ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2024 року
м.Черкаси
Справа № 711/5791/23Провадження № 22-ц/821/418/24категорія: 314000000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Василенко Л.І.,
суддів: Бородійчука В.Г., Карпенко О.В.,
секретаря Мунтян К.С.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідач Черкаська міська рада,
третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надпільна 530»,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Черкаси апеляційнускаргу Черкаської міської ради на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надпільна 530», про визнання права користування житловим приміщенням,у складі судді Казидуб О.Г., -
в с т а н о в и в :
23 серпня 2023 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 через свого представника адвоката Ремшу Д.С. звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що проживають в кімнаті АДРЕСА_1 , житловою площею 18,2 кв. м.
11 червня 1979 року ОСОБА_1 була прийнята оббивальником меблів в цех м`якої меблі до Черкаського ДОК головного підприємства об`єднання «Черкасимеблі», на якому на різних посадах пропрацювала до 03.07.2000.
25 серпня 1983 року ОСОБА_2 був прийнятий упаковщиком в цех мякої меблі до Черкаського ДОК головного підприємства об`єднання «Черкасимеблі», на якому на різних посадах пропрацював до 19.09.2001.
Вказує, що Підприємство, неодноразово змінювало назву: Черкаський деревообробний комбінат, колективне промислово-торгове підприємство Черкаський ДОК, дочірнє підприємство «Меблевий комбінат» закритого акціонерного товариства «Черкаський деревообробний комбінат, закрите акціонерне товариство «Черкаський меблевий комбінат».
У 1984 році ОСОБА_1 разом зі сім`єю (чоловіком, двома дітьми і онуком) отримала кімнату та почала проживати в кімнаті АДРЕСА_1 .
У 1996 році ОСОБА_1 отримала ще одну кімнату № 32 у цьому гуртожитку і на її ім`я було видано ордер № НОМЕР_1 на право зайняття приміщення житловою площею 18,2 кв. м, що складається із 1 кімнати за № 32 за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (чололовіком), ОСОБА_3 (сином) та ОСОБА_4 (донькою).
Після отримання кімнати № 32 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із сім`єю ОСОБА_5 здійснили обмін кімнатами: у кімнату № 32 перейшла жити сім`я ОСОБА_5 , а у кімнаті № НОМЕР_2 почали жити позивач зі сім`єю.
Таким чином, ОСОБА_1 зі своєю сім`єю проживає в кімнатах № НОМЕР_3 (з 1984 року) та № 42 (з 1996 року).
За час проживання власними силами та за особисті кошти позивачі сім`єю поступово робили в кімнатах ремонт, забезпечували схоронність та цілісність особистих речей та майна, у кімнати придбали побутову техніку та меблі та здійснювали оплату комунальних послуг.
Вказує, що з моменту заселення і по даний час позивачі продовжують на постійній основі проживати у вказаних кімнатах, іншого житла у власності чи користуванні не мають.
За даними Черкаської міської ради, в електронному реєстрі приватизованого державного житлового фонду м. Черкаси відсутня інформація щодо приватизації кімнат № НОМЕР_3 та АДРЕСА_2 та видачі свідоцтва про право власності на житло на зазначені кімнати.
Зазначає, що вселення у кімнату № НОМЕР_3 став ордер № 26, виданий ОСОБА_1 у 1996 році.
Щодо кімнати № 32, то після того як у 1996 році ОСОБА_1 було отримано ще одну кімнату № 32 у цьому ж гуртожитку і здійснено обмін на № 42 із сім`єю ОСОБА_5 , з моменту заселення та постійного проживання до теперішнього часу позивачами, факт отримання кімнати відбувався без відповідного ордеру.
Наразі гуртожиток за адресою: АДРЕСА_3 перебуває на балансі ОСББ «Надпільна 530».
На підставі наведеного, позивачі просили суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право на користування житловим приміщенням кімнатами № 30 та № 42 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 . Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір та витрати на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
РішеннямПридніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2023 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право на користування житловим приміщенням, а саме, кімнатами № 30 та № 42 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги відповідачем не спростовані. Крім того, відповідачі вселені в кімнати 32 та 30 з дотримання встановленого порядку вселення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі Черкаська міська рада, посилаючись на те, що оскаржуване рішення незаконне, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила суд скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2023 року та ухвали нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не взяв до уваги той факт, що жоден з позивачів не був зареєстрований в кімнаті № НОМЕР_4 з моменту видачі ордеру № 26, натомість зареєстровані у кімнаті № 30.
Також позивачами не було надано документів на підтвердження правових підстав обміну кімнатами в гуртожитку між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Судом був взятий до уваги акт опитування судсудів від 20.03.2013, проте суд не звернув увагу, що даний акт складений 20.03.2013 та поданий разом з позовною заявою до суду в серпні 2023 через 10 років після його складення.
Звертає увагу суду, що згідно наданих копій паспортів позивачів, останні зареєстровані у кімнаті № НОМЕР_3 .
Відзив на апеляційну скаргу
31 січня 2024 року до Черкаського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник позивачів адвокат Ремша Д.С. вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а рішення суду, яке є законним та обгрунтованим підлягає залишенню без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 відповідно до копії паспорту Серії НОМЕР_5 з 16.05.1984 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ; позивач ОСОБА_2 відповідно до копії паспорту Серії СМ924081 з 16.05.1984 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_6 , 23 травня 1981 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 укладено шлюб. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».
Згідно до відомостей Трудової книжки НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_1 , 11.06.1979 вона була прийнята оббивальником меблів в цех м`якої меблі до Черкаського ДОК головного підприємства об`єднання «Черкасимеблі», на якому на різних посадах пропрацювала до 03.07.2000.
Відповідно до відомостей Трудової книжки НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_2 , 25.08.1983 він був прийнятий упаковщиком в цех м`якої меблі до Черкаського ДОК головного підприємства об`єднання «Черкасимеблі», на якому на різних посадах пропрацював до 19.09.2001.
Як вбачається зі змісту Розпорядження № 8 від 21.02.1984 генерального директора ОСОБА_8 на підставі спільного рішення адміністрації та профкому № 47 від 05.12.1983 вирішено поселити в гуртожитках Черкаського ДОКу ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_4 .
Відповідно до Ордеру № 26, виданого Черкаським меблевим комбінатом на ім`я ОСОБА_1 з сім`єю з 4-х чоловік на право заняття приміщення жилою площею 18,2 кв. м, яке складається з однієї кімнати в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_5 . Підстава видачі Ордеру спільне засідання адміністрації та профкому (протокол № 14 від 24.01.1996). ( ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 (чоловік); ОСОБА_3 (син); ОСОБА_4 (дочка).
Як зазначають позивачі, вони із сім`єю ОСОБА_5 здійснили обмін кімнатами, а саме, у кімнату № 32 перейшла жити сім`я ОСОБА_5 , а у кімнату № 42 перейшла жити ОСОБА_1 разом зі своєю сім`єю.
Даний факт був підтверджений показами свідків в судовому засіданні.
В матеріалах справи є Акт опитування сусідів № 125 від 20.03.2013, з якого вбачається, що ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_2 (чоловік), ОСОБА_3 (син) проживають в гуртожитку по АДРЕСА_6 з 1984 року та в кімнаті № 42 з 1996 року. Даний Акт затверджений Головою комітету самоорганізації населення мікрорайону «Дніпровський» ОСОБА_9 .
Також, в матеріалах справи є Акт про проживання та наявність особистих речей за адресою: АДРЕСА_3 від 20.05.2023, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , 1960 р. н., ОСОБА_2 , 1958 р. н., ОСОБА_3 , 1982 р. н., постійно та безперервно проживають за адресою: АДРЕСА_4 з 1984 року та у кімнаті № 42 з 1996 року. Даний Акт затверджений головою правління ОСББ «Дніпровський» Клиновим О.М.
16 жовтня 2009 року та 10 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Черкаське хімволокно» в особі директора ВП «Черкаська ТЕЦ» ВАТ «Черкаське хімволокно» Бондаренко В.Д. укладено Договір № 31521 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води від 16.10.2009 за адресою: АДРЕСА_7 .
Також, в матеріалах справи є Договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, укладеного між КП «Черкасиводоканал», в особі директора ОСОБА_10 , та ОСОБА_1 про надання послуг за адресою: АДРЕСА_7 .
Надані квитанції позивачами про сплату комунальних послуг в більшості своєї підтверджують сплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_7 протягом 2016 2023 років.
Як вбачається зі змісту листа заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Беззубенко Віктора № 4675-01021 від 04.04.2023, відповідно до рішення Черкаської міської ради від 31.01.2008 № 4-308 «Про згоду щодо безоплатної передачі до комунальної власності міста гуртожитків по АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 та АДРЕСА_10 ЗАТ «Черкаський меблевий комбінат» гуртожиток по вул. Надпільній (в минулому Ільїна), 530 було передано до комунальної власності міста Черкаси. Рішенням Черкаської міської ради від 16.09.2010 № 5-1078 «Про подальше використання цілісних майнових комплексів за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_9 » залишено цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_3 у статусі «гуртожиток» та дозволено приватизацію житлових приміщень.
Рішенням Черкаської міської ради № 4-308 від 31.01.2008 вирішено: дати згоду на безоплатну передачу у комунальну власність міста гуртожитків по АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 та АДРЕСА_10 ЗАТ «Черкаський меблевий комбінат» та передати гуртожитки по вул. Ільїна, 530, пров. Вишневому, 33 та АДРЕСА_10 з балансу ЗАТ «Черкаський меблевий комбінат» ( ОСОБА_11 ) на баланс КП «Черкаське виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 4» ( ОСОБА_12 ), з метою подальшої експлуатації та утримання.
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Конвенціїкожен має право на справедливий
і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним
і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, щокожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно зі ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Статтею 50 ЦПК Українивизначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 344/17464/15-ц (провадження № 61-11184св20) вказано, що «відповідно до частин першої четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі№ 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Виходячи з наведеного, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18).
З урахуванням вказаного визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Звертаючись до суду з позовом, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як на підставу своїх порушених прав, посилались на те, що вони проживають у кімнатах № НОМЕР_3 та АДРЕСА_11 з моменту заселення на постійній основі і до теперішнього часу, зазначивши, що вселенням у кімнату № НОМЕР_4 став ордер № 26, виданий ОСОБА_1 у 1996 році, а у кімнату № 30 у цьому ж гуртожитку було заселено ОСОБА_1 з сім`єю на підставі розпорядження № 8 від 21.02.1984. При цьому в подальшому за обопільною згодою ними самостійно здійснено обмін кімнати № 32 на кімнату № 42 з сім`єю ОСОБА_5 .
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі вселені в кімнати 30 та 42 з дотриманням порядку вселення та позовні вимоги відповідачем не спростовані.
Проте, задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції не взято до уваги, той факт, що позивачі самостійно вселилися в спірну кімнату № 42 по обміну з сім`єю ОСОБА_5 , та не з`ясовано кому на разі була надана у тимчасове користування спірна кімната та хто на відповідній правовій підставі в ній зареєстрований, зокрема на час вирішення даного спору. Не з`ясовано судом і те хто проживає у кімнаті АДРЕСА_12 , яка згідно ордеру була видана позивачу ОСОБА_1 .
Крім того, в матеріалах справи відсутні належні докази на підставі чого було заселено сім`ю ОСОБА_5 до кімнати АДРЕСА_11 з якою було здійснено обмін та чи надавалась в подальшому іншим особам, на відповідній правовій підставі, для тимчасового проживання кімната № НОМЕР_2 .
Отже співвідповідачем (співвідповідачами) у цій справі, крім Черкаської міської ради має бути ОСОБА_5 або особа (особи) які на відповідній правовій підставі отримали для тимчасового проживання спірну кімнату № НОМЕР_2 в гуртожитку по АДРЕСА_3 (зареєстровані в ній),оскільки внаслідок задоволення вимог позивачів може бути порушено право даної особи (осіб) на проживання в спірній кімнаті № НОМЕР_2 .
Звертаючись до суду із цим позовом, позивачі всупереч положенням статей 51, 175 ЦПК України, не зазначили усіх відповідачів, прав та інтересів яких може стосуватись ухвалене судове рішення, що призвело до вирішення спору з неналежним складом учасників.
Заявлені позивачами вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_5 або особи (осіб), які на відповідній правовій підставі отримали для тимчасового проживання кімнату № НОМЕР_2 в гуртожитку по АДРЕСА_3 , а отже такі вимоги не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі позивачів без залучення до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_5 або особу (осіб), які на відповідній правовій підставі в подальшому отримали для тимчасового проживання кімнату № НОМЕР_2 в гуртожитку по АДРЕСА_3 (зареєстровані в ній), оскільки лише за наявності належних відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив у постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 464/6314/17 (провадження № 61-13581св21).
Таким чином, предявлення позовних вимог до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
З урахуванням вищевикладеного, рішення суду першої інстанції не може бути залишено без змін.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що така відмова у задоволенні позову не позбавляє права позивачів звернутися до суду з метою захисту їх порушених прав у випадку доведеності, зазначивши належний суб`єктний склад учасників.
Частиною 1 ст. 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування матеріального права.
Оскільки судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові з наведених підстав.
Відповідно до ч. 13ст. 141 ЦПК України,якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Поскільки суд апеляційної інстанції задовольняє частково апеляційну скаргу Черкаської міської ради, скасувавши рішення суду першої інстанції з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову, тому судовий збір за подачу апеляційної скарги суд стягує з позивачів на користь Черкаської міської ради по 536,80 грн з кожного.
Керуючись ст. ст.374,376,381 -384 ЦПК України, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Черкаської міської ради задовольнити частково.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надпільна 530», про визнання права користування житловим приміщенням відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Черкаської міської ради судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання апеляційноїпо 536,80 грн з кожного.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначенихЦПК України.
Повний текст постанови складено 02 квітня 2024 року
Головуючий Л.І. Василенко
Судді: В.Г. Бородійчук
О.В. Карпенко
Суд | Черкаський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2024 |
Оприлюднено | 04.04.2024 |
Номер документу | 118073950 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них |
Цивільне
Черкаський апеляційний суд
Василенко Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні