Ухвала

від 01.04.2024 по справі 620/4374/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 квітня 2024 року Чернігів Справа № 620/4374/24

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівтехмонтаж Інк» про визнання протиправними та скасування наказу та спеціального дозволу,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з позовом до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівтехмонтаж Інк» про визнання протиправними та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 20.10.2016 № 361 у частині надання товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівтехмонтаж Інк» спеціального дозволу на користування надрами для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) Савинківського родовища та спеціального дозволу на користування надрами № 4792, виданого 31.10.2016 Державною службою геології та надр України товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівтехмонтаж Інк».

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Пунктами 2, 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номероблікової картки платника податків(для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, позовна заява подана з порушенням вимог пунктів 2, 4 частини п`ятої статті 160, частин шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- в позовній заяві позивачем в якості відповідача вказано Товариство з обмеженою відповідальність «Чернігівтехмонтаж Інк», натомість позовні вимоги до нього не заявлено.

Тому позивачу необхідно визначитись з належними позовними вимогами або належними відповідачами у справі;

- до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписами частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Крім того, у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадках звернення до суду суб`єкта владних повноважень (прокурора) відлік строку для звернення до суду цей Кодекс пов`язує з виникненням підстав, що надають йому право на таке звернення. Водночас строки покликані забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів визначеності, і сторонам слід очікувати, що ці норми будуть застосовані.

Враховуючи викладене вище, початок перебігу строку, встановленого для подання до суду позову стосується всіх суб`єктів, та не пов`язується із відповідними функціями та компетенцією суб`єкта, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення до суду за власним волевиявленням.

Таким чином, за своєю правовою природою повідомлення прокурором відповідного суб`єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Крім того, суд звертає увагу на необхідність забезпечення в публічних правовідносинах справедливого балансу між приватними інтересами окремих осіб та публічними інтересами суспільства, які репрезентує держава. Сплив строку сам по собі не повинен спричиняти неможливість захисту інтересів держави, особливо коли йдеться про діяння, які містять ознаки корупційних порушень, вчинених за участю посадових осіб органів державної влади.

З іншого боку, визнання за прокурором права звертатися до суду за захистом інтересів держави у трьохмісячний строк, відлік якого розпочинається з дня відмови відповідного державного органу звернутися до суду, може створити можливість для практично необмеженого строку втручання прокурора у приватні відносини і поставити під сумнів стабільність правовідносин. Зазначене свідчить про те, що обчислення строку для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень пов`язане з виключною правовою проблемою, розв`язання якої є необхідним для формування єдиної правозастосовчої практики.

Так, заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури вважає, що ним не було пропущено строків звернення до суду у зв`язку зі здійсненням відповідачем тривалого правопорушення протиправної бездіяльності.

Однак, вказане в сукупності, на переконання суду, дає підстави стверджувати про відсутність обставин, які б об`єктивно унеможливили звернення заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури до суду в інтересах держави протягом визначеного законом строку.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовною заявою є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо належного виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Так, судом встановлено, що ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 у справі № 620/865/19, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 та постановою Верховного Суду від 15.10.2020 позовну заяву заступника прокурора Чернігівської області до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Чернігівської обласної ради, Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування протоколу №3588 від 16.06.2016 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин; рішення п`ятої сесії Чернігівської обласної ради VII скликання від20.07.2016 «Про погодження надання спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Савинківського родовища Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівтехмонтаж Інк»; наказу Державної служби геології та надр України від 20.10.2016 № 361 у частині надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівтехмонтаж Інк»; спеціального дозволу на користування надрами від 31.10.2016 №4792, виданого Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівтехмонтаж Інк» було повернуто позивачу (https://reyestr.court.gov.ua/Review/80835134).

З урахуванням зазначеного, заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури про наявність підстав для звернення до суду з цим позовом був обізнаний ще в березні 2019 року, втім даний позов прокуратурою скеровано до суду лише 22.03.2024, тобто з пропуском визначеного частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

У відповідності до вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у 10-денний строк з моменту отримання ухвали суду шляхом подання до суду: 1) належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог пунктів 2, 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України; 2) доказів надіслання учасникам справи листом з описом вкладення копій належним чином оформленої позовної заяви та доданих до неї документів; 3) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями160,161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівтехмонтаж Інк» про визнання протиправними та скасування наказу та спеціального дозволу залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків 10 днів з моменту отримання ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Наталія БАРГАМІНА