МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2024 р. № 400/130/22 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІК ПК" до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12.09.2021 № UA 500490/2021/200005/2 і картки відмови в прийнятті митної декларації від 12.09.2021 № UA500490/2021/00156,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІК ПК» (далі Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від12.09.2021 № UA500490/2021/200005/2;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 12.09.2021 № UA500490/2021/00156.
Відповідачем у позові Товариство вказало Одеську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ: 43333459), далі Митниця або відповідач.
На обґрунтування позовних вимог Товариство, зокрема, зазначило, що митний орган безпідставно відхилив задекларовану позивачем митну вартість товарів, що була визначена за основним методом. На підтвердження заявленої митної вартості позивач подав належні докази, які відповідач безпідставно визнав дефектними.
Ухвалою від 08.02.2022 (арк. 97-99) суд задовольнив клопотання представника позивача і залучив до участі у справі як другого відповідача Одеську митницю Державної митної служби України (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 44005631).
Митниця позов не визнала, у відзиві (арк. 55-74) зазначила, що під час здійснення митного контролю встановила розбіжності у поданих позивачем документах, а також недостатність у цих документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплати за товари. Ці недоліки позивач не усунув, тому Митниця правомірно відхилила задекларовану Товариство митну вартість та визначила її за резервним методом.
Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.
В судовому засіданні представник Товариства вимоги адміністративного позову підтримав, представник Митниці просив у задоволенні позову відмовити.
Як встановлено судом, у поданій 10.09.2021 митній декларації № UA500490/2021 (далі Декларація, арк. 13) Товариство вказало товар:
«Сітка зі скловолокна для фасадних штукатурних робіт в будівництві, в рулонах шириною 1м по 40 п.м, класу «В» розміром вічка 5х5мм,
щільністю 110г/кв.м, зеленого кольору з 3ма чорними стрічками та логотипом 2528 рулонів
щільністю 145к/кв.м, жовтого кольору з 3ма чорними стрічками та логотипом 1060 рулонів».
Загальна вага товару - 18 235 кг.
Ціна за 1 рулон сітки щільністю 110 г
кв.м 5,60 дол. США, ціна товару 14 156,80 дол. США; ціна за 1 рулон сутки щільністю 145 г/кв.м 6,64 дол. США, ціна товару 6 746,24 дол. США. Загальна вартість 20 903,04 дол. США, про що вказано у рахунку-фактурі (інвойсі) від 18.07.2021 № 21SHXS8928 (арк. 21).
20 903,04 дол. США за курсом на 10.09.2021 (26,7264) 558 663 грн.
До вартості товару позивач додав вартість транспортних послуг 207 000 грн, згідно з довідкою експедитора (арк. 34).
Відповідно, основою для нарахування ввізного мита (10%) у митній декларації вказана сума 765 663 грн (558 553+207 000). Податок на додану вартість був обчислений з суми 765 633 грн, збільшеної на суму ввізного мита (з 842 229,31 грн).
12.09.2021 Митниця надіслала уповноваженій особі Товариства повідомлення (арк. 14). За текстом повідомлення, наданий позивачем експертний висновок Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області від 10.09.2021 № 120-951 (арк. 36) «… носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальним при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів … експертом не проведено аналіз ринку товару, не долучені до висновку джерела інформації, які були проаналізовані (прайс-листи фірм, отримані на запит експерта), що унеможливлює впевнитись у проведенні аналізу … видаткова накладна від 02.06.2021 №ПИК00000512 , яка містить інформацію щодо ціни реалізації аналогічного товару на митній території України, проте не можуть бути використана як бухгалтерський документ, що підтверджує митну вартість товарів, оскілки не містять інформації щодо суми прибутку та загальних витрат, пов`язаних із збутом товарів, звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування та інших … сум податків, що підлягають сплаті в Україні … рахунок від 06.09.2021 №2109029 про надання транспорт-експедиційних послуг не містить конкретизовані строки оплати … документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг … не надавались … отже, декларантом не подано усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано …». Митниця запропонувала використання резервного методу і просила уповноважену особу Товариства надіслати відповідь.
12.09.2021 уповноважена особа Товариства повідомила про відсутність інформації щодо ідентичних або аналогічних товарів (арк. 18).
12.09.2021 Митниця прийняла «Рішення про коригування митної вартості товарів» № UA500490/2021/200005/2 (далі Рішення, арк. 19). Відповідно до Рішення, митна вартість 1 кг товару становить 2,0520 дол. США (проти 1,5710 дол. США, задекларованих Товариством). Відповідно, загальна митна вартість за Декларацією, за версією Митниці, - 37 418,22 дол. США (2,0520 дол. США/кг х 18 235 кг), або 1 000 054,32 грн.
У Рішенні Митниця, зокрема, вказала:
1.У рахунку-фактурі (інвойсі) відсутня інформація про умови та строки оплати, що не узгоджується з пунктом 3.1 контракту № PIC PC_0203/2020 (далі Контракт, арк. 9-12).
2.У митній декларації країни відправлення (арк. 23) містяться відомості про товарно-транспортний документ та контракт, які до митного оформлення не були надані.
3.У рахунку-проформі (арк. 22) та у прайс-лисі (арк. 24) містяться різні умови оплати.
4.Наданими Товариством документами неможливо підтвердити вартість упаковки (витрати на пакування) товарів.
5.Відсутні належні документи на підтвердження понесених позивачем витрат на транспортування.
12.09.2021 Митниця відмовила Товариству у митному оформленні (випуску) товарів, відповідне рішення було оформлено «Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2021/00156» (далі Картка, арк. 20).
12.09.2021 Товариство подало митну декларацію з урахуванням митної вартості, що була визначена Рішенням. Згідно з цією декларацію, сума ввізного мита збільшилася на 23 439,13 грн, сума податку на додану вартість на 51 566,09 грн (арк. 17).
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплати за ці товари.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, як вказано у частині другій статті 57 Митного кодексу України, є перший (основний) метод за ціною договору (вартість операції).
У частині четвертій статті 58 Митного кодексу України вказано, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплати за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або не пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Пунктом 5 частини десятої статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплати за оцінювані товари, додаються (як складові митної вартості) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина перша статті 51 Митного кодексу України).
У пунктах 1, 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України вказано, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товарів, обов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частин першої третьої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4)обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5)інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У частині шостій статті 54 Митного кодексу України (до якої відсилає частина перша статті 55) вказано, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1)невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплати за ці товари;
3)невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особи методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4)надходження до митного органу документально підтвердженої інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Правовою підставою як для Рішення, так і для відмови у митному оформленні (випуску) товарів вказаний пункт 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплати за ці товари.
При цьому, згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Отже, заперечуючи проти позову, Митниця мала довести факт неподання позивачем документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій-четвертій цього Кодексу (далі неподання документів), або відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (недостатність/недостовірність відомостей).
Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5)за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товарів;
7)ліцензія на імпорт, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Товариство (про що вказано у Картці) за наведеним переліком подало до Митниці: Контракт; рахунок-фактуру (інвойс); 2 платіжних доручення (1-е на 30% вартості товарів, 2-е - на 70% вартості товарів, арк. 25, 26); коносамент (Bill of Loading) від 24.07.2021 № SZLSEC210705965 (арк. 31), автотранспортну накладну (Road consignment note) від 10.09.2021 № 34122 (арк. 32); документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідку про транспортні витрати, арк. 34), договір (контракт) про перевезення укладений 19.07.2017 позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРМАГ ГРУП» договір транспортного експедирування № 1907/17-01 (арк. 40-43).
Подання цих документів («основних») було обов`язковим.
Абзацом першим частини третьої статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати за наявності додаткові документи.
У справі відсутній документ з висновком митного органу про встановлення в «основних» документах розбіжностей, що впливають на правильність визначення митної вартості, ознак підробки або недостатності у цих документах відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості/відомостей щодо ціни товарів.
У справі відсутня письмова вимога митного органу, про яку вказано в абзаці першому частини третьої статті 53 Митного кодексу України. Повідомлення від 12.09.2021 не може бути визнано такою вимогою, оскільки всі документи Товариство подало до цього повідомлення.
Відповідно, у Товариства не виникло обов`язку надати додаткові документи (частина третя) статті 53 Митного кодексу України.
Незважаючи на необов`язковість, крім «основних» документів, Товариство подало: рахунок-проформу від 29.04.2021 № 21SHXS8928 (арк. 22); митну декларацію країни відправлення (арк. 23); прайс-лист виробника товару (арк. 24); калькуляцію (арк. 27); сертифікат якості (арк. 29); пакувальний лист (арк. 30); сертифікат про походження товару (арк. 38).
У Картці відсутня інформація про поданий позивачем рахунок від 06.09.2021 № 2109029 на суму 207 000 грн (вартість транспортних послуг, арк. 33), хоча про цей документ вказано як у повідомленні, так і у Рішенні.
У повідомленні уповноваженої особи Товариства від 12.09.2021 вказано також про подання експертного висновку (арк. 36) та видаткової накладної (арк. 37), і про зміст цих документів Митниця висловилася як у повідомленні, так і у Рішенні.
Інформація про наявність обставин, про які йдеться у частині четвертій статті 53 Митного кодексу України, у повідомленні Митниці від 12.09.2021 та у Рішенні відсутня.
Щодо тверджень Митниці (фактична підстава для Рішення) суд вказав таке.
1.У пункті 3.1 Контракту вказано, що порядок та умови оплати зазначені в «… Proforma Invoice (Invoice) …». Таке формулювання свідчить про те, що відповідні умови можуть міститься або в одному, або в іншому документі, або в обох. В даному випадку порядок та умови оплати зазначені в Proforma Invoice від 29.04.2021 № № 21SHXS8928 (арк. 22).
2.Переклад митної декларації країни відправлення (арк. 23) у справі відсутній. Яке саме інформація з тексту цієї декларації, на думку Митниці, не була підтверджена документально, у Рішенні не вказано. Відповідач не пояснив, на яких підставах у розпорядженні позивача мали бути документи, про відсутність яких вказано у Рішенні. Крім того, у частині п`ятій статті 53 Митного кодексу України вказано, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. У статті 53 Митного кодексу України йдеться про подання (за наявності) копії митної декларації країни відправлення, а не про документи, що в цій декларації вказані.
3.Розбіжності у текстах Proforma Invoice від 29.04.2021 № № 21SHXS8928 (арк. 22) та у прайс-листі виробника товару (арк. 24), по-перше, відсутні: в обох документах йдеться про те, що постачання здійснюється протягом 30 днів після отримання авансу (30% вартості товарів), оплата решти (70%) - за фактом постачання. Незначні текстові відмінності в цих документах не є розбіжностями (відсутні суперечності). По-друге, про що вказано вище, порядок та умови оплати визначені саме у Proforma Invoice від 29.04.2021 № № 21SHXS8928 (пункт 3.1 Контракту), і не мали визначатися прайс-листом. По-третє, у частині третій статті 53 Митного кодексу України вказано про розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Митниця не мотивувала, яким чином текстові відмінності у документах вплинули на визначення митної вартості.
4.У частині десятій статті 58 Митного кодексу України вказано, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, понесені покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, у тому числі вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У пункті 4.8 Контракту вказано, що вартість тари і упаковки входить до ціни товару. Крім того, Товариство подало калькуляцію (арк. 27) з відомостями, у тому числі, про вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням.
5.Відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товару, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Документами, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, є рахунок від 06.09.2021 № 2109029 на суму 207 000 грн (арк. 33) та довідка про транспортні витрати (арк. 34). Подання інших документів на підтвердження відповідних витрат статтею 53 Митного кодексу України не передбачено. Пунктом 3.3 договору транспортного експедирування (арк. 40-43) встановлено, що вартість послуг експедитора зазначається у додатках/замовленнях/рахунках, які є невід`ємною частиною договору. У Рішенні вказано, що «… рахунок не містить конкретизовані строки оплати. Банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури не надавались …». Суд зауважив, що строки оплати визначені договором, а оплата вартості відповідних послуг на дату подання Декларації не відбулася, що виключало можливість подання позивачем відповідних документів.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Митниця не довела факт неподання позивачем документів (перша з можливих підстав для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні (випуску) товарів).
Недостатність/недостовірність відомостей, необхідних для визначення митної вартості, також не доведені.
У частині сьомій статті 54 Митного кодексу України вказано, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Недоведеність митним органом того, шо позивач заявив неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів свідчить про те, що Митниця мала автоматично визнати митну вартість, заявлену позивачем.
Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України, другорядні методи зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України (до яких віднесено і застосований Митницею резервний метод) застосовуються у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Неможливість визначення митної вартості за основним методом Митниця не довела.
На підставі викладеного су встановив, що у Митниці не було законних підстав для коригування заявленої позивачем митної вартості.
Крім того, суд зазначив таке.
Митниця визначила митну вартість на підставі декларації № UA50002020/2021/206520 від 11.08.2021. Копія цієї декларації у справі відсутня, тому встановити, наскільки обґрунтованим є порівняння її з Декларацією, неможливо. Проте, навіть наявна інформація свідчить про те, що у вказаній декларації зазначена довжина - 50 м, при тому, що у Декларації 40 м.
Згідно з Рішенням, у вказаній Митницею декларації йдеться про сітку зі скловолокна щільністю 145 г/кв.м, митна вартість 1 кг 2,0520 дол. США. Цю вартість Митниця порівняла з митною вартістю 1 кг товару, що нібито вказана у Декларації 1,5710 дол. США. Таке порівняння є безпідставним. По-перше, позивач декларував 2 товарні позиції сітка зі скловолокна щільністю 110 г/кв.м та сітка зі скловолокна щільністю 145 г/кв.м, за різними цінами, при чому ціна була вказана не за 1 кг, а за 1 рулон. Виходячи з даних пакувального листа (арк. 30), вага 2 528 рулонів сітки зі скловолокна щільністю 110 г/кв.м 12 135 кг, ціна 1 кг 1,166 дол. США (14 156,80 : 12 135); вага 1 016 рулонів сітки зі скловолокна щільністю 145 г/кв.м 6 100 кг, ціна 1 кг 1,1059 дол. США (6 746,24 : 1 016).
Інформація про вартість перевезення у тій декларації, на яку послалася Митниця, про суми інших витрат, що (за умови їх понесення покупцем) формували митну вартість, відсутня.
Митниця безпідставно застосувала митну вартість 1 кг сітки зі скловолокна щільністю 145 г/кв.м (2,0520 дол. США) до всього товару, що вказаний у Декларації, при тому, що із загальної кількості (3 544 рулонів або 18 235 кг) кількість сітки з щільністю 145 г/кв.м 1 016 рулонів (6 100 кг).
Викладене свідчить про те, що висновок Митниці про те, що митна вартість товару становить 1 000 054,32 грн є недоведеним, що також підтверджує протиправність коригування митної вартості.
Суд встановив, що Митниця не довела правомірність Рішення та наявність законних підстав для відмови у митному оформленні (випуску) товарів, тому дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Митниці.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК ПК» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати прийняте 12.09.2021 Одеською митницею Державної митної служби України рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2021/200005/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2021/00156 від 12.09.2021 Одеської митниці Державної митної служби України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Івана і Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, відокремлений підрозділ Державної митної служби України без статусу юридичної особи публічного права, код ЄДРПОУ ВП - 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІК ПК" (вул. Київська, 279Б, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56507, ідентифікаційний код - 41216749) судовий збір у сумі 2 270 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Датою складення повного судового рішення є дата його ухвалення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2024 |
Оприлюднено | 04.04.2024 |
Номер документу | 118078062 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Птичкіна В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні