Ухвала

від 01.04.2024 по справі 761/9401/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9401/24

Провадження № 2/761/6180/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювелірний завод «Діамант-13» до Державного підприємства «Сетам», Приватного виконавця Кошарного Олександра Вікторовича, ОСОБА_1 про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна, та повернення майна, -

встановив:

У березні 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 30 січня 2024 року позовну заяву передано до провадження судді Волошина В.О.

На виконання вимог ст. 187 ЦПК України, судом було здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо отримання відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 , та отримано відповідь 27 березня 2024р. за №512026.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 7 постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року у позовній заяві повинні не лише повинні міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Суд констатує, що предметом позову у даній справі є визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна, та повернення майна позивачу.

При цьому позивач, як на підстави позовних вимог, посилається на те, що оцінку майна проведено з порушенням вимог закону, тому звіт про оцінку рухомого майна, на переконання позивача, не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки. Крім того, як на підставу визнання електронних торгів недійсними позивач посилається на те, що продаж майна відбувся за ціною, нижчою від ринкової.

Тобто позивач, фактично, як на підстави позовних вимог, посилається на ті дії, які були вчиненні безпосередньо виконавцем (призначення суб`єкта оціночної діяльності та визначення стартової ціни продажу рухомого майна на електронних торгах).

З огляду на викладені позивачем підстави позовних вимог, суд роз`яснює наступне.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону № 1404-VIII).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів.

Крім того, водночас з аналізу статей 655, 658 ЦК України, пунктів 4, 5 розділу X Порядку вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №922/3537/17.

Варто зазначити, що Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 року у справі №727/5361/17-ц зробив висновок, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

З огляду на викладене вище, суд звертає увагу позивача, що допущені державним виконавцем порушень при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна, підлягають оскарженню у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Вказаний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц та від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19.

Торги визнаються недійсними за правилами визнання недійсними правочинів у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 та від 04 липня 2018 року у справі № 1421/5229/12-ц.

З огляду на те, що позивачем взагалі не зазначено підстав невиконання вимог щодо процедури проведення торгів, а лише наведено підставу позову - допущення виконавцем порушень при здійсненні своїх повноважень, які можуть бути оскаржені в установленому законом порядку (в рамках господарського судочинства), позивачу необхідно зазначити підстави позову, які б свідчили про порушення саме процедури провдення боргів, у відповідності до приписів ЦК України, та вищевикладених правових висновків Верховного Суду України.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, позивачу необхідно подати до суду нову редакцію позовної заяви із переліком обґрунтованих підстав позову, щодо порушення процедури проведення торгів, з урахуванням вищевикладеного. А також надати докази направлення виправленої редакції позову іншим учасникам процесу.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювелірний завод «Діамант-13» до Державного підприємства «Сетам», Приватного виконавця Кошарного Олександра Вікторовича, ОСОБА_1 про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна, та повернення майна, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: