Ухвала

від 02.04.2024 по справі 904/789/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/789/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючої), Бенедисюка І. М., Ємця А. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (далі - АТ «Нікопольський завод феросплавів», скаржник)

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2023

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗ КАРГО»

до Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»

про стягнення 11 303 764, 80 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 14.03.2024 у справі № 904/789/23, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Нікопольський завод феросплавів» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2024 у справі № 904/789/23; призначено її розгляд у засіданні Верховного Суду на 09 квітня 2024 року о 12:00 у приміщенні суду; учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 01 квітня 2024 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗ КАРГО» (далі - ТОВ «УЗ КАРГО») - Ситайло Наталія Володимирівна 01.04.2024 через «Електронний суд» подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу у якому просила закрити касаційне провадження у справі № 904/789/23, до якого було додано, зокрема, ордер на надання правничої (правової) допомоги Серія АА №1426181 від 01 квітня 2024 та квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС № 828506, № 828505 дата, час доставки: 01.04.2024 о 22:20.

Розглянувши поданий відзив, колегія суддів дійшла висновку про його повернення з огляду на таке.

У частині третій статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України.

За змістом пункту 1 частини першої вищевказаної норми будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до частини другої вказаної норми письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Згідно з абзацом першим частини четвертої вказаної норми суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Згідно з частиною першою статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною четвертою статті 60 ГПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Згідно з частиною першою статті 61 ГПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Підписання та/або подання скарг, заяв чи клопотань є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/939/18 зазначено, що звернення до суду, в тому числі до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга).

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), з подальшими змінами, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Пунктом 9 Положення передбачено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Змістом пункту 11 Положення встановлено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Пунктом 12 Положення передбачено перелік реквізитів, які має містити ордер.

Згідно зі змістом пункту 12.10 Положення, ордер має містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).

На підтвердження своїх повноважень представляти інтереси ТОВ «УЗ КАРГО» у суді касаційної інстанції, адвокат Ситайло Наталія Володимирівна до матеріалів відзиву додано скан-копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серія АА № 1426181 від 01 квітня 2024.

Зі змісту доданого до відзиву ордеру, як документу на підтвердження повноважень, вбачається, що він не містить всі обов`язкові реквізити, передбачені змістом пункту 12 Положення, зокрема, в графі «Адвокат» відсутній підпис адвоката Ситайло Н. В.

Отже, ордер не містить реквізитів, які повинен містити ордер, а тому Верховний Суд дійшов висновку про те, що з урахуванням змісту пункту 11 Положення, документ, доданий адвокатом Ситайло Н. В. до відзиву на касаційну скаргу, як доказ на підтвердження повноважень, не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта, зокрема на звернення до Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу з огляду на частину другу статті 170 ГПК України, частину четверту статті 60 ГПК України та статті 76, 77 ГПК України.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність повернення відзиву на касаційну скаргу на підставі абзацу першого частини четвертої статті 170 ГПК України, оскільки Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд касаційної інстанції звертає увагу ТОВ «УЗ КАРГО, що постановлення ухвали про повернення відзиву на касаційну скаргу без розгляду не перешкоджає подавати пояснення відповідно до статті 42 ГПК України.

Керуючись статтями 170, 234 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відзив на касаційну скаргу Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2024 у справі № 904/789/23 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «УЗ КАРГО» без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець