Рішення

від 01.04.2024 по справі 580/889/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року справа № 580/889/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

25.01.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) від імені ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати йому компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 06.04.2021 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року у справі №580/2695/20;

зобов`язання нарахувати та виплатити на його користь компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 06.04.2021 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року у справі №580/2695/20;

визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати йому компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 27.12.2023 на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023 року у справі №580/8769/21;

зобов`язання нарахувати та виплатити на його користь компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 27.12.2023 на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023 року у справі №580/8769/21.

Додатково просив розглянути справу за його відсутності.

Обґрунтовуючи позов зазначив, що набув права на виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати належного грошового забезпечення. Тому звернувся до суду.

Ухвалою від 30 січня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справ. Вказану ухвалу сторони отримали 30.01.2024, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в їх електронні кабінети.

13.02.2024 на адресу суду надійшов відзив відповідача, в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи зазначив, що позивач не звертався до нього заявами про нарахування та виплату йому відповідних сум спірної компенсації та не отримував від нього будь-яких відповідей, які би свідчили про відмову відповідача у нарахуванні та виплаті такої компенсації. Вважає, що сума індексації грошового забезпечення, яка нарахована та сплачена на підставі судового рішення, не регулюється ст.2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», оскільки має разовий характер. Обов`язок відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення на користь позивача за період з 30.07.2016 до 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року виник 11.01.2021 (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду та дата набрання законної сили судового рішення). Обов`язок щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення на користь позивача за період з 01.03.2018 до 30.05.2019 включно в сумі 58228,56 грн виник 01.11.2023 (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду та дата набрання законної сили судового рішення). Отже, згідно з Постановою КМУ від 21.02.2001 №159 та ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» фактичної затримки виплати доходу не має.

Усі подані сторонами документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходило, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Позивач проходив військову службу у період з 30.07.2016 до 30.05.2019 у відповідача.

Посвідченням від 15.06.2017 серії НОМЕР_4 підтверджується, що позивач має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2019 №149 позивач з 30.05.2019 виключений зі списків особового складу частини та знятий з усіх видів забезпечення. Згідно з довідкою відповідача про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій за період з липня 2016 року до травня 2019 року позивачу нараховано 277752,96грн.

На розгляді Черкаського окружного адміністративного суду знаходилися адміністративні справи №580/2695/20 та №580/8769/21 між тими ж сторонами.

У справі №580/2695/20 зазначений суд рішенням від 04 листопада 2020 року, яке набрало законної сили 11.01.2021, позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 30.07.2016 до 30.05.2019 включно. Зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 30.07.2016 до 30.05.2019 включно. Згідно з листом відповідача від 24.05.2021 №520 для виконання відповідач 06.04.2021 виплатив позивачу заробітну плату в сумі 32217,34грн.

У справі №580/8769/21 зазначений суд рішенням від 01 лютого 2022 року, яке набрало законної сили 09.05.2023 (частково), позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 30.07.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року. Зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 30.07.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 листопада 2022 року апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення. Зазначене вище рішення суду залишив без змін. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 09 травня 2023 року задовольнив касаційну скаргу представника позивача. Вказані вище судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 30 травня 2019 року та зобов`язання вчинити дії скасував. У цій частині справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції - Черкаського окружного адміністративного суду. У іншій частині вказані вище судові залишив без змін. Рішенням від 07 липня 2023 року Черкаський окружний адміністративний суд задовольнив позов частково. Визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу різниці між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (фіксовану суму індексації), за період з 01 березня 2018 року до 30 травня 2019 року. Зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу різницю між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (фіксовану суму індексації) за період з 01 березня 2018 року до 30 травня 2019 року. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 01 листопада 2023 року задовольнив апеляційну скаргу позивача. Вказане рішення суду змінив і зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3890,25 грн за період з 01.03.2018 до 30.05.2019 включно в сумі 58228,26 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячного забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року залишив без змін.

Для виконання вказаного вище рішення суду відповідач 27.12.2023 виплатив позивачу заробітну плату в сумі 57354,84грн, що підтверджується інформацією з карткового рахунку Приват Банку позивача.

Позивач, не отримавши компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за вказані вище періоди, звернувся в суд з позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України від 19.10.2000 №2050-III Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - ЗУ №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Отже, дія зазначеного нормативного акту поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України, у т. ч. суми індексації грошових доходів громадян.

Відповідно до ст.3 ЗУ №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з ст.4 ЗУ №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до абзацу третього ст.6 ЗУ №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету.

З метою реалізації ЗУ №2050-III Кабінет Міністрів України 21 лютого 2001 року прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок).

