Постанова

від 05.03.2024 по справі 509/2822/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2721/24

Справа № 509/2822/19

Головуючий у першій інстанції Кочко В.К.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Трофименка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 вересня 2023 року по справі за скаргою Одеської обласної прокуратури, боржник ОСОБА_1 , особа дії якої оскаржуються - Подільський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса, на повідомлення державного виконавця від 08.06.2023 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури Ракович Максим звернувся до суду зі скаргою на повідомлення державного виконавця від 08.06.2023 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, мотивуючи це тим, що Одеська обласна прокуратура звернулася до Подільського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим 01.06.2023 року Овідіопольським районним судом Одеської області у справі №509/2822/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Одеської обласної прокуратури судового збору за подачу позову в розмірі 2401,25 грн., однак старшим державним виконавцем Подільського ВДВС у Подільському районі Одеської області ПМУ МЮ (м. Одеса) Сітарчук О.О., 08.06.2023 року за №15260/21.21-32 до Одеської обласної прокуратури направлено супровідний лист з повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, які надійшли до Одеської обласної прокуратури 27.06.2023 року, зареєстровано за №37071-23, оскільки у виконавчому документі відсутня дата народження боржника та реєстраційний номер облікової картки платника податків, а тому він не відповідає вимогам п.6 ч.4 ст.4 ЗУ "Про виконавче провадження".

Скаржник вказує, що вказане рішення та дії державного виконавця є неправомірними, суперечать нормам ЗУ "Про виконавче провадження".

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 вересня 2023 року у задоволенні скарги Одеської обласної прокуратури, боржник ОСОБА_1 , особа дії якої оскаржуються - Подільський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Одеса, на повідомлення державного виконавця від 08.06.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання - відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, заступник керівника Одеської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 вересня 2023 року скасувати, а скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У частині першій статті 130 ЦПК України зазначено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Аналіз частини шостої статті 128, частини першої статті 130 ЦПК України дає підстави для висновку, що судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи лише у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси (Постанова Верховного Суду від 08.05.2023 року у справі № 201/9898/19).

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 сформульовано висновок про те, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то потрібно припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому потрібно виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 05.03.2024 року на 15-00 г. боржник ОСОБА_1 та особа дії якої оскаржуються - Подільський відділ державної виконавчої служби не з`явились.

Від представника Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на апеляційну скаргу про залишення апеляційної скарги Одеської обласної прокуратури без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін. Також у відзиві викладено клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника Подільського відділу державної виконавчої служби.

Боржник ОСОБА_1 про причини не явки не повідомила, заяву про відкладення судового засідання з наведенням відповідних обґрунтувань не подала.

Від представника ОСОБА_2 адвоката Ткача С.А. надійшла заява про відкладення судового засідання у зв`язку хворобою адвоката.

Присутній в судовому засіданні представник Одеської обласної прокуратури заперечував проти відкладення судового засідання посилаючись на те, що скарга на дії органу виконавчої служби стосується виконавчого листа про стягнення судового збору саме з ОСОБА_3 , а не ОСОБА_2 , яку представляє адвокат Ткач С.А. і тому у даній справі не вирішуються права та обов`язки його клієнта. До того ж той документ, який додав адвокат Ткач С.А. на підтвердження своєї непрацездатності не може вважатися належним, оскільки не є витягом в електронному виді про звернення до лікаря і висновком лікаря про відкриття листа непрацездатності, форма якого на даний час є затвердженою.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у скарзі Одеської обласної прокуратури, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем законно та правомірно повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання від 08.06.2023 року у зв`язку з тим, що у виконавчому документі не вказана дата народження боржника фізичної особи, відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками районного суду.

Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що:

- у провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебувала справа за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах Міністерства юстиції України, Департамента державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області, Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області до Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора та скасування в державному реєстрі речових прав запис про право власності;

- рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.03.2023 року, позовні вимоги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах Міністерства юстиції України, Департамента державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області, Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області до Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» ОСОБА_1, ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора та скасування в державному реєстрі речових прав запис про право власності - задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано Рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» ОСОБА_1 № 45592404 від 19 лютого 2019 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлову будівлю садового будинку, загальною площею 44.5 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано запис про право власності № 30354234 на нежитлову будівлю садового будинку, загальною площею 44.5 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ;

- Одеська обласна прокуратура звернулася до Подільського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Одеса із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим 01.06.2023 року Овідіопольським районним судом Одеської області у справі №509/2822/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Одеської обласної прокуратури судового збору за подачу позову в розмірі 2401,25 грн.;

- відповідно до повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 08.06.2023 року, старшим державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса Сітарчук О.О., розглянуто вказану заяву стягувача та встановлено, що в порушення вимог ЗУ «Про виконавче провадження», у виконавчому документі не вказана дата народження боржника фізичної особи, відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків, керуючись п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання.

Колегія суддів виходить з такого.

Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий суд, яке передбачає як прийняття судом остаточного рішення, так і його виконання, яке забезпечується державою.

ЄСПЛ вказує, що право на суд, захищене статтею 6 Конвекції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»).

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення ЄСПЛ від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України»).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У пункті 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

Частиною четвертою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцю під час здійснення виконавчого провадження надано право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Разом з тим, відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника та ідентифікаційного номеру не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 749/1181/16-ц (провадження № 61-1115св18), від 08 травня 2019 року у справі № 813/2125/16 (провадження № К/9901/21841/18), від 19 вересня 2019 року у справі № 469/1357/16-ц (провадження № 61-35493св18).

Сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі № 639/2561/18-ц (провадження № 61-578св19).

Тобто поверненню виконавчого документа стягувачеві має передувати не лише сама по собі відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника та ідентифікаційного номеру, а і неможливість ідентифікації особи боржника після реалізації виконавцем всього переліку наданих йому законодавством прав, з метою захисту інтересів стягувача, на безоплатне одержання від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідних для проведення виконавчих дій пояснень, довідок та іншої інформації, в тому числі конфіденційної.

Іншими словами лише вичерпання державним виконавцем всіх можливостей у відповідності з наданими йому законом правами на ідентифікацію особи боржника і лише у разі, якщо це не дало результату ідентифікувати боржника надає підставу для повернення виконавчого документа стягувачеві.

Отже, відмовляючи у задоволенні скарги Одеської обласної прокуратури, суд першої інстанції не врахував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 639/2561/18-ц, помилково виходив з того, що відсутність у виконавчому листі реєстраційного номеру облікової картки платника податків боржника і його дати народження є безумовною підставою для повернення виконавчого документу та дійшов невірного висновку про те, що старшим державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сітарчук О.О. законно та правомірно повернуто виконавчий документ стягувачеві, а начальником Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) законно та правомірно винесено постанову від 24.07.2023 року про результати перевірки законності виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Тому ухвала суду першої інстанції не може залишатися в силі і підлягає скасуванню, а скарга Одеської обласної прокуратури на повідомлення державного виконавця від 08.06.2023 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання - задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури - задовольнити частково.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 вересня 2023 року - скасувати.

Визнати незаконною та скасувати постанову начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на повідомлення державного виконавця від 08.06.2023 року про результати перевірки законності виконавчого провадження від 24.07.2023 року № НОМЕР_1.

Визнати незаконними дії старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області ПМУ МЮ (м. Одеса) Сітарчук Оксани Олексіївни щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов`язати Подільський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області ПМУ МЮ (м. Одеса) відкрити виконавче провадження із примусового виконання виконавчого листа Овідіопольського районного суду Одеської області від 01.06.2023 року у справі № 509/2822/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Одеської обласної прокуратури судового збору в розмірі 2 401 грн. 25 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений: 02.04.2024 року.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова