Постанова
від 10.07.2024 по справі 620/4374/24
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/4374/24 Суддя (судді) першої інстанції: Наталія БАРГАМІНА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до Державної служби геології та надр України, товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівтехмонтаж Інк" про визнання протиправними та скасування наказу та спеціального дозволу,-

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України, товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівтехмонтаж Інк" про визнання протиправними та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 20.10.2016 № 361 у частині надання ТОВ «Чернігівтехмонтаж Інк» спеціального дозволу на користування надрами для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) Савинківського родовища та спеціального дозволу на користування надрами № 4792, виданого 31.10.2016 Державною службою геології та надр України ТОВ «Чернігівтехмонтаж Інк».

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року вказану позовну заяву залишено без руху і надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: 1) належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог пунктів 2, 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України; 2) доказів надіслання учасникам справи листом з описом вкладення копій належним чином оформленої позовної заяви та доданих до неї документів; 3) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року позовну заяву повернуто.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права. В обгрунтування скарги апелянт зазначив, що підстави, що дають право на звернення Міністерства для пред`явлення даного позову виникли лише з часу отримання листа з Чернігівської обласної прокуратури від 19.02.2024. На переконання апелянта судом першої інстанції при винесенні ухвали від 12.04.2024 неправильно застосовано положення ст.122, 123 КАС України. Належним чином не досліджено зібрані у справі докази, неправильно визначено день, з якого слід обчислювати строк звернення до суду, а також не з`ясовано причини пропуску строку звернення до суду, внаслідок чого постановлено незаконне судове рішення.

За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Залишаючи без руху та у подальшому повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури про наявність підстав для звернення до суду з цим позовом був обізнаний ще в березні 2019 року, втім даний позов прокуратурою скеровано до суду лише 22.03.2024, тобто з пропуском визначеного частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Так, частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Аналіз статті 122 КАС України вказує на те, що для суб`єктів владних повноважень визначено менш тривалий строк звернення до суду у порівнянні із загальним строком звернення до суду, визначеним для осіб, які не є суб`єктами владних повноважень та які звертаються до суду якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені їх права, свободи або законні інтереси, що відповідає завданнями адміністративного судочинства, визначеним у частині першій статті 2 КАС України.

При цьому, строк звернення до суду суб`єкта владних повноважень як проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого суб`єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням спору у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом (прямо передбачено КАС України (частина п`ята статті 46); прямо передбачено спеціальним законом) обчислюється (перебіг починається) із дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При цьому, положеннями КАС України визначається єдиний підхід щодо строку звернення до суду суб`єкта владних повноважень, початку його перебігу та наслідків його пропуску у справах за його зверненням за вирішенням спору у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового надано такому суб`єкту законом (оскарження суб`єктом владних повноважень рішень, дій чи бездіяльності іншого суб`єкта владних повноважень).

Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Верховний Суд у постанові від 14.03.2024 (справа № 620/278/23) вказав, що з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не можуть тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень. Зміст положень процесуального закону засвідчує, що жодних винятків для звернення до суду прокурора з позовом, який подано у справі, що розглядається, норми КАС України не встановлюють і не передбачають іншого, спеціального строку для такого звернення, інших наслідків пропущення цього строку. Тобто позов прокурора, за загальним правилом, подається у той самий строк, що передбачено й у разі звернення до суду інших суб`єктів владних повноважень, а в разі його пропущення застосовуються ті ж самі наслідки.

У свою чергу право на представництво в суді інтересів держави виникає у прокурора з того моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про невжиття протягом розумного строку органом, уповноваженим на здійснення функцій державного нагляду (контролю) активних дій з метою захисту інтересів держави, адже інше призводить до можливості через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення з позовом.

В даній справі у позовній заяві прокурор стверджував, що для вирішення питання щодо вжиття заходів реагування на адресу Міндовкілля України 19.02.2024 було надіслано лист, у якому наведено порушення вимог законодавства при видачі спеціального дозволу ТОВ «Чернігівтехмонтаж Інк» та наявність підстав для вжиття заходів реагування.

Листом від 29.02.2024 Міндовкілля України повідомило, що заходи реагування з вказаного питання не вживалися, вжиття таких заходів не планується.

Наведені Міндовкілля України у листі міркування розцінено обласною прокуратурою як бездіяльність органу, уповноваженого державою на захист інтересів держави у вказаних правовідносинах, що й було підставою для звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції вказані доводи заступника прокурора визнав необгрунтованими та зазначив, що заступник прокурора Чернігівської області не погоджуючись з правомірністю наказу Державної служби геології та надр України від 20.10.2016 № 361, ще у 2019 році звертався до суду з відповідним позовом.

Даний позов у справі № 620/4374/24 прокуратурою скеровано до суду лише 22.03.2024, тобто з пропуском визначеного частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, вважає його законним і обґрунтованим, та таким, що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що підстави, що дають право на звернення з даним позовом виникли лише з часу отримання листа від Міндовкілля України (29.02.2024), оскільки отримання позивачем листа у відповідь на його звернення до Міндовкілля України не змінює момент, з якого прокурор повинен був дізнатися про порушення прав та інтересів держави у вказаній сфері, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації своїх повноважень і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку.

Аналогічна позиція сформована Верховним Судом у постанові від 23.08.2022 у справі № 380/7024/22.

Також у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом встановленого законом строку звернення з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Отже, суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про пропуск заступником прокурора визначеного частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду з позовом.

Подібна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 14.03.2024 у справі №620/278/23, від 04.06.2024 у справі № 380/14751/22, від 21.09.2023 у справі № 380/7839/22.

Поряд із цим процесуальний закон не виключає можливості поновлення строку звернення до суду, якщо буде доведено наявність поважних підстав для цього.

Колегія суддів зазначає, що встановлення наявності або відсутності факту порушеного права здійснюється під час розгляду справи судом по суті лише у випадку своєчасного звернення до суду або у випадку пропуску строку з поважних причин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №9901/546/19 зазначено, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду, а отже й для поновлення вказаного строку, визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

З урахуванням положень статей 122, 123 КАС України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на прокурора, який здійснює процесуальне представництво інтересів держави в суді.

Проте, заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 01.04.2024, якою його позов було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, в частині надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із вказанням підстав поважності його пропуску, не надав жодного доказу поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Застосовуючи зазначені вище правові висновки до обставин цієї справи, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для застосування приписів КАС України щодо визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а відтак і про повернення позову, пред`явленого прокурором в інтересах держави в порядку представництва. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах 11.04.2018 у справі №804/401/14, від 19.06.2018 у справі № 464/2638/17 та від 24.10.2022 у справі № 140/11689/21, оскільки висновки суду касаційної інстанції у наведених справах постановлені за інших фактичних обставин.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст.ст. 238, 242, 308, 310, 311,315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України - залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю.Коротких

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.07.2024
Оприлюднено15.07.2024
Номер документу120333753
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами

Судовий реєстр по справі —620/4374/24

Ухвала від 17.09.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стародуб О.П.

Ухвала від 19.08.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стародуб О.П.

Постанова від 10.07.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 18.06.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 18.06.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 24.04.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 12.04.2024

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Наталія БАРГАМІНА

Ухвала від 01.04.2024

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Наталія БАРГАМІНА

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні