Постанова

від 01.04.2024 по справі 910/10759/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2024 р. Справа№ 910/10759/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

pрозглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київський метрополітен»

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023

у справі №910/10759/23 (суддя Алєєва І.В.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31"

до Комунального підприємства «Київський метрополітен»

про стягнення 60 876,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київський метрополітен» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 60 876,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем належним чином зобов`язання щодо сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до рішення загальних зборів не виконуються, у зв`язку з чим, за відповідачем, виникла заборгованість у розмірі 60 876,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Комунального підприємства «Київський метрополітен» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" заборгованість у розмірі 60 876,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що позивачем було правильно визначено загальний розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території, який підлягав сплаті відповідачем, а саме виходячи з площі приміщення, яка належить останньому на праві повного господарського відання, а також кошторисів, затвердженими рішеннями загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" за період з грудня 2021 по червень 2023, тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача у заявленому розмірі 60 876, 00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги та не надав оцінку умовам договору, укладеного між КП «Київський метрополітен» та ОСББ «Озерне-31» від 01.11.2022 №99-П-22, невід`ємною частиною якого є Протокол загальних зборів ОСББ «Озерне-31» від 27.10.2021 та плановий кошторис ОСББ «Озерне-31» на 2021-2022 роки.

Також апелянт наголошує, що при укладенні договору між позивачем та відповідачем досягнуто згоди лише щодо щомісячної сплати Об`єднанню внеску (платежу) у розмірі 2 670,00 грн у розрахунку 7,50 грн на 1 кв.м відповідно до Протоколу загальних зборів ОСББ «Озерне-31» (п.6.9 договору). Будь-яких інших внесків щодо реалізації програми впровадження енергоефективних заходів умовами договору не визначено.

Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції, враховуючи рішення Київської міської ради від 26.12.2014 №865/865 не дослідив, чи є у позивача проект з реалізації енергоефективних заходів будинку, чи укладений договір з переможцем проведеного конкурсу. Крім того, апелянт посилається на те, що судом не взято до уваги, що відповідач у 2021 році самостійно, за свій рахунок, провів окремі заходи з енергоефективності закріплених нежитлових приміщень, зокрема, виконано роботи з впровадження вузла обліку тепла на суму 88 980,00 грн.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2023 справу № 910/10759/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М. О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Київський метрополітен» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі №910/10759/23, розгляд апеляційної скарги, враховуючи частину 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення 60 876,00 грн, а відтак вказана справа відноситься до малозначних в розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 12 та частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України; встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

З огляду на наявність у матеріалах справи належних доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження та закінчення процесуальних строків на подання до суду документів, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа №910/10759/23 розглядалась протягом розумного строку.

Так, колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача в межах викладених скаржником доводів та вимог не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що 09.02.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне", яке було створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №31 по вул.Драгоманова в місті Києві .

Згідно з наказом Департаменту комунальної власності міста Києва від 27.09.2018 року № 430 «Про внесення змін до наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 23.04.2003 № 98 «Про закріплення основних засобів за «КП Київський метрополітен» на праві повного господарського відання по вулиці Драгоманова, 31 закріплена група нежитлових приміщень під назвою «Адміністративні приміщення служби електропостачання» (суб`єкт речового права - територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які мають загальну площу 356,0 кв.м.

27.10.2021 загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Озерне-31» прийнято рішення, яке оформлено Протоколом загальних зборів, яким, зокрема затверджено кошторис Об`єднання та встановлення внеску на утримання будинку та прибудинкової території ОСББ «Озерне-31» з розміром внеску 6, 72 грн - квартири 1 поверх, 7,07 грн - квартири 2 поверх і вище, 7, 5 грн - нежитлові приміщення з 01.12.2021 (питання порядку денного № 9). Також затверджено розмір внесків на реалізацію програми впровадження енергоефективних заходів згідно з Положенням про конкурс проектів з реалізації енергоефективних заходів у житлових будинках міста Києва, в яких створені об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, а також у кооперативних будинках, що затверджене рішенням Київської міської ради від 26.12.2014 № 865/865, шляхом створення резервного фонду в ОСББ «Озерне-31» з 01.12.2021, у розмірі 1, 5 грн з одного кв. м, відповідно до розміру власності.

