Рішення

від 30.04.2024 по справі 925/184/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/184/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі представників сторін: позивача (в режимі відеоконференції) - адвоката Прасол А.С., відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛНГ Енергія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАП-Ком`юніті» про стягнення 2021177 грн. 91 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛНГ Енергія» звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАП-Ком`юніті» (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору про купівлю-продаж електричної енергії №НАП-11/2009/2023-ДД від 20.09.2023 року, 2021177 грн. 91 коп. боргу та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований порушенням відповідачем зобов`язання, що виникло із договору про купівлю-продаж електричної енергії №НАП-11/2009/2023-ДД від 20.09.2023 року щодо повернення позивачу суми надлишково сплачених коштів вартості електричної енергії, у зв`язку з фактичною поставкою електричної енергії на меншу суму та подальшим припиненням дії вказаного договору 31.12.2023 року.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 16.02.2024 року, 27.02.2024 року, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №925/184/24 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.03.2024 року; відмовлено у задоволенні заяви позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3387/24 від 22.02.2024 року), через відсутність вільних залів в суді.

Представник позивача через систему «Електронний суд» подав 18.03.2024 року клопотання (вх. № 4735/24), в якому повідомив про неможливість особистої явки в засідання суду, просив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

Відповідач в особі свого представника через систему «Електронний суд» подав 18.03.2024 року клопотання (вх. № 4745/24), в якому повідомив про неотримання відповідачем примірника позовної заяви з додатками, неможливість явки в дане засідання суду, просив відкласти розгляд справи на іншу дату та зобов`язати позивача надіслати документи якій останній перелічив в додатках до позову та продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 19.03.2024 року задоволено клопотання відповідача в частині відкладення розгляду справи (вх. № 2828/24 від 14.02.2024 року), запропоновано відповідачу виконати вимогу ухвали суду від 16.02.2024 року; забезпечено проведення судового засідання у справі для адвоката Прасол Альони Сергіївни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів, за її клопотанням.

26.03.2024 року позивач в системі «Електронний суд» подав заяву (вх. № 5307/24) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його рахунках, відкритих в будь-яких банках та інших фінансових установах, які будуть виявлені в межах виконавчого провадження, в межах ціни позову.

Відповідач в особі свого представника того ж дня, 26.03.2024 року подав суду через систему «Електронний суд» заперечення (вх. № 5311/24) на заяву позивача про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 29.03.2024 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛНГ Енергія» (вх. № 5307 від 26.03.2024 року) про забезпечення позову у справі № 925/184/24.

Ухвалою суду від 11.04.2024 року підготовче провадження у справі № 925/184/24 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 30.04.2024 року, забезпечено проведення судового засідання у справі для адвоката Прасол Альони Сергіївни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів, за її клопотанням.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, явку представника в судове засідання 30.04.2024 року не забезпечив, в системі «Електронний суд» подав заяву (вх. № 7195/24), в якій повідомив про неможливість явки представника в дане судове засідання, просив розгляд справи провести без його участі за наявними у справі доказами.

В засіданні суду 30.04.2024 року представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримала і просила задовольнити повністю.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛНГ Енергія» є учасником ринку електричної енергії та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), що видана відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 25.01.2022 № 127 (а.с. 13), займається трейдингом електричної енергії у якості трейдера, та у якості трейдера здійснює операції з електричною енергією.

20.09.2023 року відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «НАП-Ком`юніті», як продавець, та позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛНГ Енергія», як покупець, уклали договір про купівлю-продаж електричної енергії № НАП-11/2009/2023-ДД (далі Договір, а.с. 14-17) за умовами п.1.1. якого продавець зобов`язався продати електричну енергію покупцю, а покупець зобов`язався купити (прийняти та оплатити) електричну енергію за ціною та в обсягах, що визначені у Додатках до цього Договору.

Сторони погодили усі істотні умови Договору, і зокрема, домовилися про наступне:

п. 1.3. - обсяги електричної енергії, що продаються та купуються за цим договором, можуть бути використані доля власного споживання покупця (включаючи компенсацію технологічних витрат) або безпосереднього продажу та/або постачання кінцевому споживачу, в тому числі, шляхом її продажу іншим електропостачальникам за двостонніми договорами для безпосереднього продажу та /або постачання кінцевому споживачу;

п. 2.3. - купівля-продаж електричної енергії здійснюється протягом розрахункового періоду, виходячи з підтвердженого обсягу електричної енергії, якщо даним договором не узгоджено інше;

п. 3.1. - протягом дії договору, покупець та продавець узгоджують обсяги електричної енергії, які покупець планує купувати у продавця в розрахунковому періоді у додатках;

п. 4.1. - ціна за 1 МВт*год електричної енергії за договором та порядок оплати узгоджуються сторонами у Додатках.

п. 4.2. - розрахунок за куплену покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання продавця, з урахуванням ПДВ;

п. 4.3. - продавець складає на направляє покупцю акт купівлі-продажу електричної енергії за відповідний розрахунковий період у термін до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим;

п. 4.4. - датою виконання зобов`язань продавця за розрахунковий місяць є дата підписання обома сторонами акту купівлі-продажу електричної енергії;

п. 4.5. - днем здійснення оплати від покупця вважається день , в який сума, що підлягає сплаті, зараховується на банківський рахунок продавця;

п. 12.1. - договір набуває чинності з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками та діє до 31.12.2023 року;

п. 12.2. - сторони погоджуються, що у договір та його додатки у разі необхідності можуть бути внесені зміни та доповнення за взаємною домовленістю сторін.

Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

До Договору сторонами укладено 20.09.2023 року зокрема додаток №1 - Щомісячна угода №1 про купівлю-продаж електричної енергії на вересень 2023 року (а.с. 18), п.п.1, 2 якої сторони погодили, що ціна 1 МВт*год електричної енергії, що поставляється продавцем покупцеві відповідно до цієї Щомісячної угоди № 1, визначається наступним чином:

-Розрахунок фактичного тарифу на електричну енергію здійснюється відповідно до даного додатку до Договору;

-Розмір дисконту для цієї Щомісячної угоди становить 2,25 % від фактичних цін на ринку «на добу наперед»;

обсяг постачання електричної енергії на Розрахунковий період наведений у таблиці «Щогодинні обсяги купівлі електричної енергії на вересень 2023р.», і становить 1296,00 МВт*год.

Пунктами 4, 7 Щомісячної угоди №1 сторони визначили, що покупець здійснює оплату електричної енергії не пізніше 16:00 доби «Д-2», у сумі не менше очікуваної добової вартості електричної доби «Д», яка дорівнює добутку планового обсягу постачання для доби «Д» помножену на ціну РДН для «Д-1»; оплата електричної енергії здійснюється з урахуванням податку на додану вартість.

Також Щомісячна угода №1 містить графік щогодинних планових обсягів електричної енергії на вересень 2023 року в обсязі 1296,00 МВт*год.

Із платіжних інструкцій: №3189 від 29.09.2023 року, №3171 від 28.09.2023 року, №3163 від 27.09.2023 року, №3147 від 26.09.2023 року, №3136 від 26.09.2023 року, №3123 від 25.09.2023року, № 3113 від 22.09.2023 року, №1303 від 22.09.2023 року, №3104 від 22.09.2023 року, №3096 від 122.09.2023 року, №3081 від 21.09.2023 року, №3074 від 20.09.2023 року (а.с. 19-24) вбачається, що позивач на виконання умов Договору здійснив оплату вартості електричної енергії відповідачу за вересень 2023 року у загальному розмірі 11399934 грн. 89 коп.

Із акту купівлі-продажу електричної енергії № 092023-НАП96 від 30.09.2023 року (а.с. 27) вбачається, що відповідач за Договором фактично передав позивачу у вересні 2023 року електричну енергію за ціною за 1 МВт*год. 3804,429390 грн. в обсязі 1296,00 МВт*год. на загальну суму 5916648 грн. 59 коп. Вказаний акт погоджено сторонами, заперечень щодо обсягів та невідповідності ціни не заявлено.

За твердженням позивача, даних виписок щодо відповідача, платіжних інструкцій №133749 від 22.09.2023 року, №134187 від 22.09.2023 року, №135796 від 26.09.2023 року (а.с. 2) вбачається, що відповідач у 22.09.2023 року, 26.09.2023 року частково повернув переплачені позивачем кошти у розмірі 3462108 грн. 39 коп.

28.11.2023 року, 01.12.2023 року позивач звертався до відповідача з вимогами №28/11-1, № 01/12-2, в яких вимагав повернути надміру сплачені кошти за фактично передану у вересні 2023 року електричну енергію у розмірі 2021177 грн. 91 коп., на підтвердження заявлених сум направив на погодження акт звіряння взаємних розрахунків за Договором (а.с. 28,29, докази направлення а.с. 30,31).

Вимоги позивача отримані відповідачем на його електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 погоджену сторонами як контактну у Договорі, однак, залишені ним без виконання.

12.12.2023 року позивач, у зв`язку з неповерненням відповідачем надмірно сплачених коштів у розмірі 2021177 грн. 91 коп., направив відповідачу досудову претензію №11/12-1, в якій вимагав в десятиденний строк з моменту її отримання повернути вказані кошти позивачу, також повідомив про намір звернення до суду з відповідним позовом (а.с. 32-33, докази направлення а.с. 34,35).

Відповідач не повернув позивачу надміру сплачені кошти за фактично передану у вересні 2023 року електричну енергію у розмірі 2021177 грн. 91 коп., вимога про її стягнення є предметом спору у справі, що розглядається,

Отже, спірні господарські правовідносини сторін виникли із укладеного ними договору про купівлю-продаж електричної енергії №НАП-11/2009/2023-ДД від 20.09.2023 року, вимоги позивача витікають із їх прав і зобов`язань за цим договором.

За правовою природою ці правовідносини віднесені до договірних зобов`язань постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу - параграфом 5 глави 54 ЦК України, загальні положення правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України. Параграфом 3 глави 30 ГК України визначені особливості правового регулювання договору енергопостачання, як окремого виду господарсько-торговельної діяльності.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов`язує виникнення майнових прав та обов`язків суб`єктів господарювання.

За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 7 статті 193 ГК України, статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм ч. 6 та ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії":

учасник ринку електричної енергії - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом;

споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.

Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Договори укладаються відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що позивачем у період з 20.09.2023 року по 29.09.2023 року оплачено на умовах договору про купівлю-продаж електричної енергії №НАП-11/2009/2023-ДД від 20.09.2023 року електричну енергію на суму 11399934 грн. 89 коп., однак, фактично отримано у вересні 2023 року обсягом 1296,00 МВт*год. на загальну суму 5916648 грн. 59 коп.

Позивачем за Договором переплачено 5483286 грн. 30 коп., які відповідачем частково повернено у розмірі 3462108 грн. 39 коп.(22.09.2023 року 697624 грн. 79 коп.+2048415 грн. 86 коп., 26.09.2023 року 716067 грн. 74 коп.), кошти у розмірі 2021177 грн. 91 коп. відповідачем не повернено.

Дія договору про купівлю-продаж електричної енергії №НАП-11/2009/2023-ДД від 20.09.2023 року, з урахуванням п.12.1. якого припинена 31.12.2023 року, однак, доказів повернення коштів у розмірі 2021177 грн. 91 коп. відповідачем не надано, як і не заперечено безпідставність заявленої позивачем вимоги, тому вимогу позивача про стягнення цієї суми грошових коштів суд визнає обґрунтованою, доказаною і такою, що підлягає задоволенню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 30317 грн. 67 коп.

Керуючись ст.ст. 129, ст. 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАП-Ком`юніті», ідентифікаційний код юридичної особи 44628969, місцезнаходження: 18001, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 224, оф.218 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛНГ Енергія», ідентифікаційний код юридичної особи 44434790, місцезнаходження: 04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, буд. 1а, оф. 14/1 - 2021177 грн. 91 коп. боргу, 30317 грн. 67 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.05.2024 року

Суддя Грачов В.М.