Згідно з п.1 Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

У п.4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Відповідно до п.5 Порядку сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Згідно з п.7 Порядку компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати:

власних коштів - підприємствами, установами та організаціями, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднаннями громадян;

коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету;

коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Отже, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Зазначене у ст.3 Закону №2050-ІІІ та п.4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 ЗУ №2050-III та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі заробітної плати). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Верховний Суд щодо подібних правовідносин у постановах від 20 лютого 2018 року (справа №336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа №521/940/17) вказав, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.ст.1-3 ЗУ №2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Крім того, колегія суддів Верховного Суду, розглядаючи аналогічну справу №240/11882/19, з приводу періоду, з якого особа набула право на отримання компенсації втрати доходів, за ненараховану та невиплачену індексацію грошового забезпечення, аналізуючи вказані вище норми права дійшла висновку, що, враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року до 12 січня 2018 року, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року до 12 січня 2018 року. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Також Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2021 року у справі № 240/6583/20 не знайшов підстав для відступу від викладеної вище правової позиції та застосував їх під час розгляду зазначеної справи. Зокрема, зобов`язав Військову частину НОМЕР_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 до дня фактичної виплати індексації.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 04.04.2018 у справі №822/1110/16, у постанові від 20.12.2019 у справі № 822/1731/16, у постанові від 13.03.2020 у справі № 803/1565/17.

Оскільки в судовій справі №580/2695/20 між цими ж сторонами доведена протиправність бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 30.07.2016 до 30.05.2019 включно та зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 30.07.2016 до 30.05.2019 включно, а виплата таких коштів здійснена відповідачем06.04.2021, що підтверджується листом відповідача від 24.5.2021 №520, мало наслідком зниження купівельної спроможності таких коштів порівняно з 2016-2019 роками.

Оскільки в судовій справі №580/8769/21 між цими ж сторонами доведена протиправність бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 30.07.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року та зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 30.07.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року, а також зобов`язано відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3890,25 грн за період з 01.03.2018 до 30.05.2019 включно в сумі 58228,26 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 вказаного вище Порядку із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячного забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум, а виплата таких коштів здійснена відповідачем 27.12.2023, що підтверджується інформацією з карткового рахунку Приват Банку позивача, знизилася купівельна спроможність таких коштів порівняно з 2016-2019 роками.

Врахувавши, що проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати ст.ст.1-2 ЗУ №2050-III поширюється і на суми індексації грошового забезпечення, виплачуючи індексацію відповідач мав обов`язок нарахувати та виплатити таку компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати належної індексації грошового забезпечення, виплаченої 06.04.2021 на виконання рішення суду в адміністративній справі №580/2695/20, за весь час затримки виплати за період з 30.07.2016 до дня фактичної її виплати, а також виплаченої 27.12.2023 на виконання рішення суду в адміністративній справі №580/8769/21 за весь час затримки виплати за період з 01.03.2018 до дня фактичної її виплати. Відсутність таких дій відповідача свідчить про порушення вказанин норм закону.

Дотримуючись завдання адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що відповідач порушив вказані вище вимоги законодавства, допустив бездіяльність щодо нарахування і виплати вказаної компенсації позивачу, а не бездіяльність щодо не виплати, як оскаржує позивач. Тому в цій частині позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають. Належним і повним способом судового захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування і виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати належної індексації грошового забезпечення, виплаченої 06.04.2021 на виконання рішення суду в адміністративній справі №580/2695/20 та виплаченої 27.12.2023 на виконання рішення суду в адміністративній справі №580/8769/21, а також зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу таку компенсацію втрати частини доходів за весь час затримки виплати - за період з 30.07.2016 до дня фактичної його виплати та за період з 01.03.2018 до дня фактичної її виплати відповідно.

Оскільки вказаним вище законодавством на роботодавця покладений обов`язок виплатити громадянину суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, доводи відповідача щодо відсутності спору між ним та позивачем у зв`язку з відсутністю відповідного звернення позивача щодо такої виплати не обґрунтовані.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для його розподілу згідно зі ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 134-139, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати належної індексації грошового забезпечення, виплаченої 06.04.2021 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 у справі №580/2695/20, за весь час затримки виплати - за період з 30.07.2016 до дня фактичної її виплати.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати належної індексації грошового забезпечення, виплаченої 06.04.2021 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 у справі №580/2695/20, за весь час затримки виплати - за період з 30.07.2016 до дня фактичної її виплати.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати належної індексації грошового забезпечення, виплаченої 27.12.2023 на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023 у справі №580/8769/21, за весь час затримки виплати - за період з 01.03.2018 до дня фактичної її виплати.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати належної індексації грошового забезпечення, виплаченої 27.12.2023 на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023 у справі №580/8769/21, за весь час затримки виплати - за період з 01.03.2018 до дня фактичної її виплати.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 01.04.2024.