Однак, як зазначає позивач, належним чином зобов`язання відповідачем щодо сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до зазначеного вище рішення загальних зборів не виконуються, у зв`язку з чим, позивач звернувся з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 60 876,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

09.02.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне", яке було створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №31 по вул.Драгоманова, в місті Києві .

Відповідно до п.1 Розділу 2 Статуту метою створення об`єднання є забезпеченння і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обв`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Згідно п. 3 Розділу 2 Статуту завданням та предметом Об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю Об`єднання.

Відповідно до п. 2 розділу 5 Статуту співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені Статутом Об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті в межах їхніх повноважень; своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески та платежі.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права на підставі наказу Департаменту комунальної власності міста Києва від 27.09.2018 року № 430 «Про внесення змін до наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 23.04.2003 № 98 «Про закріплення основних засобів» адміністративні приміщення служби електропостачання загальною площею 356,0 кв.м, які розташовані за адресою: м.Київ вулиця Драгоманова, 31 належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (суб`єкт іншого речового права) та закріплені на праві господарського відання за КП «Київський метрополітен».

27.10.2021 загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Озерне-31» прийнято рішення, яке оформлено Протоколом загальних зборів, яким, зокрема, затверджено кошторис Об`єднання та встановлення внеску на утримання будинку та прибудинкової території ОСББ «Озерне-31» з розміром внеску 6, 72 грн - квартири 1 поверх, 7,07 грн - квартири 2 поверх і вище, 7, 5 грн - нежитлові приміщення з 01.12.2021 (питання порядку денного № 9). Також затверджено розмір внесків на реалізацію програми впровадження енергоефективних заходів згідно з Положенням про конкурс проектів з реалізації енергоефективних заходів у житлових будинках міста Києва, в яких створені об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, а також у кооперативних будинках, що затверджене рішенням Київської міської ради від 26.12.2014 № 865/865, шляхом створення резервного фонду в ОСББ «Озерне-31» з 01.12.2021, у розмірі 1, 5 грн з одного кв. м, відповідно розміру власності (питання порядку денного № 10).

У свою чергу, 01.11.2022 між КП «Київський метрополітен» та ОСББ «Озерне-31» укладено договір №99-П-22 у відносинах сплати внесків (платежів) на утримання будинку та прибудинкової території спільного майна ОСББ «Озерне-31».

Відповіднодо п.1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених договором, Об`єднання зобов`язується здійснювати утримання будинку та прибудинкової території спільного майна ОСББ «Озерне-31», а балансоутримувач приміщень оплачувати Об`єднанню (сплату внесків (платежів)) за здійснення останнім управління (утримання) багатоквартирним будинком та прибудинкової території.

Пунктом 3.1 договору встановлено право Об`єднання вимагати від балансоутримувача сплати внесків (платежів) своєчасно та у повному обсязі, що визначені відповідно до Протоколу.

Згідно з приписами п.п.4.1, 4.2, 4.3 балансоутримувач зобов`язаний виконувати умови цього договору, виконувати рішення Об`єднання, прийняті у межах їхніх повноважень, сплачувати внески (платежі) у повному обсязі та у строки, що визначені відповідно до Протоколу, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Частинами 1, 6 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону, має печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахункові рахунки в установах банку.

Частиною 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

За приписами статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об`єднання; укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об`єднання в порядку, визначеному законом; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об`єднання; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку.

За змістом статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»передбачено, що співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частинами 1, 2 статті 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З наведеного вбачається, що відповідач, як власник об`єкта нерухомого майна площею 356 кв.м у будинку №31 по вул.Драгоманова, 31 в м.Києві, зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, в той час як позивач має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

27.10.2021 загальними зборами Об`єднання прийнято рішення, яке оформлене протоколом ОСББ «Озерне-31», який є невід`ємною частиною договору №99-П-22 між балансоутримувачем та Об`єднанням, про затвердження кошторису Об`єднання та встановлення внеску на утримання будинку та прибудинкової території ОСББ «Озерне-31» з розміром внеску 6, 72 грн - квартири 1 поверх, 7,07 грн - квартири 2 поверх і вище, 7, 5 грн - нежитлові приміщення з 01.12.2021 (питання порядку денного № 9), а також про затвердження розміру внесків на реалізацію програми впровадження енергоефективних заходів згідно з Положенням про конкурс проектів з реалізації енергоефективних заходів у житлових будинках міста Києва, в яких створені об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, а також у кооперативних будинках, затвердженим рішенням Київської міської ради від 26.12.2014 № 865/865, шляхом створення резервного фонду в ОСББ «Озерне-31» з 01.12.2021, у розмірі 1,5 грн з одного кв. м, відповідно розміру власності (питання порядку денного № 10).

Колегія суддів звертає увагу, що обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

За висновками суду першої інстанції, позивачем було вірно визначено загальний розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території та розмір внесків на реалізацію програми впровадження енергоефективних заходів, які підлягали сплаті відповідачем, а саме виходячи з площі приміщення, яка належить останньому на праві господарського відання, а також кошторисів, які були затверджені рішеннями загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" за спірний період у розмірі 60 876,00 грн.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до подачі позовної заяви до суду сплачено за актами №05/17 від 31.05.2023, № 1/1 від 30.06.2023 внески на утримання будинку та прибудинкової териториторії за період з 01.11.2022 по 01.07.2023 у сумі 18 690,00 грн (за сім місяців) та у сумі 2 670,00 грн (за один місяць).

Водночас, всупереч прийнятому загальними зборами Об`єднання рішенню від 27.10.2021, яке є невід`ємною частиною договору, відповідачем не сплачено внески на утримання будинку та прибудинкової териториторії за період з грудня 2021 року по жовтень 2022 року включно та внески за період з грудня 2021 року по червень 2023 року на реалізацію впровадження енергоефективних заходів відповідачем, внаслідок чого у відповідача утворилась несплачена заборгованість у розмірі 39 516 грн (60 876,00 грн - 21 360 грн).

Отже, виходячи з наведеного вище, суд дійшов помилкового висновку щодо задоволення в повному обсязі позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" до Комунального підприємства «Київський метрополітен» про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку в розмірі 60 876,00 грн.

Доводи відповідача, що суд першої інстанції не взяв до уваги та не надав оцінку умовам договору, укладеного між КП «Київський метрополітен» та ОСББ «Озерне-31» від 01.11.2022 №99-П-22, яким досягнуто згоди лише щодо щомісячної сплати Об`єднанню внеску (платежу) у розмірі 2 670,00 грн у розрахунку 7,50 грн на 1 кв.м та будь-яких інших внесків щодо реалізації програми впровадження енергоефективних заходів умовами договору не визначено, відхиляються колегією суддів, оскільки, як вже зазначалось вище, обов`язок утримання зазначеного вище майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Статтею 15 зазначеного Закону встановлено, що співвласники зобов`язані, зокрема, виконувати обов`язаки передбачені Статутом об`єднання та виконувати рішення статутних органів, прийняті в межах їх повноважень. Тому рішення Загальних зборів Об`єднання, яке оформлене протоколом ОСББ «Озерне-31» від 27.10.2021, є обо`язковим для виконання відповідачем, як співвласником багатоквартирного будинку та відповідач, згідно з рішенням Загальних зборів зобов`язаний сплачувати внески на утримання будинку та прибудинкової території ОСББ «Озерне-31» з розміром внеску 7, 5 грн з 01.12.2021 та внески на реалізацію програми впровадження енергоефективних заходів згідно з Положенням про конкурс проектів з реалізації енергоефективних заходів у житлових будинках міста Києва, в яких створені об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, а також у кооперативних будинках, затвердженим рішенням Київської міської ради від 26.12.2014 № 865/865, шляхом створення резервного фонду в ОСББ «Озерне-31» з 01.12.2021, у розмірі 1,5 грн з одного кв. м, відповідно розміру власності.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 39 516 грн, з урахуванням встановлених обставин, викладених у цій постанові.

Згідно з частинами 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

На переконання колегії суддів, рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі №910/10759/23 слід скасувати частково, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням встановлених обставин, викладених у цій постанові.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Комунального підприємства «Київський метрополітен» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі №910/10759/23 підлягає частковому задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 у справі №910/15814/20 слід скасувати частково, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 129, 240, 269, 275, 276, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київський метрополітен» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі №910/10759/23 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі №910/10759/23 скасувати частково, викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 35, ідентифікаційний код 03328913) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Озерне-31» (02068, місто Київ, вулиця Драгоманова, будинок 31, ідентифікаційний код 41140099) заборгованість у розмірі 39 516 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот шістнадцять) грн. 00 коп., та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 717 (одна тисяча сімсот сімнадцять) грн 46 коп.»

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/10759/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк