Постанова

від 26.03.2024 по справі 390/595/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2024 року м. Кропивницький

справа № 390/595/21

провадження № 22-ц/4809/323/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

за участі секретаря Бойко В. В.,

учасники справи:

позивач Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький,

відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа Аджамська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу заапеляційною скаргоюКропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2023 року у складі судді Бойко І. А. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви

В квітні 2021 року Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі МО України) та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький (далі КЕВ м. Кропивницький) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та з урахуванням заяви про зміну предмету позову просила:

-зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні частиною земельної ділянки КЕВ м. Кропивницький розміром 2,1429 га, яка згідно висновку судової земельно-технічної експертизи від 25 березня 2020 року № 599/600/19-27, проведеної експертом Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України перебуває в складі земельних ділянок з кадастровими номерами 3522581500:02:000:0397 та 3522581500:02:000:0159, шляхом її повернення законному користувачу МО України в особі КЕВ м. Кропивницький;

-скасувати рішення державного реєстратора Кропивницької районної державної адміністрації № 47251474 від 07 червня 2019 року про державну реєстрацію щодо права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522581500:02:000:0159;

-скасувати рішення державного реєстратора Кропивницької міської нотаріальної контори № 60737812 від 04 жовтня 2021 року про державну реєстрацію щодо права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522581500:02:000:0397.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії Б № 011696 у користуванні КЕВ м. Кропивницький перебуває земельна ділянка, загальною площею 34 га, в межах території Веселівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації надано згоду КЕВ м. Кропивницький для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України.

В ході виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) встановлено, що земельна ділянка, яка надана у користування КЕВ м. Кропивницький, використовується ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Зокрема, було встановлено, що на підставі рішення Веселівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області 16.10.1995 видано державний акт на право колективної власності на землю членам КСП «Іскра», загальною площею 2579,8 га.

Надалі під час розпаювання земель колективної власності та передачі паїв в приватну власність громадянам для ведення сільськогосподарського господарства відповідно до державного акта серії І-КР № 006824 від 25.12.2001, земельна ділянка площею 10,07 га з кадастровим номером 3522581500:02:000:0397, передана ОСОБА_5 , спадкоємцем якої є ОСОБА_4 та після смерті останньої перейшла до ОСОБА_4 , спадкоємцями якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до державного акта серії КР № 006783 від 25.12.2001, земельна ділянка площею 5,84 га з кадастровим номером 3522581500:02:000:0159, передана ОСОБА_1

Частина земельної ділянки площею 2,1429 га, що входить до складу земельної ділянки, наданої КЕВ м. Кропивницький, фактично перебуває у складі земельних ділянок з кадастровими номерами 3522581500:02:000:0397, 522581500:02:000:0159.

Передача частини земельної ділянки розміром 2,1429 га у власність відповідачам відбулась без згоди землекористувача КЕВ м.Кропивницький, який не уповноважував відповідачів на ведення господарства на цій земельній ділянці.

Діяльність відповідачів на земельній ділянці, що належить МО України в особі КЕВ м. Кропивницький, створює перешкоди у користуванні земельною ділянкою з метою виконання покладених на них функцій та завдань у сфері оборони.

Перебування земель оборони лише у державній власності виключає можливість виникнення приватної форми власності на таку землю.

Зважаючи, що діяльність відповідачів створює перешкоди Міністерству оборони України в особі КЕВ м. Кропивницький у користуванні наданою йому земельною ділянкою, позивач звернувся до суду з позовом.

Корткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15 березня 2022 року залучено до участі у справі правонаступників ОСОБА_4 , який вибув у зв`язку зі смертю, у якості відповідачів по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 листопада 2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи Аджамську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2023 року в задоволенні позову керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі МО України та КЕВ м. Кропивницький до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що самим позивачем визнається, що порушення прав та законних інтересів держави спричинено діями Веселівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, проте, зазначена особа до участі у справи в якості відповідача прокурором не залучена.

Крім того, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги не відповідають критерію пропорційності, визначеному ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), отже, їх задоволення порушить право відповідачів на мирне володіння своїм майном, захищене на національному та міжнародному рівні.

Також, суд першої інстанції зазначав, що позивач просить зобов`язати відповідачів повернути земельну ділянку площею 2,1429 га законному землекористувачу МО України в особі КЕВ м.Кропивницький, проте відповідно у висновку земельно-технічної експертизи № 599/600/19-27 зазначено про накладення між земельними ділянками, яка надана КЕВ м. Кропивницький та земельними ділянками відповідачів.

Зміст позовних вимог не містить зазначення щодо того, яким чином відповідачі мають здійснити повернення земельної ділянки, оскільки фактичний перетин земельних ділянок становить сумарну площу 2,1429 га, а позов не містить вимог до кожного відповідача в частині необхідності повернення земельної ділянки, встановлення такої пропорційності земельно-технічною експертизою не проводилась, а визначення її судом є виходом за межі позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі МО України та КЕВ м. Кропивницький просить скасувати рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Позивач вважає, що посилання суду першої інстанції на незалучення до участі у справі у якості відповідача Веселівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог є необгрунтованими, адже з урахування судової практики Верховного Суду прокуратурою не заявлялися позовні вимоги до сільської ради, так як визнання недійсними рішення даного державного органу не є ефективним способом захисту.

Суд першої інстанції дійшов також помилкового висновку про те, що позовні вимоги не відповідають критерію пропорційності, визначеному ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а їх задоволення порушить право відповідачів на мирне володіння своїм майном.

Зокрема, судом було встановлено, що спірні земельні ділянки є землями оборони, а тому такі землі перебувають під посиленою правовою охороною держави.

Відповідачі не мали перешкод у доступі до законодавства й відповідно до зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих ознак спірних земельних ділянок, проявивши розумну обачність, могли і повинні були знати про те, що спірні земельні ділянки є землями оборони.

Оскільки, вирішення спору стосується належного забезпечення використання земель оборони, суд першої інстанції мав надати перевагу захисту публічних інтересів, а тому позовні вимоги є пропорційними визначеним цілям задоволення «публічного» інтересу.

Крім того, суд першої інстанції у випадку наявності сумнівів щодо того, яким чином відповідачі мають здійснити повернення спірної земельної ділянки, не був позбавлений можливості самостійно призначити експертизу.

Відзиви на апеляційну скаргу

Від адвоката Жеребенко О. В., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2023 року залишити в силі.

Відзивів на апеляційну скаргу від інших учасників не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор ОСОБА_6 та представник КЕВ м. Кропивницький Полонець О. А. підтримали доводи апеляійної скарги, ОСОБА_2 та представники ОСОБА_1 адвокат Жеребенко О. В. та ОСОБА_7 заперечували проти доводів апеляційної скарги.

Представники МО України та Аджамьскої сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.

Від МО України надійшло клопотання, в якому воно просить судове засідання проводити без участі його представника.

ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з`явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся за адресою реєтрації його місця проживання, проте, поштовий конверт був повернений до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

За змістом пункту 4 частини восьмоїстатті 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

За таких обставин, ОСОБА_3 вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до положень частини першоїстатті 372 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки, учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, які не з`явилися, що відповідає положеннямст. 372 ЦПК України.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановленихстаттею 367ЦПКУкраїнимежах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З урахуванням вимог ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що згідно державного акта на право користування землю серії Б №011696, виданого у 1988 році, виданого виконавчим комітетом Кіровоградської районної ради Кіровоградській квартирно-експлуатаційній частині виділено в безстрокове безоплатне користування земельну ділянку, площею 34 га в межах згідно із планом землекористування, призначення якої для службового користування. При цьому, суміжною до вищезазначеної земельної ділянки є земельна ділянка в межах землекористування колгоспу «Іскра» с. Веселівка, Кіровоградського району.

Згідно із розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 361-р КЕВ міста Кіровограда (Кіровоградський район) надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування, загальною площею 1002,788 га земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності, що перебувають в запасі та в користуванні КЕВ м.Кіровограда, зокрема згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії Б № 01196, площею 31,8571 га, що на території Веселівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, для постійного розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 61.

З наказу начальника КЕВ м.Кіровоград № 20 від 15.02.2017 вбачається, що з 15.02.2017 перейменовано КЕВ м.Кіровоград на КЕВ м.Кропивницький.

Відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування КЕВ м. Кропивницький для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, загальною площею 31,8571 га ТОВ «Тектоареал» розроблено проект землеустрою відведення земельної ділянки площею 31,8571 га.

З висновку земельно-технічної експертизи № 599/600/19-27 від 25.03.2020, проведеної в рамках кримінального провадження № 42018120050000118, вбачається, що згідно фактичного користування встановлено, що частина земельної ділянки, яка згідно правовстановлюючої та технічної документації із землеустрою надана в постійне користування КЕВ м. Кропивницький для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України на території Веселівської сільської ради, Кіровоградського району Кіровоградської області, перебуває в складі земельних ділянок з кадастровими номерами 3522581500:02:000:0397, 3522581500:02:000:0159. Фактична площа земельної ділянки, яка перебуває у користуванні КЕВ м.Кропивницький складає 31,8571 га, що на 2,1429 га менше у порівнянні з площею, зазначеною в Державному акті на право користування землею серії Б № 011696 станом на 1988 рік. Фактичний порядок користування земельною ділянкою КЕВ м.Кропивницький не відповідає правовстановлюючим документам та вимогам нормативно-правових актів із землеустрою та землекористування, а саме: Державному акту на право користування землею серії Б № 011696. Має місце накладення між земельними ділянками, яка належить КЕВ м.Кропивницький, згідно вказаного державного акта та земельними ділянками з кадастровими номерами 3522581500:02:000:0397, 3522581500:02:000:0159.

Згідно постанови слідчого СВ Кропивницького РВП КВП ГУНП в Кіровоградській області кримінальне провадження № 42018120050000118 закрито у зв`язку із закінченням строків давності.

Відповідно до державного акта про право приватної власності на землю серії І-КР № 006783 від 25.12.2001 ОСОБА_1 на підставі рішення сесії Веселівської сільської ради № 170 від 08.06.2001 передано у приватну власність земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 5,84 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у межах згідно із планом. Земельна ділянка розташована на території Веселівської сільської ради. Державний акт підписано інженером землевпорядником, сільським головою, скріплено гербовою печаткою сільської ради та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 34. При цьому, на плані зовнішніх меж земельної ділянки зазначено, що суміжними із земельною ділянкою ОСОБА_1 є землі загального користування (Веселівської сільської ради) та землекористування ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 254606783 від 27.04.2023 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522581500:02:000:0159 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-КР № 006783 від 25.12.2001 зареєстровано за ОСОБА_1 05.06.2019.

Відповідно до державного акта про право приватної власності на землю серії І-КР № 006824 ОСОБА_5 на підставі рішення сесії Веселівської сільської ради № 170 від 08.06.2001 передано у приватну власність земельна № 397 ділянка площею 10,87 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у межах згідно із планом. Земельна ділянка розташована на території Веселівської сільської ради. Державний акт підписаний інженером землевпорядником, сільським головою, скріплено гербовою печаткою сільської ради та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 75. При цьому, на плані зовнішніх меж земельної ділянки зазначено, що суміжними із земельною ділянкою ОСОБА_5 є землі загального користування (Веселівської сільської ради) та землекористування ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

З державного акта про право власності на земельну ділянку серії КР № 025845 від 29.07.2008 вбачається, що ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про спадщину за законом № 2-1152ВКА № 702681 від 10.12.2007 належить земельна ділянка № НОМЕР_2 , площею 10,07 га, кадастровий номер 3522581500:02:000:0397, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка розташована на території Веселівської сільської ради. Державний акт підписаний інженером землевпорядником, головою Кіровоградської районної державної адміністрації, скріплено гербовою печаткою районної ради та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 010137200017. При цьому, на плані зовнішніх меж земельної ділянки зазначено, що суміжними із земельною ділянкою ОСОБА_4 є землі загального користування (Веселівської сільської ради) та землекористування ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 254604661 від 27.04.2021 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522581500:02:000:0397, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії КР № 025845 від 29.07.2008 зареєстровано за ОСОБА_4 03.02.2020

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З витребуваної судом спадкової справи № 261/2021 до майна померлого ОСОБА_4 , вбачається, що спадкоємцями ОСОБА_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

04.10.2021 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видані свідоцтва про право на спадщину за законом № 5-624, № 5-625 на 1/2 частку кожному у спадщині, до складу якої входить земельна ділянка з кадастровим номером 3522581500:02:000:0397.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 315306159 від 16.11.2022 право власності по 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3522581500:02:000:0397, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №5-625 від 04.10.2021 зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідно до листа № 5-4-134 від 23.04.2021 керівник Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону повідомив Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ міста Кропивницький, про намір звернення до суду у зв`язку з тим, що частина земельної ділянки, що перебуває в користуванні КЕВ м.Кропивницький згідно державного акта серії Б № 011696, площею 2,1429 га, фактично перебуває в користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Згідно відповідей № 254 26.04.2021, № 840 від 27.04.2021 представники МО України та КЕВ м. Кропивницький повідомили керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері про відсутність заперечень на представництво їх інтересів шляхом пред`явлення позову Кропивницькою спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земель оборони законному користувачу.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Відмовляючи в задоволенні пощовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що порушення прав та законних інтересів держави спричинено діями Веселівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка не була залучена до участі у справі в якості відповідача, а самі позовні вимоги не відповідають критерію пропорційності, визначеному ст.1 Першого протоколу до Конвенції і їх задоволення порушить право відповідачів на мирне володіння своїм майном, захищене на національному та міжнародному рівні.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, з огляду на таке.

Щодо вирішення спору по суті

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 ЗК України 1990року (тут і далі в редакції, чинній на момент прийняття рішення про передачу спірних земельних часток із земель колективної власності в приватну власність), передача земельних ділянок у власність громадян проводиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.

Передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки (ч. 1 ст. 17 ЗК України 1990 року).

Відповідно до ст. 9 ЗК України 1990року до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема: передача земельних ділянок у власність та погодження проектів землеустрою.

Статтею 17 ЗК України 1990року визначено, що громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву про це до сільської, селищної, міської, а у разі відмови - до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки, мета її використання і склад сім`ї.Відповідна Рада народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) Радою народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подається до районної (міської) Ради народних депутатів для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність.

Згідно із ч. 1 ст. 22 ЗК України 1990року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Ці положення конкретизовано у частині першій статті 153 ЗК України, за якою власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частин другої та третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі статтею 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Подібні за змістом положення закріплено і в статті 70 ЗК України 1990 року.

Землі оборони належать до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність (пункт «в» частини четвертої статті 84 ЗК України).

Згідно зі статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно державного акта на право користування землю серії Б №011696, виданого у 1988 році виконавчим комітетом Кіровоградської районної ради Кіровоградській квартирно-експлуатаційній частині виділено в безстрокове безоплатне користування земельну ділянку, площею 34 га в межах згідно із планом землекористування, призначення якої для службового користування. При цьому, суміжною до вищезазначеної земельної ділянки є земельна ділянка в межах землекористування колгоспу «Іскра» с.Веселівка, Кіровоградського району (том 1 а. с. 15-18).

Відповідно до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 361-р КЕВ міста Кіровограда (Кіровоградський район) надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування, загальною площею 1002,788 га земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності, що перебувають в запасі та в користуванні КЕВ м.Кіровограда, зокрема згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії Б № 01196, площею 31,8571 га, що на території Веселівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, для постійного розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 61 (том 1 а. с. 19).

З наказу начальника КЕВ м.Кіровоград № 20 від 15.02.2017 вбачається, що з 15.02.2017 перейменовано КЕВ м.Кіровоград на КЕВ м.Кропивницький (том 1 а. с. 59).

Відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування КЕВ м. Кропивницький для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, загальною площею 31,8571 га ТОВ «Тектоареал» розроблено проект землеустрою відведення земельної ділянки площею 31,8571 га (том 1 а. с. 20-26).

Відповідно до державного акта про право приватної власності на землю серії І-КР № 006783 від 25.12.2001 ОСОБА_1 на підставі рішення сесії Веселівської сільської ради № 170 від 08.06.2001 передано у приватну власність земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 5,84 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у межах згідно із планом. Земельна ділянка розташована на території Веселівської сільської ради. Державний акт підписано інженером землевпорядником, сільським головою, скріплено гербовою печаткою сільської ради та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 34. При цьому, на плані зовнішніх меж земельної ділянки зазначено, що суміжними із земельною ділянкою ОСОБА_1 є землі загального користування (Веселівської сільської ради) та землекористування ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (том 1 а. с. 47).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 254606783 від 27.04.2023 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522581500:02:000:0159 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-КР № 006783 від 25.12.2001 зареєстровано за ОСОБА_1 05.06.2019 (том 1 а. с. 43-44).

Відповідно до державного акта про право приватної власності на землю серії І-КР № 006824 ОСОБА_5 на підставі рішення сесії Веселівської сільської ради № 170 від 08.06.2001 передано у приватну власність земельна № 397 ділянка площею 10,87 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у межах згідно із планом. Земельна ділянка розташована на території Веселівської сільської ради. Державний акт підписаний інженером землевпорядником, сільським головою, скріплено гербовою печаткою сільської ради та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 75. При цьому, на плані зовнішніх меж земельної ділянки зазначено, що суміжними із земельною ділянкою ОСОБА_5 є землі загального користування (Веселівської сільської ради) та землекористування ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (том 1 а. с. 57).

З державного акта про право власності на земельну ділянку серії КР № 025845 від 29.07.2008 вбачається, що ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про спадщину за законом № 2-1152ВКА № 702681 від 10.12.2007 належить земельна ділянка № НОМЕР_2 , площею 10,07 га, кадастровий номер 3522581500:02:000:0397, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка розташована на території Веселівської сільської ради. Державний акт підписаний інженером землевпорядником, головою Кіровоградської районної державної адміністрації, скріплено гербовою печаткою районної ради та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 010137200017. При цьому, на плані зовнішніх меж земельної ділянки зазначено, що суміжними із земельною ділянкою ОСОБА_4 є землі загального користування (Веселівської сільської ради) та землекористування ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (том 1 а. с. 54).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 254604661 від 27.04.2021 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522581500:02:000:0397, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії КР № 025845 від 29.07.2008 зареєстровано за ОСОБА_4 03.02.2020 (том 1 а. с. 51-52).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а. с. 126-127).

З витребуваної судом спадкової справи № 261/2021 до майна померлого ОСОБА_4 , вбачається, що спадкоємцями ОСОБА_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а 04.10.2021 останнім видані свідоцтва про право на спадщину за законом № 5-624, № 5-625 на 1/2 частку кожному у спадщині, до складу якої входить земельна ділянка з кадастровим номером 3522581500:02:000:0397 (том 1 а. с. 152-182).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 315306159 від 16.11.2022 право власності по 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3522581500:02:000:0397, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №5-625 від 04.10.2021 зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (том 2 а. с. 41-43).

З висновку земельно-технічної експертизи № 599/600/19-27 від 25.03.2020, проведеної в рамках кримінального провадження № 42018120050000118, вбачається, що згідно фактичного користування встановлено, що частина земельної ділянки, яка згідно правовстановлюючої та технічної документації із землеустрою надана в постійне користування КЕВ м.Кропивницький для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України на території Веселівської сільської ради, Кіровоградського району Кіровоградської області, перебуває в складі земельних ділянок з кадастровими номерами 3522581500:02:000:0397, 3522581500:02:000:0159. Фактична площа земельної ділянки, яка перебуває у користуванні КЕВ м.Кропивницький складає 31,8571 га, що на 2,1429 га менше у порівнянні з площею, зазначеною в Державному акті на право користування землею серії Б № 011696 станом на 1988 рік. Фактичний порядок користування земельною ділянкою КЕВ м.Кропивницький не відповідає правовстановлюючим документам та вимогам нормативно-правових актів із землеустрою та землекористування, а саме: Державному акту на право користування землею серії Б № 011696. Має місце накладення між земельними ділянками, яка належить КЕВ м.Кропивницький, згідно вказаного державного акта та земельними ділянками з кадастровими номерами 3522581500:02:000:0397, 3522581500:02:000:0159 (том 1 а. с. 27-42).

При цьому, з вказаного висновку вбачається, що належна ОСОБА_1 частина земельної ділянки з кадастровим номером 3522581500:02:000:0159, яка накладається на земельну ділянку КЕВ м. Кропивницький площею 34,0 га, має площу накладання 0,5183 га, а належна ОСОБА_16 та ОСОБА_3 частина земельної ділянки з кадастровим номером 3522581500:02:000:0397, яка наладається на земельну ділянку КЕВ М. Кпропивницький площею 34,0 га, має площу накладання 1,6246 га, що має відображення у відповідному плані меж земельної ділянки КЕВ м. Кропивницький, який є Додатком 1 до вказаного експертного висновку (том 1 а. с. 35).

Встановивши фактичні обставини справи й надавши правову оцінку поданим сторонами доказам, суд приходить до висновку, що частина земельної ділянки площею 0,5183 га, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , на момент передачі з колективної у приватну власність останній перебувала у користуванні КЕВ м. Кропивницький, яке не приймало рішень про відмову від користування земельною ділянкою.

Крім того, частина земельної ділянки площею 1,6246 га, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_16 та ОСОБА_3 та набута ними в порядку спадкування, на момент передачі з колективної у приватну власність ОСОБА_4 перебувала у користуванні КЕВ м. Кропивницький, яке не приймало рішень про відмову від користування земельною ділянкою.

Передача частин земельних ділянок розмірами 0,5183 га та 1,6246 га у власність відповідачам відбулась без згоди землекористувача КЕВ м.Кропивницький, який не уповноважував відповідачів на ведення господарства на цій земельній ділянці.

Діяльність відповідачів на земельній ділянці, що належить МО України в особі КЕВ м. Кропивницький, створює перешкоди у користуванні земельною ділянкою з метою виконання покладених на них функцій та завдань у сфері оборони.

Перебування земель оборони лише у державній власності виключає можливість виникнення приватної форми власності на таку землю.

Тому, у Веселівської сільської ради були відсутні правові підстави для розпорядження цими частинами земельних ділянок, а ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , правонаступниками якого є ОСОБА_16 та ОСОБА_3 незаконно отримали право власності на земельні ділянки, частини яких є землями оборони та в силу закону не можуть перебувати у приватній власності.

Щодо способу судового захисту

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження № 12-158гс18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України). Залежно від обставин справи вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов.

У постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16 (провадження № 14-181цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13 (провадження № 14-452цс18), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14 (провадження № 14-473цс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14 (провадження № 14-364цс19), від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14 (провадження № 14-740цс19), вирішувалося питання визначення належного способу захисту права власності на земельну ділянку водного фонду та зроблено висновок, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу. Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку варто розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Таким чином, належним та ефективним способом захисту прав власності на землі водного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред`явленим упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду і на вказану вимогу не поширюється позовна давність.

Суд враховує, що в силу положень пункту «в» частини четвертої статті 84 ЗК України землі оборони належать до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав, що полягає у зобов`язанні відповідачів усунути перешкоди в користуванні частинами земельних ділянок КЕВ м. Кропивницький 0,5183 га та 1,6246 га, які перебувають в складі земельних ділянок з кадастровими номерами 3522581500:02:000:0159 та 3522581500:02:000:0397 відповідно, шляхом їх повернення законному користувачу МО України в особі КЕВ м. Кропивницький та скасування відповідного речового права власності, є ефективним та таким, що відповідає змісту відповідного права, характеру його порушення та спричиненим цими діяннями наслідкам та забезпечує реальне відновлення порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.

При цьому, суд зазначає, що власник, який набуває усі права та обов`язки щодо сіпрного майна, є належним відповідачем за заявленими вимогами про повернення земельної ділянки, а тому за такими позовними вимогами закон не вимагає обов`язкової процесуальної співучасті в якості співвідповідачів разом із власником майна ще й відповідний орган, на підставі рішення якого, було набуто спірне майно.

Враховуючи, що даній справі належним способом захисту прав позивача є повернення земельної ділянки і для такого повернення оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника, Веселівська сільська рада, правонаступником якої є Аджамська сілька рада, не є належним відповідачем у даній справі, оскільки не є особою, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, та відповідно не є учасником спірних правовідносин.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що порушення прав та законних інтересів держави спричинено діями Веселівської сільської ради, яка не була залучена до участі у справі в якості відповідача.

Щодо представництва прокурором інтересів держави

У справі, яка переглядається судом, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Кропивницький.

У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18, провадження № 14-36цс19).

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З метою, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставою для звернення прокурора до суду.

Указаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Системне тлумачення частини другої статті 45 ЦПК України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає змогу зробити висновок про те, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох таких випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Отже, прокурор, звертаючись до суду, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, а іншою - відсутність такого органу.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, судами попередніх інстанцій зроблено обґрунтовані висновки про те, звернення прокурора з даним позовом зумовлено необхідністю захисту інтересів та порушених прав держави щодо повернення земель оборони, які незаконно передано у власність приватних осіб. При цьому судами встановлена бездіяльність МО України та КЕВ м. Запоріжжя, які не вживали належних заходів щодо захисту цих прав.

Матеріалами справи підтверджується, що Відповідно до листа № 5-4-134 від 23.04.2021 керівник Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону повідомив Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ міста Кропивницький, про намір звернення до суду у зв`язку з тим, що частина земельної ділянки, що перебуває в користуванні КЕВ м.Кропивницький згідно державного акта серії Б № 011696, площею 2,1429 га, фактично перебуває в користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (том 1 а. с. 60).

Згідно відповідей № 254 26.04.2021, № 840 від 27.04.2021 представники МО України та КЕВ м. Кропивницький повідомили керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері про відсутність заперечень на представництво їх інтересів шляхом пред`явлення позову Кропивницькою спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земель оборони законному користувачу (том 1 а. с. 61, 62).

Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі МО України та КЕВ м. Кропивницький, прокурор обґрунтував підстави для представництва інтересів держави, зазначив підстави для звернення до суду з позовом, існування нагальної потреби у захисті порушених інтересів держави.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов подано прокурором як повноважною особою, яка має право на представництво інтересів держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Кропивницький, які самостійно не вчиняли дій для відновлення порушених інтересів держави.

Щодо правомірності втручання в право заявниці на мирне володіння майном

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії (принципи), які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинне здійснюватися на підставі законунормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденнійпрактиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага»це наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Одним із елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

Водночас висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Адже певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого протоколу, можуть бути пов`язані з протиправною поведінкою самого набувача майна.

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідачів критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Протиправне відчуження земель оборонного значення, які забезпечують життєдіяльність Збройних Сил України, ставить під загрозу виконання останнім завдань із підтримання бойової, мобілізаційної готовності та боєздатності військових формувань, а також забезпечення Міністерством оборони України ефективного адміністративного управління, а тому тому правовідносини щодо розпорядження таким майном становлять «суспільний», «публічний» інтерес.

У справі, яка переглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судами обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідачів критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справаі № 640/11916/16-ц (провадження № 61-20194св18) та від 19 червня 2023 року у справі № 310/18/17 (провадження № 61-2286 св 23).

За таких обставин, помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не відповідають критерію пропорційності, визначеному ст.1 Першого протоколу до Конвенції і їх задоволення порушить право відповідачів на мирне володіння своїм майном, захищене на національному та міжнародному рівні.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд першої інстанції, розглядаючи спір, який винник між сторонами, не врахував наведених вище обставин та висновків Верховного Суду, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та неправильно наданої оцінки наявним в матеріалах справи доказам дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Невідповідність висновків, викладених урішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст.376ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2023 року скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог та зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні частиною земельної ділянки КЕВ м. Кропивницький розміром 0,5183 га, яка перебуває в складі земельної ділянки з кадастровим номером 3522581500:02:000:0159, шляхом її повернення законному користувачу МО України в особі КЕВ м. Кропивницький та зобов`язаня ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні частиною земельної ділянки КЕВ м. Кропивницький розміром 1,6246 га, яка перебуває в складі земельної ділянки з кадастровим номером 3522581500:02:000:0397, шляхом їх повернення законному користувачу МО України в особі КЕВ міста Кропивницький та скасування реєстрації прав власності на вказані земельні ділянки.

При цьомусуд зазначає,що розділеннявимог вчастині усуненняперешкод укористуванні частинамиземельних ділянокщодо кожногоз власниківземельної ділянкиз кадастровимномером 3522581500:02:000:0159та земельноїділянки зкадастровим номером3522581500:02:000:0397не змінюєзмісту спірнихправовідносин,не євиходом замежі позовнихвимог тане впливаєна правильністьвирішення спорупо суті,з огляду на предмет та підстави заявленого позову.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятоїстатті 141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог, в порядку розподілу судових витрат на користь Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненю по 6 053 грн 33 коп, з кожного, судового збору, сплаченого позивачем за подання до суду позову та апеляційної скарги (4540+13620)/3).

Керуючись ст. ст. 362, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький задовольнити.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні частиною земельної ділянки Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький розміром 0,5183 га, яка згідно висновку судової земельно-технічної експертизи від 25 березня 2020 року № 599/600/19-27, проведеної експертом Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, перебуває в складі земельної ділянки з кадастровим номером 3522581500:02:000:0159, шляхом її повернення законному користувачу Міністерству оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький.

Зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні частиною земельної ділянки Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький розміром 1,6246 га, яка згідно висновку судової земельно-технічної експертизи від 25 березня 2020 року № 599/600/19-27, проведеної експертом Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, перебуває в складі земельної ділянки з кадастровим номером 3522581500:02:000:0397, шляхом її повернення законному користувачу Міністерству оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 5,8425 га з кадастровим номером 3522581500:02:000:0159 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Веселівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, проведену 05 червня 2019 року державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області Урсатієм Антоном Юрійовичем.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 10,0653 га з кадастровим номером 3522581500:02:000:0397 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Веселівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, проведену 04 жовтня 2021 року державним нотаріусом Кропивницької районної міської державної нотаріальної контори № 2 Сибірцевою Оксаною Валентинівною.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (код ЄДРПОУ 38296363) по 6053 (шість тисяч п`ятдесят три) грн 33 коп судового збору, з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 03.04.2024.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник