Рішення

від 02.04.2024 по справі 550/1435/23

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/1435/23

Провадження № 2-др/550/2/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

02 квітня 2024 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Хоменка Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання Мухартової Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чутове заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сідько Світлани Іванівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 20 березня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних позовних вимог: Фермерське господарство «Грига», державний нотаріус Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринська О.В., про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним відмовлено.

25.03.2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сідько С.І. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить винести додаткове рішення, яким стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на надання їй правничої допомоги по вказаній справі в розмірі 26000,00 грн., зазначаючи, що під час судового розгляду справи відповідач понесла витрати, пов`язані з оплатою послуг адвоката на вищевказану суму. Між адвокатом та ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) до договору про надання правової допомоги від 24.11.2023 та складено детальний опис робіт (наданих послуг) адвокатом який визначає їх вартість. Доказом оплати є квитанція від 25.03.2024 на суму 26000,00 грн.

Представник позивача, адвокат Нестеренко Н.М. надала письмове заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просила в задоволенні вказаної заяви відмовити, з підстав не доведеності та не обґрунтованості. Вважає, що заявлений представником відповідача, адвокатом Сідько С.І. розмір витрат на правничу допомогу не відповідає зазначеним критеріям, є абсолютно неспівмірним з реальними обсягами наданих послуг, та сумнівною є угода про надання правової допомоги від 24.11.2023 року, так і її умови (без зазначеного розміру гонорару), оскільки відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору (а не угоди) про надання правничої (а не правової допомоги).

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд не вбачав за необхідне викликати сторони для надання додаткових пояснень.

У зв`язку з цим, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вирішив питання про ухвалення додаткового рішення у справі, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 20 березня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних позовних вимог: Фермерське господарство «Грига», державний нотаріус Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринська О.В., про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним відмовлено.

25.03.2024 року до заяви про ухвалення додаткового рішення, представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Сідько С.І. на підтвердження понесених відповідачем витрат на оплату правничої допомоги додані: акт приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги від 24.11.2023 року; детальний опис робіт (наданих послуг) адвокатом; платіжну інструкцію №0.0.3550430269.1 про сплату ОСОБА_1 адвокату Сідько С.І. коштів в сумі 26000,00 грн. за правничі послуги. В матеріалах справи міститься угода про надання правової допомоги від 24.11.2023 року та попередній (орієнтовний) розрахунок від 05.12.2023 року.

Вирішуючи питання щодо стягнення з позивача понесених витрат на оплату правничої допомоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Також, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

За положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно п. 2 «Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України "Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу" від 17.09.2014 року №465, визначено, що розмір оплати за годину роботи адвоката з надання правничої допомоги становить: 5 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на момент подання адвокатом акта, починаючи з 1 січня 2018 року.

Отже, в даному випадку оплата адвоката, що надає безоплатну вторинну правову допомогу становить 2684,00 грн.х5%=134,20 грн.

Так, з наданих представником відповідача доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу вбачається, що 26000,00 грн. гонорару було сплачено адвокату Сідько С.І. за правничу допомогу, що відображено у детальному описі робіт (наданих послуг) адвокатом, Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги від 24.11.2023 року та платіжної інструкції №0.0.3550430269.1 від 25.03.2024.

Загальний обсяг витраченого часу адвокатом Сідько С.І. згідно детального опису робіт(а.с.229) становить (2год. +6год.+2год.+1год.+2год.+3год.)=16 год., тобто, одна година надання юридичних послуг становить (26000,00грн. / 16год.) = 1625 грн./год., що у 12,1 разів перевищує погодинну плату адвоката при наданні безоплатної вторинної правової допомоги. Вартість юридичних послуг у даній цивільній справі, на думку суду, є завищеною.

Відповідно до ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченомуст.270 цього Кодексу.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Саме такого висновку дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19 від 03.10.2019 року.

Судом встановлено, що після ухвалення рішення суду 20.03.2024 року, представником відповідача, адвокатом Сідько С.І. 25.03.2024 року до суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення, на обґрунтування якої додано акт приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги від 24.11.2023 року; детальний опис робіт (наданих послуг) адвокатом; платіжну інструкцію №0.0.3550430269.1 про сплату ОСОБА_1 адвокату Сідько С.І. коштів в сумі 26000,00 грн. за правничі послуги.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону з урахуванням наданих доказів дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні на користь якої ухвалене рішення.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справіБаришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справіМеріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом першої інстанції.

Суд зазначає, що такі послуги які заявлені у складі послуг, наданих відповідачу в межах даної справи, як консультація щодо характеру спірних правовідносин та аналіз доказів, судової практики з питань спірних правовідносин, не стосуються судового розгляду справи, фактично ця робота є складовою послуги підготовки позовної заяви. В свою чергу, організаційна робота з подання до суду позовної заяви не є послугою правового характеру та не може вважатись судом складової саме правничої допомоги.

Проаналізувавши зміст виконаних на користь відповідача послуг адвокатом суд приходить до висновку про їх неспівмірність заявленим до стягнення коштам витрат на правничу допомогу та складності даної справи.

Проте суд, виходить з принципу реальності адвокатських послуг, критерію розумності його розміру та справедливості, тому суд дійшов висновку про завищення розміру суми витрат на правову допомогу та наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень.

Керуючись ст.ст. 246, 270, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сідько Світлани Іванівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , суму витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справі, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт невідомий.

Третя особа: Фермерське господарство «ГРИГА», адреса місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, с. Василівка, вул. Шкільна, буд. 27, код ЄДРПОУ 34327335.

Третя особа: державний нотаріус Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринська Оксана Володимирівна, адреса місцезнаходження: м. Полтава, провулок Стешенка, буд. 6.

Суддя Д.Є. Хоменко