2024) на заяву позивача про забезпечення позову, свої заперечення обґрунтував тим, що наказом Міністерства енергетики України від 05.02.2024 року № 50 підприємство відповідача віднесене до підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в період воєнного стану в країні. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану» заборонено примусове виконання рішень, боржниками за якими є юридичні особи, які здійснюють діяльність на момент набрання чинності цим Законом з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії». Крім того, накладення арешту на кошти на рахунках відповідача призведе до зупинення його господарської діяльності, неможливості виконання зобов`язань постачання електроенергії іншим контрагентам, дисбалансу і значних втрат.

Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову, заперечення на неї відповідача та матеріали справи в частині, що її стосуються, суд позивачу в задоволенні його заяви відмовляє з таких підстав.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч. 6, 8 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру заявлених позовних вимог та обставин справи, а заявлений захід забезпечення позову має перебувати у зв`язку з предметом позовної вимоги.

Позивач, обґрунтовуючи необхідність застосування заходу забезпечення позову, вказав на досить тривале невиконання відповідачем спірного грошового зобов`язання, наявність уже відкритих виконавчих проваджень з примусового виконання судових рішень про стягнення з нього значної кількості грошових коштів, що свідчить про його небажання виконувати свої грошові зобов`язання перед кредиторами, у тому числі і перед позивачем. При вирішення цієї заяви пропонував врахувати правові позиції ЄСПЛ і Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Спростовуючи доводи позивача, викладені у заяві про забезпечення позову, відповідач доводить, що спірна заборгованість виникла не у зв`язку з його небажанням виконувати свої грошові зобов`язання перед позивачем і іншими кредиторами, а внаслідок введення воєнного стану в країні через військову агресію. Підприємство відповідача віднесене до підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в період воєнного стану в країні, примусове виконання рішень щодо нього заборонене законом.

Правові позиції ЄСПЛ і Верховного Суду, на необхідності врахування яких судом зауважив позивач, обов`язкові до застосування за звичайних умов. Проте за умов дії воєнного стану в країні, що не враховувалось в них через давність прийняття, та приймаючи до уваги особу відповідача, суд доводи позивача в цій частині вимог заяви відхиляє і надає перевагу доводам відповідача, викладеним в запереченні проти неї.

Оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття запропонованого ним заходу забезпечення позову, суд з урахуванням принципів розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, необхідності запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям такого заходу прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дійшов до висновку про необґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову і з цих підстав у її задоволенні відмовляє.

Керуючись ст.ст. 136-137, 139, 140, 202, 233-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛНГ Енергія» (вх. № 5307 від 26.03.2024) про забезпечення позову у справі № 925/184/24 відмовити повністю.

Ця ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена у строки та в порядку, встановлені ст.ст. 253-259 ГПК України.

Суддя В.М. Грачов