Постанова

від 25.03.2024 по справі 904/2022/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2024 року м. Дніпро Справа № 904/2022/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Первушин Ю.Ю.) від 14.11.2023р. у справі №904/2022/23

за заявою ОСОБА_1 , м.Дніпро

про визнання неплатоспроможним, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 у даній справі закрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що у наданих боржницею первинних деклараціях про майновий стан та виправлених декларацій не зазначено повної інформації щодо місця роботи, джерело доходу та про всі витрати, у тому числі за межами України, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та направити справу до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що:

- на зауваження суду скаржником було надано вичерпні пояснення та виправлені декларації з метою надання суду можливості повно та об`єктивно розглядати справу;

- помилковість заповнення декларацій полягала лише в невірно визначеному боржником періоді, за який надаються данні, що і було усунуто в останніх редакціях декларації;

- лише надмірний формалізм щодо заповнення декларацій, порядок якого невідомий самому суду першої інстанції, став підставою для закриття провадження у справу, з огляду на відсутність обґрунтованого висновку про неповноту чи недостовірність наданих боржником відомостей з посиланням на відповідні докази;

- декларації, як і звіт про їх перевірку був неодноразовим предметом розгляду зборів кредиторів у справі, при цьому не було надано жодного зауваження до цих документів

Арбітражний керуючий Колошин В.М. у наданих поясненнях вказує:

- боржник співпрацював з керуючим реструктуризацією, за наслідками перевірки декларацій про майновий стан усунув виявлені недоліки у визначений законом строк, отже із вказаних дій не вбачається недобросовісної поведінки боржника;

- матеріали справи не містять належні та допустимі докази недобросовісності боржника щодо приховування та подання боржником недостовірної інформації у деклараціях про майновий стан, у зв`язку з чим відсутні підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі ч.11 ст.126 Кодексу України з процедур банкрутства.

25.03.2024 у судове засідання з`явилися арбітражний керуючий Колошин В.П. та представник скаржника, які надали відповідні пояснення

Кредитор ОСОБА_2 наданим їй процесуальним правом не скористалася та не забезпечила в судове засідання явку повноважного представника.

Враховуючи, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов`язковою, а неявка їх представників не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутністю представника кредитора.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника та керуючого реструктуризацію, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із завою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2023 року, зокрема відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи арбітражного керуючого Колошина Вадима Петровича.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 завершено попереднє засідання, за результатами якого внесено до реєстру вимоги кредитора ОСОБА_2 у наступній черговості: сплачений судовий збір в розмірі 5 368,00 грн. - відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів; 365 700,00 грн. основний борг (2 черга задоволення).

23.08.2023 на електронну адресу господарського суду керуючий реструктуризацією боргів ОСОБА_3 надіслав клопотання №01-29/887 від 23.08.2023 (вх. суду №42726/23), в якому просив визнати ОСОБА_1 банкрутом та ввести процедуру погашення боргів боржника; керуючим реалізацією майна призначити арбітражного керуючого Колошина Вадима Петровича.

Вирішуючи питання дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання про закриття провадження у справі, колегія суддів враховує наступні обставини.

За приписами ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

Відповідно до ч.5 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

До заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства (п.11 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства).

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 зауважила, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.

Включення до кола членів сім`ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов`язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов`язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов`язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов`язками.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 акцентував, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства встановлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.13 Цивільного кодексу України).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Отже, до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодексу України з процедур банкрутства покладає, зокрема на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.

Частиною сьомою статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 звернув увагу на те, що конструкція ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом. До того ж розширене коло ініціаторів застосування вказаної норми та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.

Враховуючи призначення зазначеної норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, Верховний Суд наголосив на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

Матеріали справи свідчать про те, що у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вказано, що боржник офіційно працює бухгалтером на підприємстві ТОВ "Фіт Хаус" та отримує заробітну плату в розмірі 6 750,00 грн на місяць.

Разом з цим, ОСОБА_1 також отримувала дохід у вигляді заробітної плати за роботу за сумісництвом в ТОВ "Гран-Корк" (займала посаду директора), яка відповідно до довідки Пенсійного фонду України з 01.06.2022 по 30.09.2022 становила 6500,00 грн, а з 01.10.2022 по 30.06.2023 - 6700,00 грн.

Тобто, станом на день звернення з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 майже один рік (11 місяців) займала посаду директора ТОВ "Гран-Корк".

Проте, зазначена інформація була прихована боржником та не зазначена у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, що суперечить п.10 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства щодо зазначення відомостей про роботодавця (роботодавців) боржника.

Надані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність декларації про майновий стан за 2020-2022 роки свідчать про те, що боржником було вказано неповну інформацію в розділі І "Загальні відомості" в графі місце роботи та в Розділі ІІ Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім`ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України" в графі джерело доходу, зокрема:

- за 2021 рік боржницею зазначено в розділі I Загальні відомості місце роботи ТОВ "Фіт Хаус", тоді як згідно доданої до матеріалів справи довідки ПФУ та наявної в матеріалах справи копії трудової книжки вбачається, що боржниця у 2021 році офіційно працювала на 2 підприємствах та 1 за сумісництвом, а саме з 01.06.2018 по 30.04.2021 працювала бухгалтером на підприємстві ТОВ "Анріс", з 01.07.2021 по 01.09.2022 на підприємстві ТОВ "Укрспецлогістика" та за сумісництвом на ТОВ "42 Оіл";

- в розділі ІІ в графі джерело доходу ТОВ "42 Оіл" боржницею не вказано;

- за 2022 рік боржницею зазначено в розділі І "Загальні відомості" в графі місце роботи ТОВ "Фіт Хаус", тоді як з наявної інформації боржниця працювала на посаді головного бухгалтера на підприємствах ТОВ "Укрспецлогістика" з 01.01.2022 по 01.09.2022, ТОВ "Фіт Хаус" з 22.09.2022 по 31.12.2022, за сумісництвом на підприємстві ТОВ "Зерн.Корм.Трейд" з 01.06.2022 по 31.07.2023, та з 01.06.2022 займала посаду директора на підприємстві ТОВ "Гран-Корк";

- в розділі ІІ в графі джерело доходу ТОВ "Зерн.Корм.Трейд" та ТОВ "Гран-Корк" не зазначено.

Також, боржницею у поданих разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність деклараціях про майновий стан за 2020 - 2022 роки не зазначено інформації в розділі XIV Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України.

Апеляційний господарський суд звертається до позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, за якою певні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації.

Аналіз пункту 11 частини третьої статті 116, пункту 1 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме:

- боржник подає суду декларацію;

- керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту;

- отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.

Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, обов`язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом.

Нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправленої декларації та подання уточненого звіту, а зазначена в декларації інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

Водночас законодавцем прямо встановлено, що керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, доводить результати перевірки до відома боржника, що є підставою для виправлення декларації у строк встановлений законом.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.06.2022 у справі №903/264/21.

03.07.2023 на електронну пошту місцевого господарського суду надійшов звіт керуючого реструктуризацією про перевірку декларації боржника, в якому зазначено, що оскільки боржник ОСОБА_1 звернулась з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду 21.04.2023, тобто після набрання чинності зазначеною нормою, то боржник зобов`язаний подати до суду декларацію за 2023 рік станом на 01.03.2023.

Керуючим реструктуризацією під час здійснення перевірки декларацій боржника встановлено:

- у п. 7 розділу І декларацій боржником не зазначено членів сім`ї. Водночас ОСОБА_1 повідомила керуючого реструктуризацією, що її чоловік помер 29.12.2020. Отже, декларація за 2020 рік має містити інформацію про чоловіка боржника ОСОБА_4 , тому боржнику необхідно подати до суду вправлену декларацію за 2020 рік, з зазначенням в п.7 розділу І декларації чоловіка ОСОБА_4 та, у разі наявності в зазначеної особи майна, в пункті декларацій Б. розділу III викласти інформацію про майно;

- зі змісту роздруківки відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів ОСОБА_1 , доданого до листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області №40239/6/04-36-12-04-04 від 02.06.2023 вбачається, що в деклараціях містяться наступні недоліки, які необхідно виправити: в декларації за 2021 рік, розділ II, містить невідповідності щодо місць роботи боржника, а саме не зазначено ТОВ 42 Оіл (код ЄДРПОУ 40940071); в декларації за 2022 рік, розділ II, містить невідповідності щодо місць роботи боржника, а саме не зазначено ТОВ Гран-Корк (код ЄДРПОУ 33160351);

- лист АТ Акцент-Банк №20.1.0.0.0/7-20230530/585 від 05.06.2023 свідчить про те, що у боржника наявні відкриті рахунки з залишками. Отже боржнику необхідно в декларації за 2023 рік зазначити в п.А розділу VI Вклади у банках, готівкові кошти та інші активи, що перебувають у власності інформацію про рахунки боржника, відкриті в АТ Акцент-Банк та залишки на таких рахунках.

13.07.2023 до відділу канцелярії господарського суду боржниця супровідним листом надала для залучення до матеріалів справи виправлених декларацій про майновий стан за 2020-2022 та 2023 роки. У заяві боржниця зазначила, що звіт керуючого реструктуризацією боргів про перевірку декларацій нею було отримано 10.07.2023, проте доказів отримання саме 10.07.2023 боржником до заяви не додано.

Дослідивши виправлені декларації про майновий стан за 2020-2022 та 2023 роки, судом встановлено, що:

-у декларації за 2022 рік вказано неповну інформацію, а саме: в розділі ІІ в графі джерело доходу не вказано - ТОВ "Зерн.Корм.Трейд" (працювала за сумісництвом з 01.06.2022 по 31.07.2022);

- в декларації за 2020-2023 роки (повинна подаватись станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду) в розділі І "Загальні відомості" в графі місце роботи зазначено прочерки, хоча матеріалами справи підтверджено, що боржник працювала головним бухгалтером на підприємстві ТОВ "Фіт Хаус" (з 22.09.2022 по 30.06.2023) та за сумісництвом працювала на підприємстві ТОВ "Гран-Корк" (з 01.06.2022 по 30.06.2023) займала посаду директора.

ОСОБА_1 до суду звернулась 21.04.2023, а тому в розділі І загальні відомості в графі місце роботи має бути зазначено місця роботи станом на 01.03.2023, а саме: ТОВ ФІТ ХАУС (49000, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 25, посада бухгалтер); ТОВ Гран-Корк (49044, місто Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 37, посада директор).

Наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 затверджено форму Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.

Пунктом 4 розділу "Примітки" зазначеного вище Наказу встановлено, що декларація заповнюється власноруч або з використанням засобів комп`ютерної техніки українською мовою та не повинна містити виправлень, підчисток, помарок, дописок і закреслень.

Пунктом 5 Розділу "Примітки" визначено, що декларація заповнюється і підписується особисто боржником із зазначенням дати її складання та подається до господарського суду у паперовому вигляді або засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу із застосуванням власного кваліфікованого електронного підпису.

Виправлені декларації про майновий стан за 2020-2022 та 2023 роки, які надійшли до суду 13.07.2023 не містять дати її складання боржником.

Крім того, в деклараціях які були подані разом із заявою та у виправлених деклараціях про майновий стан за 2020-2022 та 2023 роки боржницею не зазначено інформації в розділі XIV Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України, в даних деклараціях за 2020-2022 та 2023 роки боржником зазначено прочерки.

Відповідно до зазначеної боржницею в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність інформації стосовно грошових зобов`язань, боржниця повинна була зазначити в розділі XIV Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України в графі 67 наступну інформацію:

- в декларації за 2020 рік в графі 67 розділу 14 має бути зазначено 628 517,39 грн - зобов`язань боржника (за рішенням суду);

- в декларації за 2021 рік в графі 67 розділу 14 має бути зазначено 628 517,39 грн - зобов`язань боржника (за рішенням суду);

- в декларації за 2022 рік в графі 67 розділу 14 має бути зазначено 903 494,39 грн - зобов`язань боржника за рішенням суду та розпискою);

- в декларації за 2023 рік в графі 67 розділу 14 має бути зазначено 1073689,12 грн - зобов`язань боржника (за рішенням суду, ухвалою суду від 17.07.23 та виконавчим провадженням).

Вищевказана інформація ОСОБА_1 не зазначена у поданих до суду деклараціях за 2020-2023 роки, в тому числі і у виправлених.

Крім того, ОСОБА_1 повинна була зазначити в розділі XIV Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України інформацію і про витрати на придбання товарів, утримання майна та побутові потреби (в графі 68-70, розділу XIV).

ОСОБА_1 в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та в деклараціях за 2020-2023 роки не зазначено інформацію про те, які витрати вона несе щомісяця на своє утримання (купівля продуктів харчування, оплата утримання майна, побутові потреби, придбання одягу та інші витрати, які забезпечують її життєдіяльність).

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що у зв`язку із тим, що боржниця не зазначила в деклараціях суми витрат, які забезпечують її життєдіяльність, суд в подальшому, при наданні оцінки плану реструктуризації, буде позбавлений можливості встановити її платоспроможність або не платоспроможність.

Станом на день розгляду справи господарським судом, до матеріалів справи долучено документи про звільнення боржника з основного місця роботи та з роботи за сумісництвом.

Отже, у ОСОБА_1 відсутні будь-які доходи, про причини звільнення з роботи боржник суду не повідомила.

Така поведінка боржниці свідчить про її недобросовісне ставлення до відновлення платоспроможності та штучне створення обставин наслідком яких може бути невиконання своїх грошових зобов`язань перед кредиторами.

Крім того, згідно з наданими Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 у 2021 та 2022 перетинала кордон України, а саме Київ - Афіни, дата перетину 24.08.2021 (виїзд) по 31.08.2021 (в`їзд) та Чоп-Захонь, дата перетину 14.06.2022 (виїзд) по 26.06.2022 (в`їзд) при цьому, у деклараціях не було відображено інформацію про витрати боржника, у тому числі за межами України.

Керуючий реструктуризацією боргів при проведенні перевірки декларацій ОСОБА_1 не звернув увагу на вказані обставини.

08.11.2023 через систему "Електронний суд" керуючий реструктуризацією боргів ОСОБА_3 надіслав суду першої інстанції клопотання про долучення до матеріалів справи наступних документів: ухвали суду від 22.05.2023, повідомлення про проведення зборів кредиторів, Протокол загальних зборів від 24.10.2023 та звіт про результати перевірки декларації боржника №01-29/889 від 10.10.2023 (повторний).

Судом першої інстанції правомірно залишено без розгляду поданий керуючим реструктуризацією боргів звіт про результати перевірки декларації боржника №01-29/889 від 10.10.2023 (повторний), оскільки Кодексом України з процедур банкрутства передбачено десятиденний строк до дня попереднього засідання суду для направлення звіту про результати перевірки декларації боржника. При цьому, нормами зазначеного Кодексу не передбачено складання повторного звіту про результати перевірки виправленої декларації.

08.11.2023 ОСОБА_1 до господарського суду подано письмові пояснення щодо зазначеної заробітної плати в уточнених деклараціях про майновий стан, до яких додано довідку Пенсійного фонду України та декларації про майновий стан 2020-2023 (уточнені).

Водночас, приймаючи до уваги, що чинним Кодексом України з процедур банкрутства передбачено семиденний строк на подання до суду виправленої декларації, а також не передбачено можливість складання та подання боржником уточнень до виправленої декларації, місцевий господарський суд дійшов аргументованого висновку про залишення без розгляду декларацій про майновий стан 2020-2023 роки (уточнені).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що ненадання боржником усіх повних та достовірних відомостей щодо майна, доходів та витрат його та членів його сім`ї, доказів сумлінного виконання обов`язків боржника, зокрема вжиття заходів щодо отримання доходу задля погашення існуючої значної заборгованості, не може свідчити про добросовісну поведінку боржника, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства та скасування мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 22.05.2023.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та спростовуються викладеними вище висновками суду, отже оскаржувана ухвала постановлена при повному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023р. у справі № 904/2022/23 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023р. у справі № 904/2022/23 - залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 02.04.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз